1   2   3   4
Ім'я файлу: 44634783.doc
Розширення: doc
Розмір: 359кб.
Дата: 01.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
BTL-реклама.pptx
Безос.pptx

1. Думайте як іммігрант

У мене психологія іммігранта, яка полягає в тому, що роботу можна втратити в будь-який момент. Тому треба бути впевненим в тому, що ти її заслуговуєш, кожен день.

Не думайте, що якщо ви вже генеральний директор, то це означає, що ви приземлилися. Ви повинні весь час продовжувати навчання і працювати над тим, щоб ще більше зблизитися з організацією. Я про це ніколи не забуваю.

2. Будьте суворі, але дбайливі

Лідерству важко дати визначення, а доброму лідерству — ще складніше. Але якщо ви можете змусити людей слідувати за собою на край землі, ви хороший лідер. Як керівник, я сувора до себе, і я піднімаю стандарти для всіх. Однак я дуже дбайлива, тому що хочу, щоб люди були кращими в тому, що вони роблять. Настільки, щоб зайняти моє місце в майбутньому.

3. Консалтинг — хороше навчання

Я працювала в Boston Consulting Group протягом шести з половиною років. Кожен рік у сфері консалтингу — це як три роки в окремо взятій корпорації, тому що коли у тебе багато клієнтів і багато проблем, ти ростеш дуже швидко.

4. Шукайте середину

Я вдячна тим, хто давав оцінку моїм діям, були моїми наставниками. Приміром, я досить чесна і відкрита людина. Уявіть ситуацію: ви сидите на зустрічі, і хтось представляє трирічний, п‘ятирічний план. Як правило, більшість чоловіків у залі кажуть: «Ви знаєте, це дуже цікаво. Але, можливо, ви могли б зробити це трохи по-іншому?» Я ж просто сказала: «Це — лайно і ніколи не вийде». Я впевнена, що всі вони так думали, просто більш м’яко висловилися. І ось я йду, і один з хлопців ловить мене і каже: «Ти повинна була сказати це трохи по-іншому. Можливо, не так, як я, але і не так, як ти. Ти повинна була знайти середину».

5. Генеральний директор сьогодні має більше, ніж п‘ять років тому

Є одна річ, яку я зрозуміла, тільки ставши генеральним директором: керівництво на різних рівнях сильно відрізняється. Коли я керувала окремим напрямом або бізнесом, мені пред’являлися чіткі вимоги і запити. Але коли ти ростеш в рамках організації, вимоги до тебе як до лідера не ростуть пропорційно, вони ростуть у геометричній прогресії.

Ті, хто прагнуть зайняти пост генерального директора повинні розуміти, що вони підписуються на набагато більше, ніж робили керівники в 1970, 1980, 1990-х роках і навіть п‘ять років тому.

6. Забороніть собі гнів

Хто б що не говорив, виходьте з того, що наміри у нього позитивні. І ви будете вражені, як зміниться ваш погляд на людину і проблему. Коли ви налаштовані на негатив, ви гніваєтеся. Якщо усунути гнів і прийняти той факт, що наміри завжди позитивні, ваш емоційний стан йде вгору, і ваша реакція стає більш об’єктивною. Ви не йдете в оборону. Ви не кричите. Ви намагаєтеся слухати і розуміти.

7. Цінуйте особисте життя працівників

Ви повинні дивитися на співробітника і говорити: «Я ціную вас як особистість. Я знаю, що у вас є життя за межами PepsiCo, і я буду поважати вас за все ваше життя, а не тільки ставитися до вас як до співробітника номер 4567».

Хороший бізнес починається з того, щоб стати хорошим роботодавцем.
8. Пишіть новий план одразу після старого

Ми повинні прийматися за новий план, коли ще не висохло чорнило на старому. Причому в ньому повинен бути прописаний зовсім інший шлях. Реакція на зміни — це не те ж саме, що мінливість, це новий навик, який нам треба освоювати, — навик адаптації.

9. Успіх — це не гроші

Успіх — це не гроші, престиж або влада, тому що ви ніколи не зможете капіталізувати самооцінку. Справжній успіх — це бути повністю щасливим з самим собою, що відбувається, якщо ви присвячуєте свій час, своє життя тому, що ви любите найбільше.

10. Знайте більше

Те, що ви знаєте, набагато важливіше того, кого ви знаєте. Тому що це робить вас людиною, яку «прагнуть знати» інші.

11. Не думайте про минуле

Ми дуже прив’язані до безпечного і знайомого минулого і дуже обережно ставимося до складних обіцянкам майбутнього. Це часто призводить до самозаспокоєння або інерції. 
3.2. Удосконалення стилю роботи керівників

Починаючи досліджувати Індру Нуйі як лідера організації, я вважала її цілковито керівником демократичного стилю. Тому на цьому етапі в мене вже почали формуватися приблизні рекомендації щодо удосконалення її стилю. Та згодом, я зрозуміла, що помилялася. Стиль Індри, як керівника – авторитарний, а як лідера – демократичний. Поєднавши це, я прийшла до висновку, що вона більш схильна до адаптивного (ситуаційного) стилю, який вважається досить новим і ще не практикується настільки широко, як інші стилі.

Обдумавши вищесказане, я намагалась підійти до ситуації з різних сторін, знайти «дірки» в її поведінці та репутації і не розуміла, чому в мене нічого не виходить. Але потім я зробила припущення, що просто вона втілення ідеального лідера та керівника.

Спробую обґрунтувати свою думку, чому з неї мають брати приклад керівники всіх рівнів:

1. Вона виросла в традиційній індійській сім’ї, її ще з дитинства намагалися привчити до того, що чоловік завжди правий, що жінка має поважати його й підкорюватись. В Індії жінки займаються лише домашнім господарством та вихованням дітей. Не зважаючи на все це вона стала першою жінкою на чолі настільки великої корпорації і однією з найуспішніших бізнес-леді в США.

2. В неї дуже добре розвинена інтуїція, яка не раз відігравала важливу рольв житті компанії. Крістофер Мікер, аналітик якому належить пакет акцій PepsiCo на суму в $500 млн., так характеризує Індру: «У неї завжди був гострий нюх на те, що відбувається у всіх сферах бізнесу, і ні у кого немає ані найменших сумнівів в її компетентності та здатності вести справи».

3. Індра надзвичайно наполеглива. Свого часу вона вмовила батьків дозволити їй вступити до Єльської школи менеджменту, генерального директора PepsiCo - продати мережу ресторанів, людей з усього світу - купувати продукцію її корпорації.

4. Вона надзвичайно любить свою роботу. «Я люблю свою сім'ю, але і PepsiCo теж моя дитина. Я не розглядаю роботу як нудну рутину. Я вважаю, що у неї є терапевтичний ефект».

5. Командну діяльність Індра вважає життєво важливою складовою роботи. У PepsiCo вона стежить у тому числі за тим, щоб співробітників вітали в день народження тортом.

6. Вона багато вимагає від себе та оточуючих людей. Коли в 2007 році її колеги, що відповідають за Азіатсько - Тихоокеанський регіон ніяк не могли знайти недорогу заміну пальмової олії для заводів в Таїланді, вона вимагала продовжувати пошуки. І дійсно, в підсумку з'ясувалося, що масло з рисових висівок цілком вирішує задачу.

7. До колег й персоналу вона ставиться з надзвичайною повагою, завжди прислуховується до їхніх думок та порад. Даючи своїм людям мету і мотивацію ,вона вірить, що вони зможуть згорнути гори.

8. Індра Нуйі досі мінімум півдня на тиждень ходить по гастрономам, щоб краще орієнтуватися в кон'юнктурі і в настроях покупців.

9. Вона перфекціоністка до мозку кісток. Такою її виховали. Якщо в дитинстві в школі вона не отримувала найвищих балів – це вважалось провалом.

10. Вона приділяє надзвичайно багато часу деталям. Вважає, що саме деталі – найбільш важливі в управлінні організацією.

11. Адекватно сприймає критику, хоча й найважливішим критиком для себе вважає свою маму.

12. Впевненість у собі та своїх діях. Коли в попередньому році їй довилось скоротити 8700 роб місць і збільшити фінансування маркетингу на 15%, на неї полилась хвиля негативної критики. Ходили, навіть, чутки, що її знімуть з посади генерального директора. Але Нуйі мужньо все це пережила, адже була непохитно впевненою у своєму успіху.

13. Чесність. Місіс Нуйі завжди каже те, що думає. Одним людям це здається неприйнятним, іншим – проявом авторитарної натури. Хоча насправді, вона просто від природи відверта.
Формула успіху лідера має такі складові, яким повністю відповідає Індра Нуйі:

1. Дар передбачення.

Люди хочуть йти за тими, хто знає, куди йти, вони хочуть знати, чому їх ведуть саме туди, а не в інший бік, і вони не переносять, коли мета постійно змінюється.

2. Довіряти підлеглим.

Відповідальність має розподілятися за всіма щаблями службової драбини.
3. Витримка.

Демонструвати витриманість у кризових ситуаціях. Це спону­кає навколишніх зберігати спокій і діяти продумано.

4. Не боятися ризикувати.

Лідери спонукають підлеглих не лише йти на ризик, а й від­крито визнавати помилки, що допускаються в пошуках ново­го. Ніщо інше не деморалізує людей так, як усвідомлення того, що найменша помилка може означати крах усієї кар'єри.

5. Бути експертом.

Кожний на всіх щаблях службової драбини має бути пере­конаний: лідер знає щонайменше стільки, скільки підлеглі.

6. Заохочувати появу різноманітних поглядів.

Якщо ти оточений людьми, котрі говорять тобі тільки "так", виходить, або ти сам, або вони посідають не своє місце. Лідери володіють здатністю знаходити вишукані і прості рі­шення складних проблем.

Лідер має залишити людей із переконанням і бажанням продовжувати почате.

Оскільки я визначила, що Індра є ідеальним керівником і не потребує рекомендацій – я привила поради, які знадобляться майбутнім керівникам, і мені вчасності.

Поради з ефективного керівництва

"Ефективність наради обернено пропорційна кількості учасників і витраченому часу" (Закон Оулда і Капа).

1. Не шкодуйте часу на планування роботи. Короткий пе­ріод планування тягне за собою довгий час виконання і біль­шу кількість помилок, а триваліший період — короткий час виконання і менше помилок.

2. Для підвищення ефективності виробництва починайте з підвищення ефективності роботи кожного окремого праців­ника. Якщо удосконалюється одна людина, то удоскона­люється і вся організація, якщо кожна людина працює ефек­тивно, то ефективна й робота організації.

3. Постарайтеся позбутися недбайливих працівників. Це зміцнить ваш авторитет серед співробітників і підвищить ефективність роботи колективу.

4. Піклуйтеся про підлеглого як про особистість і він завж­ди допоможе вам у важкій ситуації.

5. Бережіть довіру підлеглих. Вона зростає, якщо ваші дії сприяють просуванню підлеглих, і зникає, якщо ви підтри­муєте зростання некомпетентних людей.

6. Постійно працюйте над підвищенням свого фахового рів­ня. Найчастіше ефективність роботи керівника пов'язана з тим, чого в нього можна повчитися. Тому необхідно старатися перевершувати підлеглих і вміти виступати в ролі вчителя.

Поради з успішного керівництва

"Головний вплив на продуктивність праці справляють не умови праці самі по собі, а увага до персоналу" (Т. Пітер, Р. Уотермен).

