МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Ніжинський державний університет
імені Миколи Гоголя
Кафедра психології
Самостійне опрацювання з педагогічної психології
студентки Ⅱ курсу
Навчально-наукового інституту
точних наук та економіки
спеціальності “Середня освіта. Математикаˮ
Кисляк Надії Тарасівни
Викладач із психології :
доцент Нещерет О.І.
Ніжин – 2018
1.Професія вчителя дозволяє продовжити себе, свої ідеї, ідеали, захоплення в своїх учнях. Через учнів вчитель продовжує свої життєві цінності: доброзичливість, розсудливість, вміння коротко і чітко висловлювати свої думки, зацікавити інших своїм предметом, демонструвати велич знань і умінь. Хороший вчитель викликає до себе любов і повагу учнів, бо його учні розуміють наскільки цікавим є спілкування з ним. Хороший вчитель привчає учнів до нестандартного мислення, уміє направити їхню увагу на цікаві особливості явищ, речей, слів. Хороший вчитель перекидає містки від свого предмету до інших областей науки й практичної діяльності і показує: як ще багато потрібно зробити, вивчити, винайти для того, щоб полегшити працю й життя людей, зробити людей кращими, розкрити їхні здібності, розвинути їхні таланти. Які ж якості потрібно розвивати майбутньому вчителю математики, щоб доставляти радість своїм учням, щоб вони з нетерпінням чекали свого вчителя, й самому мати задоволення від спілкування з учнями? Таких якостей багато, їх важко перелічити, та все ж ми виділяємо деякі найважливіші з них.
Любити і знати свій предмет і вірити в його виняткову цінність.
Вміти з захопленням викладати свій предмет.
Бачити зв’язки свого предмету з сучасною практикою і вміти ув’язувати матеріал, який викладається з задачами практики.
Систематично слідкувати за розвитком науки.
Знати історію своєї науки і вміти короткими зауваженнями історичного характеру підтримувати інтерес учнів до предмету.
Навчитися постійно аналізувати свій педагогічний досвід і досвід других вчителів і, зокрема, навчитись аналізувати свої особисті вдачі й промахи.
Не придушувати ініціативи учнів, а розвивати і направляти її, підкреслюючи ту думку, що ініціатива – двигун прогресу.
Доброзичливо відноситись до учнів і вміти налагоджувати контакт з ними.
Вимагати від учнів знань, а не заучування без розуміння.
Справлятись з задачами, що пропонуються на зовнішньому незалежному оцінюванні, і вміти доступно пояснювати їх учням.
Достатньо добре знати математичний аналіз, аналітичну й диференціальну геометрію, диференціальні рівняння, алгебру й теорію ймовірностей і математичну статистику. Знати основи функціонального аналізу і теорії функцій комплексної змінної. Бути знайомим з популярною математичною літературою і математичною періодикою.
Вільно володіти комп’ютером і комп’ютерними технологіями.
2.Мені подобається математика. Щодо знань в цьому предметі, то я ще маю розвиватись. Але я точно знаю, що маю математичний склад мислення. Маю інтерес щодо викладання цього предмету, постійно намагаюсь пояснити молодшому брату нові теми, те що він міг не зрозуміти на уроці. Хотілося б якості вчителя донести майже всім учням, що математика це не складно, а навіть цікаво. Навички з цього предмету потрібні майже в кожній професії, і на мій погляд він буде завжди актуальним.
3. 1) Починаючи роботу з учнем (класом), вчителю необхідно виявити стан навченості й освіченості учнів, поставити на цій основі навчальні та розвиваючі завдання і потім, після завершення певного етапу роботи (наприклад, в кінці навчального року), знову оцінити стан навченості й освіченості учнів і зміни в них.
Розкриємо докладніше зміст названих вище компонентів навченості.
1. Знання (образи предметів, явищ матеріального світу, дій людини з цими предметами) - це перший підсумок навчання. У школі цьому компоненту навченості надають центральне значення, для психологів же часом характерний недооблік їх ролі.
2. Але знання не існують в голові дитини поза тієї діяльності, яка привела до їх засвоєнню. Тому при аналізі навченості треба обов'язково знати стан тих видів активної діяльності (навчальної, розумової, і ін.) Учня, які забезпечили їх засвоєння. Цьому пласту, компоненту навченості психологи надають великого значення, в школі ж його роль оцінюють недостатньо.
Вчителю, що вивчає стан знань в учня, мало вказати в загальному вигляді на їх недостатність, а важливо визначити, чого саме в знаннях даного учня не вистачає. Для цього бажано врахувати описані в психології і дидактику параметри знань. До них відносяться:
1) види знань (знання фактів, понять і термінів, знання законів і теорій, знання про способи діяльності і методах пізнання та ін.);
2) етапи засвоєння знань (заучування, запам'ятовування, розуміння, застосування в знайомих і нових умовах, оцінювання);
3) рівні засвоєння знань (репродуктивний, що складається у відтворенні зразків, і продуктивний пошук нових способів вирішення);
4) якості знань і їх групи: а) науковість, системність, систематичність, узагальненість, усвідомленість; б) гнучкість, мобільність, оперативність; в) дієвість, спрямованість на практичне використання; г) повнота, обсяг, міцність. Вивчаючи знання школяра, можна виявити, наприклад, що учень володіє тільки фактами, переважає рівень буквального запам'ятовування, а не розуміння і застосування, що хоча знання повні і міцні, але негнучкі і т. д.
Навчальні дії, як і знання, можуть бути реалізовані на різних рівнях (репродуктивний - як виконання типових дій за інструкцією або за зразком, і продуктивний - як самостійний вибір або виявлення учнем нового способу розв'язання або нового знання). Навчальні дії також можуть володіти різними якостями: матеріальні дії з предметами, матеріалізовані дії з заступниками предметів, розумові дії.
Важливою характеристикою навчальної діяльності школяра, яку також треба враховувати при аналізі його навченості, є результат цієї діяльності. Об'єктивний результат виражається в правильності рішення задачі, зокрема «кроків» до результату, витраті часу, вирішенні завдань різного рівня складності. Суб'єктивний результат - в значущості результату роботи для даного учня, суб'єктивної задоволеності результатом, його психологічної ціною (витраті його зусиль, співвідношенні можливостей дитини та її реальних успіхів, зіставленні здібностей дитини в цілому і зусиль при виконанні даного завдання і т.д.).
Характеризуючи в цілому навчальну діяльність учня, можна виявити, наприклад, що у даного учня засвоєння навчального завдання знаходиться на етапі розуміння готової завдання вчителя, що навчальні дії виконуються на рівні окремих операцій, самоконтроль має найпростіші форми - по результату, суб'єктивна задоволеність роботою дуже низька і т. д.
2)Переважаючий тип власної професійної спрямованості як особистості вчителя.
Моя структура особистості типу «Комунікатор». Його переваги це находити близькість з учнями.
3) Методика діагностики комутативної установки В.В. Бойко
Негативна комутативна установка
| Показники | Максимум балів | Мною отримані бали | Процент від максимуму балів |
| Завуальованість жорстокості Відкрита жорстокість Обґрунтований негативізм Бурчання Негативний досвід спілкування | 20 45 5 10 20 | 17 15 5 4 16 | 85% 33,3% 100% 40% 80% |
| Всього: | 100 | 57 | 67,66% |