Ім'я файлу: Конспект лекції №7.docx
Розширення: docx
Розмір: 497кб.
Дата: 20.06.2023
скачати

Лекція №7

Колірне коло
Колірний круг (коло) – це спосіб зрозуміти асоціації кольорів з різними речами та дозволяє зрозуміти, як кольори взаємодіють один з одним. Біле світло включає всі видимі кольори, які формують безмежний спектр, представлений в послідовності кольорів від фіолетового до червоного: колесо має 12 базових тонів. В першу чергу, це три основні кольори – синій, жовтий і червоний. Основні кольори змішуються у вторинні, які дають третинні.

Основні кольори є «батьками» колірного кола; це єдині кольори, не утворені з інших. Основні кольори знаходяться в третинах колірного кола.

Вторинні кольори знаходяться точно між основними. Кожен з них утворено змішуванням рівної кількості найближчих основних кольорів.

Третинні кольори розташовані між вторинними. Кожен з них утворений змішенням сусідніх вторинних кольорів.

К ольори в сукупності. Кожен колір плавно переходить в наступний, утворюючи таким чином колірний круг:

  • Синій міститься в семи кольорах, які як би розсипаються віялом, починаючи з ясно-блакитного. Зелений і фіолетовий є вторинними кольорами, які містять синій.

  • Жовтий міститься в семи кольорах, які розсипаються віялом, починаючи з ясно-жовтого. Зелений і помаранчевий є вторинними кольорами, які містять жовтий.


  • Рис. 1. Колірне коло Іттена
    Червоний міститься в семи кольорах, які розсипаються віялом, починаючи з ясно-жовтого. Помаранчевий і фіолетовий є вторинними кольорами, що містять червоний.

Насиченість кольору. Колір може бути світліше або темніше. Щоб показати насиченість, колірний круг має декілька кілець; два великі кільця для темних відтінків і два маленьких для світлих.

Поєднання кольорів. Існує шість основних поєднань кольорів:

  • однобарвне

  • аналогічне

  • доповнення

  • розбите доповнення

  • основне

  • вторинне

Кожне з них може дати безконечну кількість різних колірних палітр.
Колірні гармонії.

Колірними схемами або гармоніями називаються поєднання відтінків, гармонічні для нашого сприйняття. Теорія колірних гармоній лежить в основі всіх колірних рішень у роботах художників, модельєрів та дизайнерів.

Кожна колірна схема ґрунтується на концепції колірного кола. Основні кольори (червоний, синій та жовтий) рівновіддалені один від одного в трьох точках цього кола. Між ними розташовуються вторинні (змішані) кольори: помаранчевий, фіолетовий та зелений.

Потім необхідно визначитися з основним кольором роботи. Основний колір – це відтінок, який повинен обов'язково бути присутнім у роботі. Зазвичай його вибирають, коли його або не можна змінити (наприклад, при малюванні портрета відтінок шкіри буде основним), або тому, що саме цей відтінок хочеться чи необхідно обіграти для отримання певного ефекту. Після вибору основного кольору можна переходити до вибору колірної гармонії.

Приклади колірної гармонії:

  • М онохроматична (Ахроматична) схема будується на поєднанні відтінків одного кольору, змінюється насиченість та/або яскравість. Тобто ця схема базується на відтінках будь-якого кольору. Монохромну гармонію досить часто можна зустріти в образотворчому мистецтві та дизайні одягу, а ось в інтер'єрі, як правило, її не використовують. Монохромні інтер'єри погано сприймаються людиною можуть викликати відчуття психологічного дискомфорту. Зате малюнки, виконані із застосуванням подібної схеми, виглядають гармонійно та цікаво.

  • Д одаткові кольори. Комплементарну гармонію також називають контрастною, додатковою або полярною. Вона ґрунтується на двох відтінках, максимально віддалених один від одного на колірному колі. Це одна з найбільш поширених, зрозумілих і, по суті, безпрограшних гармоній. Роботи, виконані із застосуванням комплементарної колірної схеми, виглядають соковито та контрастно.

Таку гармонію охоче використовують: для створення яскравих ілюстрацій, постерів до фільмів. Популярна вона і у світі моди. На її основі створюють модні поєднання для впевнених у собі людей, які хочуть виділитися із натовпу. Зустрічаються комплементарні рішення в дизайні інтер'єрів (зазвичай у тих приміщеннях, де потрібно підкреслити формальність та енергійність – наприклад, у вітальні.

Приклади застосування комплементарної гармонії знайти нескладно - вони не перевантажені кольором і при цьому виглядають максимально виразно та контрастно.

  • А налогова гармонія (аналогова тріада) складається з відтінків 3-х суміжних кольорів, розташованих на колі по сусідству один з одним.

Приклади використання аналогової схеми на перший погляд трохи нагадують монохромні колірні рішення, але в аналоговій схемі задіюється ширший спектр відтінків. Може здатися, що це досить проста гармонія, для підбору якої не потрібні особливі навички. Визначається основний колір, додаються відтінки, що прилягають до нього, і все – колірна схема готова. Однак не все так просто, як здається. Складність схеми полягає у пошуку оптимального балансу між вибраними відтінками. Якщо відтінки будуть занадто схожі за тоном, світлом і насиченістю, робота вийде монотонною і нудною. Проте правильний баланс відтінків аналогової схеми допоможе надати роботам «особливий настрій».

При використанні такої гармонії визначається домінуючий колір, потім ще один відтінок використовується як підтримуючий, і третій - як акцент. Акцентом в аналоговому рішенні може стати будь-який ахроматичний колір (білий, чорний або сірий).

П риклади аналогової гармонії зазвичай досить легко вгадуються серед інших, оскільки роботи, виконані в такій гармонії, виглядають так, ніби ми дивимося на них через кольорове скло.

  • Аналогово-комплементарну гармонію часом відносять до різновидів аналогової, інколи ж виділяють, як окремий вид. Відрізняється така гармонія від аналогової додаванням до палітри комплементарного відтінку. Такий відтінок: виступає як акцент і може бути комплементарний будь-якому відтінку з обраної аналогової палітри, але тільки одному з них.

П алітра аналогово-комплементарної гармонії досить часто використовується у мистецтві та макіяжі. Проте є невеликий нюанс. Коли така гармонія використовується в образотворчому мистецтві, комплементарний акцент рекомендується підбирати з протилежною температурою, основною палітрою. Тобто для палітри холодних аналогових відтінків підбирається теплий комплементарний акцент і навпаки. Але у випадку з макіяжем або одягом акцент підбирається, як правило, тієї ж температури, інакше він може вибиватися із загальної картини та виглядати чужорідно.

  • Класична тріада. Поєднання 3-х кольорів, що знаходяться на рівній відстані один від одного (класична тріада). Тут один колір вибирається в якості основного, 2 інших використовуються в якості акцентів. В основі класичної колірної тріади лежать три кольори, рівновіддалені один від одного на колірному колі.

Для збереження балансу до палітри тріади не рекомендується додавати додаткові акценти. Якщо все ж таки і доповнювати тріаду, то робити це краще за допомогою ахроматичних відтінків. Інакше може вийти колірний хаос.

  • О кремо-комплементарна (контрастна) тріада. На перший погляд роздільно-комплементарна схема схожа на тріаду, але за своєю суттю та одержуваним ефектом вона всеж ближче до комплементарної. Її відміннысть від комплементарної гармонії полягає в тому, що до пари основному кольору береться не додатковий, а два сусідні відтінки, що прилягають до нього на колірному колі.

За ефектом і настроєм роздільно-комплементарна схема досить близька до комплементарної. Але через відсутність у її палітрі відтінку, контрастного основному, з її допомогою виходять виразні й водночас більш спокійні та врівноважені роботи. Вважається, що така гармонія є найбільш універсальною і її найскладніше зіпсувати.

Застосовувати окремо-комплементарну гармонію можна практично у будь-якій галузі.

  • Гармонія тетради. Кольорова палітра тетради ґрунтується на чотирьох відтінках. Схемою розташування для них на колірному колі можуть стати квадрат, прямокутник або трапеція.

  • К вадратна тетрада. У гармонії, що базується на квадраті, відносно небагато варіацій. На увазі рівновіддаленості відтінків один від одного, у квадратній гармонії відсутні аналогові кольори і таку гармонію досить складно збалансувати. Рішенням може стати використання одного кольору як основного, а інших як додаткових. Квадратна тетрада більше підійде досить досвідченим авторам, які з легкістю оперують простішими гармоніями. Найчастіше квадратну тетраду можна зустріти у мистецтві та мультиплікації. У макіяжі вона не використовується через надмірність кольору, в одязі також застосовується досить рідко, а в дизайні інтер'єру, прямо скажемо, на любителя.

  • П рямокутна тетрада. На відміну від квадратної, прямокутна тетрада має значно більшу кількість варіацій та застосувань. Її легше збалансувати через присутність у ній близьких один до одного на колірному колі відтінків. При використанні прямокутної тетради, рекомендується визначити пару домінуючих і пару кольорів, що доповнюють, інакше така схема може виглядати розбалансовано і надмірно.

  • Схема трапеції – це щось середнє між гармоніями квадрата та прямокутника. Два відтінки в колірній трапеції аналогові і розташовані близько один до одного, два інших, навпаки, досить сильно видалені на колірному колі від першої пари і один від одного.


Висновок. Всі вищезгадані види колірних гармоній не просто існують і знаходять своє застосування в образотворчому мистецтві, дизайні одягу та інтер'єру, а й, по суті, є фундаментом для прийняття більшості творчих рішень. Крім того, грамотне та осмислене використання відтінків є однією з необхідних умов для отримання гарного результату. Корисно не лише вивчати різні колірні гармонії, а й аналізувати їх використання досвідченими майстрами.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас