Основні етапи формування інституту спеціальних знань сторінка 4

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 80

Ім'я файлу: Основні_етапи_формування_інституту_спеціальних_знань_1_120 — коп
Розширення: docx
Розмір: 545кб.
Дата: 25.03.2023
скачати
Пов'язані файли:
ЦП тема 10.docx (1-6).docx
питання_на_іспит_фінансове_право_Іра.docx
динаміка кп (1).DOCX
дтп.docx
використання_спеціальних_знань_тема_1.docx

Характеристика непроцесуальних форм використання спеціальних знань.

Основною непроцесуальною формою застосування спеціальних знань є довідково-консультативна діяльність обізнаної особи. Непроцесуальна форма такого застосування найчастіше необхідна сторонам та їх представникам до початку провадження у справі або на його початковому етапі. Для вирішення питання щодо доцільності подання позовної заяви у цивільному або господарському процесі сторони або їх представники можуть звернутися до спеціаліста і здійснити попереднє дослідження об'єктів до початку провадження у справі. У подальшому сторона, яка ініціювала дослідження, відповідно до чинного процесуального законодавства може звернутися до суду з клопотанням про визнання акта експертного дослідження або консультації спеціаліста письмовим доказом.

Непроцесуальними слід вважати спеціальні знання не за межами кримінального процесу, а ті, що прямо не передбачені законом.

Такими формами є:

а) відомчі розслідування, перевірки технічного стану;

б) проведення досліджень об’єктів безпосередньо на місці події;

в) консультаційно довідкова допомога;

г) надання технічної допомоги в підготовці технічних засобів, виконанні трудомістких робіт;

д) використання допомоги обізнаних осіб при проведенні оперативно-розшукових заходів.

Особливе місце в опосередкованому застосуванні спеціальних знань відведене консультаціям довідкового характеру. Довідкові дані - відомості про факти, які містяться в спеціальній літературі, довідниках, інструкціях, положеннях, статутах, номенклатурних документах тощо. До таких даних віднесено: посадові інструкції щодо прав та обов'язків посадових осіб, відомості про вартість товарно-матеріальних цінностей, правила техніки безпеки на виробництві, дані про технологію виробництва певних промислових товарів, відносно схеми реалізації товарів тощо.

Наприклад, на місці події було виявлено металеве кільце. Спеціаліст-зброяр під час консультації визначив, що це деталь багатозарядного напівавтоматичного складного карабіна "Спорт". Такі довідкові як такі, власне, не викривають злочинця, але під час розгляду їх сукупно з результатами огляду місця події, результатами огляду тілесних ушкоджень потерпілого й ін. фактами такі відомості допомагають слідчому висунути правильну версію й відповідним чином організувати пошук злочинця.

Консультації спеціаліста можуть містити відомості про час, місце, учасників проведення слідчої дії; про технічні засоби, необхідні для фіксації перебігу й результатів слідчої дії; про технічні й спеціальні засоби, методи роботи (виявлення, фіксацію, вилучення, упакування, транспортування) з речовими доказами-джерелами інформації про злочинну подію й особу злочинця; про послідовність дослідження об'єктів; інформаційно-доказовий потенціал виявлених об'єктів і можливості його реалізації за допомогою проведення попередніх і експертних досліджень; про можливі питання спеціалістові або експертові, відповіді на які сприятимуть максимальному розкриттю інформаційно-доказового потенціалу об'єктів дослідження; про конкретних спеціалістів, експертів або установи, які спеціалізуються на дослідженні відповідних об'єктів.

Непроцесуальними формами використання спеціальних знань є проведення ревізій, аудиторських перевірок та попереднього дослідження об’єктів, консультації спеціалістів. Попередні дослідження – це криміналістичне непроцесуальне дослідження об’єктів, що проводиться як до, так і після відкриття кримінального провадження з метою виявлення ознак злочинної діяльності та причетності до неї конкретних перевірених осіб, а також для отримання швидкої орієнтовної інформації щодо кримінального провадження. В самому понятті «попереднє дослідження» свідомо закладено право обізнаної особи на помилку. Зазвичай дослідження проводиться за письмовим дорученням органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, особами, що володіють спеціальними знаннями. Вважається, що за наявності стандартизованих методик дослідження можуть проводитися і безпосередньо працівниками слідчими (наприклад, визначення наркотичного засобу за допомогою експрес-тестів).

Загальна характеристика суб’єктів використання спеціальних знань.

Відповідно до форм використання спеціальних знань та чинного законодавства, суб’єктами, які ними володіють є експерт (ст. 69 КПК) і спеціаліст (ст. 71 КПК)

Стаття 69. Експерт

1. Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

2. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.

3. Експерт має право:

1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;

2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи;

3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об’єктів дослідження;

4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання;

5) ставити запитання, що стосуються предмета та об’єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;

6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов’язком особи, яка залучена як експерт;

7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".

4. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.

5. Експерт зобов’язаний:

1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз’яснити його;

2) прибути до суду і дати відповіді на запитання під час допиту;

3) забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;

4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;

5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

6. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.

Стаття 70. Відповідальність експерта

1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.

Стаття 71. Спеціаліст

1. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

2. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду, а також для надання висновків у випадках, передбачених пунктом 7 частини четвертої цієї статті.

3. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги.

4. Спеціаліст має право:

1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду;

2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;

3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;

3-1) викладати у висновку відомості, що мають значення для кримінального провадження і щодо яких йому не були поставлені запитання;

4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;

5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;

6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

7) надавати висновки з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків, у тому числі у випадках, передбачених частиною третьою статті 214 цього Кодексу;

8) надавати довідки з питань, що належать до сфери його знань, у випадках, передбачених частиною третьою статті 245-1 цього Кодексу.

5. Спеціаліст зобов’язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, дізнавача, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади;

2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань;

3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв’язку з виконанням його обов’язків;

4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

Стаття 72. Відповідальність спеціаліста

1. У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов’язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.

2. За завідомо неправдивий висновок спеціаліст несе відповідальність, встановлену законом.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 80

скачати

Характеристика непроцесуальних форм використання спеціальних знань.

Загальна характеристика суб’єктів використання спеціальних знань.