Ім'я файлу: активiзацiя_навчал_но-пiзнавал_ноi_дiял_ностi.doc
Розширення: doc
Розмір: 227кб.
Дата: 28.10.2021
скачати
Тема: Сатирична комедія «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Розширення: doc
Розмір: 227кб.
Дата: 28.10.2021
скачати
Мета:
З’ясувати причини появи в суспільному житті України національного нігілізму; аналізувати тематику, образну систему твору; виробляти вміння працювати з текстом.
Розвивати вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному.
Формувати усвідомлення своєї приналежності до рідного народу, свого родоводу.
Тип уроку: урок формування вмінь та навичок
Методи та форми проведення: бесіда, робота в групах, літературний диктант, «мозковий штурм», проблемне питання.
Межпредметні зв’язки: українська мова, історія України.
Обладнання: портрет письменника, текст комедії «Мина Мазайло», комп’ютер, мультимедійний екран, аудіо запис пісні Віктора Баранова «До українців»
| | Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко |
Хід уроку
І.Організаційний момент (2 хв.)
Звучить фрагмент аудіо запису пісні Віктора Баранова «До українців»
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку (3 хв.)
Вступне слово вчителя:
Доля української мови, як і доля нації, в усі часи складалась непросто. Які тільки культури не намагалися підім'яти їх під себе й поглинути. Українську мову не визнавали («не было, нет и быть не может»), калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку, надмірно вживали іншомовні слова, хоч не бракувало українських синонімів. У роки радянської влади, до прикладу, в повсякденному спілкуванні можна було почути просто анекдотичні «мішані» вислови. Та й хіба тільки в ті часи...
Микола Куліш — митець багатогранного таланту.
В Україні у перші десятиліття відбувалися складні соціально-культурні процеси, точилися гострі політичні і літературні дискусії. Микола Куліш завжди знаходився у центрі подій, головний герой його твору — українець за походженням, але малорос за своєю суттю, типовий «колишній українець», у психіці якого навіки вкоренилося, що все українське — то «третій сорт», а відмовитися від свого, національного — єдиний спосіб вирватися з «плебейського» стану.
1923 року Микола Куліш пише п’єсу «Мина Мазайло». Свою комедію письменник створив на «живому матеріалі», який дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки процесом українізації. У п’єсі поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській мові?
Проблемне запитання. Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті?
На на ці питання ми й спробуємо дати відповідь сьогодні на уроці.
ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів
Демонстрація фрагменту навчального фільму за комедією М.Куліша «Мина Мазайло» (4 хв.)
Картки з тестами, мультимедійний екран. На екрані також висвітлюються ці тести. Група може допомагати команді з дозволу викладача. Недозволена підказка з залу — відповідь анулюється. Правильна відповідь — 1 бал.
Літературний диктант (5 хв.)
Коли й де відбувається дія? (дія відбувається в домі Мини Мазайла на Н-ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у двадцяті роки ХХст., у період найбільшого поширення українізації)
Через що посварилися й образили одна одну мати і Рина? (через телеграму тьоті Моті в Курськ)
З якою метою мати вирішила написати листа до тьоті Моті В Курськ? ( щоб вона негайно приїхала й вмовила Мокія змінити погляди)
Яке завдання дала Рина подрузі Улі? ( закохати в себе Мокія)
Що хотів додати до свого прізвища Мокій? (загублену половинку - Квач)
Кого запросив Мазайло для вивчення правильної російської вимови? (Баронову –Козино)
Як Мокій намагався довести, що Уля – українка? (через антропологію)
Яку московську виставу згадувала тьотя Мотя у суперечці? («Дні Турбіних»)
Який пристрій вигадав Мазайло і що ставила йому в заслугу тьотя Мотя? (електричну мухобійку)
Що говорив Мина Мазайло про українізацію? (Це спосіб зробити його другосортним)
Як саме Рина, Мазайлиха й тьотя Мотя божеволілі від радості?( разом з Миною вони починають перевдягатися, уявляючи різні способи звучання свого нового прізвища: Мазєніни. Газету вставляють у раму)
Якої думки про українізацію дядько Тарас? (виявлять українців і знищать)
Що говорив про прізвища в майбутньому комсомолець Губа? (буде всесвітня нумерація)
Хто відвідав у маренні Мину Мазайла? (Діди Запорожець, Чумак, Селянин)
Чим закінчується комедія? (Мазайла звільняють з посади за систематичний і зловмисний опір українізації)
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу, формування вмінь та навичок (15 хв.)
Вступне слово вчителя:
Комедія „Мина Мазайло” – літературна пародія на урядову директиву 20-х років минулого століття про негайну масову українізацію населення республіки.
Доповідь учня:
Українізація — політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвій національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу. Та недовго раділи патріоти нашої держави: скоро політика українізації припинилася, й обмежені міщани, "антипатріоти" почали радіти її поразці, використовуючи дедалі войовничі форми неприйняття всього "малоросійського". Цей процес яскраво показаний у п'єсі Миколи Куліша "Мина Мазайло".
Особливості сюжету
Мина Мазайло, службовець тресту «Донвугілля», соромиться свого «малоросійського» походження. Причину усіх життєвих невдач він бачить у власному прізвищі: «Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!» Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище і шукає вчительку, яка б навчила його правильно говорити «по-руському». Він обирає собі нове прізвище серед кількох таких, що звучать «благородно»: Тюльпанов, Розов, Алмазов, і врешті зупиняється на Мазєніну. Він рішуче повстає проти української мови та культури, ненавидить свою належність до уярмленого «другосортного» народу, через яку він, на його думку, не зміг досягти успіху у її житті. Рішення Мини змінити прізвище викликає неоднозначну реакцію сім’ї. До цієї проблеми залучаються навіть далекі родичі.
Одні виступають за зміну прізвища, інші хочуть залишити його.
У цьому рішенні його підтримує дружина Килина Трохимівна, для якої теж чоловікове прізвище, що його вона носить багато років, «як віспа на житті...» Розпач вчувається у її словах: «Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазайлова, чом не сказав?
Абсолютна відсутність національної свідомості, зневага до свого прізвища, по батькові характеризують доньку Мини Рину. Вона живе в такий час і в такій країні, де все це можна швидко змінити, написавши заяву до загсу.
Щоб підтримати Мину Мазайла у його рішенні, як на крилах прилетіла з Курська тьотя Мотя — живе втілення великодержавної пихи. Її українофобство, зверхньо-зневажливий тон, коли мова йде про українське, — це ознака міщанського світогляду.
Тьотя Мотя обурена поведінкою Мокія, не розуміє, як на будівлі вокзалу! можна було написати українською «Харків» (навіщо ви нам іспортілі город). На її погляд, українців та української мови нема, усе це - вигадка, і взагалі «прілічнєє бить ізнасилованной, нежелі українізированной». Ії расистська платформа грунтується на великодержавницьких шовіністичних твердженнях. Її мова і не російська, і не українська, засмічена словами-паразитами, уособлює російський шовінізм.
Усі герої п’єси причетні до процесу українізації. Головні антагоністи - батько й син Мазайли. Мину підтримують дружина Килина Трохимівна, донька Рина, тьотя Мотя Розторгуєва з Курська, вчителька Баранова-Козино, а Мокія - дівчина Уля, дядько Тарас з Києва та два комсомольці, які вважають, що в майбутньому прізвища взагалі відімруть.
Словникова робота за текстом твору
Міщанин, міщанство
Націоналізм
Шовінізм
Міщанин походить від польського mieszczanin — мешканець міста. Передає кілька значень. По-перше, міщанином колись називали людину, що належала до міської ремісничо-торговельної верстви населення, а з 1775 року це слово стало офіційним найменуванням людей, головним чином з дрібної буржуазії, котрі уособлювали в царській Росії окремий стан (нижчий від купецького). По-друге, міщанин уживалося на позначення жителя міста.
Згаданий іменник виступає і переносно. Так кажуть про того, в кого дрібні, обмежені, власницькі інтереси та вузький ідейний і суспільний світогляд
Націоналізм
У сучасній (не радянській) політології цим терміном позначають ідеологію і політику, в основу якої покладено ідеї переваги власних національних інтересів будь-якої нації над усіма іншими інтересами. Мова йде про політичні, економічні, культурні та духовні інтереси
В українській політології, починаючи з XIX сторіччя, терміном «націоналізм» позначається поняття, що охоплює патріотизм, активну національну свідомість і боротьбу за самостійну державу.
Шовінізм — це нездорова форма надмірного розвитку патріотичних почувань. Шовінізм —це перебільшене й без критичне переоцінювання всього, що рідне, сліпа ненависть і часто необґрунтоване згірдливе відношення, ворожість до чужого.
Робота в групах
Дібрати до характеристики кожного образу цитати
І група
ОБРАЗ МИНИ МАЗАЙЛА
Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від «мужицтва» й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок – Мазєніним. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службових і життєвих поразок. «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства.
ОБРАЗ МОКІЯ
Син Мокій, «вдарений мовою», без п’яти хвилин комсомолець, у драмі виступає антиподом свого батька й мріє додати до «Мазайла» загублену половинку «Квач». «Мазайло-Квач» звучить для Мокія як музика. Він чужий націоналізму та далекий від інтернаціонального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мока захоплений- це багатством української мови. Мовні симпатії Куліша зробили постать Мокія ніби позитивною і такою, що виражає авторські ідеї, а позитивний герой з Моки – ніякий. Мока дійсно має глибокі знання української історії, літератури, фольклору, тонке відчуття мови. Він романтик і мрійник. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують. Але коли він каже дівчині: «Улю! Давайте я вас українізую!» - то звучить смішним. У суперечці з батьком Мокій грубий, жорстокий, нестриманий.
ІІ група
ТІТКА МОТРЯ
Заскорузлості її поглядів і ворожості до української мови, історії, культури можна лише дивуватися, її репліки смішні, але й небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською «Харків», вона цілком серйозно питає: «Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортили город?». Те, що в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають українською мовою вона називає «безобразієм». Її докази мають незаперечну логіку: «Да етого не может бить, потому што етого не может бить нікада!». Убивчим за силою сарказму є висловлювання тьоті Моті: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной».
ІІІ група
МАТИ І РИНА
Це такі собі войовничі міщанки, які повністю поділяють зневагу свого чоловіка й татуся до всього українського. Вони постійно милуються собою перед дзеркалом, кокетують й охкають та ахкають, беручись за серце, як шляхетні дівиці. Між собою ж мати і дочка розмовляють грубо, з лайками і образами, кожна вважає себе розумнішою за іншу, їхні повсякденні заняття – плітки, підглядання, обговорення нарядів та заздрість до тих, хто «добре влаштувався» в житті. Отже, ці два сатирично-комедійні персонажі – уособлення тупого й зарозумілого міщанського середовища часів М.Куліша.
V. Закріплення вивченого (8 хв.)
Слово вчителя:
Усю трагікомічність ситуації письменник передає через філологічний конфлікт, але п’єса викликає не тільки сміх, а й примушує замислитись, адже в ній змальовано реальні події і реальна ситуація 20-х років XX століття, коли держава дозволила змінювати прізвища, і тисячі радянських людей рвали зв’язок з минулим, зі своїм корінням, відхрещувались від дідів і прадідів.
За жанром «Мина Мазайло» –сатирична комедія. Дайте визначення цього поняття.
Сатирична комедія - твір, у якому за допомогою спеціальних сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події й персонажі.
Бесіда за твором
Чому, на ваш погляд, конфлікт у п’єсі названий «філологічним»? Чи справді він таким є?
Орієнтовна відповідь учнів:
Комедію цю свого часу критики назвали «філологічним водевілем» - малося на увазі, що суперечки її персонажів точаться переважно навколо української мови. Українізація, що велася з 1923 року, як рентгенівське проміння, висвітила дражливість питання про те, наскільки українське суспільство готове стати Україною. Твір Миколи Куліша висвітлює проблеми русифікації України, яку у 1920 році більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою «українізацією». Уже з перших реплік героїв комедії стає зрозумілим, що це «філологічна і п’сса».
Хто з героїв вам найбільше запам’ятався , вразив? Чому саме?
Чи є в комедії персонажі, яким ви імпонуєте?
Проблемне запитання. Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті?
Орієнтовні відповіді:
ні, він мав гарну посаду, квартиру, дружину та дітей, був забезпечений матеріально.
так, бо відчував себе нещасним, «другосортною людиною»
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
Визначте тему твору
Орієнтовні відповіді:
Показ денаціоналізованого міщанина, який вважає зміну свого українського прізвища вирішенням усіх проблем
Згубне захоплення як націоналізмом, так і шовінізмом
«Українізація» 1920-х років
VІ. Підсумок уроку (5 хв.)
Підсумовуючи усе сказане, ще раз звернімо увагу на епіграф нашого уроку. Які висновки ми сьогодні можемо зробити?
Орієнтовні відповіді:
Названу драму недарма називають "філологічним водевілем", адже проблематика твору й усі події в ньому розгортаються навколо одного питання — самобутності української мови. Читача аж сміх бере, коли Мина намагається із кореня "маз" утворити щось, на його думку, путяще: "Мазов", "Мазеленський", "деМазе", "фонМазел", "Мазанський", "Мазєнін"...
Вірусом україноненависництва заражені й інші члени родини — дочка Рина, дружина Мотрона, тьотя Мотя. Також смішно й безглуздо виглядають потуги головного персонажа драми вивчати російську мову разом з "учителькою правільних проізношеній" Бароновою-Козино.
Родина Мазайлів виглядає трагічно й водночас комічно у своєму невгасимому прагненні відірватися від національного коріння.
Однак сміх швидко вщухає, коли згадуєш, що сьогодні на кожному кроці бачимо таких точно "Мазайлів", які за будь-яку ціну хочуть відірватися від усього українського, нервово сіпаються і скрегочуть зубами від думки про розвиток національної культури. Чому вони так роблять? Незрозуміло. Помічаємо людей, які кривляться від того, що назва міста написана українською мовою (тьотя Мотя в драмі ледь не зомліла, побачивши напис "Харків"), тих, хто відхрещується від свого коріння...
Та все ж, є багато людей, які мріють про подальший розвиток національної культури, як і Мокій Мазайло. Цей молодий юнак захоплений літературою свого народу, хоче "українізувати" кохану дівчину Уляну Розсоху. Дядько Тарас також мріє про відродження української держави, захоплений історією рідної країни. Та й Уля, яка завжди відстоювала міщанські погляди на політику українізації, урешті-решт розуміє: не можна "топтати" свого коріння.
Ще рано нам безжурно сміятися над відсутністю національної самосвідомості в героях твору, бо й сьогодні антипатріотизм — велика проблема українського народу. Невже зневажаючи рідну мову і культуру люди відчувають себе вищими за інших? Невже наша доля — доля "безбатченків"? Ні! Вірю, що скоро в моїй країні не стане мазайлів, а житимуть лише справжні громадяни, свідомі свого національного обов'язку.
І в цьому полягає актуальність п'єси Куліша, її доведеного до гротескності конфлікту. Нашій державі потрібні освічені українці — політики, перекладачі, науковці з різних галузей, щоб ми виходили зі своїми надбаннями на світовий рівень, вивчали іноземні мови, але майстерно володіли і пишалися рідною. І тоді ніяка універсалізація міжнародного спілкування не перешкоджатиме іноземцям поважати нашу культуру і нас самих.
VІІ. Домашнє завдання (3 хв.)
Дібрати цитатний матеріал для написання творчої роботи на тему «Значення п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло» вчора й сьогодні»
Звучить фрагмент аудіо запису пісні Віктора Баранова «До українців
Шукаймо істину в борщі!
Професійно спрямований урок української мови
Спеціальність: «Соціальний робітник, молодша медична сестра
з догляду за хворими»
1 2 3