Ім'я файлу: ref_8750_parta_ua.doc
Розширення: doc
Розмір: 152кб.
Дата: 28.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
реферат з укр мови.docx
Розширення: doc
Розмір: 152кб.
Дата: 28.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
реферат з укр мови.docx
Режим № 1 — суворий ліжковий
Завдання режиму: створити оперованому хворому умови для фізичного і психічного спокою, втілити та підтримати впевненість у сприятливому наслідку операції; полегшити діяльність серцево-судинної та дихальної систем, знизити ступінь проявів супутніх захворювань та вікових органічних і функціональних зрушень, поліпшити загальний та місцевий крово- і лімфообіг, поновити порушений механізм дихання (навчити правильно використовувати грудне та діафрагмальне дихання, вміти видалити мокротиння), запобігти розвитку застійних явищ і рефлекторних спазмів у легенях, малому тазі, тромбозів, емболій, внутрішньочеревних зрощень, атонії кишок, труднощам сечовипускання, надмірному рефлекторно-больовому щадінню операційної рани тощо.
Зміст режиму. Постійне перебування у ліжку, лежачи на спині, на боці або напівсидячи. Зміну положення хворого, повертання тулуба, туалет та годування проводять з допомогою обслуговуючого персоналу. У разі важкого стану хворих використовують в основному статичні та динамічні дихальні вправи середньої глибини, їх слід виконувати в повільному темпі під наглядом лікаря, інструктора ЛФК, самостійно за індивідуальними завданнями кожні 15—20 хв.
Важливо навчити хворих правильно дихати під час виконання вправ ЛГ, безболісно видаляти мокротиння, ефективно використовувати діафрагмальне дихання з метою поліпшити кровообіг у нижньобокових відділах легень та черевній порожнині, усунути застійні явища в печінці, посилити моторну функцію шлунка та кишок, стимулювати відходження газів, сечовиділення лежачи та ін.
Хворому у стані середньої важкості призначають дихальні вправи статичного і динамічного характеру, активні рухи для дрібних та середніх м'язів верхніх і нижніх кінцівок, які поступово доповнюють рухами у великих суглобах кінцівок. Темп рухів повільний. Загальнозміцнювальні вправи поєднують з дихальними у співвідношенні 1 :1.
Показання до призначення режиму і його тривалість: 1-ша — 2-га доба після резекції шлунка, накладення гастроентероанастомозу з ваготомією та дренуючими операціями, ушивання проривної виразки шлунка, у знесилених хворих із ускладненим перебігом захворювання; 1-ша— 2-га доба після апендектомії (проривна і гангренозна форми), операція з приводу великих рецидивних гриж, завороту кишок; 1-ша — 2-га доба після видалення жовчного міхура, операції з приводу гострого панкреатиту, після видалення пухлин органів черевної порожнини, позачеревинного простору, видалення нирки, селезінки, після операцій у хворих з наявністю важких супутніх захворювань, а також після операцій, які супроводжувалися значними технічними труднощами і великою втратою крові.
Режим № 2 — розширений ліжковий
Завдання режиму. Забезпечивши відносний фізичний і психічний спокій, створити умови для поліпшення діяльності серцево-судинної та дихальної систем. Підвищити нервово-м'язовий та емоційний тонус організму, мобілізувати цілеспрямованість хворого на одужання. Знизити негативний вплив вимушеного спокою. Сприяти швидкій мобілізації регулюючої функції центральної нервової системи, поновити умовнорефлекторні зв'язки між руховим апаратом, вегетативними центрами та внутрішніми органами, підвищити функціональний стан серцево-судинної, дихальної, травної систем, сечових органів, стимулювати обмін речовин. Запобігти розвиткові вторинних ускладнень (бронхітів, запалень легень, атонії кишок, метеоризму, розходження швів, пролежнів, атрофії м'язів, дистрофії міокарда та ін.). Поліпшити венозний кровообіг і запобігти розвиткові тромбозів та емболій. Стимулювати діяльність травного тракту, сприяючи усуненню явищ парезу шлунка та кишок, запобіганню внутрішньочеревним зрощенням, прискоренню регенеративних процесів та відволіканню хворих від болісних відчуттів, пов'язаних з операцією. Відновити навички самообслуговування. Підготувати хворого до наступних більш активних рухових режимів.
Зміст режиму. Положення хворого: лежачи, напівсидячи, сидячи. У перші години після операції, проведеної під місцевим знеболюванням, дозволяються активні рухи кінцівками з неповним розмахом у повільному темпі. Через 2—3 год після операції можливі повороти тулуба у бік операційної рани, а на 2-гу — 3-тю добу за умови відповідних показників дозволяється 3—4 рази на день по 5—10 хв перебування у положенні сидячи. У разі загального задовільного стану і сприятливого перебігу післяопераційного періоду дозволяється підніматись із постелі у 1-шу добу, зокрема, коли є труднощі із сечовиділенням лежачи.
Перший перехід у сидяче положення відбувається найчастіше під наглядом і за допомогою обслуговуючого персоналу. Перехід у положення сидячи полегшується після повороту у бік операційної рани за допомогою ліктя опірної руки.
Важливе значення для запобігання різним ускладненням після операцій на легенях, шлунку та кишках має цілеспрямоване використання дихальних вправ, які необхідно призначати хворому за індивідуальною схемою.
З метою запобігання післяопераційним легеневим ускладненням, рефлекторно-больовому щадінню операційної рани, парезу шлунка і кишок хворі повинні виконувати статичні та динамічні дихальні вправи. Особливе значення мають вправи, що посилюють участь у диханні діафрагми. Ці вправи треба призначити якомога раніше після операції, повторюючи їх у повільному темпі по 4—5 разів протягом 1 хв через кожні 15— 20 хв за індивідуальними завданнями.
У ранній післяопераційний період необхідно навчити хворих безболісно видаляти мокротиння. Для цього хворий повинен зробити глибокий вдих через ніс і, підтримуючи передню черевну стінку руками, виконати посилений поштовхоподібний видих.
Індивідуалізовану і самостійну ЛГ призначають через 1—2 год після операції, виконаної під місцевою анестезією, або через 2—3 год після операції під наркозом.
Післяопераційну ЛГ повторюють 3—4 рази на добу по 5—7 хв. Вправи ЛГ виконують у повільному темпі з частим використанням дихальних вправ. Співвідношення загальнозміцнювальних і дихальних вправ змінюється з поліпшенням стану хворих (1 : 1, 2: 1, 3 : 1).
З метою запобігти застійним явищам у черевній порожнині, стимулювати відходження газів та не допустити рефлекторної затримки сечі корисно призначати вправи для напруження та послаблення м'язів промежини за індивідуальним завданням у положенні лежачи на спині або на боці з приведеними до живота ногами.
Показання до призначення режиму та його тривалість (за умови відсутності загальних протипоказань): 1-ща—3-тя доба після апендектомії з приводу простого апендициту; 1-ша—5-та доба після радикального трижорозтину; 1-ша—4-та доба після резекції шлунка, гастроентеростомії, дренуючих операцій; 1-ша—3-тя доба після ушивання проривної виразки шлунка, панкреатиту; 1-ша — 6-та доба після видалення жовчного міхура, нирки, селезінки.
Режим № 3 — напівліжковий (палатний)
Завдання режиму. Сприяти підвищенню нервово-м'язового та емоційного тонусу, розвитку або швидкому відновленню адаптації серцево-судинної, дихальної систем і всього організму хворого до помірного фізичного навантаження. Сприяти швидкому відновленню життєво важливих функцій (кровообігу, дихання, травлення, обміну речовин). Стимулювати загальний та місцевий обмін речовин, сприяти поліпшенню окислювально-відновних процесів, усуненню післяопераційного ацидозу, посиленню процесів регенерації у зоні оперативного втручання. Сприяти зміцненню м'язів передньої черевної стінки, відновленню або поліпшенню функції органів травлення, усуненню застійних явищ у легенях, органах черевної порожнини, малого тазу тощо. Сприяти швидшому клінічному і функціональному одужанню хворого після операції.
Зміст режиму. Перебування у положенні сидячи до 50 % денного часу, самостійне ходіння по палаті, коридорі та до їдальні. Гігієнічну гімнастику виконують переважно у положенні лежачи та сидячи з використанням активних рухів кінцівок повної амплітуди, вправ для м'язів тулуба з обмеженою амплітудою у повільному темпі.
Індивідуальні та групові процедури ЛГ проводять інструктор або методист ЛФК, самостійні заняття — за індивідуальними комплексами ЛГ. Тривалість процедур 7—12 хв 2—3 рази на день. Темп рухів помірний та середній.
Дозована ходьба (прогулянка коридором, влітку — на свіжому повітрі, 100—150 м пройти за 4—5 хв).
Ігри: настільні та малорухливі. Елементи трудотерапії. Повітряні ванни від 5 до 20 хв. Водні процедури у вигляді обтирання водою індиферентної та кімнатної температури.
Показання до призначення режиму та його тривалість: 2-га — 5-та доба після апендектомії без післяопераційних ускладнень, 4—6-та доба після радикального грижорозтину; 3-тя — 10-та доба після резекції шлунка, ушивання проривної виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, холецистектомії, нефректомії, спленектомії, операції на кишках.
Режим № 4 — вільний
Завдання режиму. Головне завдання передопераційного (підготовчого) періоду—сприяти нормалізації фізіологічних процесів організму до меж, можливих за наявності основного хірургічного захворювання. Підвищити нервово-м'язовий, емоційний тонус 1 реактивність організму, поліпшити функціональний стан серцево-судинної, травної, дихальної систем та ін. (відповідно до клінічних показників). Протидіяти негативному впливу «пасивного» лікарняного режиму.
Головне завдання післяопераційного (перехідного від стаціонарного до амбулаторного і тренуючого) періоду — сприяти найшвидшому та найповнішому клінічному і функціональному одужанню, дальшому поліпшенню адаптації серцево-судинної, дихальної та інших систем до помірно зростаючого фізичного навантаження побутового характеру з метою зміцнення організму та швидкого відновлення працездатності.
Зміст режиму. Перебування у положенні сидячи чи стоячи понад 50 % денного часу. Гігієнічна гімнастика індивідуальним і груповим методами. Тривалість 10—15 хв. Процедури ЛГ індивідуальні та групові у палаті, кабінеті ЛФК, на свіжому повітрі. Вправи ЛГ виконуються у
різних в. п. (лежачи, сидячи чи стоячи) у помірному і середньому темпах. Тривалість процедур 15—20 хв 2—3 рази на добу. У разі розпитку атонії кишок використовують масаж живота (виключаючи ділянку оперативного втручання), хворих навчають самомасажу живота руками, тенісним м'ячем. Ходьба у повільному і середньому темпі у межах 2—3 поверхів, тривалістю 20—ЗО хв, 2—3 рази на добу. Ігри: настільні та малорухливі. Рухливі ігри з елементами спортивного характеру дозволяють тільки після повного клінічного одужання. Повітряні ванни тривалістю від 20 хв до 2 год. Водні процедури: обтирання, обливання зі зниженням температури до кімнатної. Сонячні ванни — від 5 до 10 хв.
Показання до призначення режиму та його тривалість: 6-та — 8-ма і наступна доба після апендектомії, 10—12-та і наступна доба після резекції шлунка, ушивання проривної виразки, радикального грижорозтину; 12—15-та доба після операції на кишках, після резекції шлунка у слабких хворих, холецистектомії та інших великих операцій з ускладненим перебігом післяопераційного періоду.
Розділ. 3.1. Показання та протипоказання до занять лікувальною фізкультурою в післяопераційному періоді після операцій на органах черевної порожнини
Показання до занять лікувальною фізкультурою визначаються тими задачами, вирішення яких вона може сприяти. Лікувальна фізкультура, масаж і фізіотерапевтичні методи лікування в післяопераційному періоді мають ряд загальних завдань.
1. Підвищення загального тонусу і опірності організму.
2. Покращення настрою хворого.
3. Сприяння ліквідації порушень кровообігу на місці оперативного втручання.
4. Попередження та боротьба з різними післяопераційними ускладненнями: застійні явища в легенях, запори, метеоризм, затримка газів, порушення сечовипускання, тромбоемболії, флеботромбоз, набряки кінцівок, артрогенні контрактури, м'язові гіпоатрофіі та ін
5. Профілактика спайок в грудній і черевній порожнинах.
6. Відновлення нормальної постави.
Перераховані завдання визначають показання, терміни і форми застосування лікувальної фізкультури та масажу в післяопераційному періоді. Очевидно, що чим раніше вони застосовуються, тим кращого ефекту можна очікувати.
Але можливість їх застосування визначається ще станом хворого, ступенем порушення його фізіологічних функцій, перебігом післяопераційного періоду та встановленим для хворого руховим режимом.
Відповідно до різницею можливостей і завдань у кожному з названих періодів післяопераційного періоду використовують різні комплекси лікувальної фізкультури. Деякі стану хворих виключають доцільність застосування лікувальної фізкультури та є протипоказанням до тих пір, поки ситуація не стане сприятливою. Крім загальних протипоказань (перерахованих вище) в передопераційному періоді не рекомендують лікувальну фізкультуру призначати хворим з різко вираженим стенозом (звуженням) атріовентрикулярних (передсердно-шлуночкових) отворів і стенозом легеневого стовбура, при підозрі на наявність тромбів у серці або судинах, різко виражених порушеннях ритму скорочень серцевого м'яза. Якщо немає протипоказань, то лікувальну фізкультуру (з урахуванням загальних принципів) можна застосовувати вже в першу добу після операції, одразу після припинення дії наркозу. У ранньому післяопераційному періоді (до зняття швів) слід виключати фізичні вправи, що викликають механічне розтягування тканини в області швів щоб уникнути порушення їх зрощення і ускладнень, а пізніше - щадити, поки не відбудеться міцне зрощення.
Різноманіття захворювань і пошкоджень внутрішніх органів, індивідуальних особливостей операцій і особливостей післяопераційного перебігу захворювання вимагає індивідуалізації методики лікувальної фізкультури. Тому абсолютно необхідна тісний зв'язок у вирішенні питань про терміни, величиною навантаження, вихідних положеннях, виборі засобів, формах застосування лікувальної фізкультури з хірургом. У процесі занять лікувальною фізкультурою хворий в ранньому післяопераційному періоді не повинен відчувати стомлення і сильного болю. Лікувальний масаж в цей період включає прийоми погладжування і обережного розтирання тканин обома долонями, легку вібрацію за допомогою кистей.
3.1. Комплекс вправ лікувальної гімнастики
Лікувальна фізична культура в післяопераційному періоді при хірургічному лікуванні органів черевної порожнини
Залежно від характеру захворювання та важкості операції, стану хворого і призначеного рухового режиму лікувальну фізкультуру та масаж застосовують в терміни від перших годин до 1-2 днів після операції, коли ще чітко виражено вплив операції. Слід враховувати, що при неповноцінному протіканні регенеративних процесів підвищення внутрішньочеревного тиску під час кашлю, при напруженні, необережних поворотах в ліжку може викликати розбіжність країв рани. Більшість хворих перші 2-4 дні після операції навіть при гладкому перебігу післяопераційного періоду знаходяться на постільному режимі, лише з 5-7-го дня їх переводять на палатний, а потім на вільний режим. У багатьох хворих формується порочна постава.
Завданнями лікувальної фізкультури та масажу в післяопераційному періоді (крім зазначених раніше спільних завдань) є: максимально рання активізація дихання для виведення наркотичних речовин з дихальних шляхів (попередження післяопераційної блювоти), попередження застійних явищ в сердечнососудистой системі, дихальному і травному апараті, відновлення черевного дихання попередження утворення спайок в черевній порожнині. З метою профілактики легеневих і серцевих ускладнень призначають дихальні вправи і вправи для рухів дистальних відділів кінцівок
- Комплекс вправ лікувальної гімнастики на 2-3-й день після операції на органах травлення
І. п. - лежачи на спині, ноги випрямлені, руки вздовж тулуба.
Спокійне дихання змішаного типу з дещо подовженою фазою видоха.5-7 разів.
Стискання і разжіманіе пальців рук в кулак.10 - 12 разів.
Згинання та розгинання ніг в гомілковостопних суставах.10 - 12 разів.
Зігнути ноги в тазостегнових і колінних суглобах; поставити стопи на ліжко. Дихання діафрагмальное.5-7раз (рис.1).
Почергове підтягування ніг по постелі, згинаючи їх у колінному і тазостегновому суглобах (стопи ковзають по ліжку). За 4-5раз кожною ногою.
Згинання та розгинання рук в ліктьових суставах.6-8 разів.
Руки до плечей; розведення ліктів - вдих; повернутися в і. п. - видох.4-5раз.
З 1-го дня після операції хворого навчають відкашлюванню спочатку з притисканням черевної стінки на місці операції для зменшення хворобливості і розтягування країв операційної рани.
Масаж кінцівок і спини в перші дні застосовують у вигляді погладжування і слабкого прідавліванія (розминання). З 3-4-го дня включають масаж всієї грудної клітки. З 1-го дня навчають повертанні за допомогою на бік, з 3-4-го дня призначають активну повертання, згинання кінцівок в ліктьових і колінних суглобах, підняття таза при упорі на ноги і лікті. Послідовно використовують вихідне положення (ІП) лежачи на боці, до 4-6-го дня - сидячи, після 6-го дня - стоячи. З 6 - 8-го дня призначають дозовану ходьбу у палаті або коридорі. Спочатку застосовують індивідуальні короткочасні заняття (10-15 хв) з використанням невеликих м'язових груп в повільному темпі, а потім середніх м'язових груп і середнього темпу рухів. Особливу увагу приділяють вправам на розслаблення і дихальним вправам.
Протягом раннього післяопераційного періоду уникають призначення вправ, що супроводжуються істотним підвищенням внутрішньочеревного тиску. Для активізації перистальтики кишечника і попередження спайок використовують згинання ніг в колінних і кульшових суглобах, погойдування ними в сторони, повороти на бік.
- Нижче наведено приблизний комплекс вправ лікувальної гімнастики на 1-2 день після операції на органах черевної порожнини
І. п. - лежачи на спині (хворий прикритий легкою ковдрою чи простирадлом, стопи оголені, руки вздовж тулуба поверх простирадла)
Дихання середньої глибини - спокійний вдих, кілька подовжений видих, 4-6раз.
Стискання і разжіманіе пальців рук у повільному темпі, при разжіманіі розслабити м'язи рук, 8 - 10разів.
Згинання та розгинання в гомілковостопних суглобах одночасно правої і лівої ноги. По 10 - 12 разів.
Хворий притримує руками область післяопераційного шва, методист охоплює нижні ребра хворого з боків. Вдих середньої глибини через ніс, видих легенями кашльові поштовхами (при наявності мокротиння прагнути до її відкашлюванню). Методист злегка стискає ребра хворого при кожному кашлевом поштовху.
Почергове згинання та розгинання рук в ліктьових суглобах правої і лівої руки, 6-8 разів кожною.
Кисть лівої руки на животі, правої на грудях - поглиблене дихання грудного типу, 6-7 разів.
Почергове згинання правої і лівої ноги в колінному і тазостегновому суглобах, ковзаючи стопою по постелі. За 4-5раз. Ослаблені хворі вправи виконують з допомогою методиста, який допомагає згинати й розгинати ногу.
Кругові рухи в гомілковостопних суглобах по черзі правою і лівою ногою. За 8-9 разів.
Розведення плечей, прагнучи з'єднати лопатки, - вдих, розслабити м'язи - видих, 5-6 разів.
Ноги зігнуті, стопи стоять на ліжку. Невелике погойдування з'єднаними ногами вправо і влево.5-6 разів у кожну сторону.
Поворот рук долонями вгору, злегка при цьому, розводячи плечі, - вдих; повернутися в і. п., розслабивши м'язи рук, - видох.6-7раз.