2.3.  Соціальна напруженість та конфліктність в сучасному українському суспільстві як прояв «збою» соціальної матриці

 ВИСНОВКИ

1. 
   Досліджено поняття та складові пострадянських суспільних трансформацій. Розглянуто різні точки зору, щодо суспільних трансформацій. Розглянуто особливості трансформації суспільства у результаті розпаду Радянського Союзу. Після розглянутого матеріалу, було встановлено, що у загальному розумінні соціокультурні трансформації – це результат своєрідних реакцій суспільства на критичний стан дезорганізації в його різних сферах: економічній, культурній, релігійній, етнічній, політичній та ін. У країнах пострадянського простору домінують соціокультурні трансформації, які визначаються в основному економічним розшаруванням суспільства.
   
2. 
   Здійснено аналіз пострадянських суспільних трансформацій в Україні у перші пострадянські десятиліття у праці М. О. Шульги «Дрейф на узбіччя». Здійснено аналіз твору М.Шульги «Дрейф на узбіччя» у розрізі обраної проблеми. Встановлено, що книга містить огляд головних подій в Україні за попередні роки, пояснює становлення в країні споживчого товариства, а також розглядається особливості «викликів часу» суспільства. На прикладах було показано яким чином протягом ряду років наростали тенденції кризи української державності. Крім цього, було зосереджено увагу й на проблемах соціального плану. Як результат дослідження, було встановлено, що Україна стала ринковою економікою, близькою до дикого капіталізму, тому необхідно обирати нові напрямки для розвитку.
   
3. 
   Охарактеризовано поняття «соціальної матриці» суспільства та її «збою». Науковець розглядає поняття «соціальна матриця», вважаючи що це базисна структура соціальних відносин, які забезпечують конкретний тип існування суспільства. Піковими точками для економічної, політичної, соціальної, демографічної, екологічної криз, які пережило по черзі українське суспільство за роки незалежності, стали події кінця 2013 року і початку 2014 років. Встановлено, що надалі слід очікувати для України в складні випробування, які вже зараз вимагають від українського суспільства максимальної консолідації і згуртованості, а в основі цього лежить тотальна недовіра до всього. М. Шульга звинувачує та критикує українську політичну еліту. На його думку, вона спирається на націоналізм як ідеологію, тим самим реанімуючи в суспільній свідомості «стереотипи півстолітньої і вікової давнини», що йому здається викликає неприйняття в глобалізованому світі.
   
4. 
   Розглянуто «кризовий характер» українського суспільства та його основні прояви. Так, ствердження того, що зміна суспільно-економічної формації, яка призвела до втрати громадянами соціальними завоюваннями радянського періоду, було спростоване, але розглянуті відомості про те, до чого прийшла Україна внаслідок цих трансформацій, результати моніторингів, що відображають ставлення до них української громадськості, дають об'єктивну наукову, соціально-політичну оцінку стану нашого суспільства. На підставі аналізу та соціологічного дослідження встановлено, що суспільство знаходиться в багаторічному системної кризи виснаженим, ослабленим. Дослідження показало, що більшість громадян вважали найбільш ефективним шляхом виходу з кризового стану модернізацію, впровадження нових технологій і техніки, що більш значущою в економіці повинна бути роль держави, планування, обліку і контролю.
   
5. 
   Досліджено соціальну напруженість та конфліктність в сучасному українському суспільстві як прояв «збої» соціальної матриці. У кожному суспільстві консолідація можлива при наявності певного балансу, балансу, рівності у відносинах між групами. Конфліктогенність виникає на об’єктивних суспільних відносинах, які мають тенденцію до загострення. У свою чергу соціальна напруженість перетворюється в конфлікт двома способами: або як збіг, аварія, коли ситуація вибухає миттєво; або в результаті цілеспрямованої роботи, спрямованої на підрив ситуації. Варто відзначити особливе місце ЗМІ у цьому процесі.
   

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. 
   Афонін Е. А. Закономірності та особливості суспільно-трансформаційних процесів в Україні / Е. А. Афонін // Суспільні трансформації. – 2011. – № 5. – С.7-31.
   
2. 
   Воропаєва Т. В. Дослідження фундаментальних проблем українознавства крізь призму етнічних, націєтворчих та соціокультурних процесів / Т. В. Воропаєва // Українознавчий альманах. – Вип. 3. – 2010. – С. 57-81.
   
3. 
   Воропаева Т. В. Особенности постсоветских трансформационных процессов в Украине / Т. В. Воропаева [Электронный ресурс]. – Режим доступа : https://gisap.eu/ru/node/133378
   
4. 
   Гавров С. Н. Модернизация во имя империи: социокультурные аспекты модернизационных процессов в России / С. Н. Гавров // Знание. Понимание. Умение. – 2009. – № 1. – С. 310-315.
   
5. 
   Головаха Є. Українське суспільство 1992 – 2008 рр.: Соціологічний моніторинг / Є. Головаха. – К., 2008. – 85 с.
   
6. 
   Ильин В. В. Российская цивилизация: содержание, границы, возможности / В. В. Ильин, А. С. Ахиезер. – М. : Изд-во МГУ, 2000. – 304 с.
   
7. 
   Криза в Україні: зони ураження. Погляд соціологів. – К.: ТОВ «Друкарня «Бізнесполіграф». – 2010. – 116 с.
   
8. 
   Марчук Е. К. Украина: новая парадигма прогресса / Евгений Кириллович Марчук. – К.: Аваллон, 2001. – 224 с.
   
9. 
   Межуев В. М. Ценности современности в контексте модернизации и глобализации / В. М. Межуев // Знание. Понимание. Умение. – 2009. – № 1. – С. 245-267.
   
10. 
    Мясников А. Г. Матрица традиционного сознания / А. Г. Мясников // Гуманитарные науки Вестник ГПУ. – 2012. – № 3. – С.101-107.
    
11. 
    Нанівська В. Запровадження європейських стандартів демократичного врядування – єдиний шлях до «десовєтизації» державного управління в Україні. [Електронний ресурс] / В. Нанівська // Європейські стандарти. – 2010. – № 4. – С. 2-7. – Режим доступу : http://www.icps.com.ua/files/articles/55/20/EF_4_2010_UKR.pdf
    
12. 
    Нечитайло Н. С. Дискурсійні прояви впливу соціального походження на успіх в освіті6 можливості дослідження / Н. С. Нечитайло // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. – 2015. – № 1148. – С. 130-135.
    
13. 
    Сорока Ю. Г. Соціокультурний підхід у практиках досліджень та наукового спілкування соціологів в Україні / Ю. Г. Сорока // Вісник Одеського національного університету. – Т. 11. – Випуск 10. Соціологія, політологія. – 2016. – С. 108-115.
    
14. 
    Тощенко Ж. Т. Фантомы русского общества / Ж. Т. Тощенко. – М. : Центр социального прогнозирования и маркетинга, 2015. – 147 c.
    
15. 
    Швец А. Б. Проявления социокультурной конфликтности в Крыму / А. Б. Швец, И. Г. Беднарский, А. Н. Яковлев // Культура народов Причерноморья. – 2005. – № 73. – С. 165-176.
    
16. 
    Швец А. Б. Географическое содержание социокультурных трансформаций на постсоветском пространстве / А. Б. Швец // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: География. – 2009. – № 22(61). – С.280-287.
    
17. 
    Швец А. Б. Феномен социокультурной конфликтности / А. Б. Швец // Культура народов Причерноморья. – 2002. – №28. – С. 210-214.
    
18. 
    Швець О. Б. Географічне вивчення соціальних процесів (теоретичний аспект) / О. Б. Швець, О. Й. Завальнюк // Український географічний журнал. – 1998. – №1. – С. 45-49.
    
19. 
    Шульга Н. А. Дрейф на обочину: двадцать лет общественных изменений в Украине / Н. А. Шульга. – К. : Друкарня «Бізнесполіграф», 2011. – 448 с.
    
20. 
    Шульга М. Збій соціальної матриці : монографія / М. Шульга. – К. : Інститут соціології НАН України. – 2018. – 284 с.