2.3 Склад лісових культур
Одним з основних питань при створенні лісових культур є вибір їх складу.
За складом лісові культури поділяються на чисті і змішані.
Чисті лісові культури – складаються з якогось одного виду дерев або чагарників, їх створюють лише тоді, коли лісорослинні умови відповідають лише одній породі.
Змішаними – називають культури, в складі яких беруть участь дві або декілька деревних порід. У їх складі, як звичайно, є головні та супутні породи, а також чагарники.
Чисті і прості культури за багатьма лісівничими та економічними показниками поступаються змішаним і складним за формою насадженням, і ефективні лише при цільовому призначенні. Основним випадком створення чистих насаджень є створення їх з високопродуктивних та швидкорослих видів.
Змішані за складом і складні за формою насадження повніше використовують природні умови і, як наслідок, більш продуктивні. Світла, яке проходить через крону першого ярусу, достатньо для нормального розвитку рослин, що знаходяться в другому і навіть в нижчих ярусах, внаслідок цього не тільки накопичується більше деревної маси, але й істотно підвищується маса опаду, з якого формується лісова підстилка. Насадження краще використовують запаси поживних речовин і вологи з верхніх і нижніх шарів ґрунту.
У мішаних насадженнях протягом всього вегетаційного періоду створюється більш сприятливий режим живлення. Чисті насадження однобічно впливають на ґрунт і можуть погіршувати умови кореневого живлення.
В чистих ялинових та соснових насадженнях утворюється з опаду грубий гумус,він є поганим харчем для дощових черв’яків, тому у ґрунті їх мало і представлені вони дрібними видами, що погіршує аерацію.
Змішані насадження менше страждають від вітру, снігопадів, пожеж, шкідливих комах і хвороб. Вони характеризуються більш високою загальною продуктивністю, кожна з порід – компонентів, якщо між ними немає порід – інгібіторів, росте значно краще, ніж у чистому насадженні. Участь у деревостані декількох порід породжує більш складі форми взаємодії рослин з навколишнім середовищем, що дає змогу більш ефективно використовувати його потенційну родючість, а також сприяє поліпшенню едафічних умов. Змішані культури,як правило, мають більш естетичний вигляд ніж чисті.
Після мінералізації мертвих коренів у ґрунті залишається своєрідна архітектоніка пустот, яка сприяє поліпшенню водного режиму і аерації ґрунту.
У надземній частині в мішаних деревостанах формується більш складна структура намету, внаслідок чого з більшою ефективністю засвоюється енергія сонячної радіації. Це явище обумовлює підвищення загальної продуктивності лісу. Лише в екстремальних екологічних умовах, коли в даних грунтово-гідрологічних і кліматичних умовах може існувати лише одна порода, створюються чисті культури з цієї породи (культури сосни на дюнних приморських пісках, культурах тамариксу на солодях, саксаулу – у напів пустелях).
Як бачимо, змішані насадження активізують кругообіг поживних речовин, інтенсифікують використання ґрунтової родючості, поліпшують едафічні умови навколишнього середовища.
За складом я проектую змішані лісові культури, тому що типологія ґрунту дозволяє вводити декілька порід .
Згідно таблиці 25 [2] для вирубок, що розташовані в VI лісорослинному районі для типу лісу Д3-ГЯцБк волога грабово-ялицева бучина рекомендовані наступні породи для створення лісових культур: бук, ялиця біла, ялина звичайна; домішка цінних порід: модрини європейської, дуба червоного, псевдотсуги тисолистої, та сосни Веймутової (Д2 – Д3).
За таблицею 23 [2] для VI лісорослинного району та типу умов місцезростання D3 рекомендовані наступні деревні породи для створення лісових культур: бук лісовий, ялина європейська, ялиця біла, модрина європейська, сосна веймутова, псевдотсуга тисолиста, ясен звичайний, явір, клен гостролистий, ільм гірський, граб, вільха сіра.
На даній лісокультурній ділянці я проектую створювати змішане насадження з головними та супутньою породами.
Головною і переважаючою породою буде бук лісовий, а другою головною породою ялиця біла, як супутню породу я пропоную черешню, тому що деревні породи на даній лісокультурній ділянці є корінними, тип лісу якої Д3- ГЯцБк ─ волога грабово-ялицева бучина. А це означає, що вони будуть зростати у даних умовах найкраще і створювати разом із супутніми породами високопродуктивне і цінне насадження.
У відсотковому співвідношенні це виглядає наступним чином:
Бук лісовий ─ 60%
Ялиця біла ─ 30%
Черешня ─ 10%
Формула складу насадження для даної лісокультурної ділянки буде мати наступний вигляд: 6Бк3Яц1Чш.
2.4 Вибір головних, супутніх та чагарникових порід
В склад лісових культур рекомендується вводити головну, супутню і чагарникову породу.
Головна порода призначена для одержання основної кількості деревини. ЇЇ біологічні особливості мусять найбільшою мірою відповідати едафічним умовам лісокультурної ділянки, тобто в даних лісорослинних умовах вона має бути найбільш продуктивною і біологічно стійкою. Іноді на лісокультурній площі вводять одночасно дві головні породи.
Супутні породи утворюють другий ярус, формуючи кращі умови для росту головної породи. Супутні породи добирають серед порід – активаторів. Супутні породи ще називають підгінними породами, оскільки вони формують крони і стовбури дерев головної породи.
Роль чагарників у мішаних культурах полягає у пригніченні бур’янів, поліпшенні фізико-хімічних властивостей верхніх шарів ґрунту, формуванні лісової підстилки тощо. У перші роки після створення культур чагарники також можуть виконувати функції підгону.
Головною породою на даній лісокультурній ділянці я проектую бук лісовий орієнтуючись на рекомендації наведені в пункті 2.3
Бук лісовий в Україні природно зростає у Карпатах, Прикарпатті, Прут-Дністері, Розточчі, Опіллі та Подільському лісостепу, В Карпатах широко розповсюджений в передгірському та нижньому гірському поясах, де зростає переважно на світло бурих лісових ґрунтах.
Деревина бука дуже цінна, міцна, тверда, широко використовується для виробництва меблів, музичних інструментів, паркету в будівництві.
Бук лісовий відносять до тіневитривалих деревних рослин. Очищення від гілок при вільному стоянні у породи проходить погано. При наявності бокового освітлення в насадженнях у дерев бука розвивається однобока крона і викривляються стовбури, що зменшує вихід ділової деревини.
Бук середньо вибаглива до родючості ґрунту порода. Створення культур з перевагою бука доцільне в типах С2-С3, Д2-Д3; на сухих або перезволожених ґрунтах росте погано. Найкращими умовами для приживлювання і росту культур бука є свіжі не задернілі зруби частково вкриті високорослою трав'яною рослинністю.
Сіянці (саджанці) бука розвивають поверхневу кореневу систему і тому сильно реагують на ущільнення та задерніння ґрунту, в зв'язку з цим потрібно проводити ретельний обробіток ґрунту.
Культури бука у вологих грабово-ялицевих субучинах та бучинах.
На задернілих зрубах із задовільним природним відновлення бука та ялиці, при умові збереження підростуть в процесі проведення рубок головного користування лісові культури можна не створювати. Але в більшості випадків природне відновлення головних порід пошкоджується в процесі рубок і тому вимагається частковий ввід цих порід по підготовлених смуга через 3-6 метрів за схемою 2-4 ряди бука 1-2 ряди ялиці. Кількість рядів залежить від густоти та породного складу збереженого природного відновлення.
На свіжих зрубах з груповим розміщенням природного відновлення вводять відсутні породи окремими картинами розміром 5*5, 20*20 метрів з розміщенням 3*0.8 -1 метр. Орієнтовний склад насадження для даних типів лісу становить 5-7Бк2-3Яц1-2Сп, як супутні породи вводять явір, липу, черешню, береку, граб.
В суцільних культурах бук найчастіше висаджують кулісами, а супутні породи окремими рядами, або групово-лунковим способом.
В бучинах високопродуктивними та біологічно стійкими є буково-модринові та буково-ялицеві насадження. Можливе створення культур рядовим способом за схемою 3-5 рядів бука 1-2 ряди модрини(ялиці) з розміщенням 2,5-3*0,8(1,5) метрів. Створюють суцільні культури з використанням кулісного способу змішування: 5-6 рядів бука 2-3 ряди ялиці 1-2 ряди граба (клена, липи,черешні) з розміщенням садивних місць 3.0*0.8м.
На своїй лісокультурній площі я проектую вводити головну породу бук лісовий опираючись на табл. 19 [1] . Другу головну породою я проектую ялицю білу, а супутню черешню користуючись табл. 19 [1]; 20[1].
Такий вибір головних і супутніх порід пояснюється родючими грунтовими умовами, економічною цінністю цих порід, а також тим, що змішані насадження, які складаються зі шпилькових та листяних порід більш високопродуктивні, менше пошкоджуються шкідниками, хворобами та лісовими пожежами.
2.5 Типи і способи змішування лісових культур
Типи лісових культур різняться за складом деревних порід, розміщення рослин, їх кількістю на одиниці площі і особливостями обробітку ґрунту.
Успіх створення лісових культур не може бути забезпечений без правильного добору асортименту порід. До складу лісових культур вводяться головні, супутні та чагарникові породи. Визначають відповідність їх біологічних особливостей специфікацій конкретних лісорослинних умов, толерантність обраних видів лісових порід.
Існують наступні типи змішування деревних порід:
Деревно-тіньовий ─ полягає у тому, що головна порода чергується на лісокультурній ділянці з супутньою.
Г-С-Г-С-Г-С…
Деревно-чагарниковий ─ полягає у тому, що на лісокультурній ділянці, кожна рослина головної породи чергується із чагарником. Тип має два варіанти: двочагарниковий і одночагарниковий.
При двочагарниковому варіанті головна порода чергується з низьким чагарником, потім високий чагарник, знову низький чагарник і головна порода.
Г-Ч-Чв-Ч-Г…
При одно чагарниковому варіанті головна порода чергується з одним видом чагарника.
Г-Ч-Г-Ч-Г-Ч…
Комбінований тип поєднує принципи деревно-тіньового і деревно-чагарникового типів змішування.
Г-Ч-С-Г-Ч-С
Якщо необхідно, визначається буферна порода, яка згладжує конкуренцію між двома головними породами.
Схема змішування порід – це порядок розміщення на лісокультурній площі рослин різних порід. Схеми змішання постійно поповнюється новими модифікаціями. Основними критеріями їх розробки є оптимізація взаємовідносин рослин на даній території в конкретних едафічних умов Невдало підібраний асортимент порід і схема змішування призводить до негативних наслідків, аж до повної загибелі лісових культур.
Існують наступні схеми змішування:
Рядковий спосіб змішування застосовують при створенні суцільних, а також часткових культур, при рівномірному розміщенні природного поновлення, при цьому існує можливість механізувати садіння та інші агротехнічні заходи.
Кулісне змішування застосовують тоді, коли в складі культур є конкуренти, які загрожують витісненням основних порід.
Кулісно-ланкова схема ─ при виникненні загрози заглушення і випадання із складу культур цінних порід. Кулісний спосіб поряд із рядковим є найбільш перспективним із точко зору агротехніки створення культур, догляду за ними та проведення лісівничих заходів.
Ланковий або групо-ланковий спосіб застосовують коли супутні та головні породи чергуються в ряду групами посадкових місць. При цьому краще зберігаються введені породи, забезпечується краща мінералізація опаду та збагачення ґрунту елементами живлення.
Групо-ланковий спосіб за розміщення посадкових місць більше відповідає природі лісу. Збереженість деревних порід тут висока, але ускладнюється агротехніка створення таких лісових культур, необхідно використовувати ручну працю.
Шаховий спосіб змішування дає змогу створювати культури на площах різних розмірів, на вікнах і прогалинах серед природного поновлення.
Чергування порід в рядах використовується при створенні штучних насаджень у західному регіоні України в гірській місцевості, що найбільше відповідає природному поновленню, але і вимагає дуже ретельного планування.
На своїй ділянці я проектую деревно-тіньовий тип змішування,тому що на лісові культури будуть створені головними та супутньою породою, а багаті ґрунтові умови не потребують введення чагарників. Схема змішування кулісами, так як в складі культур є листяні та шпилькові породи, що дозволить зменшити збитки при спалахах масового розмноження шкідників пожеж та ураження хворобами, зменшення вітровалів, буреломів та сніголамів.
Схема змішування буде мати такий вигляд:
Бк - Бк - Бк - Бк - Бк …
Бк - Бк - Бк - Бк - Бк …
Бк - Бк - Бк - Бк - Бк …
Яц - Яц - Яц - Яц - Яц …
Яц - Яц - Яц - Яц - Яц…
Яц - Яц - Яц - Яц - Яц …
Бк - Бк - Бк - Бк - Бк …
Бк - Бк - Бк - Бк - Бк …
Бк - Бк - Бк - Бк - Бк …
Чш - Чш - Чш - Чш - Чш…
2.6 Густота лісових культур
Густота культур це кількість деревних і чагарникових рослин, що вирощується на одиниці лісокультурної площі.
Від густоти культур залежить біологічна стійкість і продуктивність майбутніх насаджень. При заниженій густоті залишається невикористаною потенційна продуктивність даних умов; При звичайній густоті культури відстають у рості, а можуть бути випадки їх загибелі або депресії. Занижена густота відтягує також період зімкнення лісових культур, що потребує проведення більшої кількості доглядів. Але більша густота вимагає використання більшої кількості садивного матеріалу, що збільшує собівартість лісових культур.
Оптимальна густота – поняття динамічне, в тому розумінні, що вона змінюється з віком. Це наслідок біологічних властивостей лісових дерев, які з віком вимагають щораз більшого життєвого простору. Базою для регулювання густоти в процесі росту є початкова густота, тобто кількість посадкових місць під час садіння або сівби лісових культур.
Початкову густоту визначають з врахуванням наступних факторів: біологічні і лісівничі властивості деревних порід. Для світлолюбних порід приймається менша густота, для тіневитривалих – більша, для швидкорослих – менша, для повільно рослих – більша.
Едафічні умови. У більш сухих умовах і на бідніших умовах приймається більша густота, оскільки рослини тут ростуть повільніше, а в оптимальних умовах вологості й родючості ґрунту густота може бути меншою, оскільки рослини тут ростуть інтенсивніше.
Початкову густоту культур і відповідне розміщення посадкових місць визначаються окремо за лісорослинними зонами, підзонами і лісокультурними районами.
Для даної лісокультурної ділянки, яку я проектую під лісові культури, для посадки будемо використовувати 2 річні сіянці бука лісового, ялиці білої та черешні взяті з власного розсадника.
Відстань між рядами буде 3м. а віддаль між рослинами в ряду 0,8м. така відстань між рослинами в ряду та між рядами пояснюється типом лісу Д3ГЯцБк, який добре підходить для запроектованих порід керуючись книгою [3].
Густота лісових культур визначається за формулою:
N=
шт./гаде, N – число садивних місць на 1 га,
а – віддаль між рядами, м
b – віддаль між рослинами у ряду, м.
Знаходимо густоту лісових культур на одному гектарі:
N=
= 10000/(3*0,8) = 4167 шт./гаЗгідно вихідних даних лісокультурна площа складає 2,53га.
Знаходимо густоту лісових культур на всій площі за формулою:
Hкс = N * S , шт.
де, N- густота лісових культур на 1 га, шт.
S- площа лісокультурної площі, га
Отже , Hкс = 4167 * 2.53 = 10543 шт.
Визначаємо необхідну кількість сіянців бука лісового:
Бк = (10543 * 60)/100 = 6326 шт.
Визначаємо необхідну кількість сіянців ялиці білої:
Яц = (10543 * 30) / 100 = 3163 шт.
Визначаємо необхідну кількість сіянців черешні:
Чш = (10543 * 10) / 100 = 1054 шт.
2.7 Система і спосіб обробітку ґрунту під лісові культури
Система обробітку ґрунту ─ це сукупність прийомів обробітку ґрунту, що спрямовані на вирішення головних завдань обробітку ґрунту у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах.
Обробіток ґрунту під лісові культури це механічний, хімічний або термічний обробіток ґрунту на всій лісокультурній площі або її частині, який забезпечує сприятливі умови для росту рослин, що культивуються.
У процесі основного обробітку ґрунту розв’язується наступні завдання: надання ґрунту відповідної структури шляхом механічного подрібнення його на невеликі грудки; поліпшення аерації ґрунту; поліпшення водного режиму ґрунту, що означає для посушливих умов забезпечення накопичення вологи, а для умов з надмірною вологістю – її зниження; знищення бур’янів; поліпшення теплового режиму.
Найчастіше використовують наступні дві системи обробітку ґрунту:
Система чорного пару передбачає лущення стерні восени, глибоку оранку на зяб, раннє боронування навесні, проведення 4-6 культивацій для знищення бур’янів у літку, наступної осені глибоку оранку, після другої зими знову раннє боронування, а відтак передпосівні культивацію і боронування.
У системі раннього пару основна оранка проводиться не восени, а навесні, після чого йдуть літні культивації, осіння оранка, через зиму ─ боронування і передпосівні культивацію і боронування.
В залежності від лісорослинних зон, умов місце зростання категорій лісокультурних площ обробіток ґрунту може бути:
1. Суцільний
2. Частковий
Суцільний – проводиться на відкритих площах які не мають зарості молодняка і чагарників, на прогалинах, старих згарищах і вирубках де згнили пні, на розкорчованих зрубах.
Глибина обробітку ґрунту повинна бути наступною:
на зволожених ґрунтах 25-27см.
на сухих 40-50см.
Суцільний обробіток ґрунту проводити дорого,тому найчастіше застосовують частковий обробіток ґрунту.
Частковий – це обробіток ґрунту при якому обробляється лише певну частину лісокультурної площі. Використовують в лісовому господарстві при вирощуванні лісових культур в зонах хвойних, листяних і мішаних лісів, на не розкорчованих вирубках, на вирубках з недостатньою кількістю підросту і сходів головних порід, в рідинах, під наметом лісу, при залісненні гірських схилів де суцільний обробіток може призвести до змивання і вивітрювання верхнього шару ґрунту.
Частковий обробіток може проводитися декількома способами: смугами, борознами, площадками .
Смуговий обробіток ґрунту в основному застосовують на зрубах з попереднім розкорчуванням смуг 1-3м. і більше відстань між смугами 3-5м.
Обробіток ґрунту борознами застосовують в зонах хвойних, листяних і змішаних порід, а також в лісостеповій зоні.
Обробіток ґрунту площадками здійснюється на ділянках де частково поновилися головні, або супутні породи, чи у випадку коли немає можливості підготовити ґрунт смугами або борознами, а також в гірських умовах на крутих схилах. Розміри площадок можуть бути від 0,2*0,2 до 5*5метрів. Глибина обробітку площадками 20-25см.
Оскільки на даній лісокультурній ділянці крутизна схилу 22о то суцільний обробіток механізованим способом використовувати не можна тому я проектую частковий обробіток ґрунту ─ площадками, так як на ділянці є значна кількість пнів 270. Розмір площадки 40*40см., глибина обробітку ґрунту 25см. на одній площадці буде висаджуватись одна рослина.
1 2 3 4