35. Хворий з артеріальною гіпертензією тривалий час приймає еналапріл. Останнім часом його став турбувати сухий кашель. Який механізм викликає такий побічний ефект?
1 . Блокада АТ1- рецепторів
2 . Інгібування АПФ
3 . Блокада кінази II
4 . Підвищення концентрації брадикініну
5 . Пригнічування АКФ
36. Хворому з гіпертонічною хворобою і супутньою бронхіальною астмою лікар призначив гіпотензивний засіб. Після декількох прийомів препарату хворого стали турбувати напади задухи. Який з перерахованих препаратів міг викликати такий побічний ефект?
1 . Атенолол
2 . Талінолол
3 . Метопролол
4 . Анаприлін
5 . Окспренолол
37. Пацієнту з гіпетонічним кризом лікар швидкої допомоги ввів внутрішньовенно 3% розчин октадина . До якої фармакологічної групи відноситься цей препарат?
1 . β - адреноблокатори
2 . Гангліоблокатори
3 . Міотропні спазмолітики
4 . Симпатолітики
5 . Нейротропні засоби центральної дії
38. Хворому з III типом дісліпопротеінемії показано призначення гіполіпідемічного засобу з групи фібратів. Який з перерахованих препаратів не відноситься до цієї групи?
1 . Клофібрат
2 . Фенофібрат
3 . Гемфіброзил
4 . Ципрофібрат
5 . Безафібрат
39. Визначте препарат. Механізм гіпотензивної дії пов'язаний з активацією К+ каналів, що призводить до деполяризації мембрани і порушення надходження Са2+ у клітини гладких м'язів судин. Гіпотензивний ефект зберігається до 24-х годин. Побічні ефекти: тахікардія , затримка Na+ і води в організмі , набряки , гірсутизм обличчя.
1 . Діазоксид
2 . Na нітропрусід
3 . Апрессин
4 . Міноксиділ
5 . Ділтіазем
40 . Хворому на атеросклероз з типом гіперліпопротеїнемій II б був призначений ловастатін (мевакор). До якої групи гіполіпідемічних засобів відноситься цей препарат?
1 . Інгібітор синтезу холестерину
2 . Інгібітор 3-гідрокси-3-метілглутаріл коензим А- редуктази
3 . Статини
4 . Секвестранти жовчних кислот
5 . Ендотеліотропні засоби
41. Пацієнту з гіпертонічною хворобою і супутньою стенокардією лікар вирішив призначити блокатор Са2+ каналів Т-типу з групи дигідропіридинів . Вкажіть цей препарат з нижчеперелічених .
1 . Ніфедипін
2 . Фенігідин
3 . Коринфар
4 . Адалат
5 . Верапаміл
42. Пацієнтка з ГБ і вираженим вторинним гиперальдостеронизмом за порадою сусідки почала приймати еналапріл і спіронолактон . Інша, обізнана в медицині сусідка сказала , що чула про необхідність приймати препарати К+ разом з сечогінними засобами . Який препарат необхідно вибрати для відновлення балансу К+ в даному випадку?
1 . Калію йодід
2 . Калію оротат
3 . «Аспаркам»
4 . Верапаміл
5 . Фенігідин
Тестові завдання для закріплення пройденого матеріалу
• Як гіпотензивний засіб пропранолол (анаприлін) застосовують: (1)
1 . В основному для систематичного лікування гіпертензії
2 . В основному для купірування гіпертензивних кризів
3 . Для керованої гіпотонії
• В основному для систематичного лікування артеріальної гіпертензії застосовують: ( 1 , 3 , 4 )
1 . Пропранолол ( анаприлін )
2 . Натрію нітропрусид
3 . Гідрохлортіазид ( дихлотіазид )
4 . Еналапріл
• Вазодилятуючі властивості карведилолу обумовлені: ( 1)
1 . Блокадою альфа 1-адренорецепторів
2 . Підвищенням рівня NO
3 . Підвищенням рівня брадикініну
4 . Підвищенням рівня простацикліну
5 . Стимуляцією бета 2 - адренорецепторів
• Всі наведені нижче відноситься до можливих побічних ефектів не - виборчих бета - адреноблокаторів, крім: (5)
1 . Брадікардіі
2 . Бронхоспазму
3 . Гіперхолестерінемії
4 . Цукрового діабету 2 типу
5 . Гіперкаліемії
• Всі наведені нижче відноситься до фармакологічних ефектів бета - адреноблокаторів , крім : (5)
1 . Негативного інотропного ефекту
2 . Негативного хронотропного ефекту
3 . Негативного батмотропний ефекту
4 . Негативного дромотопного ефекту
5 . Прямої коронаролітичної дії
• Всі наведені нижче є показанням до призначення бета-адреноблокаторів, крім : (3)
1 . Тахіаритмії
2 . Тиреотоксикоз
3 . Зниження AV провідності
4 . Артеріальна гіпертензія
5 . Стенокардія
• Всі наведені нижче є протипоказанням до призначення бета - адреноблокаторів , крім : (4)
1 . Бронхіальна астма
2 . Синдром Рейно
3 . Цукровий діабет 2 типу
4 . Тіреотоксикоз
5 . Виражена серцева недостатність
• Всі перелічені нижче препарати викликають брадикардію , крім : (3)
1 . Верапамілу
2 . Ділтіазему
3 . Еналапрілу
4 . Метопрололу
5 . Бісопрололу
• Який з нижчеперелічених неселективних бета - адреноблокаторів має властивість блокувати альфа 1- адренорецептори : (1)
1 . Карведілол
2 . Метопролол
3 . Пропранолол
4 . Окспренолол
5 . Піндолол
• Підвищення артеріального тиску - характерний побічний ефект : (5)
1 . Нітрогліцерину
2 . Пропранололу (анаприлина)
3 . Верапамілу
4 . Дипіридамолу
5 . Жодного з перерахованих
• Серцева недостатність може виникати при призначенні : ( 2 , 3 )
1 . Триметазідину
2 . Пропранололу ( анаприліна )
3 . Верапамілу
4 . Діпіридамолу
• Які речовини викликають ортостатичну гіпотензію : ( 2 , 3 )
1 . Бета - адреноблокатори
2 . Альфа - адреноблокатори
3 . Гангліоблокатори
4 . Міотропні засоби, що діють переважно на артерії
• Гіпотензивні засоби, що знижують тонус вазомоторних центрів: (1, 3, 5)
1 . Клонідин
2 . Лозартан
3 . Метілдопа (метілдофа)
4 . Гідрохлортіазид (дихлотіазид)
5 . Моксонідін
• Який з нижчеперелічених препаратів використовується для лікування артеріальної гіпертензії у вагітних : (1)
1 . Метілдофа
2 . Гуанфацин
3 . Клонідін
4 . Рилменідін
5 . Моксонідін
• Клонідин : (1 , 3 , 5)
1 . Викликає снодійний та седативний ефект
2 . Стимулює вищу нервову діяльність
3 . Стимулює альфа2- адренорецептори
4 . Блокує альфа2- адренорецептори
5 . Знижує артеріальний тиск
• Всі наведені нижче є показанням до призначення інгібіторів АПФ , крім : (4)
1 . Артеріальна гіпертензія
2 . ХСН
3 . Гіпертрофія міокарда ЛШ
4 . Гіпокаліємія
5 . Нефропатія
• Всі наведені нижче є протипоказанням до призначення інгібіторів АПФ, крім: (3)
1 . Вагітність
2 . Двосторонній стеноз ниркової артерії
3 . Односторонній стеноз ниркової артерії
4 . Гіперкаліємія
5 . Непереносимість
• Виберіть антагоніст рецепторів ангіотензину II : (2)
1 . Каптоприл
2 . Лозартан
3 . Раміприл
4 . Спіронолактон
5 . Індапамід
• Для систематичного лікування артеріальних гіпертензій застосовують: (2, 3 , 4 )
1 . Натрію нітропрусид
2 . Гідрохлортіазид ( дихлотиазид )
3 . Лозартан
4 . Еналаприл
5 . Трепірія йодид ( гігроній )
• Сухий кашель - характерний побічний ефект : (5)
1 . Альфа - адреноблокаторів
2 . Симпатолітиків
3 . Міотропних гіпотензивних засобів
4 . Діуретиків
5 . Інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту
• Для підвищення артеріального тиску застосовують: ( 1 , 2 , 4 )
1 . Епінефрін (адреналін )
2 . Фенілефрін ( мезатон )
3 . Верапаміл
4 . Норепінефрин ( норадреналін)
5 . Празозин
• Антиатеросклеротичні засоби, які гальмують всмоктування холестерину : ( 1 , 5 )
1 . Холестирамін
2 . Клофібрат
3 . Сімвастатин
4 . Розувастатін
5 . Колестіпол
• У фармакотерапії атеросклерозу раціонально застосовувати : ( 3 , 4 , 5 )
1 . Адреноміметики
2 . Глюкокортикоїди
3 . Гіполіпідемічні засоби
4 . Ангіопротектори
5 . Сорбенти
• Виберіть раціональні комбінації препаратів для лікування атеросклерозу : ( 1 , 4 , 5 )
1 . Ловастатин + Холестирамін
2 . Сімвастатин + Флувастатин
3 . Холестирамін + Колестіпол
4 . Гемфіброзил + Колестіпол
5 . Кислота нікотинова + Сімвастатин + Холестирамін
• Для ловастатину і симвастатину характерно: ( 1 , 2 , 3 )
1 . Інгібування ГМГ - КоА - редуктази
2 . Порушення синтезу холестерину на етапі утворення мевалонової кислоти
3 . Є проліками
4 . Активні in vitro
5 . Порушують всмоктування екзогенного холестерину
• До інгібіторів синтезу холестерину відносяться: (2, 3 , 4 , 5)
1 . Холестирамін
2 . Розувастатин
3 . Ловастатин
4 . Сімвастатин
5 . Флувастатин
• До засобів що посилюють секрецію жовчних кислот відносяться: ( 1 , 2 )
1 . Холестирамін
2 . Колестипол
3 . Кислота нікотинова
4 . Сімвастатин
5 . Ловастатин
• Як впливає кислота нікотинова на вміст у крові холестерину і тригліцеридів : ( 2 , 4 )
1 . Збільшує вміст холестерину
2 . Зменшує вміст холестерину
3 . Збільшує вміст тригліцеридів
4 . Зменшує вміст тригліцеридів
5 . Не впливає на вміст холестерину
• Міопатії , порушення функцій печінки викликають : ( 1 , 2 )
1 . Фібрати
2 . Статини
3 . Секвестранти жовчних кислот
4 . Психостимулятори
5 . Тіаміну бромід
• Препарати , що впливають на загальний холестерин плазми і ЛПНЩ : ( 1 , 2, 5)
1 . Інгібітори синтезу холестерину
2 . Секвестранти жовчних кислот
3 . Епінефрин (адреналін )
4 . Атропін
5 . Пробукол
• При атеросклерозі доцільно : ( 1 , 2 , 3 )
1 . Знизити загальний холестерин плазми
2 . Зменшити вміст ЛПНЩ
3 . Збільшити концентрацію ЛПВЩ
4 . Активувати синтез холестерину
5 . Збільшити вміст ЛПДНЩ
• Пробукол : ( 1 , 3 )
1 . Має антиоксидантну дію
2 . Діє подібно гемфиброзилу
3 . Захищає ліпопротеїни від окислення, запобігаючи їх модифікації
4 . Блокує гліколіз, стимулюючи фосфодіестеразу адипоцитів
5 . Підвищує провідність
• Засіб , що значно підвищує рівень ЛПВЩ : (1)
1 . Нікотинова кислота
2 . Ловастатин
3 . Колестіпол
4 . Сімвастатин
5 . Розувастатин
• Твердження , справедливі для флувастатину : ( 2 , 3 , 4 )
1 . Є препаратом природного походження
2 . Отримують шляхом спрямованого синтезу
3 . Інгібує ГМГ - КоА - редуктазу , порушуючи синтез холестерину
4 . Знижує вміст у крові ЛПНЩ за рахунок компенсаторного збільшення рецепторів ЛПНЩ у печінці
5 . Застосовують не більше 5 днів
• Ефективність фібратів обумовлена: ( 1 , 2 )
1 . Підвищенням активності ліпопротеінліпази
2 . Прискоренням катаболізму ЛПДНЩ
3 . Зниженням ЛПВЩ
4 . Зменшенням всмоктування жирів
5 . Порушенням всмоктування ліпідів у ШКТ
ЗАСОБИ ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НИРКИ ТА МІОМЕТРІЙ. ПРОТИПОДАГРИЧНІ ЗАСОБИ
Мінімальний рівень знань (МРЗ).
Сечогінні засоби (діуретини)
Сечогінні засоби призначені для виведення надлишкових кількостей води з организму та усунення набряків різного походження. Крім того , окремі препарати використовують для зниження артеріального тиску , а також для прискорення елімінації отрут при отруєнні хімічними речовинами .
Класифікація:
По групах :
I. Діуретики, які мають прямий вплив на функцію епітелію почечних канальців :
1 . Речовини, що містять сульфаніламідні угруповання :
а ) Тіазіди:діхлотіазід, ціклометіазід
б) З'єднання різною ( «нетіазідної» ) структури:фуросемід, клопамід, оксодолін
2 . Похідні діхлорфеноксіуксусной кислоти кислота етакринова
3 . Ксантини еуфіллін
4 . Похідні птеридина тріамтерен
5 . Похідні піразіноілгуанідіна амілорид
II . Антагоністи альдостерону спіронолактон
III . Осмотично активні діуретини манніт сечовина
За локалізацією дії діуретики можна представити таким чином :
1 . Засоби, що діють на проксимальні ниркові канальці еуфіллін
2 . Засоби, що діють на товстий сегмент висхідної частини петлі Генле («петльові» діуретики) фуросемід кислота етакринова
3 . Засоби, що діють в основному на початкову частину дистальних ниркових канальців діхлотіазід ціклометіазід клопамід оксодолін
4 . Засоби, що діють на кінцеву частину дистальних ниркових канальців і збірні трубки («калій-, магнійсберегаючі » діуретики) тріамтерен амілорид спіронолактон
5 . Засоби, що діють протягом усіх ниркових канальців (у проксимальних канальцях , низхідній петлі Генле , збірних трубках) манніт, сечовина
Порівняльна характеристика препаратів :
| Препарат | Віведення с сечею | Основна локалізація дії | Можливі побічні ефекти | |||||
| іонів | Уратів | |||||||
| Na | Cl | K | Mg | Ca | ||||
| Діхлотіазид | ↑ | ↑ | ↑ | ↑ | ↓ | ↓ | Початкова частина дистальних канальців | Гіпокаліемія Гіпомагніемія Гіперкальціемія Гіперурікемія Гіперглікемія |
| Фуросемід Кислота етакринова | ↑ | ↑ | ↑ | ↑ | ↑ | ↓ | Товстий сегмент вісхідної частини петлі Генле | Гіпокаліемія Гіпомагніемія Гіпокальціемія Гіперурікемія Ототоксичність |
| Тріамерен | ↑ | ↑ | ↓ | ↓ | ↓ | ↑ | Кінцева частина дистальних канальців. Збірні трубки | Гіперкаліемія |
| Спіронолактон | ↑ | ↑ | ↓ | ↓ | ↑ | -/↓ | Гіперкаліемія Гінекомастія | |
Препарати, які мають прямий вплив на функцію епітелію ниркових канальців
Діхлотіазід ( гіпотіазид ) . Застосовують як діуретик , як гіпотензивний засіб ( для тривалого застосування при ГБ , але не для купірування кризу ) , при глаукомі , а також при нецукровому діабеті (у цьому випадку препарат знижує діурез). Іноді застосовується для зменшення виведення Ca2+ з сечею , що може бути корисно при наявності ниркових каменів, що містять солі Ca2+ (у цьому випадку сповільнюється ріст каменів ) .
N.B! Виведення діхлотіазідом великих кількостей К+ і Mg2+ з сечею , вимагає обов'язковий- ного їх поповнення . Зазвичай для цих цілей призначають «Аспаркам» або «Панангін» . Крім перерахованих побічних ефектів (див. таб.) Можливі диспепсичні розлади і аллергічні реакції .
Циклометіазід - за хімічною структурою подібний до діхлотіазіду , але приблизно в 50 разів активніше .
Тривалість дії цих препаратів 8-12 годин.
Фуросемід ( лазікс ) . Кислота етакринова ( урегіт ) . Це так звані «петльові діуретики». Дуже сильні діуретики , з швидким настанням ефекту , але відносно короткою тривалістю дії . Застосовуються в основному при необхідності швидко вивести великі кількості рідини : при ГК , набряках легенів , іноді , для проведення «форсованого діурезу». Здатність фуросеміду підвищувати виділення іонів Ca2+ може бути використана при передозуванні Vit Д і гіперпаратироїдизмі .
Побічні ефекти: гіпокаліємія , гіпомагніємія , діспепсія . Іноді зниження слуху , головний біль , запаморочення .
Тріамтерен ( птерофен ). Калийсберегаючій діуретик . Порушує реабсорбцію Na+ (блокує Na+ канали ) в дистальних канальцях і збірних трубках . Діуретичний активність невисока. Тривалість дії 6-8 годин. Застосовують зазвичай у поєднанні з діуретиками, що викликають гіпокаліємію (наприклад з діхлотіазідом ).
Побічні ефекти: диспепсія, гіперкаліємія, судоми в м'язах нижніх кінцівок, головний біль, запаморочення, азотемія.
Амілорид. За основними фармакологічними характеристиками аналогічний триамтереном . Діє триваліше ( приблизно 24 години).
Спіронолактон (верошпірон , альдактон). Калійсберегаючий діуретик , антагоніст альдостерону щодо ниркових канальців. Дія розвивається поступово, зазвичай, у перебігу 3-5 днів, проте і тривалість ефекту після відміни препарату - кілька днів. Відносно мало активний діуретик . У вигляді монотерапії може використовуватися при гіперальдостеронізмі. Зазвичай призначають в комбінації з діуретиками «калійсберегаючий». Використовують для комплексного лікування ГХ і хронічної серцевої недостатності.
Побічні ефекти: сонливість , шкірний висип , гіперкаліємія , гінекомастія .
Осмотичні діуретики (манніт, сечовина). Принцип дії цих препаратів полягає у тому, що вони створюють високий осмотичний тиск спочатку в крові, а потім і в ниркових канальцях. Це призводить до значного зниження реабсорбції води і в деякій мірі іонів Na+ в основному в проксимальних канальцях (хоча ефект в деякій мірі зберігається протягом усіх канальців) . Незначно підвищують виведення іонів К+.
Манніт використовують як сечогінний і засіб для дегітратації (при набряку мозку, легенів) , а також при гострих отруєннях хімічними речовинами. Вводять тільки в/в. З побічних ефектів можливі нудота , блювота , болі в грудях, головний біль , запаморочення .
Сечовину застосовують як засіб для дегідратації, іноді для зниження внутрішньо очного тиску при глаукомі . Вводять в/в , іноді всередину. Побічні ефекти як у манніта плюс підвищення залишкового азоту в крові.
Обидва препарати протипоказані при порушенні видільної функції нирок. Сечовину не рекомендують застосовувати при вираженій печінковій і серцево - судинній недостатності.
Протиподагричні засоби.
Подагра проявляється підвищенням вмісту в крові сечової кислоти, відкладенням її мікрокристалів в суглобах і інших тканинах , а також утворенням ниркових каменів (уратів).
Для лікування подагри використовують засоби, що знижують вміст сечової кислоти в крові , а також протизапальні засоби.
Зменшити вміст сечової кислоти в плазмі крові можна двома шляхами:
1) Підвищенням виведення сечової кислоти (урикозурічні засоби: сульфінпіразон , пробенецид , етамід , бензбромарон ) .
2 ) Пригніченням утворення сечової кислоти ( аллопурінол ) .
Сульфінпіразон ( антуран ) . За структурою схожий з бутадіоном . У великих дозах пригнічує реабсорбцію сечової кислоти в проксимальних канальцях нирок , що підвищує її виведення з організму. У малих дозах знижує секрецію сечової кислоти, затримуючи її в організмі. Зменшує виведення нирками бензілпеніцілліна, знижує агрегацію тромбоцитів. Тривалість дії приблизно 10 годин.
Побічні ефекти: подразнююча дія на слизову ШКТ (приймати препарат необхідно під час їжі), алергічні реакції, утворення каменів у сечовивідних шляхах , іноді пригнічення кровотворення .
Пробенецид і етамід за фармакологічними властивостями аналогічні сульфінпіразоном.
Бензбромарон ( нормурат , хіпурік ) . Крім пригнічення реабсорбції сечової кислоти в проксимальних канальцях викликає зниження синтезу пуринових основ і зменшує всмоктування сечової кислоти в кишечнику. Може викликати діарею і сверблячу шкірну висип.
Аллопурінол (мілуріт) . Є структурним аналогом гіпоксантину . Механізм дії - блокада ксантиноксидази , що перешкоджає синтезу з гіпоксантину і ксантину сечової кислоти. Це призводить до того, що виводиться не сечова кислота , а більш легкорозчинні ксантин і гіпоксантин . Нормалізація вмісту сечової кислоти в крові спостерігається на 8-10 день прийому препарату. З побічних ефектів можливі шкірні алергічні реакції , диспепсичні розлади , загострення подагричних проявів, іноді - пригнічення лейкопоезу і апластична анемія.
Усі розглянуті препарати використовуються при хронічному перебігу подагри для профілактики гострих нападів захворювання.
При гострих нападах подагри , які є запальною реакцією у відповідь на відкладення кристалів сечової кислоти в сполучній тканини , використовують прготизапальні засоби ( завдання- зняти запалення і біль). Для цих цілей використовують глюкокортикоїди або НПЗЗ : індометацин , бутадіон (але не ацетилсаліцилову кислоту , тому що вона знижує секрецію сечової кислоти і підсилює явища подагри ) .
Специфічну виражену протизапальну дію при подагрі виявляє колхіцин - алкалоїд отруйної рослини пізньоцвіт осінній. Механізм дії цього препарату пов'язаний з пригніченням мітотичної активності і рухливості гранулоцитів у вогнищі запалення. Зменшується продукція глікопротеїну , молочної кислоти, ряду ферментів у процесі фагоцитозу гранулоцитами мікрокристалів сечової кислоти. Це проявляється в досить швидкому розвитку протизапального ефекту і напад подагри купірується в протягом декількох годин.
Крім того колхіцин знижує температуру тіла , підвищує АТ , пригнічує центр дихання , порушує нервово-м'язову передачу.
Препарат має високу токсичність і невелику широту терапевтичної дії, що часто викликає побічні ефекти : враження ШКТ ( накопичується там у значних кількостях) - нудота , блювота , діарея , болі в ділянці шлунка. Викликає також лейкопенію , яка змінюється лейкоцитозом . При тривалому застосуванні можуть розвиватись агранулоцитоз, апластична анемія, алопеція, інші несприятливі ефекти .
ЗАСОБИ ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА МІОМЕТРІЙ
Скорочувальна активність і тонус міометрія регулюється нейрогуморальними механізмами. У міометрії локалізуються м-холінорецептори, а також α1 і β2-адренорецептори. М - холінорецептори і α1 - адренорецептори підвищують скоротливу активність і тонус матки, β2- адренорецептори , відповідно, знижують. Естрогени, окситоцин, простагландини - підвищують, а прогестерон і простациклін - знижують скоротливу активність.
Класифікація .
I. Засоби, що впливають переважно на скоротливу активність міометрію.
1.Підвищюють скоротливість міометрія
А. Гормони та препарати задньої долі гіпофіза оксітоцин , пітуітрин
Б. Препарати простагландинів дінопрост ( простагландин F2α ) , діинопростон (простагландин E2 )
2. Знижують скоротливу активність міометрію (токолітичні засоби)
А. Речовини , що стимулюють переважно β2-адренорецептори фенотерол , сальбутамол
Б. Засоби для наркозу натрію оксібутірат
В. Різні засоби магнію сульфат
II . Засоби, що підвищують переважно тонус міометрія
1. Препарати рослинного походження ( алкалоїди та препарати ріжків )
ергометрину малеат , ерготаміну гідротартрат , екстракт ріжків густий , ерготал
2. Синтетичні засоби котарніна хлорид
III . Засоби , що знижують тонус шийки матки атропіну сульфат , дінопрост, дінопростон
Засоби, що підвищують скоротливу активність міометрія.
Оксітоцин - гормон задньої долі гіпофіза. Одержується синтетично . Ефект оксітоцину зростає із збільшенням терміну вагітності, досягає максимуму під час пологів і зберігається на високому рівні ще кілька днів (період інволюції матки). Оксітоцин підвищує секрецію і виділення молока.
Застосовується для стимуляції пологів і при атонічних післяпологових кровотечах ( у високих дозах підвищує тонус матки). Вводиться в/в крапельно (в розчині глюкози), дозується в ОД.
Дезамінооксітоцин ( сандопарт ) - синтетичне похідне оксітоцину . Використовується в таблетках трансбуккально (за щоку) або під язик для прискорення інволюції матки і для стимуляції лактації.
Дінопрост ( простагландин F2α , ензапрост F). Підвищує скоротливу активність як вагітної , так і не вагітної матки , розширює шийку матки. Підвищує тонус бронхів , АТ і моторику ШКТ.
Дінопростон ( простагландин E2 , ензапрост Е) у відмінності від дінопросту знижує АТ і розширює бронхи.
Обидва препарати застосовують в основному для проведення медичних абортів. Вводять : в/в , в/м , інтравагінально , інтрацервікально . Іноді використовують для прискорення пологів (вводять в / в , всередину). Однак при їх використанні може розвинутися надмірна стимуляція скоротливої активності міометрія з порушенням кровопостачання матки і плаценти , що обумовлюється великою тривалістю дії . Тому за сукупністю властивостей основних препаратів для стимуляції родової діяльності залишається оксітоцин .
Побічні ефекти простагландинів : нудота , діарея , підвищення температури тіла, при в/в введенні - флебіти. При інтравагінальному і інтрацервікальному введенні побічні ефекти виражені в меншій мірі.
Засоби, що знижують скоротливу активність міометрія (токолітичні засоби) .
Фенотерол ( партусістен ) , сальбутамол - β- адреноміметики з переважним впливав-ням на β2 - адренорецептори .
Застосовуються для попередження передчастних пологів. Можуть викликати тахікардію у матері і плоду , а також гіперглікемію у плода .
Для ослаблення надмірно бурхливої родової діяльності іноді використовують деякі засоби для наркозу , наприклад натрію оксибутират , а також магнію сульфат ( в/в або в/м). Вважається , що іони магнію порушують проникнення в міофібрили матки іонів кальцію, які необхідні для її скорочення.
В даний час досліджується можливість застосування як токолитичних засобів блокаторів повільних кальцієвих каналів, наприклад фенігідіна.
Засоби, що підвищують переважно тонус матки.
Див класифікацію.
Ця група засобів використовується для зупинки маткових кровотеч і прискорення інволюціі матки. Вони категорично протипоказані для стимуляції пологів , оскыльки не підвищують фізіологічні скорочення матки, а значно підвищують її тонус, що веде до зупинки пологів і асфіксії плоду.
1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16