1 2 3 Аналіз витрат за статтями
Витрати обігу за 1998 р. склали 29,9 тис. грн., що в процентах до роздрібного товарообігу становить 18,76 %. З них найбільше питому вагу займають витрати на оплату праці та відрахування з неї на соціальні заходи. В ТП №32 ці витрати становлять 16,8 тис. грн., або 10,54 %. Значну частину займають витрати на оренду приміщень та її охорону – 9,0 тис. грн. або 5,6 %. Транспортні витрати складають 0,4 тис. грн. або 0,3 %. Витрати на придбання МШП за 1998 р. становлять 1,5 тис. грн. або 0,9 %. Знос основних засобів за 1998 р. склав 0,5 тис. грн. або 0,3 %. Відрахування до позабюджетних фондів становлять 0,3 тис. грн. або 0,19 %. Витрати обігу за 1999 р. склали 38,8 тис. грн., або 14,6 % по відношенню до роздрібного товарообігу. В розрізі статей витрат обігу найбільшу питому вагу становлять витрати на оплату праці – 4,97 %, що в сумі складають 13,2 тис. грн. і відрахування на соціальні заходи – 5,0 тис. грн. Витрати на оренду приміщень та його охорону становлять 12,0 тис. грн. і в порівнянні з 1998 р. ці витрати збільшились на 3 тис. грн. Це відбулося у зв’язку з збільшенням орендної плати і подорожчанням плати за енергоносії. Транспортні витрати за 1999 р. збільшились на 2,3 тис. грн. в порівнянні з минулим роком і становлять 2,7 тис. грн. Витрати на придбання МШП становлять 2,8 тис. грн. або 1,1 % до товарообігу і збільшились на 1,3 тис. грн. у порівнянні з 1998 р. Витрати на знос основних засобів за 1999 р. становлять 0,8 тис. грн. Вони збільшились в порівняні з 1998 р. на 0,4 тис. грн. Витрати по позабюджетних фондах за 1999 р. становлять 0,5 тис. грн. і збільшились в порівнянні з 1998 р. на 0,2 тис. грн.. Для детальнішого аналізу витрат ТП 332 аналізують умовно-змінні та умовно-постійні витрати (табл. 6.4). Таблиця 6.4 Аналіз умовно-постійних і умовно-змінних витрат
У ході аналізу умовно-постійних витрат розраховують наступні показники: рівень витрат обігу у 1999 р. визначається шляхом ділення базової суми витрат обігу на базовий товарообіг і множення отриманої величини на 100 (27,8 : 159,4 100 = 17,44 %); рівень витрат обігу у 1999 р. визначається шляхом ділення звітної суми витрат обігу на звітний товарообіг і множення отриманої величини на 100 (33,8 : 265,8 100 = 12,72 %); розмір зниження рівня витрат визначається шляхом вилучення з звітного рівня базовий рівень витрат (12,72 – 17,44 = – 4,72 %); темп зниження рівня витрат обігу визначається шляхом ділення розміру зниження рівня на базовий рівень витрат і множення отриманого результату на 100 (– 4,72 : 17,44 100 = – 27,1 %); суму відносної економії визначається шляхом множення фактичного товарообігу на розмір зниження рівня витрат і ділення отриманого результату на 100 (265,8 (– 4,72) : 100 = – 12,55 тис. грн.); суму абсолютних перевитрат визначають шляхом віднімання від звітної суми умовно-постійних витрат базову суму (33,8 – 27,8 = 6 тис. грн.). Під час аналізу витрат по статтях залежних від товарообігу розраховують такі показники: рівень умовно-змінних витрат обігу у 1999 р. визначається шляхом ділення базової суми витрат обігу на базовий товарообіг і множення отриманої величини на 100 (2,1 : 159,4 100 = 1,32 %); рівень умовно-змінних витрат обігу у 1999 р. визначається шляхом ділення звітної суми витрат обігу на звітний товарообіг і множення отриманої величини на 100 (5,0 : 265,8 100 = 1,88 %); зміна умовно-змінних витрат в абсолютній сумі визначається шляхом вилучення з звітної суми умовно-змінних витрат базової суми (5,0 – 2,1 = 0,4 тис. грн.); вплив підвищення обсягу товарообігу на підвищення суми умовно-змінних витрат визначається шляхом множення різниці звітного і базового товарообігу на базовий рівень витрат і ділення на 100 ((265,8 – 159,4) 1,32 : 100 = 1,4 тис. грн.); вплив підвищення рівня витрат на підвищення суми умовно-змінних витрат визначається шляхом множення звітного товарообігу на різницю між фактичним і базовим рівнем витрат і ділення на 100 (265,8 (1,88 – 1,32) : 100 = 1,5 тис. грн.); загальний вплив факторів на підвищення суми умовно-змінних витрат визначається шляхом додавання суми впливу кожного з факторів (1,4 + 1,5 = 2,9 тис. грн.). Аналізуючи умовно-постійні витрати, слід зазначити, що у 1998 р. ці витрати склали 27,8 тис. грн., а у 1999 р. вони збільшились на 6 тис. грн. і становили 33,8 тис. грн. У звітному періоді ТП №32 отримали відносно економії витрат у розмірі 12,55 тис. грн., хоча в абсолютній сумі ці витрати зросли. Рівень умовно-постійних витрат обігу у 1998 р. склав 17,44 %, а в 1999 р. – 12,72 %. Темп зниження рівня витрат на 27,1 % показує, що зменшились витрати на 1 грн. реалізованих товарів. Отже, у звітному році збільшилась питома вага товарів з низьким рівнем витратомісткості. Рівень умовно-постійних витрат знизився у зв’язку з тим, що витрати збільшувались меншими темпами, ніж зростав товарообіг. При аналізі умовно-змінних витрат слід зазначити, що ці витрати у 1998 р. склали 2,1 тис. грн., а в 1999 р. – 5,0 тис. грн. У звітному періоді сума умовно-змінних витрат збільшилась на 2,9 тис. грн. це відбулося за рахунок того, що у 1998 р. рівень умовно-змінних витрат склав 1,32 %, а в 1999 р. – 1,88 % і зріс на 0,56 %. При цьому ТП №32 у звітному періоді здійснило перевитрати на 1,5 тис. грн. 1 2 3 |