1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Ім'я файлу: курсова з лісівн. Горголь.docx
Розширення: docx
Розмір: 422кб.
Дата: 02.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
Конспекти уроку з фізкультури.docx
дз на 18.03.2021.odt
як я розумію.doc
Ревматизм1, лекція із през..doc
40 ідей.docx
Covid 19.docx
Екзаменаційні білети 1-10 ФІКТ 1 курс 1 сем 2017-2018.doc
Лекція 2.Мови програмування.docx
Лаб_1.docx
Методичка ЦП_лабораторні.pdf
Документ без назви (1).docx

2.2. Проектування суцільно-лісосічних рубок


Згідно з пунктом 2.7 Наказу « Про затвердження правил рубок головного користування» від 23.12.2009 №364 (далі «Правила рубок головного користування») суцільна система рубок – це заходи, під час здійснення яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню.

Суцільнолісосічні рубки — найстаріший спосіб суцільних рубок. Це рубка лісу на невеликих площах — лісосіках. Суцільне рубання – рубання дерев спеціального ( головного ) використання, коли весь деревостан на лісосіці вирубують за один захід. Не вирубуються насінники, життєздатний підріст і молодняк господарсько-цінних порід, цінні і рідкісні види дерев і чагарників, занесених до Червоної книги України і плюсових дерев.

У разі коли основним способом лісовідновлення може бути тільки створення лісових культур, проводяться суцільні рубки. Суцільні рубки призначаються також у разі, коли їх проведення може забезпечити умови для успішного природного лісовідновлення.При їх проведенні суворо дотримуються правил, що забезпечують природне поновлення лісу, або створюють умови для штучного поновлення вирубок.

Забороняється застосовувати суцільні рубки в насадженнях що ростуть на грунтах, які вивітрюються. В експлуатаційних лісах суцільні рубки проводяться у всіх лісах, крім насаджень на ерозійно нестійких грунтах. Суцільні рубки призначаються також в лісах всіх категорій в м’яколистяних насадженнях при відсутності в них підросту господарсько-цінних порід.

Розрахункова лісосіка за площею становить 1/10 площі стиглих насаджень і дорівнює для мого лісництва 88,5/10 = 8,85 га .

В таблиці 2.2. наводимо всі запроектовані на ревізійний період насадження до суцільнолісосічної рубки згідно Правил рубок головного користування в лісах України. Підставою для вибору саме цих насаджень є відсутність підросту і можливості його появи, а основним способом лісовідновлення є тільки створення лісових культур.

Таблиця 2.3

Таксаційна характеристика деревостанів,

у яких проектуються суцільно-лісосічні рубки




кв.



вид.

Площа, га

Склад порід

Вік, років

Повнота

Запас,

м3/га

7

14

2,5

10Сз+Дз,Ос,Бп

140

0,5

410

7

15

2,5

10Сз+Бп,Дз

100

0,7

600

8

13

3,6

10Сз+Дз

140

0,5

380

9

1

18,0

10Сз+Дз,Лп,Бп

140

0,7

570

9

2

5,0

10Сз+Дз

130

0,7

580

10

12

8,6

10Сз

140

0,7

620

18

12

11,0

10Сз+Дз

150

0,4

300

19

1

6,2

10Сз+Дз

140

0,5

360

19

10

10,0

10Сз+Дз

150

0,6

460

20

10

9,2

10Сз+Бп

140

0,4

310

22

1

4,5

10Сз+Дз

150

0,5

380

Разом:

81,1










4970


Відповідно до вимог правил, під суцільно-лісосічні рубки призначаються ті ділянки лісу, де природне поновлення проходить погано або зовсім не відбувається.

В даних ділянках лісу ми проводимо суцільнолісосічні рубки тому що:

  1. У кварталі 7, виділі 14 насадження заражене кореневою губкою.

  2. У кварталі 7, виділі 15 насадження заражене кореневою губкою на 20%, сухостій і бурелом 5 м3/га.

  3. У кварталі 8, виділі 13 низька повнота (0,5).

  4. У карталі 9, виділі 1 заражене кореневою губкою на 20%.

  5. У кварталі 9, виділі 2 коренева губка 40%.

  6. У кварталі 10, виділі 12 коренева губка 10%.

  7. У кварталі 18, виділі 12 низька повнота (0,4).

  8. У кварталі 19, виділі 1 коренева губка 30%.

  9. У кварталі 19, виділі 10 низька повнота (0,6).

  10. У кварталі 20, виділі 10 коренева губка 40%.

  11. У кварталі 22, виділі 1 низька повнота (0,5).

За Г. Ф. Морозовим, основними організаційно-технічними показниками є напрямок лісосіки, напрямок рубки, ширина і розмір лісосіки, термін примикання, спосіб примикання, довжина лісосічного ряду.

Під напрямком лісосіки розуміють напрямок довшої сторони відносно сторін світу. Напрямок лісосіки впливає на засівання вирубки, стійкість стіни лісу до вітровалу, на розвиток процесів ерозії ґрунту, створює різні умови освітлення вирубок, що впливає на хід поновлення лісу на них. Наприклад, якщо лісосіка витягнута з заходу на схід, то вирубка примикатиме до стіни незрубаного лісу таким чином, що буде захищена від сонця в полудень. Навпаки, якщо вирубка буде спрямована з півночі на південь, то в полудневі години на неї поступатиме найбільша кількість тепла. Ці особливості враховуються при розміщенні лісосік у різних регіонах. Врахування конкретних умов і відповідне розміщення лісосіки дозволяє створити на вирубці сприятливий мікроклімат, а значить і забезпечити краще лісопоновлення.

Встановлено, що екологічний вплив стіни незрубаного лісу на вирубку посилиться, якщо її більш довга сторона буде розміщена перпендикулярно напрямку переважаючих вітрів. Оскільки в більшості випадків таксаційні квартали створені просіками, які тягнуться з півночі на південь і з заходу на схід, то найчастіше лісосіки розміщують паралельно якійсь з просік. При цьому південно-західні, західні і північно-західні вітри вважаються домінуючими вітрами західного напрямку, і тому лісосіки спрямовують з півночі на південь. В нашому випадку лісосіки також доцільно розташовувати з півночі на південь.

Напрямок рубки це напрямок, в якому розміщується чергова лісосіка відносно попередньої. В лісівництві завжди існувало правило, згідно з яким напрямок рубки повинен бути протилежним напрямку переважаючих вітрів. В цьому випадку вирубка буде краще засіватись насінням дерев, що створюють стіни лісу, також вона буде виконувати захисну роль. Та і сама стіна лісу буде менше пошкоджуватись вітром. Отже, приймаємо напрямок рубки, який направлений на зустріч переважаючим вітрам.

Термін примикання лісосік це інтервал часу, після якого буде рубатись лісосіка, що примикає до вирубки, не враховуючи року рубки на попередній лісосіці. Згідно «Правил рубок головного користування» (пункт 21) терміни примикання лісосік під час суцільних рубок слідуючі:

  • у модринових насадженнях - 2 роки;

  • в інших хвойних насадженнях - 4 роки;

  • у дубових та букових насадженнях - 3 роки;

  • у насадженнях інших твердолистяних і в насадженнях мʼяколистяних порід - 2 роки.

Виходячи з даного пункту для соснових насаджень рекомендований термін примикання становить 4 роки.

Теорією і практикою вироблений певний порядок розміщення наступної лісосіки відносно попередньої. Лісосіку можна розмістити безпосередньо поряд з попередньою, або на певній відстані від неї. Порядок розміщення чергових лісосік у межах таксаційного кварталу називають способом примикання лісосік. Поступово склалися три основні способи примикання лісосік: безпосередній, черезсмужний і кулісний. При безпосередньому способі чергова лісосіка розміщується поряд з попередньою, а наступна, третя, поряд з другою і т. д. Таке примикання лісосік забезпечує планомірний рух з рубкою стиглого деревостану в таксаційному кварталі і найчастіше застосовується на практиці. У цьому випадку рубки називають суцільнолісосічними з безпосереднім примиканням.

При черезсмужному розміщенні лісосік кожну наступну лісосіку розміщують через смугу, що дорівнює ширині лісосіки, при чому кожну наступну лісосіку зрубують наступного року після рубки попередньої.Якщо чергова суцільна лісосіка розміщується через смугу лісу, яка у 2-3 рази ширша за неї, то такий спосіб примикання вважають кулісним. Відмінність рубок з кулісним примиканням полягає в тому, що якщо при черезсмужних рубках після першої фази залишається не зрубаною половина лісового насадження у кварталі, то при кулісному примиканні на останню фазу рубки лишається 1/3 або 1/4 частина насадження.

Шириною лісосіки вважають розмір найкоротшої її сторони. Від цього показника залежить розмір майбутньої вирубки. Він впливає не тільки на швидкість експлуатаційного освоєння таксаційного кварталу, а й на успішність поновлення лісу на вирубках. Чим ширша лісосіка, тим більше мікроклімат вирубки буде наближатись до умов відкритого простору, тим менший буде вплив стін лісу.

Отже, можна зробити висновок, що ширина лісосіки – найважливіший показник суцільнолісосічних рубок. Він має теоретичне обґрунтування. Раніше ширина лісосіки встановлювалась залежно від дальності засіву насіння стіною лісу. Тепер ширина лісосіки обґрунтовується екологічним впливом стіни лісу на вирубку. При цьому враховується зниження швидкості вітру, затінення вирубки у полуденні часи, збереження снігового покриву від видування вітром, зниження випаровування вологи з поверхні ґрунту та зменшення транспірації рослинами. Екологічний вплив стіни лісу проявляється, перш за все, у зниженні швидкості вітру, причому таке зниження спостерігається з підвітряного боку на відстані до 15 висот деревостану.

Згідно з пунктом 3.2 Правил рубок головного користування в лісах України приймаємо ширину лісосік 100 м. Згідно з 7 пунктом Правил рубок головного користування в лісах України довжина лісосіки суцільних рубок не повинна перевищувати 1 км в експлуатаційних лісах.

У тому випадку, коли таксаційний квартал повністю зайнятий стиглим лісом і його потрібно зрубати за допомогою суцільнолісосічних рубок, залежно від розмірів кварталу можливі один або два заруби. Зарубом, або інакше січею, називають першу лісосіку в кварталі. Відстань від першої лісосіки до кінця кварталу чи до другого зарубу називають лісосічним рядом. Згідно з пунктом 8 Правил рубок головного користування в лісах України у кварталі допускається одночасно кілька зарубів. Відстань між лісосіками одного року у одному або суміжних кварталах має становити не менше подвійної ширини цих лісосік.

Крім основних показників суцільнолісосічних рубок, існують і додаткові, насамперед, сезон рубки. Він впливає на хід природного поновлення на вирубці, особливо якщо вирубувались листяні породи. Літня (з 15 травня) рубка ускладнює поновлення, а при зимовій рубці підріст, що був під пологом лісу, зберігається краще. Крім цього, звільнення підросту з-під пологу взимку, тобто у стадії спокою, сприяє кращій його адаптації до відкритого місця. Літні рубки негативно впливають на вегетативне поновлення лісу. Це слід враховувати, наприклад, тоді, коли необхідно загальмувати процес вегетативного поновлення небажаних порід на користь штучно поновлюваних головних.

Якщо стигле насадження займає частину таксаційного кварталу, його вирубують суцільними лісосіками, які розміщують відповідно до встановленого напрямку рубки, строку примикання та ін. У тому випадку, коли воно росте рівною смугою (кулісою), ширина якої не перевищує півтори ширини лісосіки, кулісу дозволяється зрубати без поділу на лісосіки. Це правило стосується і невеликих за розміром ділянок у рівнинних лісах України. Так, не розбиваються на лісосіки, а вирубуються цілком ділянки лісу площею до 3 га у степовій, до 5 га у лісостеповій зонах та зоні мішаних лісів.

Суцільнолісосічні рубки стали основним способом головних рубок для лісів другої групи, тобто для регіонів, де ведеться інтенсивне лісове господарство. У лісах другої дозволяється проводити рубки, в тому числі і суцільнолісосічні. Останні застосовують там, де інші способи рубки не забезпечують заміну насаджень, які втрачають захисні функції.

Позитивні властивості суцільнолісосічних рубок можна узагальнити:

- проведення доволі просте;

- найбільше відповідають штучному поновленню вирубок, особливо
світлолюбними породами;

  • забезпечують вплив незрубаної стіни лісу на вирубку, що покращує мікроклімат на ній;

  • при суворому дотриманні основних організаційно-технічних показників зберігають водоохоронно-захисні властивості лісових насаджень;

  • дозволяють досить ефективно використовувати механізми і машини на лісосічних роботах.


Основні недоліки суцільнолісосічних рубок:

-створюють у цілому гірші умови для природного поновлення лісу порівняно з іншими складними способами рубки, часто призводять до задерніння вирубок;

- приводять до зміни порід, найчастіше хвойних на м'яколистяні;

-при проведенні рубки у різновікових насадженнях зрубуються як стиглі, так і молоді дерева;

-обмежують можливості використання важких агрегатних лісозаготівельних машин, що призводить до подорожчання робіт

Згідно до завдання по курсовому проекту у кварталі 7 виділі 15, схематично показую розміщення лісосік суцільно-лісосічної рубки згідно з вимогами Правил рубок головного користування та коротко обґрунтовую організаційно-технічні показники:

а) напрямок рубки – із сходу на захід; відповідно до п. 4.4 Правил рубок головного користування ми встановлюємо напрям рубки назустріч цим вітрам, тобто із сходу на захід.

б) ширина і площа лісосіки становить відповідно до 100 м і 2,1 га, згідно п. 3.4 та п. 2.7 Правил рубок головного користування.

в) термін примикання становить 4 роки, згідно п. 2.7 Правил рубок головного користування.

г) спосіб примикання безпосередній, згідно п. 3.4 Правил рубок головного користування.

д) сезон рубки – літній;

е) відновлення деревостану – штучне створення лісових культур згідно п. 3.4 Правил рубок головного користування.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

скачати

© Усі права захищені
написати до нас