Ім'я файлу: nmk_zagal_na_ekologiya_101.doc
Розширення: doc
Розмір: 261кб.
Дата: 06.10.2020
скачати
Пов'язані файли:
111.docx
5674b-Instruktsiya-datchik-urovnya-UltraZ.pdf
Розширення: doc
Розмір: 261кб.
Дата: 06.10.2020
скачати
Пов'язані файли:
111.docx
5674b-Instruktsiya-datchik-urovnya-UltraZ.pdf
2. Мета, завдання та компетентності навчальної дисципліни
Навчальна дисципліна „ Загальна екологія” є базовою професійною дисципліною для підготовки фахівців із спеціальностей 101 «Екологія»
Мета: Курс має на меті ознайомлення студентів з основними положеннями екологічної науки, а саме: вченням про біосферу та екосистеми, проблемою джерел та потоків енергії в екосистемах, закономірностями дії екологічних факторів. У курсі передбачається також вивчення біотичних взаємовідносин між окремими організмами та їх популяціями.
Завдання:
Розкрити предмет і методи екологічної науки, означити місце екології в системі біологічних та інших природничих дисциплін, висвітлити її засади.
Дати системні знання з основних розділів дисципліни, спираючись на сучасні досягнення екологічної науки.
Сприяти формуванню науково – обґрунтованого екологічного світогляду майбутніх екологів.
Опанувавши курс, студент повинен знати й розуміти:
Предмет і завдання сучасної екологічної науки.
Глобальні екологічні проблеми Землі, роль людини у їх вирішенні.
Концепцію екосистемної організації життя в біосфері Землі.
Теорію В.І.Вернадського про біосферу і сучасні погляди на неї, геохімічну роль живих організмів, основні біогеохімічні цикли в біосфері планети.
Джерела і потоки енергії в екосистемах, біологічну продуктивність, трофічні мережі та трофічні рівні в екосистемах.
Закономірності дії основних екологічних факторів зовнішнього середовища та адаптивні реакції живих організмів, поняття екологічної валентності видів та концепцію екологічної ніші.
Біотичні взаємовідносини видів, основні характеристики та динаміку популяцій.
Опанувавши курс, студент повинен уміти:
Знаходити і виокремлювати важливі екологічні аспекти в багатому потоці наукової та суспільної інформації.
Аналізувати проблеми довкілля, спираючись на знання екологічних процесів, що в ньому відбуваються.
Конспектувати лекції та навчальну літературу.
Працювати з літературою, використовувати її у роботі над рефератом, підготовці до семінарів.
Контроль знань та умінь студентів має здійснюватись у формі тестування, виконання контрольних робіт і курсової роботи, складання заліку та іспиту.
Вивчення курсу „Загальна екологія” здійснюється на основі знань, отриманих з дисциплін: ботаніка, зоологія, неорганічна і біонеорганічна хімія, органічна і біоорганічна хімія, фізика з основами біофізики, мікробіологія, фізіологія рослин.
Базові знання і практичні навички, набуті під час вивчення дисципліни, використовуються для оволодіння наступними курсами: моніторинг навколишнього середовища, екологія людини, екологія біологічних систем, техноекологія, соціальна екологія, екологічна безпека, урбоекологія, агроекологія, екологія паспортизації територій та підприємств та інших прикладних розділів екології.
Програма та структура навчальної дисципліни
«Загальна екологія»
Загальний обсяг курсу – 240 год. і складається з чотирьох модулів: модуль І – Основні положення аутекології; модуль ІІ – Основні положення демекології; модуль ІІІ - Основні положення синеології; Модуль ІV – Основні положення біосферології.
Модуль 1. Основні положення аутекології (60 год.)
Тема 1. Екологія як природнича наука (12 год.). Сучасна екологія: предмет, методи і структура. Етапи розвитку екології. Визначення, предмет і завдання екології. Структура сучасної екології. Методологічна основа екології. Рівні організації живої матерії. Об’єкти вивчення в екології. Галузі і підрозділи в екології. Загальні принципи екології. Закони і категорії.
Тема 2. Аутекологія про взаємозв’язок організмів з навколишнім середовищем (26 год.). Поняття про середовище існування. Наземно-повітряне середовище. Водне середовище. Ґрунт як середовище існування. Організм як середовище життя.
Тема 3. Вплив екологічних факторів на живі організми (22 год). Екологічний фактор. Класифікація екологічних факторів. Характеристика основних факторів неживого середовища. Біотичні фактори. Форми біотичних відносин. Антропогенні фактори. Принцип лімітуючих факторів. Закон мінімуму Лібіха. Взаємодія факторів. Закон толерантності Шелфорда та його практичне застосування.
Модуль ІІ. Основні положення демекології (60 год.)
Тема 4. Поняття популяції (19 год.). Організація на популяційному рівні. Демекологія. Особливості популяцій рослин і тварин. Співіснування популяцій - норма їх існування. Основні показники популяції. Динамічні показники популяції. Методи визначення чисельності популяції. Динаміка чисельності популяції. Типи динамічних змін чисельності популяції.
