2.8 Метод, спосіб і техніка виробництва лісових культур
Основними методами створення лісових культур є сівба і садіння. У практиці лісового господарства найбільшого поширення набуло садіння. Садивний матеріал – сіянці і саджанці, залежно від способу вирощування може мати відкриту або закриту кореневу систему. Садивний матеріал з відкритою кореневою системою вирощують звичайним способом. Сіянці та саджанці з закритою кореневою системою вирощують у горщиках, контейнерах, брикетах, тощо.
Сіянці і саджанці більш стійкі до умов навколишнього середовища порівняно зі сходами, що з’являються з насінням. Вони ростуть більш інтенсивно, що прискорює час зімкнення культур. Культури, створені садінням менше терплять від конкуренції трав’яної рослинності і вимагають меншої кількості агротехнічних доглядів. Загалом понад 80% лісокультурних площ закультивовується садінням.
Виділяють такі способи садіння лісових культур:
Рядкове садіння. Посадкові місця розміщені рівними рядками, розташованими на однакові віддали одне від одного і рівномірного на лісокультурній ділянці.
Стрічкове садіння два або декілька рядків, наближені один до одного утворюють відповідну стрічку. Віддаль між рядками у стрічці однакова, а віддаль між посадковими місцями визначається схемою садіння.
Садіння коридорами. Застосовується на зрубах, зарослих малоцінними породами висотою 2-3 м. У заростях прорубують коридори шириною неменше однієї висоти рослин. Між коридорами залишають не вирубаний простір, так звані куліси шириною 4, 6 або 8 м. У коридорах здійснюють обробіток ґрунту і висаджують сіянці або саджанці головної породи з віддалю між ними 0,5–1,5м.
Садіння біогрупами часто застосовують при створенні часткових культур. Обробіток ґрунту здійснюється розпушуванням ділянок різного розміру: 0,25-0,25; 0,5-0,5; 1,0-1,0; 1,0 – 2,0м. На кожній ділянці висаджують певну кількість рослин від 3до500 на 1 га можуть створювати від 200-800 біогруп.
Широкосмугове садіння ─ рослини розміщують рівномірно на досить широкій смузі 8-12м.,залишаючи такі ж завширшки міжсмугові простори. Застосовують для заліснення довгих схилів, створення культур на згарищах, де відсутнє природне поновлення.
Вузькосмугове садіння ─ розчищають смуги шириною 2,5 і більше метрів, на смузі шириною 2,5м. розміщують 2 ряди рослин з віддаллю між ними 1,5м.
Створення культур посадкою має такі переваги:
У 5-7 разів скорочуються витрати насіння.
Садивний матеріал майже не пошкоджується гризунами і птахами.
Забезпечується рівномірне розміщення і висока приживлюваність.
Скорочується термін зімкнення культур.
Сіяння це створення лісових культур шляхом висівання насіння деревних і чагарникових порідна лісокультурній площі. Цей спосіб менш трудомісткий, але і менш ефективний.
Культури створені сіянням у перші роки важко переносять несприятливі погодно-кліматичні умови, терплять від конкуренції трав’яної рослинності і природної порослі і тому вимагають більш тривалого і ретельного догляду(переважно висівають насіння дуба).
Ліс створений сіянням більш стійкий, довговічний, у дерев нормально розвивається стрижневе коріння, а також відсутня деформація кореневої системи та інші пошкодження, які з’являються при викопуванні і транспортуванні садивного матеріалу.
Існують такі способи висівання: рядковий, рядково-ямковий, сівба біогрупами, стрічкова сівба, сівба в розкид.
Ефективність садіння залежить від якості садивного матеріалу,його потрібно берегти від висихання, від пошкодження підчас транспортування, викопування, садіння; приживлюваність рослин досить знижується при висаджуванні рослин з бруньками, які вже пішли в ріст. Найкращим терміном для посадки культур є весна. В цей час вологість повітря і ґрунту найбільш сприятливі для висаджування. Осінню посадку проводять в тих районах де є достатня вологість ґрунту і оптимальні температурні умови. Весняну посадку проводять після танення снігу і до початку вегетації. Осінні починають з початком листопада і до перших заморозків.
При садінні обрізують занадто довге і пошкоджене коріння, якщо ґрунти свіжі або вологі, то сіянці висаджують на глибину на 2-3 см. нижче кореневої шийки, а якщо ґрунти сухі то 3-5 або навіть до 8см. Садивний матеріал із закритою кореневою системою можна висаджувати будь-коли протягом вегетаційного періоду. При садінні вручну сіянці висаджують під лопату. Механізована посадка проводиться бригадою у складі тракториста, двох саджальників, одного заправника і поправщика.
Садивний матеріал. Основним видом садивного матеріалу є сіянці 1-3 річного віку. Сіянець повинен бути добре розвиненим. Висота сіянця 10-60см довжина кореневої системи 10-30см. У деяких випадках доцільно створювати культури саджанцями. Вони поділяються на 2 сорти 1-й і 2-й . Довжина кореневої системи неменше 20см для шпилькових і неменше 25см для листяних порід.
На своїй лісокультурній ділянці висаджувати садивний матеріал я планую весною, одразу ж після танення снігу не допускаючи пересихання верхнього шару ґрунту, так як це буде впливати на приживлюваність рослин. Створювати лісові культури буду 2 річними сіянцями бука лісового, ялиці білої та черешні, виходячи з ГОСТ 3317-77 «Вимоги до сіянців деревних і чагарникових порід», для переважаючої породи бук лісовий вік сіянців 2 роки, товщина кореневої шийки неменше 3,5мм, висота надземної частини не менше 12см. Розмір кореневої системи становитиме не більше 20см. Обробіток ґрунту буде проводитися вручну мотиками, площадки будуть мати розмір 40*40см, глибина обробітку ґрунту 25см.
Оскільки на ЛКД свіжі ґрунтові умови то коренева шийки повинна заглиблюватись в ґрунт 1-2см.
2.9 Види, кількість і техніка проведення доглядів за лісовими культурами
Агротехнічні догляди за лісовими культурами представляють собою сукупність заходів, спрямованих на поліпшення умов приживлюваності та успішне зростання деревних порід у лісових культурах. Ці заходи проводяться до часу переведення лісових культур в категорію вкритих лісом земель.
Основне завдання агротехнічних доглядів знищення трав’яної рослинності, яка конкурує з деревними рослинами за поживні речовини та вологу, поліпшення водного та повітряного режимів ґрунту, скорочення строків зімкнення й переведення в покриту лісом площу. Культури в яких ґрунт задернілий ростуть погано. Основна маса коріння трав’яних рослин розміщується у верхніх, найбільш родючих горизонтах, тому від задерніння терплять насамперед дерева з поверхневою кореневою системою(ясен, ялина та ін.)
Відповідність розвитку кореневої системи рослин розміру їх надземної частини є основним фактором успішного росту. Пошкодження коріння призводить до виникнення кореневої гнилі, що різко знижує стійкість насадження. Щоб уникнути цього в перші 2 роки після садіння допускається проводити обробіток міжрядь на глибину 8-10 см, а в наступні роки не глибше 4-6см.
Агротехнічні догляди за лісовими культурами після садіння(сівби). Вони є основним фактором швидкого зімкнення та формування майбутнього насадження.
Догляд за лісовими культурами включає наступні операції:
Оправлення сіянців і саджанців проводиться після садіння механізованим способом, або після дії на них несприятливих природних умов: розмиву(видування) ґрунту, витискання морозами.
Розпушування ґрунту в між рядах і рядах з одночасним видаленням трав’яної рослинності, самосіву та порослі малоцінних порід.
Скошування, приминання або обжин трав’яної рослинності в осінній період у рядах і міжряддях.
Використання гербіцидів і арборицидів для пригнічення розвитку небажаної трав’яної та деревної рослинності.
Розпушування ґрунту проводять у період після садіння культур і до зімкнення рослин кронами, у перший рік розпушування проводять як тільки виникло ущільнення ґрунту, або масово з’явилися бур’яни, у наступні роки перше розпушування слід проводити ранньою весною до появи бур’янів.
Обжин проводять щоб знищити бур’яни за допомогою скошування, притоптування, або зжинання серпом, тому що вони конкурують з деревами за світло і поживні речовини. Обжин потрібно проводити у другій половині вегетаційного періоду.
Кількість доглядів необхідно проектувати в залежності від ґрунтово-кліматичних умов району, лісорослинних умов, густоти культур, способу обробітку ґрунту, видку садивного матеріалу. Як вид догляду за суцільними лісовими культурами можуть бути: посів люпину в міжряддях культур, відповідно і посіви сільськогосподарських культур, застосування мінеральних добрив. Загальна кількість доглядів може становити в середньому 6-12. При створенні лісових культур саджанцями і швидкорослих культур, а також культури високої густоти кількість та тривалість агротехнічних доглядів суттєво скорочується, оскільки такі культури швидко змикаються – протягом 3-4 років.
Догляди можуть проводитись в залежності від конкретних умов, механізовано або вручну. Із ручних асортиментів використовують мотики, серпи, спеціальні коси. Ручні догляди за культурами є найбільш розповсюдженими. В гірських умовах агротехнічні догляди проводять лише з використанням лише ручних інструментів.
Виконання доглядів за лісовими культурами по роках.
2017р. ─ розпушування ґрунту з одночасним знищенням бур’янів (2 рази), обжин (2 рази) .
2018р. ─ розпушування ґрунту з одночасним знищенням бур’янів (2 рази), обжин (1 раз) .
2019р. ─ розпушування ґрунту з одночасним знищенням бур’янів (2 рази), обжин (1 раз) .
2020р. ─ обжин(1 раз).
2021р. ─ обжин(1 раз).
Орієнтуюсь на таблицю 24 [2] .
Календарний план лісокультурних робіт наведено в Таблиці 2.1
Запроектовані лісовідновлюючі заходи наведено в Таблиці 2.2
2.10 Доповнення лісових культур.
В процесі вирощування лісових культур часто виникає потреба в їх доповненні. Доповнення лісових культур – це досаджування або досівання рослин в тих місцях де вони загинули. Доповнення лісових культур зумовлено переважно об’єктивними факторами. Серед них – посушлива весна та посушливе літо, вимерзання рослин, вимокання, видування ґрунту тощо. Доповнення проводять весною в культурах 1 – 3 річного віку високоякісним посадковим матеріалом на добре підготовленому ґрунті.
Необхідність доповнення встановлюють при осінній інвентаризації лісових культур, яку проводять з 15 вересня до 15 листопада, вона визначається їх приживлюваністю ─ відношення числа посадкових місць зайнятих деревами до загального числа посадкових місць згідно проекту вираженої у відсотках.
Доповненню підлягають культури з приживлюваністю 25-90%. Якщо відпад нерівномірний з приживлюваністю до 25%, то лісові культури списують. В культурах з приживлюваністю 90% і більше при рівномірному поширенні відпаду по площі доповнення не проводять.
Обсяги доповнень бувають різними, в середньому 10-15% від числа садивних місць. Кращим часом для доповнення є весна наступного року. В цей період можна безпомилково визначити загиблі сіянці. Крім того, висаджені сіянці добре приживуться. Восени робити доповнення менш ефективно, оскільки ново посаджені сіянці не встигнуть прижитися до настання морозів і значна їх частина до весни загине.
Приймаємо, що на лісокультурній ділянці прижилося 85% культур, тому доповненню підлягають 15% культур.
Визначаємо скільки садивного матеріалу нам буде потрібно для доповнення на всій лісокультурній площі:
НК.С.=10543шт.
Д=10543*0,15=1581шт.
Визначаємо необхідну кількість садивного матеріалу бука лісового для доповнення на всій лісокультурній площі:
Бк = 6326 * 0,15 = 949 шт.
Визначаємо необхідну кількість садивного матеріалу ялиці білої для доповнення на всій лісокультурній площі:
Яц = 3163 * 0,15 = 474 шт.
Визначаємо необхідну кількість садивного матеріалу черешні для доповнення на всій лісокультурній площі:
Чш = 1054 * 0,15 = 158 шт.
2.11 Технічне приймання виконаних лісокультурних робіт
Технічне приймання виконаних лісокультурних робіт проводиться не пізніше 10 днів після закінчення лісокультурних робіт з метою визначити якість їх проведення та відповідність проекту лісових культур.
Для технічного приймання наказом керівника лісогосподарського підприємства створюється комісія у складі представника лісгоспу (голови), лісничого, майстра лісу,старшого майстра лісу, а також представника профспілкової організації. Перевіряють якість обробітку ґрунту, при частковому обробітку ─ ширину смуг або розмір площадок з похибкою до 0,1м. визначають метод і спосіб створення лісових культур, глибину садіння (сівби), якість використовуваного садивного (посівного) матеріалу, густоту садіння, приблизну норму висіву. Правильність садіння визначається глибиною загортання кореневої шийки, щільністю засипання ґрунтом, розміщенням кореневих систем.
При садінні не можна загинати корені, залишати порожнини в зоні кореневої системи. Ці характеристики отримують розкопуванням 10-25 рослин. При створенні лісових культур методом сівби перевіряють глибину загортання насіння та рівномірність висіву шляхом розкопування посівних стрічок на різних частинах ділянки. Розміщення посадкових місць заміряють 10-20 разів. Прямолінійність рядків та відповідність схеми змішування визначають окомірно.
Ділянки лісових культур, що не відповідають вимогам за густотою, мають відхилення від запроектованого породного складу, технології створення підлягають виправленню і повторному технічному прийманню. До цього їх не враховують у виконання плану лісокультурних робіт.
Результати технічного приймання вносять у спеціальний акт, який складається окремо на кожну прийняту ділянку лісових культур
Акти технічного приймання є основою для заповнення книги обліку лісових культур.
2.12 Інвентаризація лісових культур
Інвентаризація лісових культур полягає у визначенні наявності культур, їх площу, стан шляхом обслідування в натурі. У процесі інвентаризації визначають якість і ефективність проведених лісовідновних робіт і відповідність їх проекту, заходи спрямовані на поліпшення стану культур. Перед початком інвентаризації визначають стан культур, особливості відпаду сіянців або саджанців, ступінь задерніння ґрунту.
Інвентаризацію проводять восени після завершення періоду вегетації рослин, починаючи з 1 жовтня. До початку інвентаризації комісія перевіряє записи в книзі обліку лісових культур, складає відомість насаджень, які підлягають інвентаризації. Інвентаризують всі насадження першого-третього року вирощування створені садінням і сівбою. Інвентаризацію проводять шляхом закладання пробних площ у місцях, що відображають загальний стан культур на даній ділянці. На кожну ділянку лісових культур складають перелікову відомість, пункти якої заповняють як у підготовчий період, так і на основі даних одержаних в процесі інвентаризації.
Площа пробних площ повинна складати не менше 5% загальної площі культур до 3га, 4% до3-5га, 3% до 5-10га і 2% понад 10га рівномірно розміщуючи їх по площі. Пробні площі повинні мати форму прямокутників або смуг. Стан культур оцінюють за зовнішнім виглядом поділяючи їх на здорові, пошкоджені та відмерлі.
За результатами інвентаризації визначають обсяг робіт по доповненню лісових культур.
2.13 Переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі
Лісові культури створені на площах держлісфонду посівом або посадкою, які досягли визначених лісівничих показників, підлягають переводу в покриту лісом площу.
Головними показниками при цьому являється: достатня кількість і рівномірне розміщення головної породи, здатність забезпечити в майбутньому формування повноцінного насадження, настання в культурах стадії змикання крон. Змикання крон свідчить про початок створення лісового середовища і здатність культур в подальшому протистояти трав’яній рослинності.
В покриту лісом площу, культури переводять в тому випадку, що вони зімкнулись в рядах і знаходяться в стадії змикання в міжряддях. Переведення лісових культур в покриту лісом площу проводять після осінньої інвентаризації у віці від 3 до 13 років з врахуванням лісорослинних умов.
Розділ 3. Розрахунок затрат на лісокультурні роботи
Розрахунок витрат на лісокультурні заходи проводиться на підставі передбачених завданням обсягів робіт, діючих типових змінних норм виробітку, вартості машино-змін, тарифних ставок, цін на насіння, сіянці або саджанці та інші використовувані матеріали для створення та догляду за лісовими культурами.
Розрахунок необхідної кількості садивного і посівного матеріалу для створення лісових культур наведено в Таблиці 3.1
Відомість запроектованих лісовідновлювальних заходів наведено в Таблиці 3.2
Калькуляція виробничої собівартості створення 1 га лісових культур (без цехових і адміністартивно-господарських витрат) наведено в Таблиці 3.3
Розділ 4. Організація праці
На даній лісокультурній ділянці головним організатором праці буде майстер лісу. Всі операції по створенню лісових культур на даній ділянці буде виконувати постійна бригада в кількості 5 чоловік на чолі з бригадиром,а для підготовки ґрунту і посадки будуть залучатися сезонні робітники.
Оскільки відстань від розсадника до лісокультурної ділянки більша за 3км. , а ухил становить 22о, то для підвезення садивного матеріалу будуть задіяні коні ─ парокінка. На цю операцію буде потрачено 2,1 коне-днів.
Посадка буде проводитись одночасно із обробітком ґрунту, для цього крім постійної бригади будуть задіяні сезонні робітники, щоб виконати все швидко не допускаючи пересихання верхніх шарів ґрунту. Необхідна кількість людино-днів на ці роботи становить 48,7.
Догляди за лісовими культурами ─ розпушування ґрунту з одночасним знищення бур’янів і обжин буде проводити постійні бригада, вона ж виконуватиме доповнення лісових культур. Затрати в людино-днях становитимуть 24,5 людино-дні.
Всі лісокультурні роботи будуть проводитися вручну, окрім підвезення, робітники будуть оснащені лопатами, мотиками, косами. Перед початком робіт буде проведено інструктаж з техніки безпеки.
Бригада ─ це група робітників, які виконують певний комплекс робіт, громадське доручення, тощо. В середині бригади можуть бути організовані спеціалізовані ланки по виконанню окремих технологічних процесів, або робіт.
Бригадир ─ керівник найнижчого підрозділу на виробництві, бригадир призначається адміністрацією підприємства з урахуванням думок членів бригади, як правило він являється також робітником і отримує доплату за виконання управлінських обов’язків. Бригадир здійснює розподіл завдань між ланками і окремими робітниками та контролює їх виконання, відповідає за вчасне виконання завдання, за якість роботи, за стан інструментів та обладнання, за дотримання охорони праці, техніки безпеки та трудової дисципліни.
Позитивним фактором бригадної організації праці є використання можливостей самоорганізації трудового колективу, суміщення професій, взаємна допомога, навчання молоді, благополучний психологічний мікроклімат. Вона дозволяє підвищити ритмічність і продуктивність праці, скоротити внутрішньо змінні простої та прогули.
1 2 3 4