Ім'я файлу: Економіка здоров'я КУРСОВА Богданович.docx
Розширення: docx
Розмір: 53кб.
Дата: 12.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Курсова Економ підприємства.docx
Розширення: docx
Розмір: 53кб.
Дата: 12.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Курсова Економ підприємства.docx
3. Проблеми ефективного використання маркетингових досліджень на ринку медичних послуг та їх вирішення
3.1 Особливості меркетимнгових дослідження на ринку медичних послуг
Перехід на ринкові важелі та стимули господарювання створює якісно нові умови для обґрунтування національної концепції реформування системи охорони здоров’я у відповідності до ст. 49 Конституції України на засадах багатоукладності та рівноправності державних, громадських та приватних форм власності медичних структур, які набувають організаційноекономічного статусу суб’єктів господарювання.
Таким чином, медичні заклади поступово перетворюються на комерційні структури з необхідними атрибутами підприємницької діяльності
1 . Однак функціонування системи охорони здоров’я в умовах гострого бюджетного дефіциту спричинило зниження доступності медичної допомоги для населення, що призводить до негативних трансформацій, зокрема, погіршення трудового і демографічного потенціалу країни (скорочується приріст населення на 400–350 тис. осіб щороку)
2 . Впровадження ринкових відносин у соціальну сферу є досить непростим і виваженим завданням і потребує необхідності наукового обґрунтування особливостей управлінської діяльності на ринку послуг, зокрема, медичних. Важливого значення набуває ідентифікація конкурентних переваг та оцінка попиту й обсягів споживання послуг медичного призначення, що базуються на маркетингових дослідженнях.
Мета маркетингових досліджень в охороні здоров’я полягає в одержанні й аналізі об’єктивної інформації для розробки прогнозів розвитку ринку лікувально-профілактичних послуг, оптимізації стратегії надання медикосанітарної допомоги, створення нових послуг для більш повного задоволення попиту на них.
Таким чином, медичний ринок має відповідне інформаційне поле, що піддається вивченню, виміру й оцінці. Несприятливі макроекономічні тенденції економіки України та поглиблення кризових явищ не дають змоги у повному обсязі фінансувати потреби охорони здоров’я. Значна частина як витрат, так і відповідальності припадає на самих споживачів і страхові організації. Водночас виникає можливість і свобода вибору, а отже – конкуренція. Завдання цієї статті пов’язані з проблемами здійснення маркетингових досліджень та ефективного використання їх результатів у специфічних умовах та конкурентоспроможності ринку медичних послуг.
Маркетинг медичних послуг належить до найскладніших видів маркетингу. Це можна аргументувати тим, що насамперед медичні послуги пов’язані з охороною і підтриманням найважливіших цінностей людини – життя та здоров’я. Інша причина полягає в обмеженості бюджетних коштів, що спонукає до пошуку позабюджетних джерел фінансування. Водночас активно розвиваються приватні медичні центри, які використовують інтенсивну рекламу, нові технології (біотехнології) та якісний сервіс.
Специфічною рисою ринку медичних послуг є його соціальна спрямованість, за якої максимізація прибутку в жодному разі не може бути пріоритетом при наданні кваліфікованих медичних послуг. Сама по собі послуга являє специфічну форму виробничої діяльності, результат якої спрямований не на створення матеріального блага, а на отримання певного (конкретного) корисного ефекту, що стосується безпосередньо людини.
Отже, медична діяльність передбачає послугу, в основу якої покладено ефект збереження та зміцнення здоров’я. Такий різновид послуг обмежений у транспортуванні, оскільки, наприклад, хірургічні операції практично не виконуються вдома, а інші (ін’єкції, маніпуляції, консультування тощо) можуть бути виконані й на виїзді. Тому специфіка ринку надання медичних послуг накладає відбиток на цей різновид бізнесу.
У цьому контексті можна виокремити особливості системи охорони здоров’я:
по-перше, надання багатьох різновидів медичної допомоги потребує великих первинних витрат та наявності стартового капіталу і,
по-друге, попит на цьому ринку може активно стимулювати появу нових спеціалістів і псевдофахівців. Це слугує аргументацією істотного прагнення учасників ринку щодо мінімізації появи нових суб’єктів, підняття цін і максимізації прибутків.
Наш аналіз підтверджує, що ринок медичних послуг доволі віддалений від ринку досконалої конкуренції, про що свідчить таблиця, більше того, йому притаманні риси монополістичної конкуренції, навіть монополії. У зв’язку з цим перед структурами державного управління (Міністерством охорони здоров’я України,
Комітетом з питань охорони здоров’я Верховної Ради України тощо) постає завдання щодо регулювання цього ринку, впливу на структуру медико-діагностичного виробництва з метою наближення до потреб суспільства загалом у різноманітних видах медико-санітарного забезпечення, послугах тощо.
В українській системі охорони здоров’я формування конкурентного середовища обмежується не тільки наведеними об’єктивними факторами, але й тривалою стратегією надання медичної допомоги з боку переважно великих форм (багатопрофільні лікарні, спеціалізовані стаціонари, діагностичні центри). Було взято курс на ліквідацію традиційної незалежності лікарів і перетворення їх на пересічний персонал поліклінік. Але модель такої ліквідації на базі територіального прикріплення населення неминуче стримує формування ринкового середовища, оскільки обмежує свободу вибору лікаря пацієнтом.
З одного боку, надання медичної допомоги у великих медичних центрах може бути раціональним й економічно виправданим, але з другого,– створення великих лікарень, спеціалізованих лікувально-діагностичних центрів або поліклінік потребує не лише організаційної діяльності, але має й певні наслідки таких рішень. Так, укрупнення й спеціалізація передбачають необхідність калькуляції й можливих втрат, а монопольне становище невиправдано великого числа лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) обмежує вибір пацієнтам, звужує можливості органів управління охороною здоров’я й страхових компаній як покупців медичної допомоги в інтересах пацієнтів.
1 2 3 4 5 6 7