Тема 5. Статичні показники популяції (20 год.). Структури популяцій: вікова, статева, етологічна та просторова. Передрепродуктивна, репродуктивна та пострепрдуктивна вікові групи. Співвідношення статей (первинне, вторинне, третинне, четвертинне) та його практичне значення. Моногамія та полігамія. Одиночне та групове способи життя. Розміщення особин популяції у просторі. Ріст чисельності популяції, криві росту та виживання.
Тема 6. Екологічна ніша (21 год.). Параметри екологічної ніші. Принцип Гаузе. Поняття «теоретична» та «реалізована» екологічна ніша. Співвідношення між екологічними нішами.
Модуль ІІІ. Основні положення синекології (60 год.)
Тема 7. Структура та властивості біоценозів. (24 год.). Видова структура. Трофічна структура. Просторова структура. Умови утворення біоценозу.
Тема 8. Біогеоценологія (вчення про екосистеми) (22 год). Співвідношення понять «біогеоценоз» (В.М. Сукачов) та «екосистема» (А. Тенслі). Складові компоненти біогеоценозу та основні фактори, які забезпечують його існування. Біологічний кругообіг в екосистемі.
Тема 9. Біопродукційний процес в екосистемі (14 год). Перетворення енергії та речовини в екосистемі. Трофічні зв’язки в екосистемі. Піраміди мас, чисел та енергії. Трофічні рівні. Оцінка ефективності біосистеми. Принцип лімітування біопродукції. Генетичні фактори продуктивності. Біологічна продукція та продуктивність екосистем. Фітомаса та первинна продуктивність. Валова та чиста продукція. Фотосинтетична продуктивність. Агрофітоценози та їх урожайність.
Модуль ІV. Основні положення біосферології (60 год.)
Тема 10. Екосистеми світу (20 год). Екосистема як основна одиниця біосфери. Класифікація елементів угруповання та концепція екологічного домінування. Динаміка біоценозу як результат міжвидових взаємовідносин. Типи сукцесій. Індикативне значення організмів. Стійкість екосистем. Загальні принципи стійкості екосистем. Загальна характеристика основних природних екосистем. Характеристика природних екосистем суходолу. Загальна характеристика водних екосистем.
Тема 11. Вчення про біосферу (21 год.). Становлення біосфери та її характеристика. Еволюція біосфери. Етапи виникнення життя. Вчення В.І. Вернадського про біосферу.
Тема 12. Розподіл життя у біосфері (19 год). Жива речовина та її властивості. Функції живої речовини. Біогеохімічні кругообіги речовин і енергії. Техногенний вплив на біосферу. Поняття про ксенобіотики. Закон концентрування ксенобіотиків. Екологічний контроль продуктивності екосистеми. Біологічні ресурси планети, шляхи їх збереження. Рослинні ресурси. Тваринні ресурси.
Структура навчальної дисципліни
| Назви змістових модулів і тем | Кількість годин | ||||||||||
| Денна форма | Заочна форма | ||||||||||
| усього | у тому числі | у тому числі | |||||||||
| л | л,пр | с.р. | л | л,пр | с.р. | ||||||
| Модуль 1. Основні положення аутекології | |||||||||||
| Тема 1. Екологія як природнича наука | 12 | 4 | 2 | 6 | 2 | | 10 | ||||
| Тема 2. Аутекологія про взаємозв’язок організмів з навколишнім середовищем | 26 | 6 | 14 | 6 | 1 | 1 | 20 | ||||
| Тема 3. Вплив екологічних факторів на живі організми | 22 | 6 | 9 | 7 | 1 | 1 | 20 | ||||
| Разом за модулем І | 60 | 16 | 25 | 19 | 4 | 2 | 54 | ||||
| Модуль ІІ. Основні положення демекології | |||||||||||
| Тема 4. Поняття популяції. Динамічні показники. Динаміка популяції | 19 | 6 | 6 | 7 | | 1 | 18 | ||||
| Тема 5. Статичні показники популяції | 20 | 4 | 6 | 10 | | 1 | 19 | ||||
| Тема 6. Екологічна ніша | 21 | 4 | 4 | 12 | | | 21 | ||||
| Разом за модулем ІІ | 60 | 14 | 17 | 29 | 0 | 2 | 58 | ||||
| Модуль ІІІ. Основні положення синекології | |||||||||||
| Тема 7. Структура та властивості біоценозів | 24 | 6 | 10 | 8 | 1 | | 23 | ||||
| Тема 8. Біогеоценологія (вчення про екосистеми) | 22 | 6 | 8 | 8 | 1 | | 21 | ||||
| Тема 9. Біопродукційний процес в екосистемі | 14 | 4 | | 10 | | 2 | 12 | ||||
| Разом за модулем ІІІ | 60 | 16 | 18 | 26 | 2 | 2 | 56 | ||||
| Модуль ІV. Основні положення біосферології | |||||||||||
| Тема 10. Екосистеми світу | 20 | 6 | 6 | 8 | | | 20 | ||||
| Тема 11. Вчення про біосферу | 21 | 2 | 4 | 15 | | | 21 | ||||
| Тема 12. Розподіл життя у біосфері | 19 | 6 | 5 | 8 | | | 19 | ||||
| Разом за модулем ІV | 60 | 14 | 15 | 31 | 0 | 0 | 60 | ||||
| Усього годин | 240 | 60 | 75 | 105 | 6 | 6 | 228 | ||||
Лабораторні, практичні та семінарські заняття
