Ім'я файлу: Курсова робота на тему ПРОКРАСТИНАЦІЯ.docx
Розширення: docx
Розмір: 68кб.
Дата: 14.11.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 68кб.
Дата: 14.11.2022
скачати
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ФЕНОМЕНУ ПРОКРАСТИНАЦІЇ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ
1.1. Соціально-психологічний портрет сучасної молоді
З розвитком мережі Інтернет інтерес до молоді, найактивнішого користувача технічних та технологічних нововведень, лише зріс. З'явилися теорії, що пояснюють зміни у суспільних відносинах, у психіці та особливості взаємодії людей різного віку. Найцікавішими роботами є теорія поколінь Нейла Хоува і Вільяма Штрауса, теорія мережевого покоління Дона Тепскотта, і теорія цифрових аборигенів і цифрових мігрантів Марка Пренські. Розглянемо їх докладніше.
Теорія поколінь створена американськими вченими Нейлом Хоувом та Вільямом Штраусом [12] у 1991 році. Центральними є поняття «покоління» та «конфлікт поколінь», не пов'язаний із віковими протиріччями, але безпосередньо, на думку дослідників, пов'язаний із соціально-психологічними особливостями кожного покоління. У 2003-2004 році команда під керівництвом Євгенії Шаміс [5] адаптувала теорію поколінь для України.
Автори теорії проаналізували всю історію США, приділивши особливу увагу ХХ століттю, і виявили, що існують певні періоди, коли більшість людей мають подібні цінності. Такі періоди було названо соціальними поколіннями. [12] Соціальне покоління - це якась сукупність людей, народжених в один двадцятирічний період і володіють трьома загальними критеріями: вікове становище в історії, що має на увазі під собою переживання одних і тих же історичних подій у приблизно однаковому віці, загальні, єдині вірування та моделі поведінки та відчуття причетності до цього покоління. [12]
Дослідники докладно описували збірний образ представника кожного покоління початку XX століття до початку XXI. Це допомогло їм виділити певні соціальні покоління: «будівельники» або «переможці», «мовчазне покоління», «бебібумери», покоління Х, молоде покоління Y або «міленіуми» і покоління Z, що формується. У українській інтерпретації ці назви зберігаються.
Автори теорії поколінь виділили чотири архетипи і у своїй роботі «Четвертий поворот» [13] назвали їх «пророками», «мандрівниками», «героями» та «художниками». Покоління, що належать до одного архетипу, мають однаковий віковий показник, коли вони переживають історичні події, що формують, схожу громадянську позицію і певні соціальні та ціннісні установки по відношенню до світу, суспільству і собі.
Дані архетипи циклічні та повторюються кожні 80-90 років. Причина, через яку це відбувається, полягає у бажанні молодих поколінь виправити чи компенсувати риси старшого покоління, які здаються неприйнятними. Отже, люди, які стосуються одному архетипу, формують покоління протилежного архетипу.
Основними історичними реаліями, які й формують архетипи поколінь, є два протилежні періоди: кризи та підйому. Періоди кризи стимулюють суспільство до об'єднання перед загальною небезпекою, формують етику самопожертви та прагнення порядку. Під час підйомів переважають цінності індивідуалізму, а державні інститути, як і весь інституційний порядок загалом, критикують з погляду нових соціальних і духовних ідеалів.
Варто згадати про те, що в реальному житті тимчасові кордони між поколіннями можуть трохи змінюватись в залежності від географічного, політичного та економічного становища регіону.
Слід приділити особливу увагу поколінню «міленіумів», яке сьогодні вступає у фазу активної діяльності.
Дане покоління народилося у період з 1983 по 2000 рік і зараз є молоддю у її соціологічному визначенні. Саме тому «міленіуми» привертають до себе пильну увагу дослідників. Історичними подіями, які вплинули формування соціальних і ціннісних установок, стали: закінчення «холодної війни», розпад СРСР, виникнення низки нових держав і загальний переділ світу, численні економічні та політичні кризи. Все це дало відчуття недовговічності, страху перед майбутнім, невідомістю, відчуття швидкоплинності того, що відбувається, заперечення невпинності чогось. Тому молодь не визнає будь-яких ідеалів, загалом не поважає владу та авторитети.
Через відчуття швидкоплинності «міленіуми» схильні ухвалювати рішення дуже швидко, бо бояться, що іншої можливості може і не представитися. Такий метод сприяє розвитку стійкості перед змінами, здатності реагувати на несподівані виклики, але з іншого боку, надто висока швидкість прийняття рішень часто не дає можливості оцінити ситуацію повністю і негативно позначається на якості прийнятих рішень. Зростання у «міленіумів» також відбулося досить швидко, у них виникла схильність до швидкого та постійного споживання та бажання швидко досягати високих результатів. Ідеалом «міленіумів» стає можливість швидко і без зусиль досягти успіху та грошового благополуччя [2], що підтверджується деякими прикладами з навколишнього суспільства.
Політичні та економічні кризи викликали кризи культурні та суспільні, що посилило бажання батьків із покоління Х захистити «міленіумів» від будь-яких небезпек. Це призвело до того, що сучасна молодь пізно дорослішає та неохоче виходить з-під батьківського контролю. Так, найчастіше здобуття освіти є не підготовкою до професійної діяльності, а її відстроченням.
У системі цінностей молоді центральними цінностями є «свобода», "Творчість", "розваги". На перший план для «міленіумів» виходить негайна винагорода.
Варто зазначити, що в сучасному світі велика кількість можливостей для самовираження призвела до того, що кожен «міленіум» починає почуватися унікальним та неповторним. [7] З цієї причини він важко приходить до компромісів у спілкуванні з оточуючими, у тому числі з роботодавцями, не бажає задовольнятися малим, наприклад, низькооплачуваною роботою, а вважає, що він вартий більшого.
"Міленіуми" демонструють більш високий рівень і темп психічного розвитку, але відрізняються зниженими здібностями до адаптації. Характеристики їхнього соціального інтелекту також суттєво відрізняються від попередніх поколінь. [4]
Варто відзначити і прихильність "міленіумів" до комп'ютерних ігор. Як правило, подібні ігри мають лінійну структуру, чіткий зв'язок дій і наступних заохочень або покарань, можливість збереження. Підсвідомо вони переносять механізми гри в реальне життя, і тому в їх поведінці можуть простежуватися такі тенденції як невміння діяти без чітких вказівок та контролю, небажання робити щось без очевидної вигоди, націленість не на конкретний результат, а на процес дії, схильність відступати, якщо щось виходить.
Сучасна молодь застала зародження, становлення та повсюдний розвиток комп'ютерних та хмарних технологій, що зробило їх досить залежними від сучасної техніки. Постійний доступ до великої кількості доступної та структурованої інформації дає «міленіуму» можливість зайвий раз не думати і не аналізувати, що, в свою чергу, може призводити до нездатності сприймати складну інформацію у більших обсягах. [8] Для «міленіумів» характерне бажання отримувати інформацію за допомогою спрощених каналів: зображень, фільмів, аудіофайлів.
Розвиток технологій спричинив і розвиток інтернету та інтернет-середовища. Багато соціальних зв'язків «міленіумів» перейшли у віртуальність. Інтернет-спілкування є більш доступним, не вимагає додаткових зусиль, і тому часто воліє спілкуватися з реальним. Звикли до певних механізмів взаємодії у соціальних мережах [3], вони несвідомо можуть переносити в реальність, що, звісно ж, позначається якості соціальних взаємодій. Згодом у «Міленіумів» може розвиватися страх особистого контакту, складності у спілкуванні з реальними людьми.
Подібна ситуація веде до дихотомічного протиріччя: «міленіуми» потребують постійного спілкування і не вміють спілкуватися, висловлювати свої думки, знаходити контакти з людьми в реальному світі. Це може стати причиною порушення деяких психічних функцій, погіршення психічного самопочуття та складнощів у взаємодії з іншими.
Вивчення молоді у контексті мережевого інформаційно-комунікативного суспільства - це порівняно новий напрямок у соціальній психології. Першими вченими, які заговорили про вплив інтернету на психіку молоді, стали Дон Тепскотт та Марк Пренські.
Дон Тепскотт ввів у соціальні науки таке поняття як «мережеве покоління» - «NЕТ-Generation», або «N-Generation». [16] Наприкінці 1990-х рр. з'явився його працю «Зростання в цифрову епоху: поява мережного покоління», де було обґрунтовано основні соціально-психологічні особливості мережевого покоління, що становить на той момент близько 30% населення США у віці до 20 років. Представники цього покоління, N-Geners, інтуїтивно розуміються на відеоіграх і новітньому програмному забезпеченні, легко орієнтуються в Інтернеті.
У 1993 р., поспостерігавши за власними дітьми 7 і 10 років, він з подивом виявив, що вони легко розбираються з електронною поштою і знаходять потрібну інформацію в мережі. Пізніше Тепскотт дізнався, що теж роблять і їхні однолітки, і зрозумів, що це ознака соціально-психологічних змін, яких він назвав «зміною парадигм».
У книзі «Зростання в цифрову епоху: поява мережного покоління» представлено найбільш позитивний образ молоді, яка використовує нові технології. Деякі теми книги були попередньо обговорені на численних форумах у мережі та спеціально створеному сайті, що можна вважати гуманітарно-технологічною інновацією наприкінці 1990-х років. Масштаб дослідження дозволив Тепскотту виявити конкретний ряд характеристик «мережевого» покоління, яке ще не було описано в науковій і прикладній літературі.
Він описує молодь як обдарованих не скільки технічно, скільки творчо, і поєднання цих знань та навичок дозволяє їм створювати свої власні оригінальні інтернет-продукти. Вони звикли і до великих обсягів інформації, і до її отримання. Нове покоління досить швидко розпізнає обман, чекає чесності та тактовності від співрозмовника, вкрай негативно ставиться до цензури, любить «приколи», прагне інновацій та співпраці.
Більше того, Тепскотт зазначає, що молодь грамотніша і досвідченіша у поводженні з новими технологіями, ніж старші покоління вперше в історії. Дослідник підтримує ідею антрополога Маргарет Мід щодо залежності міжпоколінних відносин від темпів науково-технічного та соціального розвитку. [9]
Проведений аналіз та виявлений портрет сучасної молоді дозволяє розробляти адекватні методи роботи з урахуванням специфіки різних поколінь у таких галузях як: побудова системи мотивації в організації [7], в галузі зв'язків із громадськістю та реклами, розробки інтернет-технологій з урахуванням специфіки сприйняття та володіння інтернет -технологіями різних поколінь Також аналіз дає уявлення про ціннісну структуру, когнітивні особливості та структуру мотивації, соціально-психологічні характеристики покоління «міленіум», що дозволяє будувати більш ефективні напрямки роботи з ними.
Для підвищення реальної соціальної адаптивності необхідно вводити компенсаторні технології навчання, такі як командні форми навчання, групові та проектні види діяльності, тренінги з оволодіння типовими видами соціальних ролей. Необхідно включати види навчання, що дозволяють вибудовувати соціальні відносини, що інтегрують представників нового покоління у професійну спільноту, а також навчання різних форм групової взаємодії.