Rp: Sol. Metronidazoli 5mg/ml-100 ml
D.t.d. №3.
S.: 100 мл в/в капельно
Rp.: Supp. Metronidazoli 0,5 №10
D.S. по 1 свічці на ніч
Rp.: Tab. Metronidazoli 0,25 № 20
D.S. По 2 таблетки 2 рази в день під час прийому їжі (зранку і ввечері) всередину протягом 5 днів.
Дайте відповіді на запитання: 1) фармакодинаміка (механізм дії і основні ефекти) мебендазолу 2) покази до призначення 3) побічна дія 4) Випишіть його в рецепті
Мебендазол — синтетичний протигельмінтний препарат, що є похідним бензімідазолу, широкого спектра дії. Антигельмінтна дія препарату зумовлена тим, що він селективно порушує активність мікротубулярної системи клітин кишкового каналу гельмінтів, порушуючи функцію цих клітин. Це приводить до гальмування транспортування та всмоктування поживних речовин, зокрема глюкози, до необоротної дегенерації кишкового каналу, гальмування синтезу АТФ і загибелі гельмінтів.
Показання: Мебендазол показаний при кишкових гельмінтозах - аскаридозі, ентеробіозі, некаторозі, анкілостомозі, теніозі, стронгілоїдозі, трихоцефальозі, цистному та альвеолярному ехінококозі, капіляріозі, гнатостомозі, трихінельозі, токсокарозі та їхньому спільному перебігу.
При застосуванні мебендазолу можливі наступні побічні ефекти:
Алергічні реакції — нечасто (0,1—1%) висипання на шкірі; дуже рідко (менше 0,01%) свербіж шкіри, кропив'янка, гарячка, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, анафілактичний шок.
З боку травної системи — часто (1—10%) біль в животі, діарея; нечасто (при застосуванні у високих дозах) нудота, блювання, метеоризм, запор, печія; дуже рідко (менше 0,01%) жовтяниця, печінкова недостатність.
З боку нервової системи — дуже рідко (менше 0,01%), при застосуванні високих доз головний біль, безсоння, сонливість, запаморочення, сплутаність свідомості, запаморочення, галюцинації, судоми, зниження гостроти зору.
Зміни в лабораторних аналізах — дуже рідко (менше 0,01%) лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, апластична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія, підвищення рівня креатиніну, сечовини, білірубіну, підвищення активності амінотрансфераз у крові.
З боку сечовидільної системи — при застосуванні тривалий час у високих дозах гостра ниркова недостатність, протеїнурія, гломерулонефрит, гематурія.
Rp.: Tab. Mebendazoli 0,1 № 6
D.S. по 2 таб 1 раз в день всередину, приймати протягом 3 днів.
Дайте відповіді на запитання: 1) фармакодинаміка (механізм дії і основні ефекти) хлоргексидину біглюконату 2) покази до призначення 3) побічна дія 4) Випишіть його в рецепті
Хлоргексидину біглюконат є катіонним бігуанідом. Хлоргексидин має аміногрупи клітинних білків. Проникає у внутрішньоклітинні мембрани бактеріальних клітин, осідає на цитоплазмі і змінює функцію мембрани, перешкоджаючи споживанню кисню, що спричиняє зниження рівня АТФ і загибель клітин. Руйнує ДНК і порушує синтез ДНК у мікроорганізмів. Забезпечує тривалу персистентну антимікробну активність, що перешкоджає розмноженню мікроорганізмів як мінімум протягом 6 годин після застосування препарату. Бактерицидний ефект є результатом зв'язування цієї катіонної молекули із негативно зарядженою клітинною стінкою бактерій. За низьких концентрацій хлоргексидин має бактеріостатичний ефект; за високих — руйнує оболонку клітини та спричиняє її загибель.
Показання:
Профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, уреаплазмоз, генітальний герпес).
Дезінфекція гнійних ран, інфікованих опікових поверхонь; лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок у хірургії, акушерстві, гінекології, урології (уретрити, уретропростатити), стоматології (полоскання та зрошування - гінгівіт, стоматит, афти, парадонтит, альвеоліт).
Побічні ефекти:
- алергічні реакції(шкірний висип), сухість шкіри, свербіж, дерматит, фотосенсибілізація
- при лікуванні гінгівітів - забарвдення емалі зубів, відкладенні зубного каменю, порушення смаку.
- при випадковому потраплянні всередину необхідно терміново промити шлунок великою кількістю води, потім дати адсорбент.
Rp.: Chlorhexidine bigluconati 0,05%-400,0 ml.
D.S. Промивати рану.
Дайте відповіді на запитання: 1) фармакодинаміка (механізм дії і основні ефекти) гастроцепіну 2) покази до призначення 3) побічна дія 4) Випишіть його в рецепті
Гастроцепін має противиразкову та гастропротекторну дію. Він селективно блокує мускаринові1-холінорецептори на рівні інтрамуральних гангліїв і вимикає стимулюючу дію блукаючого нерва на шлункову секрецію, знижує продукування і загальну активність шлункового соку, пепсиногену підвищує рН у шлунку. У терапевтичних дозах він не проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Цитопротекторна дія пов’язана з покращенням мікроциркуляції в слизовій шлунка і пригніченням інтрагастрального протеолізу. Знижує вивільнення гастрину у відповідь на подразнення їжею, підвищує стійкість клітин слизової оболонки шлунка до пошкодження.
Показання: гострі та хронічні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, гіперацидний гастрит, синдром Золлінгера-Еллісона, профілактика та лікування виразок, спричинених стресом, ерозій або виразок верхніх відділів ШКТ, що кровоточать.
Побічні ефекти:
- з боку імунної системи анафілактичні реакції, гіперчутливість
- з боку нервової системи головний біль, сплутаність свідомості
- з боку органів зору порушення акомодації
- кардіальні порушення зміна ЧСС, зокрема тахікардія
- з боку травної системи сухість у роті, запор, діарея
- з боку шкіри та підшкірної клітковини висипання
- з боку сечовидільної системи затримка сечі
Rp.: Tab. Gastrozepini 0,05 №20
D.S. По 1 таб. 2 р/д за З0хв. до їди всередину.
Дайте відповіді на запитання: 1) фармакодинаміка (механізм дії і основні ефекти) хінгаміну 2) покази до призначення 3) побічна дія 4) Випишіть його в рецепті
Хінгамін(примахін, хіноцид, хінін, мефлохін) пригнічує синтез ДНК, як інтеркалюючий агент, який призводить до втручання чужорідної молекули між сусідніми парами основи подвійної спіралі ДНК. Зв’язування двох спіралей ДНК інтеркалюючим агентом перешкоджає розплетенню ланцюгів ДНК, внаслідок чого синтез нової макромолекули ДНК (редуплікація), як і матричної РНК, стає неможливим. Також ущільнює оболонку лізосом, що порушує засвоєння гемоглобіну внутрішньоеритроцитарними формами плазмодіїв. Має різну ефективність проти збудника малярії на різних стадіях його розвитку. Володіє антипротозойним ефектом: викликає загибель безстатевих еритроцитарних форм усіх видів малярійних плазмодіїв, а також володіє протигаметною властивістю. Також має імунодепресивну, протизапальну активність і проявляє антиаритмічну дію(завдяки мембраностабілізуючому впливу). Має протизапальну та протиалергічну дію[5], зв'язує вільні радикали, пригнічує реактивність лімфоцитів та гальмує хемотаксис лейкоцитів, пригнічує активність нейтральної протеази та колагенази, знижує внутрішньокапілярну агрегацію еритроцитів, має помірну імунодепресивну дію.
Показання: всі види малярії, позакишковий амебіаз, склеродермія, системний червоний вовчак, фотодерматоз, амебний абсцес печінки, ревматоїдний артрит, пізня шкірна порфірія.
Побічні ефекти:
- з боку ШКТ нудота, блювання, діарея, гастралгія, порушення функції печінки
- з боку нервової системи запаморочення, головний біль, порушення сну, психози, епілептичні напади
- з боку серцево-судинної системи ураження міокарду зі змінами на ЕКГ, зниження АТ
- з боку органів чуття помутніння рогівки, ураження сітківки, порушення акомодації і зору, дзвін у вухах, кератопатія, ретинопатія
- алергічні реакції, дерматит, фотосенсибілізація, висип на шкірі, свербіж
- міалгія, судоми, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, зміна кольору шкіри і волосся, випадіння волосся