| №п/п | Т е м а і з м і с т л а б о р а т о р н и х з а н я т ь | Кількість годин |
| 1 | Об’єкт, предмет, структура та функції екології. | 2 |
| 2 | Методологія проведення екологічних експериментів. Методика екологічних досліджень. | 2 |
| 3 | Лабораторний дослід: Визначення числа бактерій у свіжому та несвіжому молоці. | 4 |
| 4 | Лабораторний дослід: Фарбування бактерій для вивчення їх за допомогою світлового мікроскопа ( метод Грама ) | 4 |
| 5 | Порівняльний аналіз різних типів середовища проживання організмів. Визначення форм пристосування організмів до умов середовища. | 4 |
| 6 | Абіотичні екологічні чинники середовища: 6.1. Визначення дії закону оптимуму. 6.2. Визначення належності організмів до різних екологічних груп (еври- та стенобіонтів). | 2 |
| 7 | Біотичні і антропогенні чинники середовища. 7.1. Визначення і аналіз різних типів взаємовідносин організмів. 7.2. Визначення і характеристика форм біотичних взаємовідносин на запропонованих прикладах. | 4 |
| 8 | Лабораторний дослід: Визначення ролі продуцентів у екосистемі. | 2 |
| 9 | Лабораторний дослід: Вивчення ролі редуцентів у екосистемі. | 2 |
| 10 | Лабораторний дослід: Визначення інтенсивності дихання насіння рослин у різних умовах пророщення. | 2 |
| 11 | Методи біоіндикації. 11.1. Анатомо-морфологічні та екологічні особливості лишайників (ліхеноіндикація). 11.2. Біологічні та екологічні особливості бджіл. Використання показників якості меду як екологічних індикаторів. | 6 |
| 12 | Популяційний рівень організації біологічних видів. 12.1. Визначення типів розподілу особин у популяцій, типів кривої виживання, просторової структури популяції. 12.2. Лабораторний дослід: Швидкість росту чисельності популяції (на прикладі дріжджів). | 4 |
| 13 | Оцінка флористичної спільності біоценозів | 4 |
| 14 | Вивчення трофічних ланцюгів за допомогою екологічних пірамід. 14.1. Побудова екологічних пірамід різних типів. Розрахунки в ланцюгу живлення 14.2. Процес фотосинтезу. Виявлення синтезу глюкози в клітинах зелених рослин під дією сонячного світла. | 4 4 |
| 15 | Вивчення характерних особливостей різних екосистем. 15.1. Охарактеризувати лісову екосистему. Описати сучасний стан, збереження і використання лісу. Провести аналіз окремих типів лісів. 15.2. Будова лучних фітоценозів, їх продуктивність. Описати гомеостаз та взаємозв’язки в екосистемі луки. 15.3. Проаналізувати гомеостатичний механізм водної екосистеми. Описати харчовий ланцюг у водній екосистемі. Характерні особливості рослинності боліт. | 15 |
| 16 | Розв’язування екологічних задач на закон концентрування ксенобіотиків | 6 |
| 17 | Розв’язування екологічних задач на ефект сумації розрахунковим методом. | 4 |
| | Всього за навчальний рік | 75 |
5. Самостійна робота
Аналіз системоутворюючих законів загальної екології.
Антропогенний вплив на процес кругообігу (на конкретному прикладі).
Вплив абіотичних факторів на життєдіяльність організмів
(на конкретному прикладі).
Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність організмів
(на конкретному прикладі).
Вплив біотичних факторів на життєдіяльність організмів
(на конкретному прикладі).
Вплив взаємодії екологічних факторів на життєдіяльність організмів
(на конкретному прикладі).
Вплив екологічних факторів (біотичних, абіотичних, антропогенних ) на стійкість біоти певної території України.
Вплив екологічних факторів на розподіл організмів у популяції (на конкретному прикладі).
Вплив екологічних факторів на стійкість біоти долини річок України (на прикладі конкретної річки).
Вплив особливостей біоценозів річки на якість води (на прикладі конкретної річки).
Вплив особливостей біоценозів річки на якість води (на прикладі конкретної річки).
Вплив структури популяції на її стійкість до дії зовнішніх факторів (на конкретному прикладі).
Оцінка впливу зміни фізико-хімічних показників середовища на стійкість екосистеми ( на конкретному прикладі).
Оцінка впливу ксенобіотиків на адаптивні можливості організмів (на конкретному прикладі).
Оцінка стану природного середовища методом біоіндикації.
Практичне застосування законів продуктивності екологічних систем.
Роль живої речовини в забезпеченні стійкості біосфери.
Синекологічні наслідки антропогенного впливу на біотоп ( на конкретному прикладі).
Синекологічні наслідки впливу абіотичних факторів на біотоп ( на конкретному прикладі).
Синекологічні наслідки впливу біотичних факторів на біотоп( на конкретному прикладі).
1 2 3 4