1. Завжди підтримуйте добрі стосунки з вищестоящим керівником. На практиці якість цих відносин прямо пов'язана з вашою здатністю задовольняти запити підлеглих і, отже, впливати на них.

2. У спілкуванні демонструйте підлеглим ті зі своїх рис, якими вони мають володіти. Потрібно враховувати, що моде­лювання — найбільш сильна стратегія керівництва.

3. У контактах із підлеглими робіть так, щоб ваші очіку­вання були зрозумілими. В інакшому разі ви не можете споді­ватися на те, що підлеглі задовольнять їх.

4. Заохочуйте ініціативність і працьовитість. Не вважайте якісне виконання чимось самим собою зрозумілим. Відзначте його і незабаром переконаєтеся, що ваші підлеглі будуть пра­цювати ще краще. Люди, якщо ви їм дозволите, втоплять вас в ідеях.

5. Визнавайте відмінності серед виконавців. Разом із тим врахуйте, що нікого не можна дуже виділяти. Якщо це тра­питься, то може стати причиною бездіяльності інших.

6. Завжди уважно вислуховуйте своїх підлеглих. Вони ма­ють бути впевнені, що їхня думка дуже важлива для вас.

7. Завантажуйте людей тією роботою, яка більшою мірою зможе задовольнити як їхні потреби, так і потреби організа­ції. У цьому полягає система мотивації організації.

8. Постійно робіть вчинки, які показують підлеглим, що ви цінуєте їх як особистостей. Люди хочуть почуватися зна­чимими, і якщо ви зможете зміцнити їх у цій думці, то вони будуть вам вдячні.

9. У конфліктних ситуаціях розв'язуйте розбіжності чітко і недвозначно.

10. Виробіть звичку надавати працівникам інформацію до того, як вона їм знадобиться. Адже для багатьох виконавців інформація — це один із найдефіцитніших засобів.

11. Періодично влаштовуйте неформальні зустрічі, щоб згуртувати команду. При цьому заохочуйте участь і обмін ідеями, взагалі робіть усе, щоб зосередити команду на постав­лених завданнях.

12. Підтримуйте з працівниками зворотний зв'язок щодо їх­нього внеску в роботу команди. Робіть це часто, об'єктивно і чесно.

13. Особисто проводьте добір членів команди. При цьому ставтеся до кандидатів дуже обережно.

14. Не ставтеся до себе занадто серйозно. Вмійте посміятися над собою разом зі своїми підлеглими, і люди незабаром оці­нять такий стиль керівництва.

15. Організуйте свій час так, щоб залишалося якомога біль­ше часу на спілкування з підлеглими.

16. У процесі роботи діліться з підлеглими своїми планами, поглядами, ідеями. Звертайтеся до них за допомогою.

17. Знаходьте в собі мужність визнавати допущені помил­ки. На перший погляд це здається ознакою слабкості, та на­справді — це ознака сили.

18. Виробляйте в собі комунікативні навички. Пам'ятайте, що вони набуваються, а не успадковуються.

ВИСНОВОК

Обираючи цю тему, я спиралася на її цікавість, але я й не підозрювала якою складною вона виявиться. Я збагнула, що це дуже значна тема, яка пов‘язана не тільки з менеджментом, але і іншими дисциплінами як психологія, педагогіка, економіка, етика і т. д. Розглядаючи лідерство з точки зору менеджменту необхідно сказати, що ефективне лідерство є запорукою успішної діяльності організації, тому що лідерство в управлінні – міцний впливовий механізм який розповсюджується на діяльність всієї організації.

Ще раз підкреслю, що проблеми лідерства є ключовими для досягнення організаційної ефективності. З одного боку лідерство розглядається як наявність певного набору якостей у людей, які висувають себе в лідери, з іншого, це процес несилового впливу в напрямку досягнення організацією своїх цілей. Ми бачимо, що лідерство трактується двояко, але й існують ще інші підходи до вивчення лідерства, які розглядаються в першому розділі.

Цими підходами являються: підхід з позицій особистісних якостей, поведінковий підхід та ситуаційний підхід. Підхід з позиції лідерських якостей передбачає наявність у людини тих якостей , які дадуть змогу назвати його лідером; поведінковий підхід лежить в основі класифікації стилів лідерства, а ситуаційний - базується на певній поведінці лідера в залежності від певної ситуації. Ці три підходи є необхідними для розуміння сутності лідерства.

Виконуючи курсову роботу, я намагалася визначити, який стиль лідерства так керівництва притаманний Індрі Нуйі. З одного боку, вона поводить себе демократично, коли радиться з колегами, позиціонує себе як ввічливу, добродушну, м’яку людину. А з іншого боку, вона завжди каже все, що думає і може за рік звільнити 8700 робітників, що показує її авторитарну сутність. Стиль Індри, як керівника – авторитарний, а як лідера – демократичний. Поєднавши це, можна зробити висновок, що Індрі схильна до адаптивного стилю.
Цей стиль безумовно є найефективнішим, адже може включати в себе риси одночасно двох-трьох стилів.

Можливо, приводом для критики моєї курсової роботи стане те, що я обрала саме західного, а не вітчизняного керівника. Я хочу пояснити та обґрунтувати свій вибір. На даний час ситуація в більшості організацій України є такою: працівники звикли весь час бути під тиском, постійним контролем та критикою, а керівники вважають, що без примусу та критики підлеглі не будуть сумлінно виконувати свої обов’язки. Виходить замкнуте коло, розірвати яке майже неможливо. Звичайно, є приклади організацій з демократичним або ліберальним керівником, але їх одиниці, і переважно, це молоді люди нового покоління. Ті ж, чия молодість припала на 80-90-ті роки, не знають, як схилити людей до совісної праці без авторитету загрозливого та безкомпромісного керівника.

На Заході ситуація зовсім інакша. Іноземні керівники вже давно винайшли багато інших способів мотивації продуктивної праці. Вони створюють у своїх фірмах дружню атмосферу довіри та турботи. Більшість західних працівників вважають свій колектив другою сім’єю. Психологи, соціологи та економісти, які постійно вивчають складні теми лідерства та корпоративного духу, вже давно підтвердили, що людина працює продуктивніше без постійного стресу та тиску зі сторони керівництва. Ні, можливо на перших порах критика та страх отримати від керівника догану будуть гарними мотиваторами до праці, але жодна людина фізично і морально не здатна довго витримувати такий стан. Тому з часом вона можне просто «зламатися», що згодом призведе до неминучого краху й самого керівника.

Тому найкращими інструментами лідерства та мотиваторами до сумлінної праці я вважаю відчуття відповідальності та довіри. Навіть найгірший працівник, відчувши одного разу, що йому довіряють, що на нього покладають надії, зробить все від нього можливе, щоб виправдати ці сподівання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Герасимчук А.А. «Соціологія», 2005 р.

2. Кричевський Р.Л. «Якщо вже Ви – керівник», 2010 р.

3. Кулініч І.О. «Психологія управління», 2009 р.

4. Скібіцька Л.І. «Лідерство та стиль роботи менеджера», 2004 р.

5. Алексеев А. В. «Деловое администрирование на практике», 1999 р.

2. Блейк Р.Р, Мутон Дж.С., «Научные методы управления», 2002 р.

3. Виханский О.С., Наумов А.И., «Менеджмент», 1995 р.

4. Казелецький Ю., «Человек многомерный.», Киев, 1991 р.

5. Р.Ділтс, «Навыки эффективного лидерства»,  2001 р.

6. Э.Кристофер, Л.Смит. «Тренинг лидерства», 2001.

7. http://ru.wikipedia.org

8. www.pepsico.com

9. www.sandora.ua

10. quote.rbc.ru

11. www.vedomosti.ru

12. forbes.ua

13. www.iloveusa

14. www.pepsico.ru




1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас