Розділ І. Теоретичні основи формування стратегії маркетингу, як складової економічної стратегії маркетингу

1.1 Економічна стратегія підприємства, її сутність і складові

1. 
   стратегічний аналіз, що складається з: аналізів зовнішнього і внутрішнього середовища і їхньої сукупної оцінки;
   
2. 
   вибір стратегічного напрямку, що включає: прогнозування; визначення місії і цілей; і виявлення стратегічних "розбіжностей" між прогнозами і цілями;
   
3. 
   реалізація стратегії, що передбачає: розгляд альтернативних варіантів стратегії; аналіз кожного варіанта на конкурентноздатність, сумісність, , ризик та інше; складання плану виконання стратегії.
   

1. 
   управління стратегічними можливостями, що включає аналіз і вибір стратегічної позиції, чи "запланована стратегія";
   
2. 
   оперативне управління проблемами в реальному масштабі часу, що дозволяє фірмам реагувати на несподівані зміни чи "реалізована стратегія".
   

• 
  неокласичну теорію фірми,
  
• 
  інституціональну теорію фірми,
  
• 
  еволюційну теорію фірми,
  
• 
  підприємницьку теорію фірми.
  

• 
  розподіл типів і обсягів діяльності між фірмою і ринком розглядається як задане;
  
• 
  фірма, описувана за допомогою виробничої функції, розглядається як перетворювач ресурсів у продукцію;
  
• 
  ринки розглядаються як своєрідна система за узгодженням попиту та пропозиції, причому основними сигналами є ціни;
  
• 
  обміни (контракти) реалізуються на базі цінової конкуренції продавців і покупців, а не на базі індивідуальних торгів;
  
• 
  суперечки і конфлікти знаходяться поза рамками економічної теорії і відносяться до області права.
  

• 
  фірма має єдиний критерій прийняття рішень - критерій максимізації прибутку;
  
• 
  фірма має необмежену можливість одержання й обробки інформації, що надходить із зовнішнього середовища.
  

• 
  фірма практично ніколи не має єдиний критерій прийняття рішень;
  
• 
  фірма має дуже обмежені можливості одержання й обробки інформації;
  
• 
  кожен акт купівлі-продажу, а також зміни партнера супроводжується, можливо, значними трансакційними витратами;
  
• 
  організаційна структура підприємства не враховується неокласичною теорією;
  
• 
  передісторія фірми, відповідно до неокласичної теорії, вважається несуттєвою.
  

• 
  виникнення нових задач, що приводять до знецінювання досвіду керуючих;
  
• 
  ускладнення задач, викликане розширенням ринків;
  
• 
  наростання розриву між складністю задач і накопичених управлінських навичок;
  
• 
  ріст стратегічних несподіванок, викликаний збільшенням частоти появи нових задач.
  

• 
  макропідприємців, що управляють зв'язками підприємства з іншими організаціями, діловим, адміністративним і технологічним середовищем, населенням;
  
• 
  мезопідприємців, управляючих матеріально-фінансовими потоками усередині підприємства;
  
• 
  мікропідприємців, що управляють мікроланками виробництва.
  

• 
  структури – при оптимізації якої зменшуються витрати, пов’язані із дублюванням функцій (можна скоротити зайвий персонал), зменшуються витрати, пов’язані із документообігом тощо;
  
• 
  корпоративної культури - тобто середовища, в якому працює персонал організації, його внутрішнього мікроклімату;
  
• 
  процесу формування, прийняття і реалізації рішень - за допомогою оптимізації якого підвищується особиста відповідальність особи, що приймає відповідне рішення і підвищується ефективність контролю за виконанням даного рішення.
  

• 
  витрати;
  
• 
  трансакційні витрати;
  
• 
  упущену вигоду.
  

• 
  доходу;
  
• 
  витрат;
  
• 
  прибутку.
  

1. 
   "аналіз" (оцінка зовнішнього і внутрішнього оточення, визначення місії, формулювання цілей);
   
2. 
   "планування" (планування стратегії, постановка задач);
   
3. 
   "реалізація" (розробка планів, проведення структурних змін);
   
4. 
   "контроль" (формування бюджетів, оперативне управління, оцінка і контроль).