Висновки до розділу 3
Правові акти, норми й принципи міжнародного права займають особливе місце серед джерел, що визначають організацію сучасної судової системи і впливають на проведення судової реформи в Україні. Тому аналізуються норми актів, що мають відношення до структури судової системи, питань її формування та діяльності, можливість їх реалізації у вітчизняному законодавстві. З урахуванням цього становить також інтерес структура та юрисдикція Європейського суду з прав людини. Особливе місце серед норм міжнародного права займають європейські акти щодо ролі і місця суду у сучасній демократичній державі, питань незалежності судової влади, її доступності тощо.
Для більш детальної характеристики судових систем країн Європейського
Союзу звертається увага на природу європейського права, структуру та повноваження наднаціональних органів ЄС, а саме Суду ЄС. Навіть попри критику Суду ЄС більшість європейських та вітчизняних дослідників визнає, що без нього інтеграція європейських країн не досягла б таких успіхів, що він є одним із небагатьох прикладів високоефективного використання судової процедури в справі реалізації норм міжнародного права, головним механізмом вдосконалення інтеграційного правопорядку ЄС.
Нині судова система Європейського Союзу складається з декількох рівнів, кожний з яких можна розглядати як самостійний судовий орган. До неї входить безпосередньо Суд ЄС, Загальний суд і судові колегії, до яких зараз можна віднести Трибунал зі справ публічної служби. Аналізується порядок формування кожного із зазначених судів, обсяг їх юрисдикції, порядок взаємодії з національними та іншими наднаціональними судами. Значна увага
87 при аналізі взаємовідносин між національними судами й Судом Європейського
Союзу приділяється поняттю і значенню процедури преюдиціального тлумачення.
Звертається увага на рішення Суду ЄС як на одне із джерел права ЄС. Суд
ЄС у межах наданої йому юрисдикції забезпечує дотримання законності при тлумаченні та застосуванні положень європейського права. Відповідно до ст.
267 Договору про функціонування ЄС преюдиціальні рішення Суду ЄС є обов’язковими для держав-членів ЄС. Деякі з його рішень мають значення для визначення меж юрисдикції та ролі національних судів, порядку їх взаємодії з метою захисту прав людини і громадянина.
Визначаються принципи, що характеризують організацію роботи Суду
ЄС. Доводиться, що структура судової системи Європейського Союзу, порядок розподілу юрисдикції судів, що її становлять, порядок їхнього формування, функціонування й взаємодії дають всі підстави говорити про застосування принципів єдності, інстанційності, ієрархічності, ступінчастості, спеціалізації, самостійності, рівності.
Характеризуючи стан України на світовій арені, аналізуються резолюції і рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо обов’язків України з питань реформування судової системи і ступеня їх виконання. Незважаючи на те, що з 1995 р. Україна зробила значні кроки на шляху становлення повноцінної й незалежної судової влади, судова реформа не закінчена, що є одним із приводів для зауважень з боку європейського співтовариства.
Наводяться попередні оцінки змін до судоустрійного законодавства
України з боку міжнародних організації і окремих експертів. Нова структура судової системи була оцінена як непотрібно громіздка та надто складна, що містить у собі ризик затягування провадження. Тому пропонується звільнити судову систему від зайвої бюрократизації та адміністративного тягаря, наприклад, шляхом злиття двох найвищих рівнів.
88
ВИСНОВКИ
Країни, що входять до складу Європейського Союзу, мають різні
історичні етапи й передумови формування правових систем, різні етапи становлення державності й різні історичні традиції функціонування судових органів. При цьому перебування в одному наддержавному утворенні вимагає від них пошуку компромісу й знаходження єдиної моделі судової системи, можливої в майбутньому для кожного члена ЄС. Слід зазначити, що, незважаючи на необхідність визначення такої єдиної, компромісної моделі судової системи, нині її ще не існує. На рівні міжнародних договорів і загальноєвропейських стандартів визначені лише загальні принципи, яким повинні відповідати судові органи кожної європейської країни, й завдання й цілі, які ставляться перед судами в сучасній демократичній країні. При наявності наднаціональної загальноєвропейської судової системи були збережені національні особливості в кожній окремо взятій європейській країні.
Під час вивчення можливих критеріїв класифікації судових систем країн
ЄС доведено, що неможливо їх поділяти за видом правових систем, оскільки це не відображає реальну ситуацію – судові системи в країнах однієї правової сім’ї можуть істотно відрізнятися. Так, вони можуть мати й загальні риси, але загальні риси існують й у судових систем країн, що належать до різних правових сімей. Навіть серед таких країн, як Франція, Італія, Іспанія й
Португалія, національні правові системи яких дуже близькі й вийшли з однієї колиски, судоустрій має значні відмінності, особливо коли йдеться про види й компетенцію спеціалізованих судів. Тому класифікація судових систем різних країн повинна проводитися за критеріями, важливими для характеристики саме судової системи, а не держави в цілому.
Оскільки робота присвячена вивченню судових систем не всіх країн світу, а лише країн, що входять до складу Європейського Союзу, і мета дослідження обумовлює необхідність виявити вимоги, які ставляться Європейським Союзом як до власних національних судових систем, так і до судоустрою країн, що
89 претендують на входження до складу зазначеного об'єднання, то це і стало головним визначальним критерієм для класифікації судових систем.
Таким чином, критерієм для класифікації стало перебування в складі
Європейського Союзу або ступінь близькості до входження до складу даного об'єднання держав. Відповідно було виокремлено три види країн: 1) країни, що стояли у джерел створення ЄС і мають устояні демократичні традиції й найбільший ступінь реалізації європейських стандартів у сфері судової влади, судоустрою (на прикладі Франції, Німеччини); 2) країни, які порівняно недавно увійшли до складу ЄС і продовжують реформу власних судових систем
(Польща, Латвія, Литва, Естонія); в) країни, які найбільше наблизилися до правових стандартів, визначених ЄС, і одержали офіційний статус кандидата в члени ЄС (Хорватія, Македонія, Туреччина).
Аналіз структури судової системи кожної з названих країн з урахуванням останніх змін до законодавства, спрямованих на запровадження інтеграційних процесів, притаманних для країн ЄС, дав можливість визначити коло питань, які необхідно вирішити Україні на шляху до членства в ЄС. Враховувати у цьому питанні необхідно кілька важливих моментів. По-перше, навіть такі країни, як Франція та Німеччина, продовжують вдосконалення своїх судових систем, головна мета якого – підвищення ефективності роботи суду, покращення якості і зменшення вартості правосуддя, скорочення строків розгляду справ, надання більше можливостей громадянам для альтернативного вирішення виникаючих спорів. По-друге, перед країнами, які недавно увійшли до складу ЄС, ставляться такі ж самі завдання у реформуванні судових систем, але додається вимога оптимізувати спільну роботу органів виконавчої влади
(Міністерства юстиції) та органів суддівського самоврядування у сфері управління судовою діяльністю. По-третє, вимоги до реформування судових органів країн-кандидатів у члени ЄС відрізняються від попередніх тим, що констатується незадовільна робота держав у забезпеченні незалежної, безсторонньої і прозорої судової влади для забезпечення більш високого рівня демократії, захисту прав людини і громадянина. Відповідно вимагається
90 проведення заходів, які в країнах-членах ЄС давно вже пройдені: формування судової інфраструктури, прозорої й об'єктивної процедури відбору суддів, вирішення проблем з виконанням судових рішень, формування єдиної статистичної системи, що характеризує стан судових справ у судах, усунення будь-якої можливості політичного впливу на судові органи, створення усередині судової влади спеціального органу для підготовки суддівських кадрів, підвищення їхньої кваліфікації й професіоналізму, заповнення всіх суддівських вакансій, підвищення довіри до суду, полегшення доступності правосуддя, забезпечення умов для формування органів суддівського самоврядування на умовах рівного представництва в них усіх суддів тощо.
Науковий аналіз основних принципів побудови сучасної судової системи, досвіду розбудови судових систем країн Європейського Союзу, напрямів їх подальшого вдосконалення, вимог до органів судової влади країн-кандидатів у члени ЄС та загальновизнаних міжнародних стандартів дозволив критично оцінити стан реформування судової системи України та визначити завдання у цій сфері, без виконання яких членство України у складі Європейського Союзу буде неможливим.
91
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Анакіна, Т. Прецедентні рішення Суду Європейських співтовариств у становленні правопорядку ЄС / Т. Анакіна // Підприємництво, госп-во і право. – 2008. – № 2. – С. 49–52.
2.
Бойко, В. Ф. Право людини на правосуддя (Судове право України) : навч. посіб. / В. Ф. Бойко, В. О. Євдокімов, О. Х. Юлдашев. – К. : Варта ; МАУП,
2013. – 256 с.
3.
Бринцев, В. Д. Зміни конституційних засад судової влади – безумовна передумова завершального етапу судової реформи / В. Д. Бринцев //
Реформування судових і правоохоронних органів України: проблеми та перспективи : матеріали наук.-практ. конф., 14 трав. 2010 р. – Х., 2010. – С.
180–183.
4.
Верховний Суд України: витоки, становлення, персоналії / за заг. ред.
В. Т. Маляренка. – К. : Істина, 2015. – 208 с.
5.
Грицаєнко, Л. Деякі аспекти судово-правової реформи в Україні: реальність та перспективи / Л. Грицаєнко // Право України. – 2014. – № 5.
– С. 32–37.
6.
Долежан, В. В. Деякі конституційні аспекти реформування судоустрою та судочинства України / В. В. Долежан // Конституційні аспекти судової реформи : матеріали наук.-практ. конф., 26–27 черв. 2016 р. – Х., 2016. – С.
26–30.
7.
Дэйвис, К. Право Европейского Союза : пер. со 2-го англ. изд. /
К. Дэйвис. – К. : Знання, 2015. – 406 с.
8.
Економіка, юрисдикція та незалежність : висновки Першої експертної комісії Міжнародної Асоціації Суддів, Монтевідео, 21–24 листоп. 2005 р. //
Міжнародні стандарти незалежності суддів : зб. док. – К., 2008. – С. 75–76.
9.
Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс] : прийнята Ген.
Асамблеєю ООН 10 груд. 1948 р. // Верховна Ради України : офіц. веб- сайт.
–
Режим доступу
: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-
92 bin/laws/main.cgi?nreg=995_015&p=1226480390403471.
–
Заголовок з екрана.
10. Капліна, О. В. Проблеми реформування судових і правоохоронних органів
України та створення належного механізму їх функціонування /
О. В. Капліна // Реформування судових і правоохоронних органів України: проблеми та перспективи : матеріали наук.-практ. конф., 14 трав. 2015 р. –
Х., 2015. – С. 176–180.
11. Коваль, В. Актуальні проблеми функціонування судової системи України
/ В. Коваль // Право України. – 2013. – № 12. – С. 20–24.
12. Кодекс адміністративного судочинства України : Закон України від
06.07.2005 р. № 2747-IV // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 32. – Ст. 1918.
13. Козюбра, М. І. Верховенство права – основоположний принцип правової і політичної системи України [Текст] / М. І. Козюбра // Правова система
України: історія, стан, перспективи : у 5 т. – Х., 2008. – Т. 1 :
Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України. – С. 148–173.
14. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
[Електронний ресурс] : конвенція Ради Європи від 04.11.1950 р. //
Верховна Ради України : офіц. веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004. – Заголовок з екрана.
15. Конституции государств Европейского Союза / под общ. ред. и со вступ. ст. Л. А. Окунькова. – М. : Норма–Инфра М, 2015. – 816 с.
16. Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність . – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2011. – 400 с.
17. Малиновський, В. Реформування територіальної організації влади Польщі: уроки для України / В. Малиновський // Вісн. Нац. акад. держ. упр. при
Президентові України. – 2007. – № 3. – С. 224–232.
93 18. Малихіна, Н. С. Критерії класифікації судових систем / Н. С. Малихіна //
Актуальні проблеми правознавства : тези доп. та наук. повідомл. учасн. наук. конф. молодих учених та здоб. – Х., 2014. – С. 182–184.
19. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права [Електронний ресурс] : прийнятий 16.12.1966 р. // Верховна Рада України : офіц. веб- сайт.
–
Режим доступу
: http://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=995_043&p=1226480390403471.
–
Заголовок з екрана.
20. Назаров, І. В. Інститут мирового судді та можливість участі органів місцевого самоврядування в його створенні / І. В. Назаров // Проблеми реформування місцевого самоврядування України в контексті наближення до європейських стандартів : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м.
Харків, 28 груд. 2009 р. – Х., 2009. – С. 142–144.
21. Некрошюс, В. Реформа судебной власти в Литовской Республике: основные результаты и перспективы / В. Некрошюс // Международное сотрудничество в нотариальной и судебной сфере. – СПб., 2006. – С. 141–
149.
22. Осетинський, А. Утвердження авторитету суду у контексті судової реформи / А. Осетинський // Право України. – 2016. – № 4. – С. 3–10.
23. Основні принципи незалежності судових органів : схвалені резолюціями
40/32 та 40/146 Ген. Асамблеї ООН від 29 листоп. та 13 груд. 1985 р. //
Статус суддів : навч.-практ. посіб. – Х., 2006. – С. 121–126.
24. О судах [Электронный ресурс] : Закон Эстонии от 19.06.2002 г. – Режим доступа : https://www.riigiteataja.ee/ert/act.jsp?id=782847. – Загл. с экрана.
25. О судебной власти [Электронный ресурс] : Закон Латвийской Республики от
15.12.1992 г.
–
Режим доступа
: http://www.at.gov.lv/files/archive/department1/par_tiesu_varu.doc. – Загл. с экрана.
94 26. Перше засідання суддів, обраних до Європейського суду з прав людини //
Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 1999.
– № 1. – С. 268–269.
27. План дій Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх справ
[Електронний ресурс] : погоджено на IV засіданні Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС 12.12.2001 р. // Верховна Ради
України : офіц. веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=994_494&p=1226439844058551.
–
Заголовок з екрана.
28. Порівняльне правознавство : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В. Д. Ткаченко, С. П. Погребняк, Д. В. Лук’янов ; за ред.
В. Д. Ткаченка. – Х. : Право, 2013. – 274 с.
29. Прилуцький, С. В. Судова система Республіки Польща /
С. В. Прилуцький // Бюл. М-ва юстиції України. – 2014. – № 6. – С. 53–64.
30. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16.10.1996 р.
№ 422/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
31.
Про судоустрій і статус суддів: Закон України // Офіційний вісник
України. – 2016. №1402/1. – Ст. 1900.
32. Регламент Європейського суду з прав людини [Електронний ресурс] //
Українська Гельсінська спілка з прав людини : сайт. – Режим доступу : http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1156766943. – Заголовок з екрана.
33. Свобода, П. Вступ до європейського права : пер. з чеськ. / Павел Свобода.
– К. : К.І.С., 2016. – 280 с.
34. Сібільова, Н. В. Доступність правосуддя у громадянському суспільстві /
Н. В. Сібільова // Доступність правосуддя у громадянському суспільстві : матеріали семінару, провед. Центром суддів студій, м. Київ, 14–15 листоп.
2012 р. – К., 2012. – С. 14–22.
35. Сірий, М. І. Проблема вибору моделі нової судової та правоохоронної системи України / М. І. Сірий // Реформування судових і правоохоронних
95 органів України: проблеми та перспективи : матеріали наук.-практ. конф.,
14 трав. 2014 р. – Х., 2015. – С. 187–190.
36. Система судоустрою в Румунії та Угорщині // Вісник програми сприяння парламенту України університету Індіани. – К., 2006. – № 219. – 45 c.
37. Системы правосудия стран Европы. – Выпуск 2006 (на основе данных 2004 г.) / Европейская комиссия по эффективности правосудия (CEPEJ). –
Совет Европы, 2006. – 237 с.
38. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу : затв. Указом
Президента України від 11.06.1998 р. № 615/98 // Офіц. вісн. України. –
1998. – № 24. – Ст. 3.
39. Судебные системы европейских стран : справочник / пер. с фр.
Д. И. Васильева и с англ. О. Ю. Кобякова. – М. : Междунар. отношения,
2002. – 336 с.
40. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами членами : ратифіковано Законом
України від 10.11.1994 р. № 237/94-ВР // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 24. – Ст. 1794.
41. Участь судової влади в організації роботи судової системи : висновки
Першої експертної комісії Міжнародної Асоціації Суддів, Афіни, 9–13 жовт. 1994 р. // Міжнародні стандарти незалежності суддів : зб. док. – К.,
2008. – С. 59–60.
42. Функціонування демократичних інституцій в Україні [Електронний ресурс] : Резолюція № 1549 (2007) Парлам. Асамблеї Ради Європи від
19.04.2007 р. // Верховна Ради України : офіц. веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=994_760&p=1226398102940725.
–
Заголовок з екрана.
43. Функціонування демократичних інституцій в Україні [Електронний ресурс] : Резолюція 1755 (2010) Парлам. Асамблеї Ради Європи від
04.10.2010 р. // Верховна Ради України : офіц. веб-сайт. – Режим доступу :