Курс лекцій Харків 2015 1 Кафедра психології діяльності в особливих умовах сторінка 16

Професійна самооцінка - оцінка себе як суб'єкта професійної діяльно- сті.
Професійна Я-концепція - уявлення особистості про себе як професіо- нала.
Психіка - функція мозку, сутність якої полягає в активному відобра- женні людиною об'єктивної реальності та регулюванні поведінки й діяльнос- ті.
Психічний розвиток - становлення дитини як суб'єкта життєдіяльності, соціальної істоти, спроможної бережливо ставитися до природи, людей, що її оточують, до себе, предметного світу, витворів мистецтва.
Психологічна готовність дитини до школи - здатність дитини вико- нувати навчальні завдання і шкільні обов'язки, зумовлена рівнем її загального розумового розвитку.
Психологічне тестування - загальнопсихологічний метод дослідження, який полягає у виконанні досліджуваним певного завдання чи їх серій.
Психологічний вік - вік, який вказує на рівень адаптованості людини до вимог навколишнього світу, характеризує розвиток її інтелекту, здатність до навчання, рухові навички, а також такі суб'єктивні фактори, як ідентич- ність, життєвий план, переживання, установки, мотиви, сенси тощо.
Психологія інтелекту - галузь психологічної науки, що вивчає законо-

116
мірності та особливості інтелектуального розвитку, інтелектуальної діяльнос- ті людини.
Пубертатний період - вік, протягом якого відбувається статеве дозрі- вання, хронологічно зазвичай відповідає підлітковому періоду.
Пубертатний "стрибок - явище прискорених темпів статевого дозрі- вання, розгортається в підлітковому віці.
Р
Ранній (переддошкільний) період - етап онтогенетичного розвитку людини, частина епохи дитинства, який триває від 1-го до 3-х років.
Ретардації явище - явище сповільнених темпів фізичного та фізіологі- чного розвитку дитини, підлітка чи юнака, відставання від середньостатисти- чної норми.
Референтна група - група значущих, авторитетних для особистості людей, у спілкуванні з якими можливе її максимальне саморозкриття.
Рефлексія - 1) самоаналіз, самопізнання людиною внутрішніх психіч- них актів і станів; 2) (як новоутворення психіки молодшого школяра) - здат- ність дитини до самоаналізу розумової діяльності та поведінки.
Ригідність - негнучкість, жорсткість мислення або поведінки людини при необхідності адаптуватися до змін.
Рівень актуального розвитку - наявні в дитини можливості виконува- ти вимоги дорослих самостійно Термін, введений ЛЗ Виготським, і поряд з поняттям зони найближчого розвитку використовується для визначення оп- тимальної організації й навчання певного возрастіку.
Рівень научуваності - вміння виокремити навчальне завдання та пере- творити його на самостійну мету пізнавальної діяльності.
Рівень психічного розвитку - зміна психічних процесів, виражена в кі- лькісних, якісних і структурних перетвореннях.
Робоча (оперативна) пам'ять - вид пам'яті, що охоплює процеси запа- м'ятовування, збереження і відтворення інформації, яка опрацьовується під час виконання конкретної дії та необхідна тільки для досягнення мети цієї дії.
Розвиток - процес накопичення кількісних і якісних прогресивних змін, рух уперед від простого до складного, від нижчого до вищого розвиток - зага- льнонаукова категорія, вікова психологія спеціалізується на виввченні психі- чного розвитку.
Розподіл уваги - здатність людини уважно виконувати одночасно кіль- ка видів діяльності.
Роль соціальна - суспільна функція особистості, відповідний прийня- тим нормам спосіб поведінки людини залежно від його статусу або положен- ня в системі міжособистісних відносин.
Рольова гра - діяльність, у якій діти беруть на себе ролі дорослих лю- дей, і узагальнено, у спеціально створених ігрових умовах відтворюють їхні дії і стосунки між ними.

117
С
"Скидання масок" ефект - більш глибоке пізнання молодятами один одного в звичних сімейних умовах супроводжується побудовою реалістично- го образу шлюбного партнера.
"Скляної стелі" ефект - невидимі і формально не позначені бар'єри, що перешкоджають кар'єрному росту жінок Цей ефект породжується гендер- ними стереотипами, що панують в суспільстві.
"Спорожнілого гнізда" ефект - переживання людиною своєї занедба- ності і ізольованості через залишенням її рідного дому дорослими дітьми.
Самоактуалізація - 1) прагнення людини до найбільш повного прогре- сивного виявлення та розвитку своїх особистісних можливостей, потенціалу психіки і організму; 2) результат цього процесу.
Самовизначення юнаків - центральне особистісне новоутворення юнацького періоду, результат формування життєвого плану особистості, що проявляється у виборі професії, умов подальшого життя тощо.
Самоконтроль (як новоутворення молодшого шкільного віку) - здат- ність до свідомого управління і регуляції дитиною власної психічної і поведі- нкової активності.
Самооцінка - компонент самосвідомості, який виявляється в тому, як
індивід оцінює свої досягнення і невдачі, якості та можливості.
Самопізнання - процес, який ґрунтується на самоспостереженні особи- стості та ставленні до неї інших людей.
Самопрезентація - дії людини, спрямовані на пред'явлення особистих якостей в суспільстві, самоподача.
Самореалізація - конструктивне виявлення та реалізації людиною сво- го особистісного потенціалу, його розвиток і збагачення.
Самосвідомість - відносно стійка, більш або менш усвідомлена система уявлень про себе.
Самоспостереження - спостереження за своїми діями, поведінкою, пе- реживаннями, думками й іншими проявами психічного життя.
Світогляд - система поглядів на об'єктивний світ і місце в ньому люди- ни.
Сенс життя - центральний життєвий мотив людини, що відображає призначення її життя, самореалізації.
Сенситивний період - чутливий, оптимально сприятливий до розвитку певних психічних функцій відрізок становлення особистості.
Сенсомоторная стадія (за Ж. Піаже) - перший етап когнітивного роз- витку, триває до двох років і характеризується пізнанням дитиною дійсності за допомогою елементарних дій з конкретними предметами.
Сенсорні еталони - вироблені людством уявлення про основні варіанти кожного виду властивостей і відношень (кольорів, форм, розмірів предметів,
їх розташування у просторі, висоти звуків тощо).
Сенсотворення - формування в особистості загальних уявлень про сенс життя; пошук сенсу власного існування.

118
Сиблінги - брати і сестри, які мають спільних кровних батьків.
Символічні дії - створення нових відношень між предметом і його ви- користанням.
Систематизація - загальнонауковий метод дослідження, що передбачає групування, приведення в систему певних особливостей за конкретними (ос- новними, додатковими, другорядними) ознаками.
Смислові системи - утворення, які впорядковують життєвий досвід, організовують мислення людини і зумовлюють певну її поведінку.
Соліпсизм немовляти - період абсолютного егоцентризму дитини першого року життя.
Сором - почуття, що відноситься до групи моральних і виникає в ре- зультаті усвідомлення людиною невідповідності своїх дій і вчинків тим нор- мам, яких вона дотримується у своєму житті Сором розвивається у дітей під впливом критичних зауважень оточуючих людей.
Соціалізація - процес засвоєння соціального досвіду індивідом, що за- безпечує його інтеграцію в суспільстві.
Соціальна орієнтація особистості - усвідомлення своєї належності до соціальної спільноти (національної, професійної, вікової), вибір свого майбу- тнього соціального становища і шляхів його досягнення.
Соціальна психологія - галузь психології, що вивчає взаємозв'язок, взаємозалежність, взаємовпливи соціального і психічного на рівні індивіда і спільноти.
Соціальна ситуація розвитку - особливе поєднання внутрішніх проце- сів і зовнішніх умов психічного розвитку індивіда, типове для представників кожного вікового періоду.
Соціальний вік - вік, який визначають з огляду на відповідність стано- вища людини, існуючим у конкретному соціумі, нормам.
Соціальний статус - становище людини в суспільстві, визначена соціа- льна роль.
Соціальний фактор психічного розвитку - сукупність зовнішніх гро- мадських і психологічних умов, з якими стикається і взаємодіє індивід в ході становлення своєї особистості.
Соціальні порівняння - порівняння себе з ровесниками, іншими людь- ми, своїм ідеалом, а також із собою в минулому, актуальному теперішньому, потенційному близькому і віддаленому майбутньому.
Соціальні стереотипи - поширені в суспільстві судження, мають уза- гальнений характер.
Соціально-психологічний реалізм - здатність визначати відповідність свого Я соціальному простору, з яким пов'язане професійне зростання.
Спадковість - здатність живих організмів відтворювати родової розви- ток У психології спадковість розглядається як компонент біологічного факто- ра психічного розвитку індивіда.
Спадковість соціальна (у тлумаченні Г.С. Костюка) - сукупність куль- турних досягнень людства, накопичених у процесі його історичного і суспі-

119
льного розвитку.
Спостереження (у психології) - метод цілеспрямованого сприйняття зовнішніх проявів поведінки людини в звичних для неї умовах без активного втручання дослідника.
Сприйняття - пізнавальний процес, який полягає у цілісному відобра- женні предметів і явищ, здатності індивіда отримувати багато наочних, зву- кових, тактильних і смакових вражень.
Спрямованість особистості - сукупність потреб, інтересів, прагнень, життєвих цінностей і орієнтацій особистості, що визначає мотивацію її діяль- ності.
Стагнація особистісна - застій в особистісному розвитку людини, ви- кликаний її зацикленістю на минулому і непереносимості подальших змін
ідентичності.
Старість - заключний період життя людини, завершальний дорослість і характеризується деяким зниженням життєвої активності, ослабленням пси- хічних функцій і процесів.
Статеве виховання - засвоєння знань про взаємини статей, формуван- ня культури статевої поведінки.
Стійкість уваги - здатність тривалий час зосереджуватися на абстракт- ному, логічно організованому матеріалі.
Страх - негативний емоційний стан, який виникає у ситуаціях уявної або реальної загрози біологічному або соціальному існуванню людини, спря- мований на джерело цієї ситуації.
Стрес - стан організму, що виникає у відповідь на дію несприятливих зовнішніх чи внутрішніх факторів.
Суб'єктна активність - активність, яка визначає спрямованість зусиль суб'єкта (гри, навчання, праці), зміну їх тенденції.
Сублімація - переключення спрямованої на прагнення до задоволення енергії на несексуальні об'єкти, цілі та види діяльності.
Супідрядність мотивів (як психічне новоутворення дошкільнят) - зда- тність дошкільника підпорядковувати поведінку одному домінуючому мотиву над іншими, менш значущими.
Сюжетно-рольова гра - форма ігрової діяльності, що припускає наяв- ність сюжету (відтворення зміст реальної дійсності) і відповідних ролей (імі- тація дитиною певної діяльності).
Т
Текучий інтелект - здатність інтелекту людини засвоювати нові знан- ня.
Темперамент - стійке поєднання індивідуальних особливостей індиві- да, пов'язаних із динамічними аспектами психічної діяльності: інтенсивністю, швидкістю, темпом, ритмом тощо.
Теоретичне ставлення до знань (як новоутворення пізнавальної сфери молодшого шкільного віку) - усвідомлення дитиною значущості знань, отри-

120
маних у початковій школі, для подальшого вивчення основ наук.
Теоретичний аналіз - загальнонауковий метод дослідження, який за- безпечує розчленування явища, що вивчається, на елементи, розкриття його структури і специфіки.
Теоретичний синтез - загальнонауковий метод дослідження, який дає змогу відтворити психічне явище в цілісності, в системі найсуттєвіших зв'яз- ків і опосередкувань, обґрунтувати актуальну щодо нього концепцію.
Теорія рекапітуляції - система уявлень, за якою розвиток індивіда схематично відтворює та повторює історію людського роду, виявляючись у генетично запрограмованій послідовній зміні спадково зумовлених форм по- ведінки, почуттів і соціальних інстинктів.
Тератогени - фактори пренатального розвитку дитини, що викликають відхилення в її фізичному і психічному розвитку До типових тератогенів від- носиться алкоголь, наркотичні речовини, медичні препарати.
Термінальна фаза - останній відрізок життя людини, передсмертний період.
Тести - вид випробувальних методик, що оцінюють ступінь розвитку і прояву окремих психічних рис і властивостей людини За змістом оцінюваних об'єктів тести умовно діляться на інтелектуальні, особистісні та тести досяг- нень.
Тестування - метод психологічної діагностики, що використовує стан- дартизовані завдання або питання, що мають певну шкалу оцінювання Пра- вильне проведення та інтерпретація тестування вимагає участі кваліфіковано- го психолога.
Типологізація - загальнонауковий метод дослідження, який полягає в розподілі систем об'єктів на групи з допомогою узагальнень, ідеалізованої моделі чи типу, у виявленні подібних і відмінних ознак в об'єктах, що вивча- ються, у пошуку надійних способів їх ідентифікації.
Тривожність - схильність індивіда до переживання тривоги, що вини- кає внаслідок уявної чи реальної дії загрозливого фактора Тривожність буває ситуативною (реакція на швидкоплинних небезпеки) і патологічною (постійне перебування в стані тривоги або надмірний її ступінь) Патологічна тривож- ність є показником дезадаптації людини в певних соціальних умовах.
Трудова діяльність - один з онтогенетичних видів діяльності людини; процес свідомого виконання індивідом конкретної праці. Для дорослих праця виступає провідною діяльністю.
У
Увага - спрямованість і зосередженість психічної діяльності на певних об'єктах.
Узагальнення - загальнонауковий метод дослідження, що має на меті об'єднання різних фактів, які характеризують психічне явище, що вивчається, виокремлення на цій основі головних із них.
Умови психічного розвитку - сукупність біологічних і соціальних

121
особливостей розвитку певного індивіда Умови мають варіативний характер на відміну від загальних факторів психічного розвитку.
Упертість дитяча - один із проявів неслухняності, безпричинний неви- правданий опір дитини вимогам дорослого Упертість може проявитися у ди- тини як реакція на незадоволену потребу.
Упізнавання - ототожнення об'єкта чи події, що сприймається, з одним
із зафіксованих у пам'яті образів (еталонів).
Учіння - один з генетичних видів діяльності людини, що сприяє ефек- тивній соціалізації і проявляється в цілеспрямованому засвоєнні людиною знань, формуванні умінь і навичок.
Учіння - цілеспрямований процес засвоєння знань, оволодіння уміння- ми і навичками.
Уява - процес створення людиною уявлень, які в дійсності нею не сприймалися.
Уявлення - наочні образи раніше сприйнятих предметів і явищ об'єкти- вної дійсності.
Ф
Фаза психічного розвитку - одиниця розподілу онтогенезу, характери- зується змінами лише певної сфери психіки.
Фактор психічного розвитку - вихідна обов'язкова детермінанта пси- хічного розвитку людини, має загальний характер для всіх індивідів Вікова психологія оперує трьома базовими факторами психічного розвитку індивіда
- біологічною основою, соціальним середовищем і активністю самої людини.
Фалічна стадія (за З. Фройдом) - третя стадія психосексуального роз- витку, в якій джерелом насолоди і задоволення для дитини є її геніталіії.
Фемінність (жіночність) - сукупність фізичних, психічних і поведінко- вих властивостей, які суспільство визначає як чисто жіночі.
Фетальна фаза розвитку - останній етап пренатального (внутрішньоу- тробного) розвитку дитини, починається з третього місяця вагітності і триває до народження протягом фетальної фази відбувається подальший розвиток і вдосконалення в усіх життєвих систем і функцій дитини у підготовці до на- родження та самостійного життя.
Філогенез - історичний процес розвитку всіх живих організмів на Землі
Психологія акцентує увагу на філогенетичному виникненні та розвитку пси- хіки та відповідних їй форм поведінки.
Формальних операцій стадія (за Ж. Піаже) - етап когнітивного розви- тку індивіда, в ході якого усувається залежність мислення від безпосередньо- го досвіду індивіда, формується здатність до оперування абстрактними по- няттями, формулювання гіпотез умовиводів.
Фрустрація - психічний стан людини, зумовлений нездоланними труд- нощами на шляху до мети або задоволення власних потреб і бажань.

122
Х
Характер - індивідуальне поєднання істотних властивостей особистос- ті, що виявляються в її поведінці і діяльності, у ставленні до суспільства, пра- ці, колективу, до себе.
Хобі-реакція підліткова - схильність підлітків переймати і поширюва- ти інтереси, захоплення ровесників, яка має поверхневий і швидкоплинний характер.
Хранитель сім'ї - місія представників середнього дорослого віку, ви- ражається у збереженні сімейних традицій, налагодженні зв'язку між членами сім'ї різних поколінь.
Хронологічний вік - паспортний вік людини, кількість прожитих років.
Ц
Центрація - підкорення маргінальних (крайніх) елементів психічної си- стеми центральному, якому належить провідна роль.
Ціннісні орієнтації - 1) вибіркова відносно стійка система інтересів і потреб особистості, 2) система індивідуальних критеріїв для оцінки вчинків або прагнень інших людей особистістю.
Ш
Шкільна зрілість дошкільника - прийнятний рівень фізичного і пси- хічного розвитку шестирічної дитини, що забезпечує її адекватне пристосу- вання до умов шкільного навчання.
Шлюбна адаптація вторинна - надмірне звикання подружжя один до одного, ослаблення подружньої любові та пригнічення неповторного характе- ру шлюбного союзу.
Шлюбна адаптація первинна - процес пристосування подружжя до шлюбного життя, який полягає в поступовому взаємному узгодженні їх ду- мок, почуттів і поведінки.
Ю
Ювеналізм - поширений в суспільстві культ молодості, переоцінка її переваг.
Юнацька субкультура - особливий етико-естетичний пласт, який ви- значає стиль життя, мислення молодих людей і відрізняється своїми звичая- ми, нормами і цінностями від уподобань дорослих.
Юнацький період - етап життя людини, триває від 15 до 21 року і ха- рактеризується завершенням або стабілізацією основних систем психічного і фізичного розвитку. Юнацький період ділиться на дві фази - ранню юність
(15-18 років) і власне юність (18-21 рік).
Я
Ядро Я-концепції - самість, автентичність людини, що відрізняє її від
інших людей і зберігається протягом усього життя; основні уявлення про себе.