Ім'я файлу: Ев.Футболу.odt
Розширення: odt
Розмір: 43кб.
Дата: 14.02.2022
скачати
Пов'язані файли:
PopovaMO_Rinok_tur_poslug_pract_zan_MV_2019 (1).docx
practica.doc
2.3. Методика тактичної підготовкиРозширення: odt
Розмір: 43кб.
Дата: 14.02.2022
скачати
Пов'язані файли:
PopovaMO_Rinok_tur_poslug_pract_zan_MV_2019 (1).docx
practica.doc
Тактика нападу
Різновиди форм нападаючих дій, зміна темпу розвитку атаки, різноманітні технічні прийоми єдиноборств - це дії, що ускладнюють умови для захисників, які намагаються зруйнувати атакуючі дії. Організація дій команди з метою взяття воріт суперника являє собою тактику нападу.
Тактичні завдання вирішуються завдяки комбінаціям - діям двох або декількох гравців (групові дії).
Розрізняють комбінації при стандартних положеннях та в ході ігрових епізодів.
До стандартних положень відносять: вкидання м'яча із-за бокової лінії, штрафний удар, вільний удар, удар від воріт.
Розглянемо кілька комбінацій при стандартних положеннях.
Комбінації при вкиданні м'яча із-за бокової лінії:
Метою таких комбінації є збереження м'яча у своєї команди і виведення гравця на ударну позицію.
Комбінації при кутових ударах мають різні варіанти. Найпростіший варіант - подача м'яча у штрафний майданчик вертом так, щоб він летів по дузі, що відходить від воріт, але назустріч нападнику, який набігає. У деяких випадках «прострілюються» м'яч низом повз воріт, розраховуючи на те, що м'яч може влучити в ногу партнера або суперника і рикошетом потрапити до воріт.
Розігруючи комбінації при штрафних ударах, частіше застосовують різані удари, оскільки суперники будують «стінку», щоб перешкодити шлях м'ячу. У цих випадках доцільно направляти м'яч у той бік воріт, який прикриває «стінка», тому що воротар приділяє увагу частині воріт, відкритій для прямого удару. Іншим варіантом може бути виведення одного з гравців на вигідну позицію для взяття воріт.
При розігруванні вільних ударів використовують комбінації, спрямовані на виведення партнера на вигідну позицію для взяття воріт.
Комбінації при ударах від воріт мають два різновиди. У першому випадку воротар вибиває м'яч партнеру, який відкривається біля бічної лінії. У другому випадку воротар вибиває м'яч захиснику, який відкривається біля бічної лінії штрафного майданчика. Той відправляє м'яч воротарю, який вибиває його ногою або вкидає рукою своєму партнеру.
Найбільш ефективною командною дією в нападі є швидкий напад. Його суть полягає в тому, щоб завдяки одній - трьом передачам організувати атаку і вивести гравця на вигідну позицію для взяття воріт. Перевага швидкого нападу у тому, що він не дає можливості супернику перегрупувати свої сили у захисті за браком часу.
На відміну від швидкого. Поступовий напад здійснюється за допомогою великої кількості коротких та середніх передач, частина яких виконується поперек поля з підключенням гравців захисту. Поступовий напад залучає значну кількість гравців та ускладнює тактичний малюнок гри, тому висуває високі вимоги до технічної підготовки гравців.
Тактика захисту
Одним із ефективних групових тактичних дій у захисті є побудова «стінки». Її використовує команда, у чиї ворота призначений вільний або штрафний удар. Для організації «стінки» залучається 4 - 5 гравців. Кількість гравців у стінці відстанню місця удару до воріт. Чим далі від воріт призначається удар, тим менше гравців включається до стінки.
Головною метою команди, що захищається, при організації «стінки» - є закрити ближній кут своїх воріт від прямого удару.
Тактика воротаря. Майстерність воротаря полягає не тільки у захисті воріт, а й в умінні організації атаки. Вибір оптимальної позиції дозволяє воротареві забезпечити надійний захист воріт. Врахування положення атакуючого гравця дозволяє визначити кут, під яким може бути нанесений удар. Чим гостріше кут, тим гостріше до передньої відносно суперника з м'ячем штанги переміщується воротар. Якщо атака здійснюється по центру, воротарю доцільно переміститися дещо вперед, щоб зменшити кут ураження і тим самим полегшити собі прийом м'яча.
При введенні м'яча у гру з метою організації атаки воротар використовує один з двох варіантів:
1. Воротар посилає м'яч одному із захисників, який повертає його назад. Оволодівши м'ячем, воротар різними способами продовжує атаку, вводячи м'яч кидком рукою або ударом ногою.
2. Голкіпер посилає м'яч одному із партнерів, який відкрився на вигідну позицію.
Перша довга передача відрізає низку суперників від активних дій і дозволяє прискорити розгортання атаки. Короткі передачі доцільно посилати гравцю, який відкривається на фланзі, оскільки, у разі перехоплення м'яча, суперник може безпосередньо загрожувати воротам.
Удосконалюючи тактичну підготовку, футболісти удосконалюють свої вміння грати в футбол, правильно обирати ту чи іншу тактику в певній ігровій ситуації. Покращити свою тактичну підготовку гравцям допомагають різні вправи та ігри, а саме: передача м'яча наступному номеру, три проти одного, атака і оборона, гра трьома командами, передача м'яча на вільний простір, гра у футбол пішки, атаки з обмеженням часу тощо.
Різновиди форм нападаючих дій, зміна темпу розвитку атаки, різноманітні технічні прийоми єдиноборств - це дії, що ускладнюють умови для захисників, які намагаються зруйнувати атакуючі дії. Організація дій команди з метою взяття воріт суперника являє собою тактику нападу.
Розрізняють комбінації при стандартних положеннях та в ході ігрових епізодів.
До стандартних положень відносять: вкидання м'яча із-за бокової лінії, штрафний удар, вільний удар, удар від воріт.
Найбільш ефективною командною дією в нападі є швидкий напад. Його суть полягає в тому, щоб завдяки одній - трьом передачам організувати атаку і вивести гравця на вигідну позицію для взяття воріт. Перевага швидкого нападу у тому, що він не дає можливості супернику перегрупувати свої сили у захисті за браком часу.
Одним із ефективних групових тактичних дій у захисті є побудова «стінки». Її використовує команда, у чиї ворота призначений вільний або штрафний удар.
Отже, гра команди може бути успішною лише за умови правильно вибраної тактики
РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1.Основні завдання та процедура експерименту
Проаналізувавши науково-методичну і спеціальну літературу, а також власні дослідження, було розроблено експериментальну тренувальну програму з підвищення рівня фізичної та техніко-тактичної футболістів. Добір засобів тренування зумовлювався віковими особливостями, рівнем їх спортивної майстерності, а також періодом в річному циклі підготовки (підготовчий період).
Було розроблено експериментальну комплексну тренувальну програму, розраховану на 24 заняття, спрямовану на підвищення рівня фізичної і техніко-тактичної підготовки. Ця програма відповідала віковим та індивідуальним можливостям спортсменів, ступеню розвитку фізичних якостей, руховому досвіду, психологічній готовності (мотивації).
3.2.Інтерпретація результатів дослідження
Як свідчать результати дослідження, протягом констатуючого експерименту, коли застосовувалась традиційна тренувальна програма, вірогідного зростання показників фізичної підготовленості контрольної та експериментальної груп за жодним з тестів не відбулося, хоча і спостерігалося покращення результатів.
Аналізуючи показники результативності виконання техніко-тактичних прийомів на початку проведення констатуючого експерименту, не було виявлено статистично достовірної різниці (Р>0,05) між результатами контрольної та експериментальної груп, що свідчить про відсутність суттєвих відмінностей між рівнем оволодіння техніко-тактичними прийомами, що брали участь у дослідженні.
Визначено, що під впливом впровадженої експериментальної програми у експериментальної групи статистично достовірно покращились результати виконання таких тестів як стрибок у довжину з місця (на 5,4%), стрибок у висоту з місця (на 8,82%), біг «ялинкою» (на 4,46%).
Отже, результати досліджень свідчать про можливість застосування розробленої програми для фізичної підготовки спортсменів.
Порівняльний аналіз показників техніко-тактичної підготовленості волейболістів дозволив встановити достовірний приріст результатів у спортсменів експериментальної групи за всіма використаними тестами, що свідчить про ефективність розробленої комплексної тренувальної програми і можливість застосування її на практиці для техніко-тактичної підготовки.
Результатом формуючого експерименту стало покращення показників змагальної діяльності, які в цілому позитивно відобразилися на загальному результаті ігрового сезону.
Аналіз показників техніко-тактичних дій, виконаних за одну гру засвідчив, що в середньому збільшилася кількість і ефективність виконання передач відповідно 41 раз і 90%, прийом м’яча – 43 рази і 68%, захисні дії 38 разів і 71%, нападаючий удар 25 раз і 88%.
Отже, виходячи з отриманих результатів дослідження можемо вважати розроблену нами програму ефективною та такою, що може бути впроваджена у тренувальний процес футбольних команд.
ВИСНОВКИ
Футбол є однією з найбільш популярних спортивних ігор Європи та всього світу. Високий рівень розвитку сучасного футболу потребує вирішення проблем організації навчально-тренувального процесу, використання найбільш досконалих форм, методів і засобів тренування.
Футбол характеризується гармонійною наступальною та оборонною потужністю команд, зміцненням взаємозв'язку між атакою та обороною. Саме тому на думку фахівців особливу увагу треба приділяти техніко-тактичної майстерності футболістів, яка визначається великою кількістю прийомів і є базою для ефективної змагальної діяльності. В змаганнях найвищого рівня перемагає команда в арсеналі якої є значна кількість різних тактичних комбінацій та взаємодій. Аналіз вітчизняної літератури з футболу показав, що безперервно зростаюча конкуренція на міжнародній спортивній арені покладає на фахівців завдання, щодо розробки нових теоретичних положень тактики гри, принципів ведення спортивної боротьби в футболі.
Тенденції розвитку сучасного футболу свідчать про те, що тактична підготовка гравців стала провідною поміж інших видів підготовки спортсменів, оскільки визначає їх цільову спрямованість і зміст роботи, конкретизує функціональні обов'язки футболістів у команді в різних ігрових ситуаціях, сприяє слушності вибору системи гри, визначає параметри моделей команд. Тактика є основним змістом всієї ігрової діяльності під час зустрічі. Вдало вибрана тактика боротьби проти конкретного суперника сприятиме досягненню успіху, а невдало підібрана тактика або не реалізована в ході матчу зазвичай приводить до поразки.
Знадобилося багато років, щоб гра в футбол стала такою, якою ми бачимо її сьогодні. Протягом тривалого часу формувалися різні системи, стилі, тактики, техніки гри в футбол.
Перша система гри виникла в 1883 році у Шотландії. Її називають класичною або «пірамідальною». Певною мірою її почали застосовувати у всьому світі й проіснувала вона близько 50-60 років.
Пізніше сформувалися італійська, австралійська, система «дубль-ве», система «1+4+2+4», швейцарський замок «рігль» та ін. На думку футбольних фахівців, у світі існує кілька стилів гри.
Система гри є тільки формою зовнішнього розташування гравців і вирішального значення для гри команди і досягнення нею успіху не має. На передній план висувається спосіб організації гри, її зміст, що й створює відчутну перевагу над формою, тобто розташуванням гравців.
Прогноз щодо створення оборонних і атакуючих систем гри або її способів в захисній та атакуючій фазах потрібний для успішної реалізації ігрових, тактичних завдань в окремих відрізках гри.
Просторові відношення між гравцями за різного розташування та виконання ігрових функцій спонукають до створення різних варіантів атакуючих і захисних систем. Існують різноманітні способи гри в цих системах.
Удосконалюючи тактичну підготовку, футболісти удосконалюють свої вміння грати в футбол, правильно обирати ту чи іншу тактику в певній ігровій ситуації. Покращити свою тактичну підготовку гравцям допомагають різні вправи та ігри, а саме: передача м'яча наступному номеру, три проти одного, атака і оборона, гра трьома командами, передача м'яча на вільний простір, гра у футбол пішки, атаки з обмеженням часу тощо.
Отже, ми довели, що вдало вибрана тактика боротьби проти конкретного суперника сприятиме досягненню успіху, а невдало підібрана тактика або не реалізована в ході матчу зазвичай приводить до поразки. Вміння правильно вирішувати задачі нейтралізації суперників і успішне використання власних можливостей в атаках характеризується тактичною зрілістю як команди в цілому, так і її окремих гравців. Команда може досягти успіху тільки при добре організованих і обов'язково активних діях всіх футболістів в нападі та в захисті
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Балакін М., Михайлов М. Футбол України. - К. 1968. – С. 45-47.
2. Барсук О.Л., Кудрейко А.И. Страницы футбольной летописи. - Минск: Полымя, 1987. С. 119-125с
3. Віхров К.Л. Знакомство с футболом. - К.: Реклама, 1983. - 81с.
4. Віхров К.Л. Техніка гри //Фізичне виховання в школі. – К, 2001. – №1. – С. 5-7.
5. Все о футболе: Справочник / Сост. Лебедев Л.Г. - М.: Сов. спорт, 1990. - 237с.
. Дудков М. Тактичні схеми гри в футбол.// www.footboom.com .
7. Дулібський А.В. Моделювання тактичних дій у процесі підготовки юнацьких команд з футболу: Автореф. дис… канд. наук з фіз. вих. і спорту. – К.: НУФВСУ, 2001. – 19 с.
8. Історія футболу.// www.wikipedia.ua
9. Кожухов В.А. Футбол: Буклет. - К.: Вища шк., 1984. - 65с
10. Костюкевич В.М. Футбол: Навч. Посібник для студентів фізичного виховання педагогічних університетів. – В.: “Вінниця”, ВДПУ, 2006. – 83с.
11. Костюкевич В.М. Футбол: Навчальний посібник для студентів факультетів фізичного виховання – Київ-Вінниця: ВАТ “Віноблдрукарня”, 1996. – 261 с.
12. Кулжінський І.П. Словник любителя футболу. - Ростов Н/Д., 1969. - 186с.;
13. Лаптєв О. Великий голландець Рінус Міхелс. Останій революціонер.// www.soccer.ru
14. Матвеев Л.П. Теория спорта. - М.: Воениздат, 1997. - 304 с.
15. Петручок Ю. Тактичні схеми у футболі.// http://football24.ua/blogs/showByPosts.do?objectId=18422
16.Сассо Э. Футбольный тренер / [предисловие А. Виччини; «Уроки футбола» Дж. Траппатони; Пер. с итал.] / Э. Сассо — М. : Спорт, Олимпия Пресс, 2003. — 200 с.
17. Соломко В.В, Лісинчук Г.А, Соломко О.В. Футбол. Підручник для студентів вузів фізичного виховання і спорту. - К., Олимп. лит., 2005. - 295 с.
18. Старостін Н.П., Зірки великого футболу. - М., 1969. - 218с.
19. Стасюк І.І. Структура тренувального процесу в річному циклі підготовки гравців високої кваліфікації у міні-футболі / І.І. Стасюк // Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування : зб. наук. праць. – Вінниця: ВДПУ, 2010. – С. 154 – 159.
20. Сутула В. А. Особенности отбора и комплектования игровых линий в детско-юношеских футбольных командах / В. А. Сутула, М. И. Фоменко, Р. Аль Овайдат. – Х. : ХГИФК, 1999. – 184 с.
21. Тюленьков С. Ю. Теоретико-методические подходы к системе управления подготовкой футболистов високой квалификации / С. Ю. Тюленьков. — М.: Физическая культура и спорт, 2007. — 352 с.
22. Шамардин В. Н. Система подготовки юных футболистов : учеб. пособ. / В. Н. Шамардин. – Д., 2001. – 104 с.
23. Управление физическим состоянием организма. Тренирующая терапия / Т. В. Хутиев, Ю. Г. Антомонов, А. Б. Котова, О. Г. Пустовойт. – М. : Медицина, 1991. – 256 с.
24. Федотова Е. В. Структура и динамика соревновательной деятельности и подготовленности спортсменок на этапах многолетней подготовки в командно-игровых видах спорта :автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра пед. наук : 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры» / Е. В. Федотова. — М., 2001. — 50 с.
25. Холодов Ж. К. Теория и методика физического воспитания и спорта : учеб.пособие [для студ. высш. учебн. заведений] / Ж. К. Холодов, В. С. Кузнецов. — [2—е изд. испр. и доп.]. — М. : Издательский центр «Академия», 2001. — 480 с.
26. Чернов С. В. Инновационные технологии подготовки профессиональных спортсменов и команд игровых видов спорта :автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры» / С. В. Чернов. — М., 2006. — 46 с.
27. Шестаков М. М. Особенности построения учебно-тренировочного процесса квалифицированных футболистов в подготовительном периоде: учебно-методическая разработка для студентов институтов физической культуры / М. М. Шестаков, А. П. Золотарев. – Краснодар, 1990. – 46 с.
28.Шкребтій Ю. Основы построения микроциклов при многоразовых занятиях в течении дня / Ю. Шкребтій//Наука в олимпийском спорте — 2001. — № 1. — С. 33—42.
29. Шустин Б.Н. Моделирование и прогнозирование в системе спортивной тренировки / Б.Н. Шустин – М. : СААМ, 1995. – 343 с.
1 2 3 4