Ім'я файлу: Бог у творчості.pptx Розширення: pptx Розмір: 6210кб. Дата: 08.05.2022 скачати Пов'язані файли: lekcija_1.pdf Лаврова Софія 9 клас"Боже милий! Як хочеться жити, і любити Твою Правду, і весь світ обняти!” (2:233).про церкву, про вчення Христа, прохристиянську мораль він одержав віддуже релігійного батька, який удома понеділях і святах часто вголос читав СвятеПисьмо про життя святих.Як свідчать дослідження, Т. Шевченко з дитинства добре знав Псалтир, учився по ньому читати. Коли він служив у дяка, йому часто доводилося читати молитви над померлими, відбувати церковні богослужіння.Бог у житті Тараса Шевченка Т. Шевченко перечитував Святе Письмо раз у раз в час скрути, у похмурі дні недолі, він припадав до нього як до цілющого джерела мудрості і життєдайної снаги. «Новий Завіт я читаю з благоговійним трепетом», – писав Т. Шевченко у 1850 р. Уважне читання поезій Шевченка не залишає сумнівів: він не був щасливою людиною. Тяжка доля поета нерідко доводила його до розпачу та безнадійності. Звісно, Шевченко не був атеїстом, але й назвати його глибоко церковною людиною теж навряд чи можливо. Усе своє життя Кобзар перебував у духовному пошуку. Він шукав здійснення вищої правди, Божої правди. Пошук цей був непростим, сповненим сумнівів, бунтарства та вільнодумства. Бог у творчості Тараса Шевченка Християнські поняття у творчостіШевченко у своїй поезії наскрізно, в різні періоди свого життя, апелює до Бога — від першого відомого нам вірша поета до останнього. Першим Шевченковим переспівом біблійних текстів, поезією яких він захоплювався були «Давидові псалми» – передусім гімн Богові. «Доки, Господи, лукавіХваляться, доколиНеправдою? Твої людиВо тьмі і неволіЗакували… Добро твоєКров’ю потопили,Зарізали прохожого,Вдову задавили»«За кого ж Ти розіп'явся, Христе, Сине Божий? За нас, добрих, чи за слово Істини… чи, може, Щоб ми з Тебе насміялись? Воно ж так і сталось.» «Смієшся, батечку, над нами». Тут слово «батечку» вжите взневажливому, глузливому значенні. Так Т. Шевченко показує своєпрезирливе ставлення до бога, яким прикривалися соціальнізлочини в кріпосницькому суспільстві. Тут гнівний виступ поетапроти самодержавно-кріпосницької системи пов’язаний із гостримвикриттям і осудженням богаТ. Шевченко звертається до біблійних мотивів, вступає в суперечку з Богом саме в суспільно-політичній поезії. Він нарікає на Господа за соціальну неправду, за гірке становище українського народу, і запитує в Бога, чи бачить він із-за хмари їхні сльози, горе. Поет із розпачу та відчаю осуджує Господню терплячість:«А Бог куняє. Бо се було б диво, Щоб чути і бачить – і не покарать. Або вже занадто долготерпеливий…» У вірші «М. Костомарову» звучить мотив самотності в цьому світі. Це почуття переростає в німотний крик, викликаний неможливістю розділити з кимось свою долю:Молюся! Господи, молюсь!Хвалить тебе не перестану!Що я ні з ким не поділюМою тюрму, мої кайдани!Висновок:Шевченкова душа палає вогнем любові до Бога і до людей. Людина для Шевченка є унікальною у Всесвіті, бо вона є образом і подобою самого Бога і тому зневага та кривдження людини - це найтяжчий гріх перед Богом.Полум'яне слово Тараса Шевченка очищає, надихає, просвітлює і дає правильний орієнтир в житті на єднання з Богом:«Ми віруєм Твоїй силі І духу живому. Встане правда! Встане воля! І Тобі Одному Помоляться всі язики Вовіки і віки.» |