1   2   3
Ім'я файлу: Робота № 3 від 10.04.2020.docx
Розширення: docx
Розмір: 56кб.
Дата: 11.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
Робота № 1 від 07.04.2020.docx

«Доріжка» слідів та її елементи.


У доріжці слідів можна виділити наступні ознаки (елементи): 1) лінія напрямку рух; 2) лінія ходьби; 3) права лінія кроку; 4) ліва лінія кроку; 5) довжина лівого кроку; 6) довжина правого кроку; 7) ширина розстановки ніг; 8) кут розвороту лівої стопи; 9) кут розвороту правої стопи.

Лінії напрямку рух, вказує напрямок, у якому відбувається переміщення людини при його ходьбі.

Лінія ходьби являє собою, ламану лінію, що з'єднує центри відображень задніх зрізів підбора у слідах взуття. За даною лінією відбувається переміщення центру ваги тіла під час ходьби або бігу.

Довжина кроку - це величина розмаху перенесеної вперед ноги. Визначають довжину кроку правої і лівої ноги, вона залежить від швидкості пересування людини, її зросту, віку, статі та інших характеристик.

Ширина розстановки ніг є відстань, що визначає поперечне розміщення ніг людини при ходьбі або бігу. На ширину розстановки ніг також можуть справляти вантаж, перенесений особою, та її професія.

Кут розвороту стопи відображає положення стопи правої і лівої ніг у момент їх зіткнення зі слідосприймаючою поверхнею. Кожній нозі властивий свій кут розвороту стопи. Він може бути: позитивним (носки стоп при ходьбі повернуті назовні), нульовим (коли осьові лінії слідів стоп паралельні лінії напрямку руху) і негативним (носки стоп при ходьбі повернені у середину).

Сукупність зазначених ознак дозволяє зробити можливе судження про окремі характерні ознаки особи і тим самим виокремити її з числа підозрюваних осіб. Так, за названими вище ознаками, взятими у сукупності, можна приблизно виявити і проаналізувати інформацію за трьома напрямами щодо:

1) злочинця (стать, вік, зріст, професію, наявність спеціальної підготовки, функціональні особливості нижніх кінцівок, психічний і фізичний стан і т. ін.);

2) взуття (тип, модель, розмір, особливості підошви, відображені особливості експлуатації і т.п.); 3) механізму вчиненого злочину в цілому або його частин (шляхи проникнення і відходу, напрямок пошуків, взаємодія з різними об'єктами, кількість людей і т. ін.).

Так доріжка слідів ніг містить додаткові ознаки для ідентифікації особи за особливостями ступні або взуття. Вивчення доріжки слідів на місці події дозволяє отримати відомості про механізм події, про фізичні ознаки, статеву приналежність, про хворобливий або стомлений стан і про патології ходи людини, яка залишила сліди.


  1. Види слідів транспортних засобів.


Судова транспортно-трасологічна експертиза має на меті встановлення транспортного засобу, який залишив сліди, виявлення істотних обставин механізму утворення слідів або дорожньо-транспортної пригоди в цілому.

Основними завданнями трасологічної експертизи слідів транспортних засобів є ідентифікація (ототожнення) конкретної одиниці транспортного засобу за частинами та слідами, що залишені його частинами; діагностика (встановлення властивостей і стану об'єктів) та ситуаційні завдання (встановлення механізму слідоутворення, механізму взаємодії транспортного засобу з іншими об'єктами).

Сліди транспортних засобів містять значний обсяг інформації, яка може бути використана для встановлення виду (типу), марки транспортного засобу, напрямку його руху тощо. Питаннями, що можуть бути поставлені на вирішення транспортно-трасологічної експертизи є такі:

1) Яким видом (типом, моделлю) та якими частинами транспортного засобу залишені сліди?

2) Чи залишені сліди даним транспортним засобом (його частинами)?

3) Яким колесом транспортного засобу залишені сліди (правим, лівим, переднім, заднім)?

4) Шиною якої моделі залишені сліди?

5) Чи піддавалася покришка шини транспортного засобу, слід якої виявлений на місці події та наданий для дослідження, відновлювальному ремонту?

6) Чи є на даному об'єкті (одязі потерпілого, огорожі дороги, дорожньому покритті тощо) сліди транспортного засобу?

7) Чи утворилися сліди на об'єкті в результаті його переїзду колесами транспортного засобу?

8) Яка послідовність утворення пошкоджень на транспортному засобі?

9) Який механізм утворення слідів на транспортному засобі?

10) Чи є знайдений предмет (його фрагмент – уламки кронштейна, гайки, фрагменти фарного розсіювана, повторювана поворотів або вітрового скла, фрагменти лакофарбового покриття) частиною наданого для дослідження транспортного засобу?

11) Який механізм утворення пошкоджень на вітровому склі транспортного засобу?

12) На який вид транспортного засобу був установлений розсіював світла фар, уламки якого надані для дослідження?

13) Яка причина руйнування (механічний удар, термічний вплив, вибух тощо) скла, розсіювана світла фар?

14) Яким було взаємне розташування транспортного засобу і пішохода у момент наїзду?

15) Чи мав місце факт контактної взаємодії транспортного засобу з іншим об'єктом (ділянкою місця події)?
У разі зіткненні транспортних засобів головним завданням експертного дослідження є встановлення місця зіткнення відносно меж та осьової лінії проїжджої частини дороги. Основними при встановленні механізму зіткнення є пошкодження на досліджуваних автомобілях, а основними при встановленні місця зіткнення є сліди, зафіксовані у схемі ДТП. Тому сліди, котрі підлягають експертному аналізу, можна умовно поділити на дві групи: сліди у вигляді пошкоджень на транспортних засобах і сліди, залишені транспортними засобами на інших об'єктах (проїжджій частині, на елементах дороги тощо).

Місце зіткнення – це ділянка події, над якою розташовувалися такі, що зіткнулися, частини транспортних засобів при їх первинному контакті. У практиці судової автотехнічної експертизи при аналізі механізму події під місцем зіткнення розуміють проекцію точки первинного контакту таких, що зіткнулися, частин транспортних засобів на проїжджу частину (дорогу) у вигляді геометричної точки з двома координатами в системі прямокутних координат. У дійсності місцем зіткнення може бути не тільки якась одна точка на проїжджій частині дороги, а й сукупність точок у вигляді прямої або кривої лінії або ділянки проїжджої частини певних розмірів. Характер і розміри останньої залежать від форми і площі контакту таких, що зіткнулися, частин транспортних засобів.

При зіткненні транспортних засобів на проїжджій частині дороги зазвичай залишаються окремі предмети, частини, деталі транспортних засобів. Місце розташування таких предметів найчастіше свідчить лише про ділянку, на якій відбулася дорожньо-транспортна пригода, а не про точку (місце) зіткнення, тому, залежно від скорості руху транспортного засобу – учасника зіткнення, кута, під яким знаходилися транспортні засоби в момент їх зіткнення, осколки скла можуть переміщуватися на значну відстань від безпосереднього місця зіткнення. Це стосується й інших частин або деталей, які відокремилися від транспортних засобів. Отже, місце розташування вказаних вище предметів після події не зажди є інформативною ознакою, що точно визначала б місце безпосереднього зіткнення транспортних засобів.

До найбільш інформативних ознак, що вказують на розташування місця зіткнення, відносяться сліди переміщення транспортних засобів до зіткнення. Такі сліди можуть бути слідами гальмування, хитання, бокового здвигу, пробуксовки тощо. Встановлення місця зіткнення за слідами переміщення автомобілів потребує дослідження як характеру їх розташування, так і належності конкретному автомобілю і навіть колесу. Наприклад, якщо за схемою на проїжджій частині відображений слід гальмування, котрий спочатку мав прямолінійну направленість, а потім різко відхилився в бік, то місце відхилення слідів вказує на те, що в процесі руху автомобіля на нього впливало ударне навантаження, котре призвело до відхилення руху автомобіля. Виникнення ударного навантаження, що виключене в нормальних експлуатаційних умовах, зумовлене взаємодією автомобілів при зіткненні. Тому при визначенні місця зіткнення вказується як місце зміни напрямку слідів гальмування, так і розташування місця первинного контакту на самому автомобілі, що встановлюється при визначенні механізму зіткнення.

Сліди бокового здвигу також вказують на те, що їх утворення спричинило зіткнення автомобілів, і при встановленні належності даних слідів конкретним колесам визначається місце зіткнення.

До слідової інформації, що вказує на розташування місця зіткнення, відносять сліди у вигляді осипу ґрунту або грязі, котра спадає з-під нижніх частин транспортного засобу внаслідок зіткнення, а також сліди у вигляді подряпин, задертостей, вибоїн на дорозі, що залишені деформованими частинами транспортного засобу після зіткнення. У такому випадку після встановлення місця зіткнення необхідно встановити, якою саме частиною і якого транспортного засобу залишені ці сліди на дорожньому полотні. Встановлення цих обставин здійснюється під час експертного огляду пошкоджених транспортних засобів у процесі встановлення механізму їх зіткнення. Часто в схемі, яка додається до місця огляду ДТП, вказують лише осип осколків скла і відокремлених дрібних деталей транспортних засобів. Відповідно до методичних рекомендацій осип осколків скла та інших дрібних деталей вказує лише на зону, в якій розташоване місце зіткнення, а не саме місце зіткнення. Тому встановлення координат місця зіткнення за розташуванням осипу осколків і сипучих вантажів може бути здійснено методом виключення територій.

При встановленні механізму зіткнення транспортних засобів визначальною є слідова інформація у вигляді пошкоджень на самих транспортних засобах. У транспортній трасології відсутнє розмежування об'єктів на слідоутворюючий і слідосприймаючий, оскільки будь-яка ділянка пошкоджень водночас є і слідоспримаючою, і слідоутворюючою.

Ще один вид слідової інформації досліджується у комплексних автотехнічних і судово-медичних експертизах. Цими слідами є сліди на одязі потерпілого, а також сліди у вигляді тілесних ушкоджень на тілі потерпілого. Дослідження таких слідів у сукупності із слідами на транспортному засобі дозволяє встановити механізм наїзду автомобіля на пішохода.

До найбільш складних відносять дослідження слідової інформації, в результаті яких визначається особа, яка керувала транспортним засобом на момент ДТП. Для цього досліджують сліди на дорозі, на транспортному засобі, а також на тілі осіб, які перебували в салоні транспортного засобу на момент події.
Список використаної літератури
1. Криміналістика: підруч. / В. 10. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель [та ін.]: за ред. В. ІО. Шепітька. – 5-те вид. переробл. та допов. – К.: Ін Юре, 2016. – 640 с.

2. Волобуєв А.Ф. Про методи криміналістики / А.Ф. Волобуєв // Про печення розкриття та розслідування злочинів : 36. матеріалів міжнарод. на-ук.-практ. конф. - К., 2010. - С. 28-29.

3. Когутич 1.1. Криміналістичні знання, їх сутність і потреба розширення меж використання : монографія / 1.1. Когутич. - Львів : "Тріада плюс", 2008. - 420 с.

4. Кофанов A.B. Криміналістика: питання і відповіді : [навчальний посібник] / A.B. Кофанов, О.Л. Кобилянський, Я.В. Кузьмічов та ін. - К. : Центр учбової літератури, 2011. - 280 с.

5. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05.04.2001 № 2341-III [Електронний ресурс] / Верховна Рада України // Офіційний сайт Верховної Ради України: Законодавство. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

6. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI [Електронний ресурс] / Верховна Рада України // Офіційний сайт Верховної Ради України: Законодавство. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас