Лікування:

• 
  Нормалізація АТ, тобто зниження до рівня нижче 140/90 мм.рт.ст.
  
• 
  Діуретики (12,5-25,0 мг гідрохлортіазид).
  
• 
  β-блокатори (атенолол, бісопролол, метопролол).
  
• 
  Антагоністи кальцію (ніфедипін – 10-130 мг на добу, верапаміл – 240 мг на добу).
  
• 
  Інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл).
  
• 
  Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (лозартан - всередину 25-50 мг на добу, валсартан -
  

Гіпертензивний криз:

• 
  каптоприл (12,5 – 50 мг);
  

• 
  ніфедипін (5 – 20 мг);
  
• 
  нітрогліцерин (0,5 мг).
  

• 
  нітропрусид натрію (0,5 – 10 мкг/кг/хв);
  
• 
  нітрогліцерин (5 – 10 мкг/хв);
  
• 
  еналаприлат (1,25 – 5 мг);
  
• 
  пропранолол (2-5 мг);
  
• 
  фуросемід (20-120 мг).
  

Зміни з боку ротової порожнини:

3. Вторинні (симптоматичні) артеріальні гіпертензії. Визначення. Етіологія, патогенез. Клінічні прояви. Значення лабораторних та інструментальних методів для диференційної діагностики. Лікування. Зміни з боку ротової порожнини.

Етіологія:

• 
  паренхіматозні, виникають при гломерулонефриті, пієлонефриті, діабетичній нефропатії;
  
• 
  судинна патологія нирок при атеросклерозі, тромботичній та емболічній обструкції.
  

• 
  хвороби наднирників: хвороба Кушинга;
  
• 
  тиреоїдна патологія;
  
• 
  ураження гіпофіза.
  

• 
  пухлини мозку;
  
• 
  енцефаліти;
  
• 
  ЧМТ.
  

• 
  недостатність аортальних клапанів;
  
• 
  повна атріовентрикулярна блокада;
  
• 
  коарктація, атеросклероз аорти;
  

• 
  оральних контрацептивів;
  
• 
  естрогенів;
  
• 
  стероїдів.