Ім'я файлу: Реферат Пожежонебезпека виробництв.docx
Розширення: docx
Розмір: 180кб.
Дата: 13.05.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 180кб.
Дата: 13.05.2020
скачати
Хмельницький національний університет
Кафедра Охорони праці та безпеки життєдіяльності
Реферат
з дисципліни: Пожежна безпека
на тему:
«Оцінка пожежовибухонебезпеки середовища усередині технологічного обладнання»
Виконав:
Перевірив:
2018
Зміст
Вступ
1.Оцінка можливості виникнення горючого середовища всередині технологічного обладнання
2.Оцінка можливості виникнення горючого середовища поза технологічного обладнання
3. Аналіз можливих джерел запалювання
4. Оцінка можливості виникнення горючого середовища при пошкодженні технологічного обладнання
5. Запобігання утворення горючого середовища в закритих апаратах і ємностях із нерухомим та рухомим рівнем рідини
6. Аналіз можливих шляхів розповсюдження пожежі
7. Література...
Вступ
Під час оцінки пожежовибухонебезпеки середовища всередині технологічного обладнання необхідно встановити, при експлуатації яких апаратів можливий вихід горючих речовин назовні з утворенням горючого середовища.
Горючі гази, пари і рідини виходять з апаратів і трубопроводів у виробниче
приміщення або на відкриті площадки не тільки при ушкодженнях та
аваріях, але і при нормальній експлуатації апаратів, що мають свої конструктивні особливості. До таких апаратів відносяться апарати з відкритою поверхнею випаровування, апарати з дихальними пристроями, апарати періодичної дії та інші. Слід також зазначити, що незначні витікання відбуваються навіть із герметично закритих апаратів, що працюють під підвищеним тиском, через нещільності в прокладках, сальниках, зварних швах.
При експлуатації зазначених апаратів вибухонебезпечні суміші можуть утворюватися не тільки у місцях виходу парів та газів, але і у виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках. При цьому розміри пожежовибу-хонебезпечних зон визначаються властивостями речовин, що обертаються в технологічному процесі, кількістю їх, що може виходити назовні за певний відрізок часу, умовами викиду, розтікання та розсіювання у навколишньому середовищі.
Оцінка можливості виникнення горючого середовища всередині технологічного обладнання
Горюче середовище усередині технологічних апаратів необхідно розглядати при таких режимах роботи:
при нормальному веденні технологічного процесу;
у період пуску та зупинки технологічних апаратів, зливу та наливу речовин;
при порушенні ведення технологічного процесу, аваріях та пошкодженнях апаратів.
При нормальному веденні технологічного процесу
Вивчаючи пожежну небезпеку технологічного устаткування та апаратів, необхідно насамперед з’ясувати можливість утворення горючого середовища усередині апаратів. Для горючих газів, легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих речовин та пилу причини та умови утворення горючого середовища можуть бути різноманітними при інших рівних умовах.
Апарати і машини для обробки твердих горючих матеріалів, як правило, відкриті (станки для обробки деревини, ткацькі станки, зерносушарки тощо). Отже, при обробці твердих горючих матеріалів усередині апаратів горюче середовище в більшості випадків є, і для виникнення пожежі необхідне лише джерело запалювання.
Апарати, резервуари і ємності з ЛЗР та ГР різноманітні за устроєм і звичайно мають визначений вільний об’єм. Рідини знаходяться в апаратах у холодному та нагрітому стані і при різному тиску. Оскільки рідини мають властивість випаровуватися при будь-якій температурі, то вільний простір закритих апаратів поступово насичується парою. При наявності в цьому просторі повітря пари рідини, змішуючись з ним, можуть утворювати горюче середовище. Концентрація насичених парів рідини залежить від робочої температури. Відповідно, в пароповітряному об’ємі закритих апаратів вибухонебезпечна концентрація парів утворюється тільки у визначених температурних інтервалах нагріву рідини, які називаються температурними межами розповсюдження полум’я. Таким чином, всередені апаратів з ЛЗР-ГР вибухонебезпечна концентрація буде утворюватися за таких умов:
- наявності пароповітряного простору;
- робоча температура лежить в інтервалі між нижньою та верхньою температурними межами розповсюдження полум’я, тобто:
tн tр tв ,
де: tр - робоча температура рідини в апараті
tн, tв - нижня та верхня температурні межі розповсюдження полум’я [оС].
Робоча температура рідини визначається за технологічним регламентом, за показниками приладів або з пояснювальної записки проекту (при розгляді проекту).
Якщо одна або обидві з умов відсутні, то утворення горючого середовища всередині апарата неможливе.
В апаратах із горючими газами звичайно немає окислювача, проте в деяких процесах за умовами технології використовується суміш горючого газу з повітрям або киснем.
Наявність вибухонебезпечної концентрації в таких апаратах може бути виражене умовою:
нрв ,
де: р - робоча концентрація горючого газу в апараті, [об. частки], [% об.]або [г/м3];
н,в - нижня та верхня концентраційні межі розповсюдження полум’я, [об. частки ], [% об.] або [г/м3].
В апаратах з горючим пилом умовою наявності вибухонебезпечної концентрації всередині апарата буде:
д н ,
де: д - дійсна концентрація пилу, з урахуванням взваженого та осілого пилу, [г/м3].
В період пуску та зупинки обладнання
Утворення вибухонебезпечних концентрацій в періоди пуску апаратів, виходу їх на заданий робочий режим часто відбувається внаслідок недостатнього вилучення з внутрішнього об’єму апарата повітря (це можливо в газгольдерах, ацетиленових генераторах, компресорах, ректифікаційних колонах і т.ін.). При зупинці апаратів причинами утворення вибухонебезпечних концентрацій можуть бути:
неповне вилучення з апарата ЛЗР-ГР;
відсутність або недостатнє продування апарата водяною парою або негорючим газом;
недостатнє промивання водою або погане вентилювання повітря внутрішнього простору від рідин, що залишилися, парів та газів;
відсутність контролю за складом продувних газів , які відводяться з апаратів;
негерметичне відключення апарата від інших апаратів і трубопроводів з ЛЗР-ГР, горючими газам.
При порушенні ведення технологічного процесу, аваріях та пошкодженнях апаратів
При порушенні ведення технологічного процесу в апаратах з ЛЗР-ГР та горючими газами можливе утворення вибухонебезпечних концентрацій при відхиленні технологічних параметрів від заданої величини в той або інший бік.
Так, для апаратів з ЛЗР-ГР однією з умов утворення вибухонебезпечної концентрації є:
tн tр tв ,
але якщо апарат експлуатувати з tр tв або tр tн , то в ньому неможливе утворення вибухонебезпечної концентрації. Якщо збільшувати робочу температуру до величини tн та більше або зменшувати до величини tв та менше, то в апараті утворюється вибухонебезпечна концентрація.
Для апаратів з горючими газами умовою утворення вибухонебезпечної концентрації є:
нрв ,
але якщо апарат експлуатувати з р в або р н , то в ньому неможливе утворення вибухонебезпечної концентрації. Якщо збільшувати робочу концентрацію до величини н та більше або зменшувати до величини в та менше, то в апараті утворюється вибухонебезпечна концентрація.
Для апаратів з горючим пилом умовою утворення вибухонебезпечної концентрації є:
д н ,
але якщо апарат експлуатувати з д н, то в ньому неможливе утворення вибухонебезпечної концентрації. Якщо збільшити дійсну концентрацію пилу до величини н та більше, то в апараті утворюється вибухонебезпечна концентрація.
При пошкодженнях й аваріях апаратів вибухонебезпечні концентрації можуть утворитися тільки в апаратах, які працюють під розрядженням.
Після оцінки вибухопожежонебезпечності середовища всередині технологічних апаратів необхідно визначити найбільш небезпечні технологічні апарати, для того щоб запропонувати конкретні заходи протипожежного захисту.
2.Оцінка можливості виникнення горючого середовища поза технологічного обладнання
Після оцінки вибухопожежонебезпечності середовища всередині технологічних апаратів необхідно встановити причини та умови утворення горючого середовища в приміщеннях або на відкритих майданчиках, іншим чином, поза апаратів. Горючі гази, пари рідин та пил можуть виходити з апаратів або на відкритий майданчик як при нормальному веденні технологічного процесу, так і при пошкодженнях та аваріях апаратів. При цьому в місцях виходу парів рідин, газів, пилу можуть утворюватися вибухонебезпечні концентрації.
Вибухонебезпечні концентрації поза апаратами
при нормальному режимі роботи
Вибухонебезпечні концентрації поза апаратами при нормальному режимі роботи можуть утворюватися в результаті:
наявності апаратів з відкритою поверхнею дзеркала рідини (фарбувальні, просочувальні ванни тощо) ;
наявності апаратів з дихальними устроями (резервуари, проміжні ємності тощо);
наявності в технологічних процесах апаратів періодичної дії, експлуатація яких пов’язана з необхідністю відкривання люків, кришок, завантажувальних та розвантажувальних пристроїв(реактори, змішувачі, ємнісні мірники тощо).
В усіх випадках повинна виконуватися така умова:
tр tсп ,
де: tсп - температура спалаху пожежонебезпечної рідини, 0С.
Вибухонебезпечні концентрації поза апаратами
при пошкодженнях та аваріях технологічного устаткування
Найбільшу небезпеку для виробництва представляють пошкодження й аварії технологічного устаткування. При експлуатації апаратів можливі не тільки ушкодження прокладок фланцевих з’єднань, сальників, швів і подібного, але й пошкодження корпусів і навіть повне руйнування апаратів із виходом назовні великої кількості рідин і газів.
Якщо в пошкоджених апаратах горючі рідини нагріті вище температури самоспалахування, то при виході назовні та контакті з повітрям вони спалахують.
Якщо рідина нагріта нижче температури самоспалахування, то при виході назовні горючої рідини відбудеться утворення вибухонебезпечної концентрації парів і газів із повітрям, і не тільки місцевої, але й у всьому обсязі приміщення або на території відкритих майданчиків при виконанні такої умови:
tр tсп ,
де: tсп - температура спалаху пожежонебезпечної рідини, 0С.
Причинами пошкоджень апаратів можуть бути:
механічні впливи на матеріал апаратів та трубопроводів;
температурні впливи на матеріал апаратів та трубопроводів;
хімічний знос матеріалів (корозія).
Механічні впливи на матеріал апаратів та трубопроводів
У результаті механічних впливів матеріал апарата або трубопроводу може відчувати надмірно високі внутрішні напруження, які спроможні викликати не тільки утворення нещільностей у швах і з'єднаннях, але й повне руйнування апарата або трубопроводу.
Високі внутрішні напруження виникають при підвищеному тиску в апаратах та в результаті навантажень динамічного характеру.
Підвищення тиску, що призводить до пошкодження апаратів, можуть виникати за таких причин:
Порушення матеріального балансу роботи апаратів, швидкості і черговості подачі компонентів.
Якщо маса початкових речовин дорівнює масі кінцевих продуктів, то в апараті буде зберігатися встановлений для нього тиск. Якщо кількість речовин, що поступає в апарат, буде збільшуватися при незмінних витратах або коли витрати речовин будуть зменшуватися при постійній подачі, то тиск в апараті буде збільшуватися. Порушення матеріального балансу відбувається при невідповідності продуктивності насосів і компресорів прийнятій інтенсивності заповнення апарату, у випадку неправильного з'єднання апаратів, які працюють з різними тисками, при збільшенні опорів у видаткових і дихальних лініях, відсутності або несправності автоматики регулювання, подачі та відводу речовин.
Порушення температурного режиму роботи апаратів
Утворення підвищеного тиску в апаратах та трубопроводах при нагріві речовин, які в них знаходяться, вище встановленої межі дуже небезпечно. Порушення температурного режиму відбувається при відсутності або несправності контрольно-вимірювальних приладів, недогляді персоналу, а в деяких випадках від дії променистої енергії сусідніх апаратів і навіть від підвищення температури навколишнього середовища. Особливо небезпечне порушення температурного режиму в переповнених апаратах, оскільки рідини практично нестисливі і навіть невисокі перевищення заданої температури призводять до підвищеного тиску та руйнування апаратів. Порушення температурного режиму в більшості випадків закінчується вибухом або пожежею.
Порушення процесу конденсації парів
Порушення процесу конденсації парів також призводить до збільшення тиску. Це особливо відноситься до таких процесів, як ректифікація, сорбція. При проведенні цих процесів випаровування рідин пов’язане з наступною конденсацією одержаної пари. Якщо конденсація пари зменшиться або припиниться, а процес пароутворення буде продовжуватися, то кількість пару буде збільшуватися і тиск в апаратах збільшиться.
Порушення процесу конденсації парів відбувається:
у результаті зменшення або повного припинення подачі хладоагенту;
у результаті надходження хладоагентів із більш високою початковою температурою;
при сильному забрудненні теплообмінної поверхні апаратів (зменшується коефіцієнт тепловіддачі).
Потрапляння у високонагріті апарати рідин із низькою
температурою кипіння
Потрапляння у високонагріті апарати рідин із низькою температурою кипіння призводить до інтенсивного випарування рідини і різкого підвищення тиску.
Рідина з низькою температурою кипіння , може потрапити в апарат:
з продуктом, що надходить ;
через нещільності теплообмінної поверхні ;
при неправильному переключенні ліній;
у вигляді конденсату з парових і продувних ліній.
Порушення режиму роботи апаратів з екзотермічними процесами
Порушення режиму роботи апаратів з екзотермічними процесами також призводить до підвищення тиску в апаратах і до можливих пошкоджень. Це відбувається:
при невчасному відводі надлишкового тепла реакції;
при порушенні співвідношення речовин, що реагують;
при збільшенні кількості подаваного каталізатора або ініціатора;
при невчасному відводі з реактора надлишкових газоподібних продуктів реакції;
при утворенні пробок у лініях, що стравлюють та відводять речовини.
Зменшення кількості, надлишкового тепла, що відводиться з апарата, відбувається через:
припинення подачі хладоагента;
забруднення теплообмінної поверхні;
зниження інтенсивності перемішування.
Дія на матеріал апаратів та трубопроводів навантажень динамічного характеру
Навантаження динамічного характеру також можуть призвести до руйнування апаратів. Динамічні навантаження викликають значно більші напруження в конструкціях апаратів, ніж статичні аналогічної величини. Основні причини динамічних навантажень:
а) різкі зміни тиску в апаратах і трубопроводах:
- в момент пуску апаратів в експлуатацію;
- в момент зупинки апаратів;
- при грубих порушеннях установленого режиму температур та тиску;
б) гідравлічні удари:
- при швидкому закриванні та відкриванні вентилів на трубопроводах;
- при великих пульсаціях подаваної насосами рідини ;
- при різкому зміні тиску на будь-якій дільниці трубопроводу;
- потрапляння рідин в газові лінії компресорів;
в) вібрація апаратів і трубопроводів:
- при систематичній зміні внутрішнього тиску;
- при впливі зовнішніх сил, що обурюють.
Наслідком їх є утворення нещільностей у фланцевих з'єднань, порушення швів і навіть руйнування апаратів.
Вібрації можуть мати місце:
- у недостатньо закріплених трубопроводів, що працюють під тиском;
- у апаратів, з’єднаних із поршневими насосами і компресорами;
- у апаратів, розташованих поблизу працюючих агрегатів;
- у недостатньо закріплених апаратів.
Ерозія матеріалу апаратів і трубопроводів
Однією з причин пошкоджень від механічних впливів може бути ерозія матеріалу апаратів і трубопроводів.
Ерозія - механічний знос матеріалу середовищем, що рухається. У результаті ерозії зменшується товщина стінок апаратів (трубопроводів) і виникають небезпечні напруги в них навіть при нормальному веденні технологічного процесу.
Температурні впливи на матеріал апаратів та трубопроводів
При експлуатації виробничого обладнання нещільності та пошкодження можуть виникати в результаті утворення непередбаченим розрахунком температурних напружень в матеріалі стінок апаратів та трубопроводів, а також в результаті зміни механічних властивостей металів під дією температури.
Температурні напруження
Температурні напруження в технологічних апаратах, як правило, виникають:
при різких змінах робочої температури апарата або зовнішнього середовища;
під впливом нерівномірної дії температури на жорстко закріплених конструкціях та вузлах апаратів;
при наявності в апараті елементів, які знаходяться під дією різних температур;
в товстостінних конструкціях.
Загальна внутрішня напруга, що з’являється в матеріалі від дії корисного навантаження і від температурних впливів, може перевищити межі текучості, тривкості і викликати розрив стінок апаратів трубопроводів.
Змінення механічних властивостей металу
Вплив високих температур на матеріал апарата (метал) може призвести до появи повільних пластичних деформацій, навіть у тому випадку, якщо напруга від робочих навантажень не буде перевищувати межі текучості при даній температурі.
При низьких температурах різко знижується питома густина звичайних сталей, що може призвести до утворення тріщин, а іноді й до руйнування апаратів.
Хімічний знос матеріалів (корозія)
Хімічний знос - це зменшення товщини стінок апаратів у результаті хімічної взаємодії матеріалу апаратів з речовинами, які в них знаходяться, або з зовнішнім середовищем. Руйнування металу від впливу на нього речовин або навколишнього середовища називається корозією. Розрізняють хімічну та електрохімічну корозію.
Хімічна корозія
Хімічна корозія проходить під прямим хімічним впливом у середовищі рідинних діелектриків або газів, нагрітих до високих температур. Це окислювально-відновний процес, не пов’язаний із проходженням електричного струму, до якого відносять кисневу, сірководневу, сірчану, а також водневу корозію в апаратах з високотемпературними режимами.
Електрохімічна корозія
Електрохімічна корозія відбувається в тому випадку, коли поверхня металу контактує з будь-яким електролітом.
До електрохімічної корозії відносяться: атмосферна корозія, що протікає у вологому повітрі, яке має домішки агресивних парів та газів; корозія в розчинах кислот, лугів, солей і т.ін.; корозія в розплавлених солях; ґрунтова корозія.
1 2 3