Кредитна політика комерційних банків України сторінка 3

1 2 3

Ім'я файлу: КУРСОВА_РОБОТА_КОМПАНІЄЦЬ_331_ГРУПА(1).docx
Розширення: docx
Розмір: 87кб.
Дата: 22.05.2020
скачати

2.3. Аналіз структури кредитного портфеля комерційного банку

Аналіз кредитних операцій повинен здійснюватися також у напрямі оцінювання ступеня захищеності від можливих втрат. Чим гірші показники якості кредитів з погляду кредитного ризику, тим більшим має бути ступінь їх захищеності.

Для оцінювання його рівня використовують такі показники:

коефіцієнт забезпеченості позики;
коефіцієнт забезпеченості збитків;
коефіцієнт захищеності позик від втрат;
коефіцієнт покриття збитків;
коефіцієнт покриття позик власним капіталом.

Коефіцієнт забезпеченості позик (К_з.п) розраховується як співвідношення загальної суми забезпечення кредитів (застава, гарантії, страхування тощо) (З_к) та загальної суми кредитів (П)

.

Цей показник характеризує ступінь захищеності банку від втрат за позиками за рахунок зовнішніх факторів, таких як гарантії, застава майна, страхування, поручительство.

Коефіцієнт забезпеченості збиткових позик (К_з.з) розраховується як відношення кредитного забезпечення (З_к) за збитковими позиками до чистих списань за аналізований період (С_п)

.

Цей коефіцієнт свідчить про ступінь захищеності банку від збитків за позиками з урахуванням тенденції збитковості кредитного портфеля, яка склалася.

До внутрішніх факторів захисту кредитного портфеля від
можливих збитків. Створення таких резервів дає змогу уникнути можливих збитків від неповернення кредитів. Ступінь такої захищеності від втрат аналізується за допомогою коефіцієнтів:

коефіцієнтів захищеності позик;
коефіцієнтів покриття збитків.

Коефіцієнт захищеності позик (К_зах) розраховується як відношення резервів на покриття збитків за позиками (Р_зб) до загальної суми позик (П)

.

Коефіцієнт покриття збитків за позиками (К_п.зб) розраховується як відношення резерву на покриття збитків за позиками (Р_зб) до збиткових позик (П_зб).

.

Коефіцієнт покриття позик капіталом (К_з.к) розраховується як відношення капіталу банку (ВК) до загальної суми позик (П).

.

Цей показник указує на те, яка частина кредитного портфеля фінансується за рахунок власного капіталу. Зростання даного коефіцієнта свідчить про те, що посилюється захищеність кредитів власним капіталом.

Ступінь повноти формування резерву розраховується як відношення фактично створеного резерву до розрахункової суми резерву виходячи із кредитного ризику.

.

Розглянемо рівень цих показників в аналізованому банку.

АНАЛІЗ ЯКОСТІ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ
З ПОГЛЯДУ ЗАХИЩЕНОСТІ ВІД ВТРАТ

Показники	Попередній період	Звітний період	Відхилення
1. Загальна сума забезпечення кредитів, тис. грн	112 216	104 345	–7871
2. Загальна сума виданих позик, тис. грн	135 200	122 740	–12 460
3. Збиткові кредити, тис. грн	9190	9480	+290
4. Резерв на покриття збитків за позиками	10 054	13 398	+3344
5. Забезпечення збиткових позик	8580	10 300	+1720
6. Коефіцієнт забезпеченості позик	0,83	0,85	+0,02
7. Коефіцієнт забезпеченості збиткових позик	0,934	1,086	+0,152
8. Коефіцієнт захищеності позик	0,074	0,109	+0,035
9. Коефіцієнт покриття збитків	1,09	1,41	+0,32
10. Власний капітал банку	24 340	59 700	+35 360
11. Коефіцієнт покриття позик власним капіталом	0,180	0,486	0,306

Як видно з наведених розрахунків, захищеність кредитного портфеля від можливих втрат у звітному періоді зросла порівняно з минулим роком. Так, загальний коефіцієнт забезпеченості позик зріс із 0,83 в попередньому періоді до 0,85 у звітному. Проте рівень даних коефіцієнтів свідчить про недостатнє забезпечення позик. Що стосується збиткових позик, то формально рівень забезпеченості цих позик у звітному періоді був достатній. Але під час ретельнішого вивчення рівня ліквідності наданого забезпечення були виявлені деякі прорахунки в оцінюванні його вартості. Захищеність позик за рахунок створеного в банку резерву на покриття збитків за позиками у звітному періоді збільшилася на 3,5 процентного пункту. Всі збитки були списані за рахунок резерву. Так, коефіцієнт покриття збитків у звітному періоді становив 1,41, а в базисному періоді — 1,09. Загальний висновок про рівень захищеності кредитного портфеля банку можна зробити такий: у банку створено достатній резерв для покриття можливих збитків за кредитними операціями. Проте кредитним інспекторам слід звернути увагу на оцінку рівня забезпеченості позик. Треба уважніше аналізувати якість та ліквідність наданого забезпечення кредитів, оскільки в даному банку склалася тенденція недостатньої захищеності кредитного портфеля від можливих втрат за рахунок зовнішнього чинника.

Розділ 3. Шляхи оптимізації кредитної політики комерційного банку

В даний час розробка кредитної політики набуває великого значення, кожним комерційним банком, так як в сучасних умовах переходу до ринку недостатньо слідувати по одній концепції організації кредитних відносин. Кожен банк повинен визначити свою власну кредитну політику, беручи до уваги всю сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на роботу даного банку. В даний час спостерігається по своїй суті кредитний бум. За останній рік обсяг кредитування збільшився більш ніж на 50%. В Україні сукупний капітал банків за минулий рік збільшився не менше ніж на 50% і становить приблизно 5,9% ВВП. Це в 3 - 5 разів менше, ніж в розвинених державах і навіть у передовій групі країн, що розвиваються. Цілком очікується, що після переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності та своєчасної переоцінки активів цей показник виявиться ще нижче. Таким чином, у наявності не надлишок, а гостру нестачу капіталу в банківській системі.

В даний час обсяг кредиту по відношенню до обсягу ВВП становить 18%, тоді як в європейських країнах - 42%, а в Японії - 63%. Отже, навіть за відносними показниками у нас дуже сильне відставання. Кредитна система - це найважливіший ресурс економічного зростання, і її зміцнення є неодмінною умовою вирішення стратегічних завдань у сфері економіки, що стоять перед нашою країною. Але в області кредитування банки стикаються з низкою проблем, які не можуть не вплинути на результати їх діяльності:

Великим банкам невигідно кредитувати малі підприємства внаслідок високих ризиків і значних накладних витрат. У даній ситуації банки вважають за краще розвивати кредитування фізичних осіб, так як в даному сегменті кредитування підвищені ризики компенсуються високими процентними ставками. Юридичним же особам невигідно кредитуватися за такими ставками, а підприємств, що задовольняє жорстким вимогам банків, мало. Середні банки, особливо регіональні, кредитують малий і середній бізнес. У них ліберальніше вимоги до потенційних позичальників, і вони готові працювати індивідуально з кожним позичальником. Але вони не мають достатньої кількості ресурсів, для того щоб повністю задовольнити потреби українського бізнесу. Комерційні банки практично не надають підприємствам кредити на інвестиційні цілі: нове будівництво, розширення виробництва, заміну обладнання. Це пов'язано, в першу чергу, зі ставкою відсотків. Реальний сектор може платити за довгостроковими кредитами на інвестиційні цілі близько 10 - 15% річних, оскільки середня рентабельність промислових підприємств складає 13%. Банки ж, для підтримки нормальної прибутковості, орієнтуються на величину ставки рефінансування, яка є для них базовою ставкою, а також враховують премію за ризик.

В умовах вітчизняного ринку при наданні довгострокових кредитів ступінь ризику збільшується через непрогнозованих коливань курсу рубля і темпів інфляції. Тому банки мають право розраховувати на більш високу процентну ставку по довгострокових кредитах, ніж за короткостроковими, що не узгоджується з можливостями реального сектора економіки.

Зміцнення кредитної системи є неодмінною умовою вирішення стратегічних завдань у сфері економіки, що стоять перед нашою країною. Велике значення надається регіональним аспектам розвитку банківської системи. Фінансові ресурси вкрай нерівномірно розподіляються по території країни. За межами Центрального федерального округу і мегаполісів регіональні підприємства та підприємці стикаються з гострим дефіцитом коштів. Такий стан справ не може задовольняти. Територіальні диспропорції гальмують економічний розвиток і модернізацію господарства країни.

У числі найважливіших заходів, які сприяють вдосконаленню кредитних відносин, необхідно виділити наступне:

- прозорість кредитного ринку і його учасників, розвиток сервісних послуг;

- створення взаємоприйнятних умов для зближення банківського капіталу з підприємствами реального сектора економіки. У тому числі і з боку держави;

- правильна і точна оцінка економічного потенціалу регіону, що дозволяє банкам удосконалювати і будувати свою кредитну політику на підставі індивідуального підходу до кожного позичальника;

- прискорення переходу банків на міжнародні стандарти фінансової звітності, вдосконалення системи банківського нагляду;

- створення досконалої законодавчої бази організації кредитування підприємств комерційними банками;

- підвищення рівня капіталізації і створення довгострокової ресурсної бази з урахуванням аналізу ринків кредитних ресурсів в розрізі галузей та економіко-географічних регіонів;

- необхідний систематичний (в режимі моніторингу) аналіз макроекономічної інформації з метою поліпшення галузевої структури кредитного портфеля, пошуку перспективних клієнтів в різних галузях і секторах економіки;

- мінімальне участь держави в банківському секторі;

- зниження кредитних ризиків шляхом диверсифікації позичкового портфеля, ретельного аналізу кредитоспроможності і платоспроможності позичальника, застосування методів забезпечення повернення кредиту (гарантій, страхування), формування резервів для покриття можливих втрат за позиками;

- постійне вдосконалення технологій кредитування.

Від вищезгаданих заходів залежить розвиток кредитних відносин в масштабах банківського сектора всередині країни і на міжнародному рівні, а саме:

1. Поліпшення кредитного клімату в країні в цілому, висновок грошових накопичень з тіні;

2. Створення стабільного середовища і розвиток економіки в регіонах, відхід від сировинного напряму в бік переробки та високих технологій і як наслідок, створення сприятливих передумов для залучення інвестицій;

3. Правильно і раціонально формування, розподіл і перерозподіл національного доходу, регулювання грошового обороту;

4. Розвиток промисловості, виробництва, сільського господарства, соціального та інших секторів економіки;

5. Інтеграція української банківської системи в міжнародне банківське співтовариство;

6. Формування високого рівня довіри до українських банків з боку населення та іноземних інвесторів.

Вищеназвані заходи повинні сприяти виходу української банківської системи з того "чорнового" варіанту, в якому вона знаходиться в даний час, і подальшому динамічному розвитку.

ВИСНОВКИ

Здійснені нами дослідження теорії кредиту сприяють застосуванню економічно обґрунтованих підходів щодо процесу кредитування, дають можливість на паритетних умовах будувати взаємовідносини комерційних банків як потенційних кредиторів з позичальниками з дотриманням принципів кредитування. Дослідження впливу фінансових криз на кредит сприяє відновленню банківського кредитування в післякризовий період доступу позичальників до кредитних ресурсів.

Кредити банків мають надзвичайно важливе значення для економічного розвитку будь-якої країни. Кредитні операції передбачають організацію економічних відносин, у процесі яких банки надають позичальникам грошові кошти з умовою їх повернення та сплати процента за користування ними. Дані операції, як правило, приносять банкам основну частину їхніх доходів та займають провідне місце серед статей активу балансу. Класифікація банківських кредитів побудована з врахуванням досвіду як зарубіжної, так і вітчизняної банківської науки, насамперед у теоретичному аспекті; відображення тих видів банківських кредитів, які притаманні саме національній банківській системі.

Постійний аналіз кредитного портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрями кредитної політики банку, знизити ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, прийняти рішення щодо доцільності надання позики клієнтам залежно від їх кредито-спроможності, галузевої належності, форм власності і т. д. Результати аналізу дають змогу приймати рішення про зміну напрямів та методів кредитування.

Аналіз сучасного стану механізму банківського кредитування в Україні показує, що за минулі двадцять років у ньому поряд з реформаторськими досягненнями накопичено надто багато невирішених проблем. Одні з них пов'язані з його недостатньою адекватністю загальноісторичній сутності ринкових відносин та конкретно-історичній сутності етапу соціально орієнтованої ринкової економіки. Інші проблеми відображають складність і суперечливість інтеграції нашої економіки в європейську та загальносвітову економічні системи. Надзвичайно негативно позначаються на нормальному функціонуванні та вдосконалення вітчизняного кредитного механізму незавершеність формування в країні правової держави й адекватної сутності сучасної ринкової економіки політичної системи, тотальна та надзвичайно глибока корумпованість усіх суспільних відносин. Складні умови розвитку вітчизняної економіки упродовж останніх років безпосередньо позначаються і на діяльності банківської системи та виконанні нею свого основного макроекономічного завдання - кредитного обслуговування суб'єктів ринку. При цьому стрімкий розвиток кризових явищ і процесів в економіці загалом і у банківському секторі зокрема, що розпочався в останньому кварталі 2017 року, відбувався на тлі попереднього тривалого і стрімкого зростання основних показників діяльності банків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Коклен Ш. О кредите и банках/ Ш. Коклен. –СПб, 1861. С. 131.

2. Цешковский А Кредит и оборотные его средства/ А. Цешковський .– СПб, 1893.. – С 5-86.

3. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер; [пер. с нем.] – М.: Прогресс, 1982. – 455 с.

4. Шумпетер Й. История экономического анализа. Глава 8.: електронний ресурс у публікаціях [Електронний ресурс] // Деньги, кредит и циклы. – Режим доступу до книги: http: //ek-lit. agava.ru/shumsod2.htm.

5. Маркс К. Капитал / К. Маркс и Ф. Энгельс – Соч., т. 23. – С. 640.

6. Бунге Н.Х. Теория кредита / Н. Х. Бунге // – Киев, 1852. – 360 с.

7. Хансен Э. Экономические циклы и национальный доход // Классики кейнсианства в 2-х т. Т.2. [Електронний ресурс] – М.: Прогресс. – 1997. – 721 с. – Режим доступу до книги: http:// ek-lit. agava. ru/ Hansen. htm.

8. Банки та Банківська справа. Навчальний посібник / За ред. І.Т.

Балабанова.- Спб. Пітер, 2015.-387 с.

9. Банківські операції. Навчальний посібник / За ред. Т.Н.

Віноградовой.- РнД: «Фенікс», 2016.-315 с.

10. Банківська справа. Навчальний посібник / За ред. Г.Г. Коробковой.

«Економіст», 2016.- 288с.

11. Банківська справа. Підручник / За ред. О.І. Лаврушина - 2-е изд.,

Фінанси і статистика, 2016.- 477 с.

12. Гроші, кредит, банки. Підручник / За ред. В.В. Іванова, Б.І.

Соколова.- М .: «Проспект», 2016.- 118 с.

13. Гроші, кредит, банки. Навчальний посібник / За ред. О.І. Лаврушина

4-е изд., Стер.-М .: «КНОРУС», 2016.- 320 с.

14. Коміссарова М.В. Істотні умови споживчого

кредиту // Банківська дело.-2016.- №1.- С. 62-69.

15. Крупнов Ю.С. Про природу банківського споживчого кредиту //

Бізнес і Банки. - 2016. - № 8. - С.1-3.

16. Тютюнник А.В. Якою буде українська банківська система після

кризи // Банківська справа.- 2015.-№2.- С. 22-26.

17. Федоров І.Б. Іпотека: можливості зростання вичерпані. що

далі? // Банківська справа.- 2016.- №2.- С. 68-75.

18. Назарчук Н.П., Тенденції розвитку іпотечного житлового

кредитування в України, // Інтелект. Інновації. Інвестиції. -2015. - №3. -

С.50-54.

19. Куликов Н.І., Назарчук Н.П. Іпотека в України - поточний

стан: проблеми і перспективи // European Social Science Journal

(Європейський журнал соціальних наук). 2014. - Т.2, № 5. - С.478-486.

20. Макаркін, Н.А, Мітрохін, В.В. Реалізація мар- кетінгового підходу в кредитній політиці коммерче- ського банку // Управління економічними системами:

електронний науковий журнал. -2012. -№ 2. Режим

доступу: http://www.uecs.ru/uecs-38-382012/item/1013-

2012-02-08-05-44-38.

21. Байдак В.Ю. Моделі оптимізації кредитного

портфеля. Теоретичні аспекти оптимізації кредит- ної політики комерційного банку // українське підприємство. -2009. -№ 7-1. С. 120-124.

22. Васильєва H.A., Круглов В.Н. Деякі тенден- ції розвитку банківської системи РФ на сучасному

етапі // Аудит і фінансовий аналіз. -2010. -№ 1.-С. 332-

344.

23. Гулько А.А., Чорба П.М. Кредитна політика

комерційного банку в контексті сучасних походів

до ролі кредиту // Актуальні проблеми економіки в сучасних умовах. -2014. С. 209-214.

24. Кредитна політика комерційного банку / Павлюк Н.С., Скляров И.Ю

25.Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. - 3-е изд., перераб. и доп. - Х.: Фактор, 2008. 163с.

26.Тоцкий. М.Н. Методологические основы управления кредитным риском. Финансовый вестник. №3. 2008. 21с.

27.Буздалин. А.В. Секреты дистанционного анализа банка. Институт открытой экономики. №5. 2008. 154с

28.Шишкина. Т.А. Как небольшому предприятию получить кредит в банке. Финансовый директор. №12. 2009. 95с.

29.Банковские услуги предприятиямУчебное пособие. М.А. Боровская Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2009 321с.

30.Романовский М.В и О.В. Врублевской. Финансы, денежное обращение и кредит. М.: Юрайт-Издат, 2009. 244с.

31.Фролова Т.А.Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. Таганрог: ТРТУ, 2009. 153с

Херсон 2020

1 2 3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас