1   2   3   4   5
Ім'я файлу: озима пшен 2009 2.doc
Розширення: doc
Розмір: 666кб.
Дата: 20.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
obraz_bacalavr.docx
) різниця між потребою рослин в теплі підвищуються до 5ºС, тому цей період зимостійкості температурний режим погіршується, що можемо спостерігати в листопаді-грудні 2007 та 2008 року. Температурні умови 2008-2009 року, особливо зимові місяці характеризувалися нижчими температурами порівняно із умовами 2007-2008 року, це стосується січня – 3,9ºС, лютого – 1,4 ºС, березня + 1,3 ºС. Завищеними менш сприятливими температурні умови були у 2009 році у квітні – 10,4 ºС, травні - 14,0 ºС, червні - 18,9 та липні - 20,4 ºС.


34
Краща забезпеченість вологою спостерігалася у вересні 2007 року, а тому і сходи були дружніші в цей рік, а також температурний режим в цей період був достатнім. У жовтні випала менша кількість опадів – 11 мм, а в листопаді місяці - більша 42 мм порівняно із 2008 роком. За листопад, грудень, січень, лютий і березень місяці випало 104 та 152 мм опадів за роки досліджень, тобто недостатня кількість, а разом із низькими температурами та недостатньою кількістю опадів може привести до гіршої перезимівлі (вимерзання озимих), особливо на посівах, які не досягли 3-4 пагонів до припинення вегетації. Квітень і травень місяць 2008 року краще забезпечений вологою порівняно із цими місяцями 2009 року, так у квітні 2008 року випало 97 мм, а в травні 41 мм. На противагу 2009 році у квітні взагалі не було опадів, а в травні випало 40 мм. Тобто критичний період за 15 днів до виколошування краще був забезпечений вологою у 2008 році. Квітень і травень місяці 2009 року були набагато гірше забезпечені опадами, у квітні була сильна посуха, а послідуючі опади особливо в червні є не продуктивними і навіть пригнічують рослини озимої пшениці.



35
Розділ 3. Методика проведення досліджень
Об’єктом досліджень були сорти озимої пшениці. Середньоранні: Застава одеська, Смуглянка, Господиня; середньостиглі: Володарка, Диканька, Василина, Миронівська 65.

Схема досліду

Варіанти

Назва сорту

Роки

1
Застава одеська (ст..)
2008, 2009

2
Смуглянка

3
Господиня

4
Володарка

5
Диканька

6
Василина

7
Миронівська 65 (ст..)


Попередником озимої пшениці був горох. Облікова площа ділянок 18 м² в чотириразовій повторності. Норма висіву – 4,5 млн. схожих насінин на 1 га, ширина міжрядь 15 см, глибина загортання насіння 3-5 см.

Після збирання попередника провели поверхневий обробіток, який полягав у дворазовому дискуванні на глибину 10 см з наступним коткуванням грунту кільчасто-шпоровими котками. Передпосівний обробіток грунту провели з використанням культиватора КПС-4, обладнаним стрілчастими лапами. Культивацію проводили одночасно з боронуванням зубовими боронами БЗТС-1,0 і коткуванням котками 3ККШ -6. Фосфорні і калійні добрива вносились під передпосівну культивацію (P2O5 і K2O по 40 кг/ га діючої речовини), а також в рядки під час посіву по 15 кг/га діючої речовини - NPK. Азотні добрива вносились в підживлення двічі: (N 30) перший раз – по мерзлоталому ґрунті, другий раз - наприкінці весняного кущення – на початку виходу в трубку (N 50).

Фенологічні спостереження проводили згідно „Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (Волкодав В.В.,2000). Відзначали такі фази росту і розвитку рослин: сходи, кущення, вихід в трубку, колосіння, молочна, воскова і повна стиглості. Початок кожної відмічали при настанні її у 10 і повну у 75 % рослин.


36
Польову схожість насіння вираховували відсотковим відношенням кількості рослин з 1 м² у час повних сходів у двох несуміжних повтореннях до кількості висіяних схожих насінин. Виживання рослин - шляхом їх підрахунків на 1 м2 .

Перед збиранням проводили оцінку стійкості сортів до вилягання. Перед збиранням урожаю озимої пшениці проводили відбір пробних снопів з кожної ділянки для визначення його структури: кущистості - відношення загальної кількості продуктивних стебел до кількості рослин; середню довжину колоса – вимірювали довжину 50 колосків з точністю до 0, 5см, цифри сумували і ділили на 50; середню кількість колосків у колосі – підраховували кількість колосків на 50 колосах, отримані величини ділили на 50; середню масу зерна одного колоса обчислювали діленням маси зерна снопового зразка із 100 стебел на кількість продуктивних стебел; середню кількість зерен в одному колосі визначали за формулою:

Х= ;

де У – середня маса зерна з одного колоса, г; Ф – маса 1000 зерен, яка визначається за середнім зразком зерна.

Урожайність зерна визначали після проведення структурного аналізу снопового матеріалу з облікової ділянки з перерахунком на 100% чистоту і стандартну вологість.

Вологість зерна, зеленої маси визначають для приведення врожайності різних сортів до порівняльного стану за стандартної вологості. З цією метою відбирають середній зразок з кожної ділянки при зважуванні. Урожайність з приведенням до стандартної вологості (Х) визначають за формулою:


37
Х= ,

де У - урожайність за збирання, ц/га;

В - вологість врожаю, %;

СВ - стандартна вологість для культури, %.

Оцінку достовірності відхилень між варіантами дослідів здійснюють на підставі даних статистичного опрацювання. Виведення середніх даних та виявлення кращих сортів. Середню врожайність сорту визначають, як середнє арифметичне з повторень. Статистичну обробку даних проводили за (Доспеховим Б.А., 1985).


38
Розділ 4. Результати досліджень

4.1. Характеристика сортів озимої пшениці
Середньоранній сорт озимої пшениці Застава одеська з тривалістю вегетаційного періоду 275-279 днів (Табл.4.1). Оригінатор Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН. Сильна пшениця. Вміст клейковини 28,0-29,5%, сирого білка 13,5-14%. Придатний для вирощування в Лісостепу та Поліссі, внесений в реєстр з 2002 року. Середньоранній сорт озимої пшениці Смуглянка. Оригінатори – Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла УААН. Рекомендовано для вирощування у зонах Степу, Лісостепу та Полісся. Середньоранній сорт озимої пшениці Господиня – оригінатор Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН. Внесений у реєстр сортів рослин України з 2007 року, рекомендований для вирощування в Степовій і Лісостеповій зонах. Вміст сирого протеїну 12,8-13,6%, сирої клейковини 28,3-32,4%.

Середньостиглий сорт озимої пшениці Володарка, сортовласник – Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла УААН. Рекомендовано для Лісостепу та Полісся. Середньостиглий сорт озимої пшениці Диканька – сортовласник Полтавська державна аграрна академія. Внесений в реєстр сортів з 2005 року. Рекомендований для Лісостепу. Середньостиглий сорт озимої пшениці Василина. Сортовласник - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН. Внесено в реєстр з 2005 року. Рекомендовано для Лісостепу та Полісся.

Середньостиглий сорт Миронівська 65. Оригінатор – Миронівський інститут пшениці. Рекомендований для поширення в Лісостепу та на Поліссі, внесено в реєстр з 2000 року (Табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Характеристика сортів озимої пшениці, які вивчалися в умовах господарства

Сорти

Рік реєстрації
Оригінатор
Група стиглості
Напрям використання
Зона вирощування

Застава одеська

2002
Селекційно-генетичний інститут -

Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН
ср
зерн.
ЛП

Смуглянка

2004
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України; Миронівський інститут пшениці ім.

В.М. Ремесла УААН
ср
зерн.
СЛП

Господиня

2007
Селекційно-генетичний інститут -

Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН
ср
зерн.
СЛ

Володарка

2005
Інститут фізіології ролин і генетики НАН України; Миронівський інститут пшениці ім.

В.М. Ремесла УААН
сс
зерн.
ЛП

Диканька

2005
Полтавська державна аграрна академія

сс
зерн.
Л

Василина

2005
Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН
сс
зерн.
ЛП

Миронівська 65
2000
Миронівський інститут пшениці

ім. В.М. Ремесла УААН
сс
зерн.
ЛП




40
4.2. Оцінка сортів озимої пшениці за цінними господарськими ознаками

Аналізуючи результати досліджень (Табл. 4.2), можна сказати, що польова схожість була досить доброю за період досліджень і змінювалася на рівні 79-85%. Вищою в цілому по всіх сортах вона була в 2008 (2007) році в межах 83-85%, що вказує на більш сприятливі умови в період сходів у цей рік досліджень. Найвищою схожістю характеризувалися сорти озимої пшениці Володарка та Миронівська 65 – 82-85%. Найнижчим відсотком схожості характеризувався середньоранній сорт озимої пшениці Господиня – 79-83%. Кількість рослин, які зійшли становила в межах 355,5-373,5 шт. на м².

Зимостійкість сортів озимої пшениці більш чітко виражена на фоні різних років за умовами перезимівлі. Так більш сприятливі умови перезимівлі склалися в 2008 році той відсоток рослин, які відновили вегетацію був вищим на рівні 67-81%. В 2009 році склалися гірші умови, тому й кількість рослин, які відновили вегетацію знаходилась в межах 56-75%. Однак, незважаючи на загальну тенденцію все ж таки в цілому виділилися сорти із вищою зимостійкістю за обидва роки досліджень. В середньоранній групі сорт озимої пшениці Господиня – 69-76%, а в середньостиглій сорти Диканька – 80-75% та Василина – 81-74%. Даний відсоток перезимівлі забезпечив відповідну кількість рослин на 1 м². У середньораннього сорту Господиня 245,3-283,9 шт./м². У середньостиглих сортів Диканька – 270-298,8 шт./м² та Василини – 269,7-309,8 шт./м². Густота продуктивного стеблостою відрізнялася за роками досліджень, так вищою вона була у всіх сортів в більш сприятливому 2008 році і складала в межах 487-540 шт./м², а в 2009 році 475- 519 шт./м². Незважаючи на дану густоту продуктивного стеблостою по роках досліджень, вищий коефіцієнт продуктивного кущення був у менш сприятливий рік за умовами перезимівлі, проте загальна кількість продуктивних стебел була нижчою. В 2008 році коефіцієнт продуктивного кущення в досліджуваних

Таблиця 4.2

Польова схожість, зимостійкість та елементи структури врожаю сортів озимої пшениці

Сорти

Роки


Висіяно

схожих

насінин,

шт./м²
Зійшло рослин, шт./м²
Польова схожість, %
Перезимівля, %
Кількість рослин навесні, шт./м²
Густота продуктивного стеблестою, шт./м²
Коефіцієнт продуктивного

кущення

Застава одеська (ст.)
2008
450
378±8,2
84
67
253,3±5,4
540±11,1
2,1±0,15

2009
360±7,6
80
56
201,6±4,1
519±10,6
2,6±0,2

Смуглянка

2008
450
382,5±8,5
85
74
283,1±6,0
532±10,9
1,9±0,11

2009
364,5±8,0
81
67
244,2±4,8
517±10,2
2,1±0,12

Господиня

2008
450
373,5±7,8
83
76
283,9±5,9
501±9,7
1,8±0,1

2009
355,5±7,3
79
69
245,3±4,4
491±9,4
2,0±0,12

Володарка

2008
450
382,5±8,6
85
78
298,4±6,2
520±10,9
1,7±0,1

2009
369±7,8
82
71
262±5,7
511±10,2
2,0±0,13

Диканька

2008
450
373,5±7,2
83
80
298,8±6,0
497±9,8
1,7±0,1

2009
360±6,4
80
75
270±5,9
489±9,5
1,8±0,1

Василина

2008
450
382,5±8,1
85
81
309,8±6,1
487±9,3
1,6±0,1

2009
364,5±6,7
81
74
269,7±5,7
475±9,0
1,8±0,11

Миронівська 65 (ст.)
2008
450
382,5±8,0
85
75
286,9±6,2
501±9,6
1,7±0,1

2009
369±6,8
82
68
251±5,1
490±9,3
2,0±0,13


Примітка: у чисельнику значення за 2008 рік;

у знаменнику значення за 2009 рік.

42
сортів змінювався від 1,6-2,1, а в 2009 році він змінювався 1,8-2,6. Тобто вищий коефіцієнт кущення був характерним для рослин, з меншою кількістю

на м² після перезимівлі. Найвищою густотою продуктивного стеблостою в середньоранній групі характеризувався сорт озимої пшениці Застава одеська – 540 та 519 шт./м², а коефіцієнт продуктивного кущення становив 2,1 і 2,6. У середньостиглій групі найвищою густотою продуктивного стеблостою характеризувався сорт Володарка – 520 та 511 шт./м², а коефіцієнт продуктивного кущення склав 1,7 і 2,0.

Характеристика сортів озимої пшениці за кількісними господарсько-цінними ознаками показано в табл. 4.3. За елементами структури врожаю в середньоранній групі кращим був сорт Смуглянка. Довжина колоса в цього сорту склала за роки досліджень 9,8 та 9,4 см, кількість колосків в колосі від 20 і 19 шт., кількість зерен в колосі 48 та 43 шт., маса зерна із колоса 1,94 і 1,69 г, маса 1000 зерен склала 40,3 та 39,1 г. Дещо нижчими елементами структури врожаю характеризувався середньоранній сорт озимої пшениці Господиня, в якого довжина колоса становила 9,9 та 9,5 см, кількість колосків в колосі 20 та 19 шт., кількість зерен в колосі 47 і 42 шт., маса зерна із колоса – 1,89 і 1,67 г, а маса 1000 зерен 40,1та 39,2 г відповідно за 2008 і 2009 роки.

У середньостиглій групі стиглості кращими виявилися за елементами структури врожаю сорти озимої пшениці Володарка, в якого довжина колоса була 10,1 та 9,6 см, кількість колосків в колосі 20 і 19 шт., кількість зерен в колосі 46 та 41 шт., маса зерна із колоса 1,91 і 1,66 г, маса 1000 зерен 41,1 та 40,5 г; а також сорти Диканька і Василина, в першого сорту довжина колоса була 10,0 і 9,5 см, кількість колосків – 19 та 18 шт., кількість зерен в колосі - 44 і 39 шт., маса зерна із колоса 1,83 та 1,57 г, маса 1000 зерен 42,0 і 40,4 г. У другого сорту довжина колоса – 9,6 та 9,0 см, кількість колосків 19 і 18 шт., кількість зерен в колосі 48 та 43 шт., проте маса 1000 зерен в цього сорту була нижчою порівняно із сортом Диканька і становила 39,7 та 38,6 г, проте маса зерна із колоса за рахунок кращої його озерненості була вищою 1,92 і 1,66 г.

Таблиця 4.3

Кількісні господарсько-цінні ознаки та стійкість

до вилягання сортів озимої пшениці за роки досліджень

Сорти

Висота

рослин,см
К-сть рослин, які

вилягли,%
Довжина

колоса, см

Кількість колосків, шт.
Кількість зерен в колосі, шт.
Маса зерна з колоса, г
Маса 1000

зерен, г.

Застава одеська (ст.)
100±6,1

94±5,4
17

15
9,6±0,4

9,2±0,3
19±0,8

18±0,7
52±2,7

47±2,0
1,66±0,05

1,47±0,04
32,0±1,3

31,3±1,1

Смуглянка

103± 6,4

98±5,8
8

7
9,8±0,5

9,4±0,4
20±0,9

19±0,8
48±2,5

43±1,9
1,94±0,1

1,69±0,06
40,3±1,5

39,1±1,4

Господиня

112±6,9

103±6,3
11

9
9,9±0,6

9,5±0,4
20±1,0

19±0,9
47±2,0

42±1,8
1,89±0,1

1,67±0,06
40,1±1,6

39,2±1,5

Володарка

96±5,5

88±4,6
11

9
10,1±0,6

9,6±0,5
20±1,0

19±0,9
46±1,9

41±1,6
1,91±0,1

1,66±0,06
41,1±1,5

40,5±1,4

Диканька

99±5,6

91±4,8
12

10
10,0±0,5

9,5±0,4
19±0,9

18±0,8
44±1,8

39±1,5
1,83±0,07

1,57±0,05
42,0±1,6

40,4±1,5

Василина

96±5,4

89±4,7
14

11
9,6±0,4

9,0±0,3
19±1,0

18±0,9
48±2,1

43±1,9
1,92±0,1

1,66±0,06
39,7±1,5

38,6±1,4

Миронівська 65 (ст.)
100±6,1

94±5,3
17

14
9,6±0,5

9,2±0,4
20±1,1

19±1,0
43±1,8

38±1,4
1,81±0,07

1,58±0,06
42,1±1,6

41,3±1,5

Примітка: у чисельнику значення за 2008 рік;

у знаменнику значення за 2009 рік.


44
За стійкістю до вилягання кращим в середньоранній групі був сорт Смуглянка, кількість рослин, які вилягли в нього становила 8 та 7 %, а висота

рослин була в межах 103 та 98 см. В середньостиглій групі більш стійкими до вилягання були сорти Володарка та Диканька, в першого сорту кількість полеглих рослин становила 11та 9%, а висота рослин 96 і 88 см, в другого 12 і 10 %, а висота рослин 99 та 91 см. Вищою стійкістю до вилягання характеризувалися низькорослі та напівкарликові сорти озимої пшениці, проте і серед середньорослих сортів були сорти з досить високою стійкістю рослин проти вилягання, наприклад середньоранній сорт Господиня в якого кількість полеглих рослин, становила 11 і 9%, а висота рослин була 112 та 103см.


4.3. Кореляційні зв’язки між цінними господарськими ознаками в сортів озимої пшениці

Результати кореляційного аналізу (Таблиця 4.4) між стійкістю рослин до вилягання та іншими ознаками стебла показали зворотну кореляційну залежність між стійкістю рослин до вилягання і висотою рослин (r=-0,49-0,58), а також між довжиною останнього міжвузля (r=-0,41-0,53), встановлений позитивний зв'язок середньої сили між стійкістю до вилягання та товщиною другого надземного міжвузля (r=0,49-0,58). Отже, вищою стійкістю до вилягання характеризуються низько і середньорослі сорти озимої пшениці з товстим стеблом із незначною довжиною останнього міжвузля.

Аналізуючи отриману кореляційну залежність між господарсько-цінними ознаками та урожайністю сортів озимої пшениці (Табл.4.5) необхідно відмітити високу кореляційну залежність між масою зерна із колоса та урожайністю (r=0,89-0,96), кількістю зерен в колоску (r=0,72-0,87),


45
Таблиця 4.4

Кореляційні зв’язки між стійкістю до вилягання та іншими ознаками стебла озимої пшениці

Ознаки
Рік

2008
2009

Висота рослин
-0,58*
-0,49*

Довжина останнього міжвузля

-0,53*
-0,41*

Товщина другого надземного міжвузля
0,58*
0,49*

1   2   3   4   5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас