ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Кафедра легкої атлетики
Прокопенко В.І.
АНАЛІЗ ТА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ТЕХНІКИ БІГУ З ПЕРЕШКОДАМИ
Лекція з навчальної дисципліни
„ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ОБРАНОГО ВИДУ СПОРТУ, СПОРТИВНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ”
Для студентів спеціальності 017 фізична культура і спорт, 014 середня освіта (фізична культура)
“Затверджено” на засіданні кафедри легкої атлетики
“”2018 р. протокол № 1 Зав. каф.Свищ Я.С.
АНАЛІЗ ТА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ТЕХНІКИ БІГУ З ПЕРЕШКОДАМИ
Історія виникнення та розвитку бігу з перешкодами. Досягнення у бігу з перешкодами
Аналіз техніки естафетного бігу з перешкодами
Методика навчання техніки бігу з перешкодами
Правила змагань бігу з перешкодами
Історія виникнення та розвиток техніки бігу з перешкодами
Біг з перешкодами (стипль-чез) – один із найбільш захопливіших та найскладніших видів легкої атлетики. Він вимагає від спортсмена не тільки витривалості, але й досконалих технічних навичок – вміння долати дистанції з перешкодами в умовах наростаючої втоми. Змагання з бігу з перешкодами проводяться на 1500, 2000 і 3000 м. На шкільних спартакіадах спортсмени виступають на дистанції 2000 м. Змагання в стипль-чезі проходять по біговій доріжці стадіону із пробіганням окремих відрізків усередині або поза доріжкою, що пов’язане з розміщенням ями з водою. На кожному колі встановлюється п’ять перешкод: чотири важкі неперекидні бар’єри і яма з водою шириною 3,66 м. Загальна кількість перешкод на дистанції 1500 м – 15, на 2000 м – 23 і на 3000 м – 35. З них яма з водою долається відповідно 3, 5 і 7 разів. Відстань між перешкодами 80 м.
Вперше змагання в цьому виді спорту були проведені в Англії в 1837 році в місті Регбі. Спочатку його попередником були кроси, під час яких бігуни долали різні природні і штучні перешкоди у вигляді ровів, канав, огорож – що дало назву цьому виду бігу - стіпльчез, а починаючи з 1864 року він з'явився на стадіоні в програмі змагань на біговій доріжці в Оксфордському університеті.
До легкоатлетичної програми олімпійських ігор біг з перешкодами вперше увійшов в 1900 році в Парижі і проводився на двох дистанціях – 2500 і 4000 м. Змагання на дистанції 3000 м з перешкодами вперше були проведені на VII Олімпійських іграх 1920 року в Антверпені (Бельгія). Переможцем став англієць П.Ходжес – 10.04,0. Через 46 років в фінальному забігу на ХХІ
Олімпійських іграх шведський спортсмен А.Гардеруд переміг з результатом 8.08,02. Ці змагання принесли чотири кращі результати за всю історію цього виду легкої атлетики. Б. Маліновський (Польща), який зайняв 2-ге місце, показав результат 8.09,11, третій призер Ф. Баумгартль (НДР) фінішував з часом 8.10,36, а Т. Кантанен (Фінляндія), який зайняв 4-те місце, – 8.12,6.
Динаміка росту результатів в цьому виді свого часу (70-ті ХХ ст.) була найбільш прогресивною зі всіх видів бігу на витривалість. Про великий ріст досягнень в бігу на 3000 м з перешкодами свідчив той факт, що із 25 кращих досягнень (8.23,0 і краще) 20 були показані за період (1974 – 1976 рр.). Рекорд світу – 8.26,4, який встановив Г. Рулантс у 1965 році, вважався дуже високим. Але у 70-х рр. ХХ ст. його перевищили більше, ніж 50 атлетів. Г. Рулантс у 1965 р. встановив рекорд Європи і в бігу на 10 000 м – 28.10,6, а наступного року – світові рекорди в бігу на 20 км – 58.06,2 і в часовому бігу – 20 664 м. на своїй основній дистанції, 3000 м з перешкодами, Г. Рулантс виступав протягом 17 років (з 1957 по 1973 р.), двічі встановлював світові рекорди (8.29,6 в 1963 р. і 8.26,4 в 1965 р.), а в 1973 році у віці 36 років пробіг цю дистанцію за 8.40,2. Свої особисті рекорди в бігу на 10 000 м – 28.03,8 і в марафонському бігу – 2:16.29,6 він встановив в 1972 і 1974 роках у віці 35 і 37 років.
Цікавими були вікові дані бігунів, які свідчили про тривалі терміни вдосконалення в цьому складному виді бігу на витривалість. Якщо в 1970 році до числа 50 найкращих входили лише чотири бігуни 22 – 23 років, то в 1976 році в подібному списку було вже вісім таких спортсменів, при цьому два з них навіть у віці 21 року.
Найсильніший стипльчезист світу середини 70-х років ХХ ст. А. Гардеруд (Швеція) впродовж п’яти років – з 1972 по 1976 рік послідовно встановлював свої видатні світові рекорди: 8.20,8 – 8.18,4 – 8.14,2 – 8.09,8 – 8.08,02.
Особливо значним був успіх молодого спортсмена з НДР Ф. Баумгартля, якому лише падіння на останній перешкоді на фінішній прямій завадило стати олімпійським чемпіоном 1976 року. Характерно те, що Ф. Фава (Італія), яких входив до десятки найкращих стипльчезистів світу, в 1976 році зайняв 8-е місце в марафонському бігу на ХХІ Олімпійських іграх в Монреалі.
Чемпіон НДР 1972 року в бігу на 3000 м з перешкодами В. Цепінскі (8.33,8 в 22 роки, найкращий результат – 8.32,4 в 1974 р.) у 1976 році став чемпіоном ХХІ Олімпійських ігор в марафонському бігу, встановивши новий олімпійський рекорд – 2:09.55,0.
Динаміка кращих результатів групи провідних бігунів світу і СРСР тих часів на 3000 м з перешкодами засвідчила те, що зарубіжні спортсмени досягали високих результатів значно раніше, ніж радянські бігуни. Радянські бігуни на часові показники 8.22,8 – 8.27,0 виходили лише у 22 – 27 років, а кращі бігуни світу у ці роки вже досягали результатів 8.09,1 – 8.10,3 – 8.12,6 – 8.16,2 – 8.18,4. Постійний прогрес результатів спостерігався в Т. Кантанена і в Б. Маліновського. Особливо великим був прогрес результатів Ф. Баумгартля, який в 21 рік став призером Олімпійських ігор (8.10,3).
Перевага зарубіжних бігунів на 3000 м з перешкодами полягала і втому, що вони у порівнянні з радянськими бігунами мали значно кращі результати в бігу на 1500, 3000, 5000 і 10 000 м. Провідні зарубіжні бігуни дуже часто виступали в гладкому бігу на суміжних дистанціях, де складали дуже сильну конкуренцію бігунам на середні і довгі дистанції. Це дозволяло їм мати дуже високий рівень спеціальної витривалості для бігу на 3000 м з перешкодами. Найсильніші стипльчезисти світу мали високі результати і в бігу на 10 000 м. Це було хорошим показником розвитку загальної витривалості. Радянські бігуни на 3000 м з перешкодами, на жаль, ігнорували цю важливу «тестову» 10- кілометрову дистанцію.
Результат в бігу на 3000 м з перешкодами перебуває в прямій залежності від результатів у гладкому бігу на 1500, 5000 і 10 000. Це можна було бачити на прикладі Б. Маліновського. На першості Європи 1974 року в Римі він успішно виступив в бігу на 10 000 м, де зайняв 5-е місце з результатом 28.25,2, а згодом переміг в бігу на 3000 м з перешкодами з результатом 8.15,0. Цікавою була характеристика участі у змаганнях Б. Маліновського в 1975 році. Протягом року він стартував в змаганнях 25 разів, з них 10 разів на основній дистанції – 3000 м з перешкодами, по 4 рази на 1500 і 5000 м, 3 рази на 3000 м, 1 раз на
10 000 м і 3 рази на 1 – 2 милі. При цьому він 13 разів був на фініші першим і 9
разів займав 2-3 місця, в стиль-чезі він був або чемпіоном (6 разів з 10 стартів) або призером змагань.
Маліновський Б. демонстрував стабільні високі результати (середній результат його 10 стартів – 8.18,16). Про високий рівень його швидкісних якостей свідчили результати в бігу на 1500 м (середній результат 3 стартів – 3.39,23). Середні результати 3 кращих стартів в бігу на 5000 і 3000 м (13.35,37 і 7.53,2) говорили про хорошу спеціальну витривалість. Високий рівень загальної витривалості підтвердився результатом 28.26,0 в бігу на 10 000 м.
В даний час світовий рекорд у бігу на 3000 метрів с перешкодами належить спортсмену з Катару С. Шахіну. Він був установлений в 2004 році і становить 7.53,63 с.
В останні два десятиліття в багатьох країнах світу стали популяризувати біг з перешкодами серед жінок. До 2000 року змагання у жіночому стипль-чезі (висота перешкод – 76,2 см) проводилися на дистанції 2000 метрів, а на початку XXI ст. жінки, як і чоловіки, почали змагатися в бігу на 3000 метрів. У програму чемпіонату світу біг на 3000 метрів з перешкодами у жінок включений з 2005 року. На Олімпіаді в Пекіні (2008р.) жінки вперше розіграли медалі в цій дисципліні на Олімпійських іграх.
Сьогодні світовий рекорд у класичній дистанції 3000 метрів з перешкодами належить спортсменці з Бахрейна Р. Джебет, який був встановлений в 2016 році і становить 8,52.36 с.
Спортивний шлях найкращих бігунів світу говорить про необхідність проведення багаторічного тренувального процесу з підвищеними навантаженнями, про важливість регулярної участі в численних міжнародних змаганнях на основній і суміжній дистанціях. Лише в умовах жорсткої спортивної боротьби і сильної спортивної конкуренції з’являлись високі і рекордні результати в бігу на 3000 м з перешкодами. В даний час найсильніші бігуни в дисципліні 3000 м з перешкодами у чоловіків – спортсмени з Кенії, у жінок – спортсменки з США та Кенії.