1   2   3
Ім'я файлу: Заболотна Курсова.docx
Розширення: docx
Розмір: 163кб.
Дата: 22.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
Лікування піском (Псаммотерапія).pptx
Ессе.docx
МКР варіант 1.doc

РОЗДІЛ 3

БУДІВЕЛЬНА ТА САНІТАРНО-ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
3.1. Розрахунок площі виробничих будівель
Площу цеху приймального відділення визначаємо за формулою:

F = А × f,

де А - потужність цеху, т/зм.

f- питома норма площі, м2 /тону.

F = 5 × 3,8 = 20 м2 або 0,8 буд. кв

Апаратне відділення, при обсязі переробки молока 100 т/зм має питому норму площі 8,5 м2 /т.

Площа апаратного відділення:

F = 100 × 8,5 = 850 м2 або 22 буд. кв.

Площа цеху згущення, при потужності 5 т/зм, має питому норму площі 6м2 /т, або 0,9 буд.кв. [18].

F = 5 × 6 = 30 м2 .

Площу відділення сушки при потужності 5 т/зм має питому норму 36 м2 Площа відділення сушки:

F = 5 × 36 =180 м2 або 5 буд.кв.

Площі допоміжних приміщень приймаємо по довідкових даних.

Приймальна лабораторія - 0,5 буд.кв. = 18 м2 .

Хіміко-бактеріальна лабораторія - 2 буд.кв. = 72 м 2 .

Відділення централізованої мийки - 2 буд.кв. = 72 м2 .

Площі приміщень другої категорії розраховуємо керуючись довідковими матеріалами та обсягом переробки молока т/зм.

Приміщення бойлерної - 1 буд.кв.

Приміщення вінкамери - 2 буд.кв.

Приміщення трансформаторної - 1 буд.кв.

Приміщення компресорної - 4 буд.кв.

Приміщення ремонтних майстерень - 2 буд.кв.

Приміщення складів - 6 буд2 .

Приміщення експедиційних - 3 буд.кв.

В будівельних квадратах при сітці 6×6: [19].

FБУД. = 36 114,9 = 3 буд. кв. Від типу підприємства і його потужності залежать площі цехів і відділень. Їх знаходимо з таблиць допоміжної літератури. Площа вказана в будівельних квадратах (36 м2 ) тубах. [20].

Таблиця 8 – Дані розрахунків площ.

Найменування площ
Площа м2

Розрахункова
Буд. кв.

Відділення приймання сировини
20
0,6

Апаратне відділення
850
22

Цех згущення
30
1

Відділення сушки
180
5

Лабораторія
18
0,5

Тарний склад
36
1

Камера зберігання
72
2


РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1. Аналіз управління охороною праці
В умовах науково-технічного прогресу у всіх галузях промислового комплексу, широкого впровадження нових технологічних засобів механізації й автоматизації виробничих процесів, індустріальних технологій виробництва молочної продукції, а також нових форм організації охорони праці, особливого значення набуває проблема охорони праці. Вирішення програмного завдання прискорення соціально-економічного розвитку країни в свою чергу вимагає докорінного поліпшення стану охорони праці в усіх галузях народного господарства [21].

Охорона праці – це наукова соціально-технічна дисципліна, що вивчає теоретичні і практичні питання безпеки праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням і отруєнням, аваріям (катастрофам), пожежам і вибухам на виробництві.

Людина в процесі праці знаходиться в певному виробничому середовищі, яке впливає на неї сукупністю різноманітних факторів: технологічного, соціального та організаційного характеру.

До них належать:

  • технічний стан машин та механізмів, які експлуатуються на підприємстві;

  • технологія виробництва;

  • рівень механізації;

  • санітарно-гігієнічні умови;

  • культура виробництва;

  • дисципліна;

  • кваліфікація;

  • взаємовідносини в колективі тощо [22].

Для збереження працівникам здоров'я та працездатності необхідно, щоб небезпечні та шкідливі виробничі фактори були в стані, який би відповідав фізіології людини, її біологічній та соціальній суті. Тому організація виробництва потребує нормування та параметрів виробничих факторів, обмеження їх небезпечних та шкідливих дій.

Держава, надаючи роботу робітникам, службовцям, працівникам підприємств бере на себе зобов’язання про створення для них здорових і безпечних умов праці. Забезпечення цих умов, законом, полягає на адміністрацію підприємства. Тому, основним завданням керівних, інженерно-технічних робітників та спеціалістів, в області охорони праці, є забезпечення суворого дотримання правил та норм безпеки праці [23].

Необхідною умовою запобігання виробничим травмам і аваріям повинна стати на виробництві розробка спеціальних заходів на основі глибокого аналізу стану охорони праці, що характеризується наявністю на робочих місцях небезпечних виробничих факторів. Це дозволить об’єктивно оцінити можливі негативні наслідки, вжити невідкладних заходів щодо запобігання їм.

В Україні 14 жовтня 1992 році був прийнятий Верховною радою закон. „Про охорону праці”. Цей закон, а також „Кодекс законів про працю України” є основною законодавчою базою охорони праці.

Знання основ охорони праці, що зазначені в законі, дають можливість знизити виробничий травматизм та професійні захворювання на підприємстві, так як право на здоров’я та безпечні умови праці – невід’ємне право кожної людини [24].

Згідно з новим положенням про навчання, інструктажі, перевірку знань по охороні праці, з працюючими проводяться такі роботи:

  • для проведення навчання по охороні праці на підприємстві створюється комісія, яка в кінці навчання приймає іспит. Для провідних спеціалістів підприємства раз у три роки проводиться навчання по охороні праці в вищих учбових закладах;

  • за проведення всіх видів інструктажів та за ведення журналів по охороні праці відповідає інженер з охорони праці;

  • об’єм навчання з охорони праці складає не менше 20 годин, а при роботі в шкідливих умовах проводиться додаткове навчання, об’ємом 30 годин.

На підприємстві проводяться такі види інструктажів:

  • вступний – проводиться з усіма працівниками, які поступають на роботу, а також з відрядженими, учнями і студентами, що направляються для проходження виробничої практики. Проводиться інженером по охороні праці за програмою, що розроблена службою охорони праці. робиться запис у спеціальному журналі. Вступний інструктаж включає в себе такі питання, як:

  • загальні відомості про підприємство;

  • загальні правила поведінки працюючих на території, основні положення з охорони праці;

  • основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що характерні для даного виробництва;

  • основні вимоги виробничої санітарії;

  • порядок розслідування та обліку нещасних випадків;

  • пожежна та електрична безпека;

перша допомога потерпілим; [25].

Первинний проводиться з щойно прийнятим працівником безпосередньо на робочому місці перед початком роботи. Проводиться керівником підрозділу, який безпосередньо знайомить працюючого з його робочим місцем, з небезпечними та шкідливими факторами та роз’яснює його обов’язки;

Повторний – проводиться на робочому місці з усіма працюючими. Проводиться керівником підрозділу за програмою первинного інструктажу на місцях з підвищеною небезпекою – раз на три місяці, на інших роботах раз у шість місяців. При проведенні повторного інструктажу, як і при проведенні первинного інструктажу, робиться запис у журнал по охороні праці;

Позаплановий – проводиться з працюючими при введенні в дію нових нормативних актів, при зміні технологічного процесу, при порушенні працівником вимог безпеки по охороні праці, при перерві в роботі 30 днів на роботах з підвищеною небезпекою і 60 днів – на інших роботах [26].

Цільовий – проводиться з працівниками при виконанні разових робіт, не пов’язаних з безпосередніми обов’язками (ліквідації аварій, стихійних лих), при проведенні робіт, на які оформляється наряд-допуск, при проведенні масових заходів.

Служба охорони праці на комбінаті виконує слідуючи задачі:

  • забезпечує професійну підготовку та підвищує кваліфікацію робітників з питань охорони праці;

  • творює безпечні умови праці

  • вибирає оптимальні умови роботи [27].

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
1. В цеху по виробництву сухих молочних продуктів запроваджено комплексну схему переробки сировини. Однією з переваг підприємства є безвідходне виробництво.

2. Розраховано та підібрано технологічне обладнання для лінії виробництва сухих молочних продуктів.

3. Впроваджено в технологічний процес нанофільтрацію (установка окупить себе менше, ніж за рік), з можливістю отримати продукт високої якості.

4. Розроблено заходи щодо проведення технохімічного, мікробіологічного контролю, показників безпеки та якості, гігієни та санітарії, охорони праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. ГОСТ 12.2.003-91 «Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки»

2 . ДСТУ 3662-97. Молоко коров'яче незбиране. Вимоги під час закупівлі 23.ДСТУ 4273:2003 Молоко сухе

4. Арсеньєва Т.П. Довідник технолога молочного виробництва. Технологія та рецептури/ Арсеньєва Т.П. К, 2016. 184с.

5. Бредіхін С.А Технологія та техніка переробки молока Бредіхін С.А., Ю.В., Юрін В.М. К, 2018. 400 с.

6. Гербер Ю.Б. Технологія та обладнання переробки та зберігання сільськогосподарської продукції: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів агротехнологічного профілю Гербер Ю.Б., Чуніхін С.В., Гаврилов А.В., Ковтун В.М. Сімферополь: «Сонат», 2019. 416 с.

7. Горбатова К.К. Фізико-хімічні та біохімічні основи виробництва молочних продуктів/Горбатова К.К. К, 2018. - 352 с.

8. Єресько Г.О. Технологічне обладнання молочних виробництв / Єресько 59

Г.О., Шинкарик М.М., Ворощук В.Я. Київ: Фірма «ІНКОС», Центр навчальної літератури, 2017. – 344 с.

9. Крусь Г.М. Технологія молока та молочних продуктів Крусь Н.Г., Храмцов А.Г., Волокітіна З.В., Карпичев С.В. за ред. А.М. Шалигін. К, 2018.- 455 с.

10. Куінжев С.М. Нові технології у виробництві молочних продуктів / Куїнжев С.М., Шуваєв В.А. К. 2017. - 208 с.

11. Машкін М.І. Технологія виробництва молока та молочних продуктів навчальне видання/М.І. Машкін, Н.М. Париш. К. Вища освіта, 2016. 351 с.

12. Онопрійко О.В. Виробництво молочних продуктів / Онопрійко О.В., Храмцов А.Г. К, 2018. 384 с.

13. Рябцев С.А. Технологія лактулоз / Рябцев С.А. К , 2015.- 232 с.

14. Скорченко Т.О., Поліщук Г.Є., Грек О.В., Кочубей О.В. Технологія незбираномолочних продуктів. За редакцією Скорченко Т.А. Навчальний посібник. Вінниця: Нова Книга, 2015. 264 с.

15. Довідник технолога молочного виробництва. Технологія та рецептури. У трьох томах. Т.З. Сири Кузнєцов В.В., Шілер Г.Г.; під загальної ред. Г.Г. Шилера. К, 2017. 512 с.

16. Довідник технолога молочного виробництва. Технологія та рецептури. Т. 6 Технологія сухих молочних продуктів Кузнєцов В.В., Ліпатов Н.М. К, 2015. - 512 с.

17. Скорченко Т.О. Технологія молочних консервів Скорченко Т.О. – К. НУХТ, 2017. - 232 с.

18. Технологія незбираномолочних продуктів Скорченко Т.А., Поліщук Г.Є., Грек О.В., Кочубей О.В.. Вінниця Нова книга, 2015. 248 с.

19. Тихомірова Н.А. Технологія та організація виробництва молока та молочних продуктів/Тихомирова Н.А. К 2017. 560 с. 60

20. Чекулаєва Л.В. Технологія виробництва консервованого молока та молочних продуктів Чекулаєва Л.В., Полянський К.К., Голубєва Л.В.К Делі Прінт, 2019. 248 с.

21. Шалигіна А.М. Загальна технологія молока та молочних продуктів Шалигіна А.М., Калініна Л.В. К, 2018. 196 с.

22. Шидловська В.П. Органолептична оцінка молочних продуктів Шидловська В.П. К.- 2015. - 246

23. ГОСТ 23651-79. Продукція молочна консервована, упакована та маркована.

24. ГОСТ 9225-84. Молоко та молочні продукти. Методи мікробіологічного аналізу.

25. ГОСТ 13928-84. Молоко та вершки заготовлювані. Правила приймання.

26. ГОСТ 8218-89. Молоко. Методи визначення чистоти.

27. ГОСТ 5867-90. Методи визначення жиру. Молоко та молочні продукти.

ДОДАТКИ


1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас