б) Робота з годинником.
– Скільки обертів за добу робить мала стрілка?
– Скільки обертів за добу робить велика стрілка?
– Яка стрілка рухається найшвидше?
– Покажіть 7 год 20 хв, пів на десяту, 24 години, часзакінчення уроку.
Формування вмінь і навичок.
Основну увагу звертаємо на визначення часу за годинником, та на перетворення іменованих чисел, виражених одиницями часу.
Перші вправи на перетворення коментує вчитель.
Запиши у секундах 5 хв.
Міркуємо так: у одній хвилині міститься 60 секунд, а в 5 хвилинах у 5 разів більше, тобто 60x5 = 300 с.
Запиши у хвилинах 180 с.
Хід міркування: 60 с – це 1 хвилина а у 180 с – стільки хвилин, скільки разів по 60 вміститься у числі 180, тобто 180:60 = З (хв).
Запиши у секундах 3 хв 50 с.
Пояснюємо: 3 хвилини, це 60 х 3 = 180 с, та йде 50 с, маємо 180 + 50 = 230 (с)
Робота з годинником.
Котру годину показує годинник (годину вечора, дня, доби)? Визнач час за годинником, коли відомо, що він відстає на 15 хв (поспішає на 20 хв).
Який час буде показувати годинник через 45 хв?
Для розвитку початкових часових уявлень про століття передбачають спеціальні вправи, на основі яких виробляється, н-д, навичка визначати століття, в якому відбулася певна подія.
Потім вивчають годину і хвилину. Конкретні уявлення про відповідні проміжки: часу також формують через практичну діяльність дітей, через спостереження. Так, година – це приблизно тривалість одного уроку і перерви. Щоб відчути час тривалістю 1 хв. Розв’язують вправи, за допомогою яких діти дізнаються, що можна зробити за 1 хв. (до.якого числа встигнеш полічити, скільки можна розв’язати прикладів, яку відстань пройти і т.д.). Доречно тут пояснити зміст прислів’я: “Хвилина годину береже”.
Конкретне уявлення про тривалість секунди діти дістають на підставі спостережень (визначають, що можна зробити за 1 сек.).
Велике виховне значення мають приклади з життя нашої країни, числові дані про те, скільки продукції випускають заводи і фабрики за 1 хв. за 1 год.за 1 робочий день.
На першому уроці, коли вивчають годину і хвилину, повідомляють відношення між одиницями часу: в 1 добі – 24 години, в 1 годині 60 хвилин. Для закріплення розв’язують вправи виду: скільки годин становлять дві (три, чотири) доби?
Скільки хвилин становлять
години (
години, третина години і т.д.).Важливим моментом на цьому етапі є ознайомлення з годинником. Щоб діти навчились визначати; час, користуючись годинником, корисно заздалегідь виготовити з учнями на уроках праці циферблат з рухомими стрілками ї, використовуючи цю модель годинника, виконувати практичні вправи. Учні пригадують, які годинники вони бачили або якими користувалися в житті. Учитель пояснює що всі годинники побудовані так, що, поки велика стрілка рухається від однієї маленької поділки до іншої, минає 1 хв., а поки маленька стрілка рухається від однієї великої поділки до іншої, минає 1 година. Час відлічують від півночі до півдня (12 год. дня) і від півдня до півночі. Потім пропонують вправи з використанням моделі годинника: назвати позначений час або позначити час, який називає вчитель чи самі учні. Дають різні форми читання показів годинника, наприклад 9 годин 30 хвилин, 30 хвилин на десяту, пів на десяту; .4 години 45 хвилин, 45 хвилин на п’яту, без 15 хвилин п’ять, без чверті п’ять і т. д. За допомогою моделі годинника розв’язують задачі на визначення тривалості події початку або, кінця її (у межах однієї доби).
Засвоєнню відношень між одиницями часу допомагає таблиця мір, яку треба повісити в класі на деякий час, а також систематичні вправи на перетворення іменованих чисел, виражених у мірах часу (скільки хвилин становить 1 година і 30 хвилин, скільки діб становлять 72 години і т. д.), порівняння їх, знаходження різних частин будь-якої одиниці часу, розв’язування задач на обчислення часу.
Тема. Визначення часу за годинником.
Обладнання: циферблати годинників у кожного учня, схематичний малюнок доби для визначення години.
Повторення вивченого.
Назвіть відомі вам одиниці часу, починаючи від найменшої і закінчуючи роком. Пригадати залежність між одинцями вимірювання часу і їх скорочені записи. Ознайомлення.
У добі – 24 години. Доба починається опівночі. Якщо користуватися 12 поділками годинника, то до показу малої стрілки слід назвати частину доби.
Наприклад: час читають так: перша година ночі, 5 година ранку, друга година дня, сьома година, вечора, 12 година ночі. Якщо користуватися 24 поділками, то від півночі до півдня називаємо годину, не вказуючи частини доби: перша година, друга година, одинадцята, дванадцята година, Від півдня до півночі до показів малої стрілки годинника додають 12 годин.
Наприклад: 5 година дня = 5 + 12 = 17 год.
І називають: тринадцята година, чотирнадцята, дванадцята, двадцять четверта година.
| | |
| |  |
За допомогою цього малюнка можна дізнатися, наприклад, що 7 год вечора це 19 год, а 23 год – це і 1 год вечора.
24 годинним часом користуються на вокзалах, автостанціях, в аеропортах, у програмі телепередач.
Вправи на закріплення.
1)Поставте стрілки на 16 год, на 5 год ранку, на 21 годину і т.п., назвіть, котру годину доби показує годинник?
2)Запишіть за 24 годинною лічбою часу:
5 год 40 хв ранку, 1 і год вечора, 5 год 1,5 хв дня,
З)Користуючись циферблатом годинника, випишіть рівні числа за зразком:
«7 год вечора = 19 год» 7 год.вечора 11 год вечора 4 год дня
4 год ранку 2 год ночі 23 год
0 год 2 год дня 19 год
Корисно встановити з дітьми, що тривалість уроку дорівнює 45 хв, що перерва триває 10 хв, що за 1 хв середнім кроком можна пройти 60-70 м або полічити не дуже швидко від 1 до 60. треба систематично давати учням завдання для систематичного вимірювання часу дома: скільки часу (для кожного) треба, щоб встати і зібратися до школи, скільки часу витрачається на виконання домашніх завдань, яка тривалість робочого дня батьків. Такі вправи, розвиваючи часові уявлення дітей мають і велике виховне значення. Треба привчати дітей берегти час, раціонально його використовувати.
Основна мета вивчення теми “Міри часу” в розділі “Багатоцифрові числа”– узагальнити нагромаджені уявлення і знання про вимірювання часу. Однак тут діти ознайомл. і з новими одиницями вимірювання – століттям та з розв’язуванням найпростіших, але практично важливих для дальшого навчання задач. Це задачі, в яких обчислюються дати початку і кінця та тривалість тієї чи іншої події в межах не тільки однієї або кількох діб, а й одного або кількох століть.
На першому з уроків з вивчення теми “Міри часу” систематизуються раніш набуті знання про вимірюв. часу. Учитель проводить коротку бесіду з використанням таблиць, циферблата годинника, глобуса. Під час бесід можна повідомляти дітям, що доба –перша природна міра часу, яку помітила людина. Вона визначається законами обертання землі навколо своєї осі. Пригадується, що 1 доба = 24 год, 1 год = 60 хв, 1 хв = 60 с. Спостерігаючи за зміною довжини сонячної тіні, яку кидає вертикально поставлена палиця, людина придумала сонячний годинник. Найкоротша тінь буває точно в полудень – 12 год дня. Для визначення часу вночі і в похмурі дні в давні часи користувал. пісочними і водяними годинниками. Тепер час вимірюють складними приладами – механічними й електричними годинниками. Рік – це час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо Сонця. 100 років утворюють ще одну одиницю часу – 1 століття. простий рік має 365 діб. Після кожних 3-х років (1 рік з 4-х) настає рік, що має 366 діб. Такий рік назив. високосним. Можна помітити, що Олімпійські ігри організуються у високосні роки.
Знання про систему одиниць часу розширюють. Діти дізнаються, що основними одиницями вимірювання часу є доба – час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо своєї осі, і рік – час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо Сонця. З цих основних одиниць утворені всі інші. Учні під керівництвом учителя складають таблицю одиниць часу, а потім у процесі різних вправ застосовують її.
Зазначимо, що багато дітей засвоюють таблицю мір часу з деякими труднощами, зумовленими різними співвідношеннями між одиницями часу, на відмінувід десяткових співвідношень між мірами довжини. Тому засвоювати таблицю учні повинні постійно: перехід від однієї одиниці часу до іншої слід показувати на невеликих числах і по можливості ілюструвати різними прикладами і засобами навчання.
Перші вправи на перетворення іменованих чисел ,виражених одиницями часу, коментує сам вчитель.На основі готового розв’язання він пояснює додавання і віднімання іменованих чисел, виражених у мірах часу.
Із поняттям століття учні знайомляться в 4 кл.
Століття– найбільша з одиниць часу, що розглядаються-в молодших класах. Деяке уявлення про тривалість проміжку часу в 100 років діти можуть дістати, порівнюючи свій вік, вік близьких людей, “вік” нашої держави з століттям.
Для точності можна накреслити відповідні відрізки на папері, використовуючи масштаб.
народження Ісуса Христа
| | |
| |  |
до н.е. 2 ст. 1 ст. 0 1 ст. 2 ст. 3 ст. н.е.
Для розвитку початкових часових уявлень про століття передбачаються спеціальні вправи, на основі яких виробляється, наприклад, навичка визначати століття, в якому відбулася певна подія (наприклад, Тарас Шевченко народився у 1814 році. В якому столітті це було?). Спочатку на основі співвідношення І століття - 100 років встановлюється, наприклад:
1) скільки років в трьох (п’яти, семи і т. д.) століттях;
2) скільки століть становлять 800 років, 1200 років;
3) скільки повних століть становлять 387 років 1024 роки.
Потім розглядається питання про події, що відбулися в 1961, 1991, в 2004 2014 роках та. ін. Визначається, в якому столітті відбувалися ці події.
Тема. Міри часу. Століття.
Обладнання: прилад телурій.
Розповідь вчителя.
Одиниці вимірювання часу пов'язані з рухом нашої планети Земля навколо Сонця і рухом Місяця навколо Землі, Землі навколо своєї осі.
Земля обходить навколо Сонця 1 раз за 365 діб або у високосному році за 366 діб.
За час, коли Земля обходить навколо Сонця 1 раз, Місяць обходить навколо Землі 12 раз, тому 1 рік – 12 місяців. Земля обертається навколо своєї осі за 1 добу.
Година – це І/24 частина доби, 1 доба – 24 години.
Хвилина – це 1/60 частина години, 1 год= 60 хв.
Секунда – це 1/60 частина хвилини, 1 хв=60 с.
Найбільшими проміжками часу є століття і тисячоліття, 1 століття = 100 р. і тисячоліття - 1000 р. На найбільшій одиниці часу – тисячолітті до 2000 року не акцентували уваги. Сьогодні це актуальна одиниця часу, адже ми живемо в третьому тисячолітті.Складають і записують таблицю.
Перші вправи на перетворення іменованих чисел, виражених одиницями часу, коментує вчитель.
Завдання 1.187 с подати в хвилинах. 1 хв – це 60 с. У 187 секундах є стільки хвилин, скільки разів у числі 187 вміщується по 60.
187:60 = 3 (остача 7), отже, 187 с = 3 хв 7 с.
Завдання 2:
а) скільки років становить 4 століття, 12 століть? (Якщо 1 ст. – 100 р, то 4 ст. у 4 рази більше: 100 х 4 = 400 р.);
б) скільки століть становлять 800 років? (У числі 800 є 8 сотень, отже 800 р. – 8 ст.);
в) скільки повних століть становлять 925 років (стільки, скільки всього сотень у числі).
З практичних міркувань формування часових понять бажано здійснювати швидше.Тому цим необхідно займатися не лиш на уроках математики, а й на інших і в позаурочний час.
В початкових класах формування часових понять здійснюється в ході дотримування режимних моментів, в ході спостережень за календарем, за явищами природи і т.д. Часові уявлення першокласників формуються, як і в дошкільників, насамперед у процесі їхньої практичної навчальної діяльності: режим дня, ведення календаря природи, сприймання послідовності подій під час читання казок ,оповідань, перегляду кінофільмів, щоденний запис у зошитах дат роботи– усе це допомагає дитині побачити зміни часу, відчути перебіг часу.
Впевнившись, що діти засвоїли таблиці, можна переходити до вивчення правил додавання нескладних задач, в яких треба виконати дії над числами, що означають час.
На уроці, де розглядається додавання, спочатку виконуються вправи, в яких сума хвилин (секунд) менше від 60, а сума годин менша від 24.
| Арифметичні дії над складеними іменованими числами | |
| 5год48хв+3год34хв=9год22хв 5год48хв + 3год34хв =8год82хв = = 9год22хв | |
| 5 год 48 хв + 3 год 34 хв = 9 год 22 хв | 9 год 22 хв – 5 год 48 хв = 3 год 34 хв |
| 5 год 48 хв = 60 × 5 + 48 = 348 хв | 9 год 22 хв = 8 год 82 хв |
| 3 год 34 хв = 60 × 3 + 34 = 214 хв | 8 год 82 хв - 5 год 48 хв =3 год 34 хв |
| 348 + 214 = 562(хв) | |
| 562 : 60 = 9 год (ост. 22 хв) | |
2.2 Методика вивчення теми „Час та його вимірювання”.
Внаслідок вивчення теми „Час та його вимірювання” в учнів повинні бути сформовані уявлення про таку одиниці вимірювання часу, як століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда. Учні повинні знати таблицю мір часу, порядок днів тижня і місяців у році; вміти перетворювати іменовані числа, виражені мірами часу, та виконувати дії додавання та віднімання над ними; вміти визначати час за годинником, використовувати табель–календар та модель годинника. Важливо навчити учнів розв’язувати задачі, пов’язані з визначенням тривалості події, її початку або кінця в межах доби, місяця і року.
Конкретне уявлення про добу, годину і хвилину формується в учнів на основі власних спостережень і їх практичної діяльності.
Година — це приблизно тривалість уроку і перерви. Хвилина — це час, протягом якого, наприклад, можна назвати 60 двоцифрових чисел, чи прочитати певну кількість слів, або пройти певну відстань.
На цьому ж уроці учні записують співвідношення між одиницями вимірювання часу:1 доба = 24 години, 1 год. = 60 хв., 1 хв. = 60 с.
Виконуючи практичні вправи з моделями годинника, учні навчаються визначати час за годинником.
Почати роботу з формування в учнів уявлень про рік і місяць доцільно з повідомлення про те, що одиниці вимірювання часу пов’язані із рухом планети Земля навколо Сонця, рухом Місяця навколо Землі, обертанням Землі навколо власної осі. Земля робить оберт навколо Сонця приблизно за 365 днів і 6 год. Для зручності лічби з давніх часів прийняли 3 роки називати простими, по 365 днів у кожному, а четвертий — високосним. У високосному році 366 днів. За час, протягом якого Земля робить оберт навколо Сонця 1 раз, Місяць навколо Землі робить 12 обертів. Тому рік поділяють на 12 проміжків — 12 місяців. Проміжок часу обертання Землі навколо своєї осі — доба ділиться на 24 рівні частини — години. 1 год. — це 1/24 доби. Година поділяється на 60 рівних частин — хвилин, а хвилина — на 60 секунд, 1с — це 1/60 хвилини.
Вивчені учнями одиниці вимірювання часу систематизуються у вигляді таблиці, яка складається самими учнями під безпосереднім керівництвом вчителя.
| Одиниці часу | Позначаються скорочено | Співвідношення між одиницями часу |
| Секунда | с | |
| Хвилина | хв | 1хв=60с |
| Година | год | 1год=60хв |
| Доба | доба | 1доба=24год |
| Місяць | міс. | 1міс=30 або 31 день (у лютому28 або 29) |
| Рік | р. | 1звичайний рік– 365, 1 високосний — 366 |
| Століття | ст. | 1століття—100 років |
Як і при вивченні інших мір, учні розв’язують вправи на роздроблення і перетворення іменованих чисел, виражених мірами часу і дії над ними.
Крім цього розглядаються текстові задачі трьох типів, які становлять систему взаємно–обернених задач:
1)на визначення тривалості події, якщо відомо її початок і кінець;
2)на визначення тривалості події, якщо відомо її кінець і тривалість
3)на визначення тривалості події, якщо відомо її початок і тривалість
Окремі з текстових задач розв’язуються за допомогою табелів–календарів та стрічки часу.
Важливо, щоб при виконанні дій, діти усвідомлювали не десяткові співвідношення між різними мірами часу і не спиралися на десяткові співвідношення які притаманні мірам довжини й маси.
Щоб попередити такі помилки слід на тривалий час вивішувати таблицю мір часу.
Для загального інтелектуального розвитку дитини — важливо навчити її користуватися годинником і визначати час.
Працюючи з годинником, слід забезпечити учнів моделями циферблата годинника (в тому числі виготовити саморобну).
Учні повинні запам’ятати:
1) велика стрілка називається хвилинною, а маленька — годинною;
2) велика стрілка протягом доби здійснює 24 оберти, а мала — 2 оберти;
3) циферблат годинника являє собою шкалу у вигляді круга, яка поділяла на 12 рівнів частин великими поділками, великі поділки позначають години і біля кожної з них написані відповідні числа;
4) відстань між двома сусідніми поділками мала годинникова стрілка проходить за 1 годину, а велика стрілка — зробить повний оберт; відстань між двома сусідніми великими поділками велика стрілка проходить за 5 хвилин, тому відстань між двома сусідніми поділками розділяють на п’ять рівних частин. Зрозуміло, що 5 * 12 = 60, тобто вся шкала, що становить повний оберт містить 60 хвилин.
Зручно використовувати циферблат годинника, шкала якого містить подвійне зображення: від 1 – до 12 і від 12 до 24.Однак на практиці користуються дванадцятковим відліком, уточнюючи, якої пори доби визначена година (6 год вечора, 6 год ранку).
1 2 3