1   2   3
Ім'я файлу: курсова моя.docx
Розширення: docx
Розмір: 92кб.
Дата: 16.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
«Расін і Шекспір».docx

Висновок до 1 розділу

Розглянувши перший розділ, ми можемо зробити такі висновки, що питанням спілкування дітей під час гри займалися багато психологів як вітчизняних так і зарубіжних. Виходячи з цього, можемо сказати, що гра, її дія все більше і більше виходять за межі наших колишніх уявлень про її роль і значення в розвитку дитини дошкільного віку. Гра, як особливий вид діяльності дитини, знайшла місце в психолого-педагогічних дослідженнях багатьох вчених. Проте й досі гра, що різнопланово вивчається, залишається загадкою для розуміння, недостатньо дослідженим явищем соціальної сфери.

Таким чином, розглянувши проблему розвитку ігрової діяльності в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних психологів і педагогів, можна зробити висновок про те, що гра – це основний вид діяльності дітей дошкільного віку, в процесі якої розвиваються духовні і фізичні сили дитини: його увага, пам'ять, уява, дисциплінованість, спритність і так далі. Крім того, гра – це своєрідний, властивий дошкільному віку спосіб засвоєння суспільного досвіду.

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ  ОСОБЛИВОСТЕЙ СПІЛКУВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ВІКУ ПІД  ЧАС БУДІВЕЛЬНО-КОНСТРУКТИВНИХ ІГОР
2.1. Емпіричне дослідження особливостей спілкування дітей старшого дошкільного віку з однолітками під час будівельно-конструктивних ігор

Для проведення даного дослідження особливостей спілкування дошкільника було використано соціометричну методику «Два будинки» та соціометричне опитування групи дошкільників.

Методика «Два будинки» була запропонована І. Вандвік, П. Екблад в 1994 р. та призначена для діагностики сфери спілкування дитини.

Мета дослідження: визначити відношення дитини до себе та до інших людей, з’ясувати коло спілкування дитини.

Матеріал й устаткування: аркуш паперу, червоний і сірий олівці (фломастери).

Дослідження проводилося в ЗДО №2 «Сонечко» м.Олевськ. Участь брали 20 дошкільнят: 13 хлопчиків та 7 дівчаток, віком від 5 до 6 років.

На початку дослідження ми коротко обґрунтували, в якому будинку живе дитина. Потім запропонували: «А тепер давай збудуємо для тебе прекрасний, червоний, гарний будинок». (І малювався на очах у дитини червоний будинок, при цьому декілька разів наголошувалося на його привабливості). «А тепер давай цей прекрасний будинок заселимо. Звичайно, в ньому будеш жити ти, адже ми його для тебе і побудували! (Біля будинку записується ім'я дитини). «А хто ще? Тут, в цьому новому будинку можуть жити всі, кого ти захочеш поселити з собою, не важливо, чи живете ви зараз поруч чи ні. Поселяєш, кого хочеш!». Коли дитина називала майбутнього мешканця червоного будинку, записувалося нове ім'я.

Записавши 2-3 мешканців в червоний будинок, поруч малювався ще один будинок - сірий, але він вже ніяк не відзначався. «Можливо, когось ти не захочеш поселити поруч з собою в червоний будинок. Але треба, щоб їм теж було де жити». Ні в якому разі не повідомлялося, що цей будинок поганий або чимось гірше червоного. Сірий будинок взагалі не оцінювався, це просто інший будинок.

Інтерпретація: результати цієї методики інтерпретуються «впряму», без символічного дешифрування. Враховуються і кількісні показники (скільки людей дитина охоче вселяє в свій будинок), і, головне, показники якісні. Дуже важливо, куди поселить дитина батьків (тому методику «Два будинки» краще проводити не в їх присутності), молодшого брата чи сестру, вихователів, чи потраплять до числа мешканців інші однолітки.

Якщо дитина поміщає себе і багатьох дітей в красивий будиночок, то можна говорити про його цілісне позитивне ставлення до себе та інших; якщо в красивий будиночок він помістив тільки себе або ще 1-3 дітей або дорослих, то це вказує на позитивне прийняття себе і вибіркове ставлення до інших. У разі ж приписування дитиною себе в некрасивий будиночок, можна припустити , що дитини себе несприймає.

Соціометричне опитування

Мета опитування: вивчення міжособистісних відносин дошкільників в групі.

Процедура проведення: дослідження проводиться у формі гри.

Вихователь по одному викликає дітей в спальну кімнату і пропонує кожному по 3 перекладні картинки (в нашому випадку листівки).

Ми питаємо: " Яка листівка тобі найбільше сподобалась? Кому б з групи ти хотів подарувати цю листівку? Піди поклади на ліжко тому, кого вибрав і назви хто це. А кому не хотів подарувати?". Дитина повинна робити свій вибір самостійно.

Обробка отриманих даних

На підставі результатів робиться соціометрична матриця, куди заноситься список групи, а у верхній рядок - номери, під якими значаться прізвища дітей. На основі отриманих виборів для кожного досліджуваного вираховується індекс соціометричного статусу. Сума негативних і позитивних виборів, отриманих кожною дитиною, дозволяє виявити його положення в групі (соціометричний статус). Можливо кілька варіантів соціометричного статусу:

  • популярні («зірки»)

  • бажані

  • ігноровані

  • знедолені

Коли дитина поклала листівки, вона не повинна зустрічатися з тими, хто ще не брав участі в опитуванні.

При аналізі результатів методики важливим показником є також взаємність виборів дітей. Найбільш благополучними вважаються випадки взаємних виборів. На підставі відповідей дітей в кожній з методик складається соціограма групи, де є яскраво виражені зірки і знедолені.

Групи соціального статусу:

• Популярні ( «зірки») - діти, які отримали найбільшу кількість позитивних відповідей (> 4).

• бажані (обрані) - діти, які отримали 3-4 позитивних відповіді або просто по одному позитивному відповідь.

• ігноровані - діти, які не отримали жодного відгуку - вони залишаються непоміченими.

• знедолені - діти, які отримали, найбільшу кількість негативних відгуків.

Потім на окремому аркуші викреслюється соціограма. Вона представляє собою 4 концентричні кола, в які заносять номери досліджуваних експерименту. У перший круг (центральний) поміщають тих, хто набрав найбільшу кількість позитивних виборів (так звані соціометричні зірки, які мають у два рази більше середньої кількості виборів), у друге коло - бажані (мають середню кількість виборів), в третій - ігноровані (число виборів менше середнього), в четвертий - ізольованих (не одержали жодного вибору). Взаємний вибір позначають суцільною лінією між двома відповідній номерами, не взаємний - суцільною лінією зі стрілкою (від того, хто вибрав, до того, кого не вибрав).

2.2. Аналіз результатів дослідження особливостей спілкування дітей старшого дошкільного віку під час будівельно-конструктивних ігор

Методика «Два будинки»

На основі інтерпретації кількісних даних цієї методики виявилось, що 79% дітей групи мають цілісне позитивне ставлення до себе та інших людей, і 20% групи має позитивне прийняття себе та вельми вибіркове ставлення до інших людей та 1% дітей групи мають неприйнятне ставлення до себе. (Див. діаграму №1). Позитивне ставлення характеризується прийняттям себе в різних ситуаціях, задоволеністю собою в різноманітних видах діяльності. Досліджувані з позитивним ставленням до себе виявляють яскраве радісне переживання, коли говорять свої іграшки або інші речі, починають жваво розповідати про себе. Більшість досліджуваних дітей з позитивним ставленням характеризують себе загалом («я красивий», «я добрий») або називають привабливі речі, якими володіють. Лише деякі діти вказують на своє прагнення допомогти дорослим, але не згадують про допомогу ровесникам. Ніхто з досліджуваних не відніс себе до чорного будинку, тож це ще раз підкреслює, що всі учасники дослідження мають позитивне ставлення про себе.

Діаграма № 1



Соціометричне опитування

Отримані кількісні результати занотовані до соціометричної матриці і проаналізовані шляхом підрахунку кількості виборів щодо кожного члена групи. ( Таблиця № 1, таблиця № 2).

Соціометрична матриця дослідження даної групи дошкільників

Таблиця №1

№
ПІБ
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20

1.
Назар В.









+



+
+












+
+



+









+



2.
Юлія А.


















+















+









+



_



3.
Максим С.



























_






























4.
Володимир П.



+
_












+



+






























5.
Олександр Х.




































+


















+

6.
Діана З.



+



+









+









+









+






_



7.
Віталій О.



+
























+






+






_
+



_

8.
Богдан Р.















+






+

































9.
Юрій С.






_









+







































10.
Борис М.

































+



+
+















11.
Ангеліна Ж.
























_

































12.
Віталіна В.









+






+
























+






_



13.
Павло Г.



+












+






_



+












+









14.
Тетяна В.
-





















+






+


















+



15.
Марина Л.















+
-






+



























+

16.
Костя Д.
-



-









+



+






+



+


















17.
Ілля Т.















+



























+












18.
Антон С.
+


















+















_


















19.
Настя В.



+



+
























+





















20.
Григорій М.



+



+









-





















+












1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас