Ім'я файлу: Робота № 3 від 10.04.2020.docx
Розширення: docx
Розмір: 56кб.
Дата: 11.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
Робота № 1 від 07.04.2020.docx
Розширення: docx
Розмір: 56кб.
Дата: 11.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
Робота № 1 від 07.04.2020.docx
Дактилоскопічна експертиза.
Дактилоскопічна експертиза (експертиза слідів рук) є різновидом трасологічної експертизи; її головним завданням є ідентифікація особи за слідами її рук, залишеними на місці події. Якщо версія про особу, яка залишила слід, ще не висунута і слідчий вважає за потрібне встановити, чи є на предметах обстановки місця події невидимі або слабковидимі сліди, експерту ставлять питання про наявність такого роду слідів і їх придатність для ідентифікації особи.
Існує три види завдань дактилоскопічної експертизи: ідентифікаційні, ситуаційні та діагностичні. Усі три види нерозривно пов'язані між собою і в основному не можуть вирішуватися одне без інших. Ідентифікаційне завдання в дактилоскопічній експертизі – це встановлення тотожності особи за сукупністю загальних та окремих ознак, що відобразилися у сліді. Ситуаційне завдання експертизи полягає у встановленні механізму події або її елементів виходячи з результатів дослідження ситуації за слідами. Вирішення ситуаційних завдань пов'язане з дослідженням властивостей і процесів, що визначають механізм та умови взаємодії об'єктів під час події. Об'єктом ситуаційної експертизи є подія злочину, що відобразилася не лише в окремих слідах, а й здебільшого у речовій обстановці місця події в цілому. Діагностичними дослідженнями встановлюються фактичні обставини на основі самих матеріальних об'єктів – їх слідів, інших відображень фізичних процесів, що супроводжували вчинення злочину, шляхом дослідження властивостей і стану об'єкта, його відображень, результатів дії (події), співвідношення фактів (подій, дій).
Взаємодія об'єктів на місці події не обмежується відображенням ознак одного об'єкта на іншому, оскільки у слідоутворенні можуть брати участь й інші об'єкти, котрі впливають на механізм взаємодії і надають йому своєрідного характеру. Сукупність конкретних умов відображення рельєфу слідоутворюючого об'єкта характеризує механізм слідоутворення, оскільки в кожному окремому випадку саме він визначає особливості відображення ознак та їх взаємозв'язок.
До питань, які вирішуються в межах діагностичних завдань, можна віднести такі:
1) Якою рукою і якими пальцями залишені сліди на певній поверхні?
2) Яким є строк збереження слідів рук на склі (дереві, папері, металі тощо) за певних умов?
3) Які особливості мають руки людини, яка залишила сліди (відсутність пальців, наявність шрамів тощо) у певному місці?
4) Людина, яка залишила сліди на певній поверхні, предметі, є шульгою або правшою?
5) Якими ділянками поверхні долоні залишено сліди, виявлені на певному предметі?
6) Чи є ознаки перенесення вилучених слідів з однієї поверхні на іншу?
Одним із важливих діагностичних завдань є встановлення давності утворення слідів рук на місці їх виявлення, оскільки це дозволяє визначити часові характеристики вчинення злочину. При встановленні відносної давності утворення слідів рук необхідно звертати увагу на ступінь забрудненості слідів, висоту і ширину папілярних гребінців, які з часом зменшуються, чіткість і контрастність папілярних ліній тощо. До того ж необхідно враховувати всі фактори, які впливають на процес старіння сліду.
До питань, які вирішуються в межах ситуаційних завдань, можна віднести такі:
1) Чи утворені сліди на досліджуваному об'єкті при захваті предмета рукою, торканням або іншими діями особи, яка їх залишила?
2) У результаті якої дії залишено слід (захват, торкання тощо) на даному предметі?
3) Чи піддавалися сліди рук, виявлені на місці події, сторонньому впливу після моменту слідоутворення?
Об'єктами дослідження з метою ідентифікації особи за папілярними лініями рук є сліди пальців та (або) долонь. Речові докази, на яких знайдені сліди рук або припускається їх наявність, мають надсилатися експертові в якомога коротші строки. Експертиза може бути проведена також шляхом дослідження копії сліду на слідокопіювальній плівці, зліпка об'ємного сліду або масштабного фотознімка сліду. Як порівняльні зразки надаються експериментальні відбитки нігтьових фаланг пальців або відбитки долонь осіб, які підлягають перевірці.
Якщо у процесі слідчого огляду не встановлено, якою частиною руки залишено слід, експертові направляються експериментальні відбитки всіх трьох фаланг пальців рук, а також відбитки долонь. Коли є дані, які вказують на те, що слід залишено крайньою верхньою ділянкою нігтьової фаланги, крім відбитків нігтьових фаланг додатково відбираються відбитки цих ділянок. До кола осіб, які перевіряються, треба включати і тих, що не причетні до скоєння злочину, якщо вони могли залишити сліди на місці події, наприклад мешканців квартири, в якій скоєно крадіжку. Встановлення того факту, що слід залишила саме ця особа, запобігає пошуку нових підозрюваних і призначенню зайвих експертиз.
Процес експертного дослідження з метою ідентифікації складається з кількох послідовних етапів: підготовчий етап, роздільний аналіз, порівняльне дослідження, складання висновків. При роздільному аналізі окремо досліджують слід (чи його копію) та об'єкт (експериментальні зразки), який міг залишити слід на місці події. Основним завданням етапу є виявлення і вивчення загальних і окремих ознак зовнішньої будови, які відбиті в сліді та притаманні об'єкту. Спочатку виявляються загальні ознаки папілярного візерунка (його тип і вид, взаємне розташування частин і елементів узору, загальна спрямованість окремих потоків ліній узору, його розмір, ширина ліній узору, загальна кількість деталей в узорі тощо), а потім окремі ознаки (початок і кінець лінії, місток, гачок, розвилок, згинання, потоншення чи потовщення папілярної лінії, форми країв, пори тощо).
Методика дактилоскопічної експертизи – це сукупність спеціальних прийомів і методів дослідження речових доказів, які застосовують у криміналістиці. Для всіх видів криміналістичних експертиз ці прийоми мають загальний характер, разом з тим, кожний із видів криміналістичного дослідження має специфічні особливості, які дістають вияв у цільовому призначенні методів і послідовності їх застосування.
Експертиза слідів папілярних узорів базується на загальних принципах криміналістичної експертизи і складається з чотирьох стадій: попереднє дослідження, детальне дослідження, оцінка результатів і формулювання висновків; оформлення матеріалів дослідження.
Попереднє дослідження об'єктів. Перш за все треба враховувати, що точне розміщення слідів на об'єкті експерту невідоме. Щоб уникнути їх знищення або утворення нових слідів, роботу з пред'явленими предметами необхідно проводити дуже обережно (бажано в гумових рукавичках). Спочатку експерт знайомиться з постановою або письмовим завданням, ретельно вивчає обставини кримінального провадження, які послугували підставою для призначення експертизи. Особливо ретельно він вивчає обставини, пов'язані з виявленням слідів, їх розташуванням на предметі, з механізмом їх утворення, способами виявлення, фіксації та вилучення. Вивчення цих обставин допоможе експерту швидше дійти об'єктивних і достовірних висновків. До вказаних обставин відносяться: вивчення даних, які дозволяють судити про наявність, характер і межі можливих змін об'єктів експертизи, які могли виникнути у період між їх виявленням на місці пригоди та початком дослідження. За цей час можуть відбутися зміни як шкірного покриву особи, питання про тотожність якої вирішується (наприклад через хворобу шкіри, різні травматичні ушкодження та навмисні спотворення шкірних узорів), так і речових доказів – слідів рук, підошов ступнів ніг, які могли статися через цілу низку причин (наприклад внаслідок невмілого вилучення слідів або поганих умов їх зберігання). Відомості про можливі зміни об'єктів експертизи дозволяють правильно обґрунтувати причини появи деяких відмінностей у сукупності ідентифікаційних ознак досліджуваного об'єкта і з'ясувати умови утворення слідів на місці події. Такого роду відомості необхідні для визначення повноти і точності відображення ідентифікаційних ознак шкірних узорів у виявлених слідах. Крім того на різних стадіях експертного дослідження експерт-криміналіст іноді використовує дані, які він встановив у ході вивчення обставин кримінального провадження. Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження дає можливість не тільки з'ясувати суттєві дані про об'єкти експертизи, а й більш повно і точно визначити обсяг і зміст наступного дослідження.
Експерт перевіряє правильність упаковки об'єктів, чи не пошкоджені вони під час транспортування, чи всі необхідні матеріали (досліджувані об'єкти та зразки) надійшли, чи відповідають вони переліку, наведеному в постанові про призначення експертизи або клопотанні про залучення експерта, ухвалі суду. Якщо необхідно, експерт може зажадати додаткові матеріали. У разі неможливості вирішити питання без останніх, експерт повертає слідчому пред'явлені об'єкти із вказівкою причин у супровідному листі.
Вивчення об'єктів дактилоскопічної експертизи на стадії попереднього дослідження розпочинається з попереднього огляду. Передусім необхідно з'ясувати, чи змінились об'єкти під час транспортування. Про це можна судити за станом упаковки та написами, розміщеними на ній. Остаточного висновку можна дійти лише після встановлення відповідності (або невідповідності) цих об'єктів даним, викладеним у супровідному документі або у постанові про призначення експертизи. Це має особливо велике значення для даного виду досліджень, тому що об'єкти часто бувають схожими (наприклад пляшки, чашки, тарілки тощо). Якщо пред'явлені речові докази не пошкоджені і відповідають документам, то здійснюється їх подальше дослідження.
Під час ідентифікаційного дослідження необхідно з'ясувати, наскільки якісні одержані відбитки пальців, долонь. Нечіткі відбитки, на яких деталі будови папілярних узорів непомітні, мають бути повернені і замінені новими. Неповні відбитки, як правило, також необхідно повернути, але іноді їх можна використати для вирішення питання про тотожність. Якщо в сліді, знайденому на місці пригоди, відобразився тільки центр пальцевого узору, причому аналогічні ділянки є і достатньо чітко спостерігаються у відбитках особи, що перевіряється, то нема необхідності в отриманні додаткових зразків. Тому питання про одержання більш якісних зразків краще вирішувати після попереднього порівняння відбитків.
Детальне дослідження пред'явлених об'єктів розпочинається з їх огляду, в ході якого досліджуються фізичні властивості об'єктів експертизи: наявність або відсутність слідів на досліджуваному об'єкті; фізичні властивості самих слідів, що дозволить більш точно визначити умови їх подальшого дослідження, способи зберігання та прийоми роботи з ними. Наприклад, для збереження об'ємних слідів на легкоплавких речовинах (стеарині, воску, вершковому маслі тощо) необхідна відповідна температура; сліди на пиловій поверхні треба оберігати від механічних пошкоджень; потожирові сліди, виявлені на шорсткому папері, необхідно одразу ж зафіксувати (наприклад сфотографувати), тому що речовина сліду порівняно швидко всмоктується в товщу паперу. В процесі огляду широко використовують нескладні збільшувальні оптичні прилади, наприклад лупи різної кратності. Потім установлюється, як і в результаті чого відобразились папілярні лінії в сліді, тобто слід поверхневий чи об'ємний, забарвлений чи пото-жировий, видимий чи невидимий, визначається та фіксується точне місцезнаходження слідів на об'єкті, вивчається їх взаєморозташування і напрям потоків папілярних ліній. Якщо сліди невидимі, проводиться їх виявлення тими або іншими методами, про що йшлося вище.
Далі встановлюється, в результаті яких дій могли бути залишені сліди на тих або інших предметах (доторкання, натискування, захват, ковзання). Тільки ретельно вивчивши механізм утворення слідів, удається пояснити, у разі встановлення тотожності, ті або інші відмінності в особливостях будови папілярного узору, деяку невідповідність у розташуванні однакових ознак досліджуваних слідів і відбитків пальців на дактилоскопічній картці. Визначається, чи залишений слід пальцем руки чи долонею; якщо пальцем, то яким, якою ділянкою долоні або пальця.
Беручи за основу результати вивчення, експерт-криміналіст уже на цій стадії дослідження об'єктів може дійти висновку, що окремі, або всі сліди, внаслідок низької виразності у них шкірних узорів (наприклад внаслідок суцільного "мазка"), або явно недостатньо відображених ідентифіїсаційних ознак – непридатні для ідентифікації.
Визначення можливості використання слідів з метою ідентифікації, як і саме ідентифікаційне дослідження, найчастіше проводиться після фотографування слідів. Нерідко вже під час безпосереднього вивчення сліду на предметі очевидно, що для ідентифікації особи він непридатний. До таких слідів відносяться так звані мазки, а також сліди, в яких деталі будови папілярного узору нечіткі або відображені в недостатній кількості.
Види слідів ніг та їх значення для розслідування злочинів.
Ототожнення людини, яка залишила сліди ніг, і об'єктів, якими вони могли бути залишені, наприклад за відбитками взуття, що отримало відображення в сліді, має суттєве значення для розкриття злочинів і досудового розслідування кримінальних проваджень. У слідах ніг і взуття відображаються анатомічні та функціональні ознаки особи і ознаки носіння взуття. Відповідні сліди залишаються і на самій внутрішній чи зовнішній поверхні конкретного екземпляру взуття. На внутрішній стороні верхньої частини взуття можуть бути виявлені потерті чи втиснуті ділянки, які утворюються від постійного контакту з пальцями ноги. На устілці відображаються ознаки, що характеризують форму і розмір стопи та її частин. За наявності чітких відображень можна виділити і окремі ознаки, які вказують на деформацію пальців, мозолі, хворобливі зміни кісток плюсни тощо. У разі виявлення таких слідів варто призначати судову трасологічну експертизу і ставити на її вирішення відповідні питання. Основними завданнями цього виду трасологічної експертизи є ідентифікація людини за слідами: босих ніг, шкарпеток, панчіх, взуття та вирішення діагностичних завдань з установлення особливостей пересування людини, розміру взуття, росту людини тощо.
Предметом експертизи слідів ніг людини і взуття є встановлення фактичних обставин, пов'язаних з ідентифікацією особи, взуття та встановлення їх слідової взаємодії. Вивчення таких слідів дозволяє розв'язати низку ідентифікаційних і діагностичних завдань.
До основних ідентифікаційних завдань відноситься визначення, чи залишені сліди ніг певною особою або конкретним взуттям (панчохами, шкарпетками), яким вона користувалася.
Встановлення зазначених обставин дає можливість не лише звузити коло осіб або об'єктів, якими могли бути залишені виявлені сліди, а й полегшує в подальшому задачу органів досудового розслідування – ототожнення конкретного об'єкта.
Велику групу ідентифікаційних завдань складають питання, пов'язані із встановленням групової належності, зокрема, чи залишені сліди чоловічим або жіночим взуттям, взуттям якого виду і розміру вони утворені. З метою встановлення конкретної тотожності перед експертом можуть бути поставлені питання: чи залишені сліди взуттям, що вилучено у підозрюваного; чи залишені сліди босих ніг ногами підозрюваного; чи залишені сліди ніг шкарпетками (панчохами), які вилучені у підозрюваного.
Основними ідентифікаційними питаннями є:
1) Чи є на даній поверхні (даному предметі) сліди босих ніг (панчіх, шкарпеток, взуття) людини, та чи придатні ці сліди для ідентифікації людини (панчіх, шкарпеток, взуття)?
2) Чи залишені сліди, що виявлені на місці події, даною особою?
3) Чи залишені сліди в кімнаті наданими на дослідження шкарпетками, панчохами чи взуттям, вилученим у певної особи?
4) Чи залишені сліди ніг (шкарпеток, панчіх, взуття), виявлені в різних місцях, однією особою (сліди тих самих шкарпеток, панчіх, взуття)?
Діагностичні завдання передбачають встановлення властивостей об'єктів, якими залишені сліди: особливостей слідоутворюючої поверхні, що відобразилася в сліді; розміру та особливостей босої ноги; фізичних властивостей особи, якою залишено слід, – стать, ріст, особливості ходи тощо.
На вирішення експерту можуть бути поставлені такі питання:
1) Взуттям якого виду залишені дані сліди, і які його характеристики та особливі ознаки (розмір, ступінь зношування тощо)?
2) Який, орієнтовно, ріст людини, котра залишила сліди ніг?
3) Які особливості ходи людини відбились у "доріжці слідів", що виявлена на місці події?
З метою з'ясування механізму події на експертизу можуть бути поставлені такі питання:
1) У якому напрямку і в якому темпі (кроком, бігом) пересувалася особа, сліди ніг якої виявлені на місці події?
2) Як давно залишені сліди ніг (взуття) на місці події?
3) Які особливості мають стопи ніг, взуття, сліди яких виявлені на місці події?
4) Яким є механізм утворення слідів ніг, і чи утворилися вони при перенесенні вантажів, ковзанні тощо?
Об'єктами судово-трасологічної експертизи слідів ніг можуть бути:
– поверхневі сліди ніг або доріжки слідів, що відобразились на будь-яких предметах, на ґрунті або копії яких є на дактилоскопічній плівці;
– зліпки об'ємних слідів ніг, виготовлені за допомогою медичного гіпсу, полімерної силіконової пасти;
– фотографічні знімки слідів, виконані з дотриманням правил судової фотографії;
– матеріали кримінального провадження, в яких містяться відомості про час і умови виявлення слідів, способи їх фіксації та механізм події;
– взуття підозрюваного чи інших осіб, в якому особа могла бути на місці події;
– шкарпетки або панчохи, вилучені у особи, якщо на місці події було виявлено відповідні сліди, в яких відобразилася структура тканини і стан виробу.
Якщо об'єктом експертизи є зліпок об'ємного сліду або поверхневий відбиток босої ноги, для порівняльного дослідження виготовляються 2–3 експериментальних зліпки (відбитки) з босої ноги особи, яка підлягає перевірці. Коли об'єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду взуття, то експерту крім цього об'єкта направляється і саме взуття. У цьому разі порівняльні зразки виготовляються експертом. Якщо об'єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду шкарпеток (панчіх), надітих на ноги, то на експертизу крім зазначеного об'єкта надаються 2–3 експериментальних зразки зліпків (відбитків) шкарпеток (панчіх), надітих на ноги особи, що перевіряється, а також самі шкарпетки або панчохи.
Експертне дослідження слідів ніг і взуття базується на загальних положеннях методики, що прийнята в трасології. Ідентифікація взуття (шкарпетки або панчохи) за залишеними слідами здійснюється методом порівняльного дослідження загальних і окремих ознак, оцінки отриманих результатів і формулювання обґрунтованих висновків. У випадку встановлення комплексу загальних і окремих ознак, що збігаються, експерт формулює категоричний висновок про наявність тотожності. У випадку, коли збігаються тільки загальні ознаки і відсутні або недостатні окремі, у висновку йдеться про групову, родову належність.
Трасологічна експертиза слідів ніг і взуття може бути пов'язана з виконанням комплексних досліджень. Так, у разі виявлення в сліді або на взутті чи поверхні стопи сторонніх забруднень у вигляді часток ґрунту, рослинних залишків, фарби може виникнути необхідність у проведенні ґрунтознавчої, ботанічної, експертизи лакофарбових покриттів тощо. У разі виявлення в сліді крові для визначення видової, групової належності потових виділень на устілці взуття, на шкарпетках чи панчохах треба виконувати судово-медичні, біологічні дослідження. У таких випадках призначається комплексна судово-трасологічна і судова ґрунтознавча, ботанічна, матеріалів і речовин чи інша експертиза.