Оцінювання грунтово-кліматичних ресурсів та обгрунтування технологiї вирощування запрограмованого врожаю озимої пшениці у господарстві стов старий Коврай

Вступ 5

1. Загальні відомості про господарство та вирощувані культури 6

2. Коротка ботанічна характеристика та вимоги культури до умов росту і розвитку 7

3. Особливості ведення галузі рослинництва в умовах реформування земельних відносин та стан технології вирощування культури в господарстві 10

4. Розрахунок можливого рівня врожайності культури 12

5.1.Господарсько-біологічна характеристика підібраних сортів 13

5.2.Розміщення культури в сівозміні (попередники) 23

5.3.Обробіток ґрунту 30

5.4.Удобрення культури 33

Система удобрення — це перспективний план використання добрив у сівозміні з урахуванням родючості ґрунту, біологічних особливостей посівів, складу і властивостей добрив. 33

Ця система включає: 33

Верхнє підживлення, верхнє підживлення, верхнє підживлення. 33

Основні добрива, що вносяться при посіві: 33

найбільше фосфору і калію - під весняну оранку, азоту - після оранки і зрошення при забезпеченні вологи або навесні під посів. 33

Внесення добрив у рядки забезпечує легкодоступні поживні речовини для рослин із слаборозвиненою кореневою системою. 33

Швидкодіючі гранульовані добрива покриваються при горизонтальному висіві трохи глибше насіння. 33

Полив створює необхідні умови для широкого застосування підгодівлі, яку проводять у поєднанні з поливом. 33

При підгодівлі переважно вносять азотні добрива. 33

Полив проводять після їжі. 33

Ефективним методом підгодівлі є підживлення поливною водою. 33

У найпростішому випадку розчин добрива рівномірно розподіляється з ємності на тимчасову насадку. 33

Позакореневе підживлення, найчастіше в умовах зрошення, здійснюється за допомогою годівниць, встановлених на поливальному обладнанні. 33

Підживлення поливною водою стає все більш популярним у степових районах, що дозволяє зменшити витрати на внесення добрив. 34

Рідкі добрива, розчини, стабільні суспензії твердих добрив вносять з поливною водою з використанням водних добрив. 34

Допустима концентрація добрив на всю поливну норму 0,3-0,1%. 34

Вносяться з частковою нормою поливу з обов’язковим подальшим промиванням добрив і посівів чистою водою. 34

При перспективному плануванні мінеральні та органічні добрива, а також їх суміші застосовують у певному порядку. 34

При високому ефекті на зрошуваному ґрунті можна також використовувати сидерати – сидерати. 34

Висаджують частіше після збору врожаю і оранки восени. 34

Норми добрив встановлюють з урахуванням біологічних особливостей культури, ґрунтових умов, режиму зрошення, агротехніки та очікуваної врожайності. 34

При визначенні кількості добрив під запланований урожай враховують наявність у ґрунті розчинних сполук азоту, фосфору і калію, норму їх використання культурою, норму внесення добрив у рік внесення та винесення елементів живлення з урожаєм. 34

враховувати. 34

Системи удобрення повинні знаходити конкретні рішення з урахуванням природних і біологічних особливостей рослин, їх сортів і гібридів. 34

На півдні України, де зосереджені основні зрошувані землі, переважають чорноземи звичайні, південні та різнозасолені каштанові ґрунти. 35

Найбільш ефективним тут є спільне застосування азотних і фосфорних добрив. 35

Звичайна норма внесення добрив на зрошуваних степних ґрунтах становить 40-60 т/га. 35

При щорічному внесенні добрив із розрахунку 7–10 т/га площі сівозміни на каштановому ґрунті баланс гумусу буде досягнутий без дефіциту. 35

5.5.Підготовка насіння та сівба 35

5.6. Догляд за посівами 38

5.7.Строки та технологія збирання врожаю 40

6. Нові досягнення науки та передовий досвід вирощування культури 43

43

Зростає кількість сортів та гібридів іноземної селекції, біологічні особливості яких, через відсутність мережі державного сортовипробування, вивчені недостатньо, що створює додаткові ризики з їх вирощування, особливо за аномальних погодних умов. 43

Усе це, разом узяте, посилює вже існуючі ризики в інтенсивному зерновиробництві області, особливо пшениці озимої – головної продовольчої культури. 43

Разом з тим, понад третину агроформувань області становлять фермерські господарства, серед яких більша половина новостворених. Їх очолюють активні, підприємливі та вмотивовані до праці люди, однак, частина з них, нажаль, без достатнього досвіду та сучасних знань складних технологій. Це переконливо свідчить про необхідність більш тісної співпраці зерновиробників з наукою, дослідження якої проводяться в умовах регіону і максимально повно відповідають його особливостям. 43

Така співпраця дасть можливість істотно послабити ризики і виклики, які стоять перед сучасним АПК області та сприятиме загальному росту валового виробництва зерна і покращенню його якості. 43

Висновки 44

Список використаної літератури 45

ЗМІСТ