2.3 Система дидактичних завдань для вивчення та засвоєння
часу і його вимірювання.
Задачі на час.
Підготовчі вправи такі: Який час показує годинник? Який час покаже цей годинник через 15 хв? Який час показував годинник 30 хв тому?
Перші задачі на час учні розв'язують за допомогою годинникового циферблата.
Задача. Магазин відкривається о 8 год. ранку, а закривається о 9 год. вечора. Скільки годин працює магазин, якщо обідня перерва триває одну годину?
Діти на годинниковому циферблаті показують, що від 8 до 12 год. минуло 4 год. Від 12 до 9 вечора — ще 9 год.
Усього минуло 13 год. Перерва триває 1 год. отже, магазин працює 12 год.
Для опрацювання на одному уроці всіх трьох типів задач можна взяти такі:
1. Перерва розпочалася о 9 год. 15 хв. і тривала 10 хв. Коли закінчилася перерва?
2. Перерва тривала 30 хв. і закінчилась 10 год. 35 хв. Коли розпочалася перерва?
3. Перерва розпочалася о 10 год. 10 хв. а закінчилася о 10 год. 30 хв. Скільки часу тривала перерва?
Під час фронтальної роботи учні розв'язують задачі за допомогою арифметичних дій, а перевірку правильності відповіді виконують практично на циферблаті.
Задача. На шкільному городі учні почали копати картоплю об 11год 25 хв, а закінчили працювати о 1 год 40 хв дня. Скільки часу учні копали картоплю?
Перший спосіб
12 год- 11 год25 хв = 35 хв 35 хв. + 1 год 40 хв = 2 год15 хв
Другий спосіб
1 год 40 хвдня — це 13 год 40 хв
13 год40 хв- 11 год 25 хв = 2 год15 хв
Розв'язування задач у межах року здійснюється на основі табеля-календаря.
Задача. Яра пшениця достигає за 90 днів. Пшеницю посіяли на полі 12 травня. Коли треба буде збирати врожай з цього поля?
Розв'язання
У травні: 31 —12 = 19 (днів).У червні і в липні: 30+ 31 = 61 (день).
Усього за травень - липень минуло: 61 + 19 = 80 (днів). Залишилося у серпні 10 днів.
Відповідь. Збирати врожай можна починати 11 серпня.
Задачі на залежність між початком подій і кінцем та тривалістю подій.
1. Урок розпочався о 8.30, а закінчився о 9.15. Скільки тривав урок?
2. Урок розпочався о 8год 30хв, тривав 45 хв. Коли закінчився урок? 8 год 30 хв+ 45 хв = 9 год15 хв
3. Урок тривав 45 хв і закінчився о9 год 15 хв Коли розпочався урок?
Підводячи підсумки, можна сказати, що час – дійсно одна з найважчих для вивчення величин. Часові уявлення в дітей розвиваються повільно, в процесі тривалих спостережень, нагромадження життєвого досвіду, вивчення інших величин. Ознайомлюючи учнів початкових класів з часовими одиницями, часто на уроках використовується дуже багато різноманітної наочності – це і годинники-циферблати і картини, і таблиці схеми, різні види годинників, табель-календар, секундоміри, прилад телурій. Широко використовується на уроках і бесіди, і читання, і переказування цікавих фактів, віршів, і перегляд картин .ілюстрацій; проводяться дидактичні ігри, розумові розминки.
Завдання вивчення мір часу:
- сформувати часові уявлення;
- ознайомити з годинником та сформувати уміння ним користуватись;
- навчити виконувати перетворення та арифметичні дії з іменованими числами.
Явища і життєві ситуації, під час яких діти розуміють часові уявлення: зміна дня і ночі, пір року, назви днів тижня тощо. Крім того потрібно звернути увагу на конкретність мислення дітей особливо в часових уявленнях (діти часовий еталон співвідносять з певним змістом: середа, тому що ходжу на музику тощо).
Фактори, що допомагають формувати відчуття часу:
- знання часових еталонів;
- відчуття дітьми тривалості часових інтервалів;
- розвиток у дітей уміння оцінювати часові інтервали без годинника на основні відчуття часу.
Розвивати відчуття часу доцільно на інтервалах 1, 3, 5, 10 хвилин.
Конкретне уявлення про добу, годину й хвилину формується в учнів на основі власних спостережень та їх практичної діяльності.
Година – це приблизно тривалість уроку і перерви. Хвилина – це час, протягом якого, наприклад, можна назвати 60 двоцифрових чисел, прочитати певну кількість слів або пройти певну відстань. Такі завдання вчитель пропонує з метою відчути час. На цьому ж уроці діти записують співвідношення між одиницями вимірювання часу: 1 доба = 24 год;1 год = 60 хв; 1хв = 60с.
ВИСНОВКИ
Внаслідок вивчення теми «Час та його вимірювання» в учнів початкової школи формуються уявлення про такі одиниці вимірювання часу, як століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда.
Учні повинні знати таблицю мір часу, порядок днів тижня і місяців у році; вміти перетворювати іменовані числа, виражені мірами часу, та виконувати дії додавання та віднімання над ними; вміти визначати час за годинником, використовувати табель-календар та модель годинника.
Важливо навчити учнів розв’язувати задачі, пов’язані з визначенням тривалості події, її початку або кінця в межах доби, місяця і року,
розглядаючи текстові задачі трьох типів, які становлять систему взаємно-обернених задач:
На визначення тривалості події, якщо відомо її початок і кінець;
На визначення тривалості події, якщо відомо її кінець і тривалість;
На визначення тривалості події, якщо відомо її початок і тривалість.
Окремі з текстових задач розв’язуються за допомогою табелів-календарів та стрічки часу. Важливо, щоб при виконанні дій, діти усвідомлювали не десяткові співвідношення між різними мірами часу.
Щоб попередити такі помилки слід на тривалий час вивішувати таблицю мір часу.
Для загального інтелектуального розвитку дитини – важливо навчити її користуватися годинником і визначати час.
«Час і його вимірювання» - це дуже важлива тема у початковому курсі математики. Час – це абстрактне поняття , його не можна побачити, не можна до нього доторкнутися. В цьому і полягає складність вивчення цієї величини.
Для того, щоб допомогти дітям подолати труднощі під час вивчення даної теми вчитель повинен використовувати багато наочного матеріалу, пов’язувати теорію з життям і власним досвідом дітей. Важливе значення мають дидактичні ігри з математики, адже гра для дитини – це один із шляхів пізнання життя.
У курсовій роботі розглянуто особливості пропедевтики поняття часу через спостереження дітей за зміною оточуючого світу. Укладено систему вправ, спрямованих на засвоєння мір часу та арифметичних дій з ними. Описано методичні прийоми навчання розв’язування задач, пов’язаних з часом. Подано зразки міркувань при виконанні дій з іменованими числами. Зміст курсової роботи відповідає програмі математичної підготовки учнів 1-4 класів.
Отже, мети навчального дослідження, поставленого у курсовій роботі, досягнуто. Матеріал систематизовано й послідовно описано, отож курсова робота може виступати методичним посібником з даної теми.
Навчанням у школі ми готуємо дітей до майбутнього дорослого життя, важливо навчити їх користуватися своїми знаннями у повсякденному житті. «Що користі в тім, що ти багато знав, коли ти не вмів застосувати свої знання до твоїх потреб», - сказав Франческо Петрарка.
Час летить дуже швидко. Ми повинні навчитися цінувати його, навчити цього своїх учнів, адже, час має властивість безповоротності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
| 1. Базова навчальна програма для учнів 1 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів – URL: http://www.mon.gov.ua/gr/pr/matemat.doc |
| 2. Державний стандарт початкової загальної освіти: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 |
| 3. Державний стандарт початкової освіти: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 |
| 4. Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти: затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 21 березня 2018 р.№ 268, URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovih-osvitnih-ta-navchalnih-program-dlya-1-2-h-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti |
| 5. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року: ухвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р |
| 6. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: [3-є вид., перероб. і доп.]. - Тернопіль : Навчальна книга -Богдан, 2006.– 368с. |
| 7. Богданович М.В. Методика розв’язування задач у початковій школі.-Київ: Вища школа, 1990.- 198с. |
| 8. Коваль Л.С., Скворцова С.О. Методика навчання математики: теорія і практика: Підручник для студентів за спеціальністю 6.010100 «Початкове навчання», [2-ге вид., доповн. і переробл.]-Х.: ЧП «Принт-Лідер», 2011. – 414с. |
| 9. Компетентнісний підхід до навчання математики – К.: Редакції газет з дошкільної та початкової освіти, 2014. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»). Співавтори Оксана Онопрієнко Наталія Листопад |
| 10. Король Я.А. Формування практичних умінь і навичок на уроках математики. -Тернопіль: «Навчальна книга – Богдан», 2000.- 168с. |
| 11 Король Я.А. Практикум з методики викладання математики в початкових класах: Навчальний посібник для педагогічних університетів та інститутів. - Тернопіль: Мандрівець,1998.- 128с. |
| 12. Король Я.А. Методика алгебраїчної пропедевтики у початкових класах.-Тернопіль:Мандрівець,-2001. – 182с |
| 13. Корчевська О.П. Навчаємо математики. Методика обчислень.1-4 класи. - Тернопіль: Мандрівець,2009.-156с |
| 14. Математика : підруч. для 1 кл. закл. загал. серед. освіти / С. О. Скворцова, О. В. Онопрієнко. - Харків : Вид-во «Ранок», 2018. |
| 15. Математика: підручник для 2 кл. загальноосвіт.навч. закл. / М.В. Богданович, Г.П. Лишенко. -Київ: Ґенеза,2013.-160 с.: іл. |
| 16. Математика : підруч. для 3 кл. загальноосвіт.навч. закл. / М.В. Богданович, Г.П. Лишенко. - К. :Генеза, 2014. - 176 с. : іл. |
| 17. Математика : підруч. для 4 кл. загальноосвіт.навч. закл. / М.В. Богданович, Г.П. Лишенко. — К. :Генеза, 2015.- 178 с. : іл. |
| 18. Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli |
| 19. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Генеза, 2002. - 368 с. |
| 20. Скворцова С.О. Методика навчання математики у другому класі: Методичний посібник для вчителів других класів та студентів за спеціальністю 6.010100 «Початкове навчання», освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». – Одеса: Фенікс, 2011. – 262 с. |
1 2 3