1   2   3   4
Ім'я файлу: nmk_zagal_na_ekologiya_101.doc
Розширення: doc
Розмір: 261кб.
Дата: 06.10.2020
скачати
Пов'язані файли:
111.docx
5674b-Instruktsiya-datchik-urovnya-UltraZ.pdf

6. Контрольні питання, комплекти тестів для визначення рівня засвоєння знань студентами: elearn.nubip.edu.ua/course/view.php?id=1153



Модульна контрольна робота №1

  1. Визначення, предмет і завдання загальної екології

  2. Розділи екології

  3. Галузі прикладної екології

  4. Три основні етапи історії розвитку екологічної науки

  5. Рівні організації живих систем і місце в них екологічної науки

  6. Екологічні явища, стани, процеси, механізми

  7. Екологічні зв'язки

  8. Екологічні закони

  9. Завдання екологічних досліджень

  10. Методи екологічних досліджень

  11. Зв'язок з іншими розділами науки

  12. Визначення, предмет і завдання аутекології

  13. Поняття середовища існування: водне, ґрунтове, повітряне середовище.

  14. Поняття про екологічний фактор і спрямованість його дії

  15. Світло як екологічний фактор

  16. Тепло як екологічний фактор

  17. Типи терморегуляції у рослин і тварин

  18. Повітря як екологічний фактор

  19. Вода як екологічний фактор

  20. Грунт як екологічний фактор

  21. Вплив лімітуючих факторів на організм та межі толерантності

  22. Стенобіонтні та еврибіонтні організми

  23. Біотичні фактори середовища

  24. Антропічні фактори середовища

  25. Класифікації біоморф рослин і тварин

  26. Практичне значення аутекології

Модульна контрольна робота №2

  1. Визначення, предмет і завдання демекології

  2. Типи популяцій

  3. Нерівноцінність популяцій

  4. Ієрархія популяцій

  5. Стуктура популяцій: просторова та внутрішньопопуляційна

  6. Чисельність і щільність популяцій

  7. Коливання та регуляція чисельності популяції

  8. Статева і вікова структура популяцій

  9. Вікові стадії популяцій

  10. Розподіл особин у популяції

  11. Динаміка популяцій

  12. Швидкість росту чисельності та популяційні фази

  13. Типи динаміки чисельності популяцій

  14. Народжуваність і смертність, імміграція та еміграція

  15. Криві росту та виживання популяції

  16. Типи поліморфізму

  17. Розселення особин і його види

  18. Типи конкуренції та її наслідки

  19. Потенційна та реалізована екологічна ніша

  20. Співіснування і розподіл ресурсів

  21. Особливості популяцій рослин і тварин

  22. Вплив хижака на популяцію жертви

  23. Таксономічна та функціональна класифікація хижаків

  24. Паразити і паразитоїди

  25. Позитивна взаємодія популяцій

  26. Продуктивність популяції

  27. Прикладна роль демекології

  28. Популяція як об’єкт використання, моніторингу та управління

  29. Визначення, предмет та завдання синекології

  30. Автотрофне та гетеротрофне живлення

  31. Особливості живлення мікроорганізмів, рослин, тварин і людини

  32. Біоценози (угруповання ). Їх таксономічний та функціональний склад.

  33. Динаміка біоценозу як результат міжвидових взаємовідносин. Типи сукцесій.

  34. Критерії виділення, властивості та організація біоценозу

  35. Класифікація біоценозів

  36. Просторова структура біоценозів

  37. Видовий склад та структура біоценозів

  38. Класифікація елементів угруповання та концепція екологічного домінування

  39. Фітоценоз і фітоценологія

  40. Морфологія і екологія фітоценозів

  41. Систематика і класифікація фітоценозів

  42. Типи рослинних асоціацій

  43. Зооценоз, мікробоценоз

  44. Трофічна та паратрофічна структури біоценозів

  45. Конкурентна структура біоценозів

  46. Піраміди чисел, біомаси та енергії

  47. Продуктивність біоценозів

  48. Динаміка біоценозу як результат міжвидових взаємовідносин.

  49. Типи сукцесій.

  50. Практичне значення синекології

Модульна контрольна робота №3

  1. Визначення, предмет та завдання екосистемології

  2. Основні поняття екосистемології

  3. Типи моделей в екології

  4. Визначення, предмет та завдання біогеоценології

  5. Співвідношення понять „біогеоценоз” та „екосистема” .

  6. Складові компоненти біогеоценозу та основні фактори, які забезпечують його існування.

  7. Продукційний процес.

  8. Продуценти, консументи і редуценти

  9. Види продуктивності і продукції в екосистемах

  10. Трофічні ланцюги і трофічні мережі

  11. Генетичні фактори продуктивності

  12. Біопродукція в різних біомах.

  13. Принцип лімітування біопродукції

  14. Основні екологічні змінні екосистеми

  15. Основні закони екосистемології

  16. Внутрішній розвиток екосистем

  17. Самоорганізація і саморегуляція в екосистемі

  18. Функціональний аналіз екосистеми, за О.Ю. Одумом

  19. Екологічна ефективність кормового ланцюга

  20. Прикладне значення екосистемологічних досліджень

І варіант

1. Довести, що екосистема (біогеоценоз) – основна одиниця біосфери.

2. Структура біогеоценозу.

3. Продуктивність екосистеми. Значення чистої продукції. Первинна та вторинна продукція.

4. Значення стенофагії та монофагії в будові ланцюгів живлення.

5. Структура трофічного ланцюга. Привести приклад.

6. Типи екологічних пірамід. Особливості та будова.

7. Розкрити зміст поняття „екологічний резерв екосистеми”.

8. Закон концентрування речовин у трофічних ланцюгах. В чому проявляється його позитивна дія в екосистемах?

9. Розгляньте позитивні та негативні сторони осушення боліт.

10. Складіть схему харчової мережі, до якої входять названі нижче організми:

водорості багатоклітинні; дафнія; жаба; карась; окунь; сапрофітні бактерії (екосистема ставу).

Розрахуйте можливу концентрацію ДДТ в рибі, якщо концентрація ДДТ у водоростях 0,01г на кг біомаси. Маса водоростей – 1000 кг. (4 бали)

ІІ варіант

1. Співвідношення понять „біогеоценоз” та „екосистема”. Привести приклади.

2. Основні показники біогеоценозу.

3. Перетворення енергії та речовин в екосистемі. Дія законів термодинаміки. 4. Пояснити суть екологічного правила Ю. Одума. (1975 рік). Привести приклади.

5. Стійкість екосистеми. Дія закону Ле Шательє.

6. Відмінності детритних трофічних ланцюгів.

7. Негативні наслідки закону концентрування речовин у трофічних ланцюгах для природних екосистем.

8. Як можна оцінити здатність екосистеми до самоочищення?

9. Різноманітність природних екосистем. Причини відмінності біопродукції різних екосистем.

10. Яка біомаса ягідних кущів необхідна для того, щоб біомаса яструбів в екосистемі лісу становила 200 кг? Видове різноманіття даної системи:

трава; заєць; вовк; ягідний кущ; рослинна комаха; павук; синиця; яструб;

бактерії – сапрофіти.

Розрахуйте можливу концентрацію свинцю в ягідних кущах, якщо його концентрація в тілі яструба становила 10 г на кг біомаси.

Модульна контрольна робота №4

  1. Визначення, предмет і завдання біосферології (глобальної екології)

  2. Етапи еволюції біосфери

  3. Вчення В.І. Вернадського про біосферу.

  4. Основні характеристики біосфери.

  5. Горизонтальна і вертикальна структура біосфери

  6. Розподіл життя у біосфері

  7. Динаміка біосфери

  1. Жива речовина біосфери, за В.І. Вернадським, її властивості та
    функції

  2. Ефективність первинної продукції біосфери

  3. Хімічний склад біосфер

  4. Циклічні міграції хімічних елементів у біосфері

  5. Поняття про біогеохімічні кругообіги та цикли

  6. Газові біогеохімічні кругообіги.

  7. Осадкові біогеохімічні кругообіги

  8. Біогеохімічні кругообіги ксенобіотиків

  9. Енергетика біосфер

  10. Енергетична класифікація екосистем Землі

  11. Фотосинтез.

  12. Ентропія.

  13. Енергетичні ланцюги. Правило екологічних пірамід.

13.Антропогенна трансформація екосистем Землі

14.Екологічний потенціал біосфери

15.Ноосфера і розумне управління екосистемними процесами Землі.
7. Методи навчання

Сучасні вимоги до підготовки управлінців передбачають здобуття основних практичних вмінь та навичок, опанування сучасними технологіями прийняття управлінських рішень, формування комунікативної компетентності, навичок роботи та керівництва групою, вміння застосовувати основні функції менеджменту в практику роботи організаці. В цьому ї найкраще допоможуть інтерактивні методи навчання, їх застосування можливе як при всіх видах аудиторних занять, так і в самостійній роботі студента.

Планування занять передбачає створення передумов для реалізації таких методологічних принципів навчального процесу:

- інтенсивне використання самостійної роботи студента (підготовчий етап до роботи над ситуаційним завданням, пошук матеріалу для виконання аналітичних та аналітично-ситуаційних задач, складання індивідуального алгоритму прийняття управлінського рішення, самооцінювання управлінських якостей та здібностей тощо);

- використання методу конкретної ситуації з метою пояснення нових теоретичних положень теми;

- активне використання технічних засобів навчання, в тому числі відеоматеріалів, які ілюструють і надають інформацію до ситуаційних задач;

- дотримання жорсткого регламенту: визначення часу на індивідуальну роботу, на обговорення та прийняття групового рішення, на представлення групового варіанту вирішення проблеми, на дискусію;

- впровадження принципу нормування: дотримання норм і правил при проведенні ділової гри, чітке визначення оцінювання результатів гри;

- дотримання умов недостатньої визначеності. Оскільки управлінські рішення приймаються в умовах дефіциту об'єктивної інформації, необхідно навчати майбутніх менеджерів „діяти за обставинами”;

- використання різних рольових функцій при аналізі студентами конкретних ситуацій. Як правило, залежно від здібностей студентів, можуть виконуватись ролі „опонента”, „оптиміста” або „песиміста”, „адвоката”, „провокатора”, „реаліста” та ін.;

- активна підтримка внутрішньогрупової взаємодії студентів, залучення до обговорення пасивних студентів, зняття напруження у відношеннях між емоційними й амбіційними членами групи;

- впровадження принципу прямого звертання: активізація й залучення до обговорення за допомогою запитань: „Як ви ці знання можете використати в своїй практиці? Що ви думаєте з приводу такої ситуації....? Чи зустрічались ви з подібними ситуаціями?

Порівняно з традиційним, в інтерактивному навчанні змінюється сама роль викладача. Він поступається своєю активною роллю студентам і тільки спрямовує ігровий процес навчання та розвитку через співорганізацію взаємодії учасників, створює умови для їх ініціативи й творчого пошуку ефективних рішень конкретних ситуацій.

Під час проведення занять, які передбачають самостійну роботу студентів під керівництвом викладача з навчальної дисципліни «Екологія» доцільно використовувати такі інтерактивні методи навчання як кейс- метод, ділові ігри.
8. Методи контролю

Основними формами організації навчання під час вивчення дисципліни «Екологія» є лекції, практичні заняття, консультації, самостійна робота студентів, виконання творчих завдань.

Відповідно до вище зазначених форм організації навчання формами контролю засвоєння програми є: самоконтроль, написання модульних контрольних робіт, реферату, виконання індивідуальних практичних завдань та захист практичних і творчих самостійних робіт за період вивчення дисципліни.

Контрольні заходи, які проводяться в університеті визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечують своєчасне коригування навчального процесу.

При вивченні навчальної дисципліни «Загальна екологія» використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, рубіжний, підсумковий та відстрочений.

Поточний контроль проводиться викладачами у ході аудиторних занять. Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки студентів за визначеною темою. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між викладачами та студентами, управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів навчання, - так і студентами – для планування самостійної роботи. Особливим видом поточного контролю є підсумковий контроль за змістовими модулями.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування, письмового експрес-контролю, виступів студентів при обговоренні теоретичних питань, а також у формі комп’ютерного тестування.

Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією для визначення підсумкової оцінки з дисципліни при рубіжному модульному контролі.

Рубіжний модульний контроль – це контроль знань студентів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни змістового модуля. Рубіжний модульний контроль є необхідним елементом модульно-рейтингової технології навчального процесу. Частота проведення цього виду контролю визначається кількістю змістових модулів протягом навчального семестру.

Семестровий контроль з дисципліни «Загальна екологія» проводиться відповідно до навчального плану у вигляді екзамену в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою дисципліни згідно з "Положенням про екзамени та заліки в Національному університеті біоресурсів і природокористування України".

У НУБіП України використовується рейтингова форма контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять (модуля) з певної дисципліни. Її результати враховуються під час виставлення підсумкової оцінки.

Рейтингове оцінювання знань студентів не скасовує традиційну систему оцінювання, а існує поряд із нею. Воно робить систему оцінювання більш гнучкою, об’єктивною і сприяє систематичній та активній самостійній роботі студентів протягом усього періоду навчання, забезпечує здорову конкуренцію між студентами у навчанні, сприяє виявленню і розвитку творчих здібностей студентів.

Форма проведення семестрового контролю є комбінованою (частково усна - при проведенні співбесіди, частково письмова - при відповідях на теоретичні питання та тестуванні тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань), критерії оцінювання визначаються рішенням кафедри та зазначаються у робочій програмі навчальної дисципліни Основи аграрного консалтингу й доводяться до відома студентів на першому занятті.

Екзамен – це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного модульного контролю та підсумкової атестації)

За рівнем виділяють такі види контролю: самоконтроль, кафедральний, факультетський, ректорський та міністерський.

Самоконтроль при вивченні дисципліни «Екологіяа» призначений для самооцінки студентами якості засвоєння навчального матеріалу. З цією метою у робочій програмі навчальної дисципліни передбачаються питання для самоконтролю.
9.Розподіл балів, які отримують студенти

Оцінювання знань студента відбувається за 100-бальною шкалою і переводиться в національні оцінки згідно з табл. 1 «Положення про екзамени та заліки у НУБіП України» (наказ про уведення в дію від 27.12.2019 р. № 1371)

Модуль та його частка



тижня

Навчальна тема

Тема завдання

Вид діяльності

Кількість

балів

 

 

Модуль І,

25 %

(60 год.)

 

 

 

 

 

1-3

Тема 1. 

Екологія як природнича наука

Загальна екологія як наука

Семінар

10

Сам. робота



Методологічна основа сучасної екології

Семінар

10

4-6

Тема 2. 

Аутекологія про взаємозв’язок організмів з навколишнім середовищем

Типи середовищ


Лабор.

робота

10

 


Екологічні групи рослин по відношенню до світла

Лабор.

робота



10

 

Пристосування рослин до

різних умов водопостачання

Лабор.

робота

10

7-9

Тема 3.

 Вплив екологічних факторів на живі організми

Екологічні фактори середовища

Лабор.

робота

10

 

Біотичні фактори середовища


Лабор.

робота

10

 

Пристосування рослин до різних умов живлення

Сам. робота

10

 

10

Тема 1-3

Словник термінів

Сам. робота

5

10

Модуль 1

Тести

Проміжний контроль

10

ВСЬОГО МОДУЛЬ І

100

 

Модуль ІІ,

25 %

(60 год.)

11-12

Тема 4. 

Поняття популяції

 Визначення основних характеристик популяції

Лабор.

робота

20

 

Основні динамічні показники популяції

 

Лабор..

робота

 

20

13

ТЕМА 5.

 Статичні показники популяції

Основні статичні показники популяції

Практ.

робота

20

14

Тема 6. 

Екологічна ніша

Словник термінів

Сам. робота

10

 

15

Тема 4-6

Тести

Проміжний контроль

30

ВСЬОГО МОДУЛЬ ІІ

 

100

Модуль ІІІ,

25 %

(60 год.)

16-17

Тема 7.   

Структура тавластивості біоценозів

Визначення флористичної спільності біоценозів

Практ.

робота

 

20

18-19

Тема 8. 

Біогеоценологія (вчення про екосистеми)

Вивчення життєвих форм рослин в біоценозах різних екосистем

Практ.

робота  

10

20-21

Тема 9.

 Екосистеми світу

Творче завдання

Сам.робота


30

 

22

Тема 7-9

Словник термінів

Сам. робота

10

 

22

Тема 7-9

Тести

Проміжний контроль

30

ВСЬОГО МОДУЛЬ ІІІ

100

Модуль ІV,

25 %

(60 год.)

23

Тема10. 

Біопродукційний процес в екосистемі

Визначення трофічних зв’язків у біогеоценозах



Практ.

робота

 

20

24-25

Тема 11. Вчення про біосферу

Розв’язування екологічних задач

Практ.

робота

20

26-27

Тема 12. 

Розподіл життя у біосфері

Антропогенна трансформація екосистеми в умовах техногенного забруднення

Практ.

робота

20

23-27

Тема 10-12

Творче завдання. Оцінка первинної продуктивності екосистеми

Сам. робота

20

28

Тема 10-12

Словник термінів

Сам. робота

10

 

28

Тема 10-12

Тести

Проміжний контроль

10

ВСЬОГО МОДУЛЬ ІV

100

                        М1  +  М2   +  М3  + М4

Навчальна робота = ----------------------------  х  0,7

                      4

 

70

 

Підсумкова атестація

Іспит

30

ВСЬОГО ЗА РІК

100

1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас