ЛЕКЦІЯ
З ТЕМИ
«Раціональне харчування. Принципи збалансованого харчування»



ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Раціональне харчування – чинник профілактики захворювань.

Харчування одна з найважливіших потреб живого організму, воно забезпечуєвисокий рівень здоров'я впродовж життя та високупрацездатність людини. Це харчування має бути раціональним, точу що саме раціональне харчування є чинником профілактики різних захворювань.

Раціональне харчування-це правильно організоване своєчасне постачання організму поживної їжі,що містить оптимальну кількістьрізних харчових речовин, які необхідні для життя, росту і розвитку організму, а отже для зміцнення здоров'я.Система раціонального харчування побудована на науковій основі. Медична сестра має бути ознайомлена з основними принципами раціонального харчування.

Раціональне харчування— це фізіологічне повноцінне харчування, що забезпечує потреби людини в енергії та основних поживних речовинах у найсприятливішому їх співвідношенні та з урахуванням віку, статі, характеру праці, кліматичних умов тощо.

Раціональне харчування— це правильно організоване своєчасне постачання організму поживної їжі, що містить оптимальну кількість різних харчових речовин, які необхідні для життя, росту і розвитку організму, зміцнення здоров'я і підвищення працездатності людини.
Основними вимогами до раціонального харчування є:

• 
  повноцінність,
  
• 
  різноманітність,
  
• 
  помірність.
  

Для підтримання здоров'я людини та його зміцнення надзвичайно важливе значення має своєчасне, систематичне, збалансоване надходження в організм харчових речовин: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів, джерелами яких є харчові продукти.

Збалансованим називають таке харчування, в якому забезпечені оптимальні співвідношення поживних речовин, здатних найактивніше впливати на організм, і яке відповідає пластичним, енергетичним і регуляторним потребам організму.

Харчовий раціон людини слід складати так, щоб його енергетична цінність покривала енергетичні витрати організму.

Раціональне харчування базується на таких законах:

• закон відповідності енерговитрат організму енергомісткості раціону (енергетична цінність харчового раціону має відповідати енергетичним потребам організму);

• закон відповідності хімічного складу раціону фізіологічнимпотребам організму. (у харчовому раціоні повинні міститися в достатній кількості всі харчові речовини, необхідні для пластичних цілей (синтезу власних речовин організму) і регуляції фізіологічних функцій);

• закон збалансованості. (харчовий раціон для забезпечення максимального ефекту має бути збалансованим за вмістом різних харчових продуктів);

• закон почасового розподілу їжі (слід дотримуватися режиму харчування, що визначається споживанням їжі у суворо визначені години доби);

• закон адекватності (хімічний склад їжі та її засвоюваність мають відповідати особливостям обмінних процесів конкретної людини);

• закон естетичного задоволення ( їжа має бути приємною на смак, гарний аромат і вигляд та споживатися в сприятливих умовах);

• закон санітарної доброякісності та епідемічної безпеки (їжі не повинна містити токсичних речовин, патогенних бактерій або їх токсинів).
Науково обґрунтовано, що харчовий раціон буде повноцінним та збалансованим, якщо 12—13 % енерговитрат організму людини покриваєтьсяза рахунок білків, 33 % —за рахунок жирів і 53—55 % —за рахунок вуглеводів.

Знаючи оптимальний розподіл у раціоні джереленергії, можна легко розрахувати, яка кількість білків, жирів івуглеводів мас бути в добовому раціоні. При проведенні таких розрахунківнеобхідно пам'ятати, що енергетична цінність 1 гбілка становить4 ккал (16,7 кДж), 1 г жиру — 9 ккал (37,7 кДж), 1 г вуглеводів— 4 ккал (16,7 кДж). Таким чином, якщо добові енерговитрати становлять 2800 ккал., то в харчовому раціоні має бути 84—98 г білків, 103 г жирів і 385 г вуглеводів.

Співвідношення білків, жирів і вуглеводів близьке до такого 1:1,2:4.
Закон адекватності харчуванняпередбачає виключення із харчого раціону продуктів, які людина не переносить.

На законі адекватності побудована дієтотерапія багатьох хвороб травного тракту, при якій добір продуктів та метод кулінарного оброблення спрямовані на щадіння органів травлення і корекцію обмінних процесів.
Санітарно доброякіснаїжане повинна містити токсичних речовин, патогенних бактерій та їхніх токсинів. Більша частина всіх харчових отруєнь зумовлена мікроорганізмами, головним чином сальмонелами, ботулінусом і стафілококами. Сальмонельозні отруєння пов'язані в основному із споживанням м'яса та м'ясопродуктів.

Отруєння ботулінусом — із домашнім консервуванням (гриби, горох , рибні консерви).

Стафілокок розмножується на молочних продуктах, кондитерських виробах.

Причиною отруєнь можуть бути продукти, що містять токсини, наприклад, отруйні гриби, позеленіла картопля, харчові продукти, які тривалий час зберігались в оцинкованій тарі.

Для профілактики бактеріальних отруєньнеобхідно суворо дотримуватись таких простих правил:

• 
  не купувати на ринку не клеймоване м'ясо та рибу;
  
• 
  бомбажні консерви (зі здутою кришкою) викидати;
  
• 
  обробляти сирі та варені м'ясні, рибні й овочеві продукти на різних дошках і за допомогою різного обладнання, яке потім ретельно помити;
  
• 
  у холодильнику сирі продукти зберігати нижче від варених, готових до споживання;
  
• 
  варені продукти, які тривалий час зберігалися, перед споживанням необхідно переварити;
  
• 
  при зберіганні харчових продуктів дотримуватись норм тривалості їх збері- гання за певної температури;
  
• 
  не тримати довго без оброблення розморожене м'ясо;
  
• 
  до готових продуктів не торкатись руками, а користуватись столовим приладдям.
  

Дітям грудного віку потрібне особливе харчування.

Для дітей у віці від 2 до 7 років має бути організоване 4—5-разове харчування: сніданок, другий сніданок, обід, полудень і вечеря. Тривалість проміжків між споживанням їжі — 3,5—4 год. Не слід включати в меню гострі і смажені страви. Співвідношення білків, жирів івуглеводів має бути таким: 1:1:3.

Учні 1 — 7 класів харчуються відповідно до часу занять у школі за таким орієнтовним режимом:

перший сніданок о 7.30—8.00, становить20 % добової енергетичної цінності; другий — об 11.30

• 
  Людина щоденно повинна вживати продукти з кожної групи. Це сприяє збалансованості харчування.
  
• 
  На протязі тижня слід використовувати різні продукти з кожної групи в залежності від пори року.
  

• 
  Продукти цієї групи є основним джерелом білків тваринного походження, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин (фосфору і кальцію).
  
• 
  Молоко і молочнокислі продукти у раціоні дітей старше року складають не менше 500 г на добу.
  
• 
  Кисломолочні продукти (кефір, ацидофільне молоко, йогурти, ацидофілін, ряжанка) стимулюють апетит, позитивно впливають на процеси травлення, нормалізують мікробіоценоз кишечнику.
  
• 
  Сир молочний та сир твердий (білки, солі кальцію та фосфору).
  

• 
  Яловичина, нежирна свинина, м'ясо курей, кролів, дитячі м'ясні консерви. Не рекомендується: жирні сорти м'яса, м'ясо гусей, качок, яловичий жир, сало, комбіжири.
  
• 
  Риба (ретинол, кальциферол та фосфор). Морська риба багата на мікроелементи (йод, фтор, мідь).
  
• 
  Яйця містять комплекс незамінних амінокислот (білки засвоюються на 96-97%, жири - на 95%). Жовток курячого яйця (ретинол, токофероли, кальциферол, група В та мінеральні речовини.
  
• 
  Бобові культури (квасоля, горошок, чечевиця).
  

• 
  Редис, капуста, картопля, томати, морква, кукурудза, перець, горошок, цибуля, часник, огірки, кабачки, сельдерей, буряк, гарбуз, листовий салат тощо.
  
• 
  Містять вуглеводи, вітаміни, органічні солі і мінеральні речовини, багато клітковини.
  
• 
  Овочі є регуляторами травлення.
  
• 
  Вживання овочів у сирому вигляді.
  

• 
  сезонні свіжі ягоди, фрукти: суниці, яблука, груші, сливи, персики, виноград, лимони, банани, мандарини, кавуни, дині тощо;
  
• 
  консервовані соки, пюре;
  
• 
  свіжозаморожені фрукти і ягоди.
  

• 
  В раціон харчування слід вводити різноманітні сорти хліба і хлібобулочних виробів.
  
• 
  Житній хліб багатший на вітаміни групи В.
  
• 
  Крупи: рис, манка, гречка, перловка, пшоно, кукурудзяна та вівсяна крупи.
  

• 
  Сіль, цукор, олія, спеції, кондитерські вироби, варення, шоколад, тістечка, мед.