1   2   3
Ім'я файлу: КУРСОВА_РОБОТА_КОМПАНІЄЦЬ_331_ГРУПА(1).docx
Розширення: docx
Розмір: 87кб.
Дата: 22.05.2020
скачати

1.3. Цілі кредитної політики комерційного банку

Під кредитною політикою комерційного банку прийнято розуміти програму і напрям кредитної організації для надання позик як фізичним

так і юридичним особам [1]. В її основі знаходиться співвідношення ризику-дохідності вироблених операцій [2, 3, 4, 5]. Але перш за все кредитна політика комерційного банку визначає завдання і пріоритети кредитної діяльності комерційного банку, кошти і

методи їх реалізації, а так само принципи і порядок організації кредитного процесу [6]. Кредитна політика створює основу кредитної діяльності банку, яка базується на системі документів, що регламентують процес кредитування.

Кредитна політика комерційного банку зобов'язана відображати цілі кредитування, містити правила реалізації конкретних цілей, а так само містити методологічне забезпечення реалізації кредитної політики [7]. У комерційному банку розробкою і здійснення кредитної політики найчастіше займається вище керівництво банку, до нього можна віднести президента банку, віце-президентів і кредитний комітет.

Вони формують основні напрями кредитної діяльності, а саме [8]:

1) формування об'єктивних стандартів і критеріїв, якими зобов'язані керуватися працівники банку.

2) розробляються основні дії для осіб, які приймають стратегічні рішення в області кредитування.

3) розробляються стандарти для роботи службового відділу

При розробці кредитної політики банк прагнути отримати максимальний прибуток при цьому знизивши свої ризики до мінімуму [9]. Виходячи з наявних у банку ресурсів він може визначити завдання по створенню кредитної політики. А саме, банк має право визначати напрямок кредитування, технологію виконання кредитних операція і контролювати процес їх виконання [10].

Зазвичай кредитна політика для юридичних і фізичних осіб різниться, оскільки кредитна політика при роботі з юридичними особами спрямована перш за все на довгострокове співробітництво, при роботі ж з фізичними особами банк розробляє різні кредитні продукти [11].

Для юридичних осіб пред'являються наступні вимоги:

1) Прозорість схем отримання доходу

2) Успішний і стійкий діючий бізнес

3) Наявність власного капіталу

4) Особиста кредитна історія керівника і його репутація

Для фізичних осіб пред'являються подібні вимоги, тільки замість успішності бізнесу найчастіше запитують характеристику з місця роботи [12].

Оскільки при роботі з фізичними особами банк орієнтується на кредитну політику, він розробляє найбільш затребувані для споживача кредитні продукти [13].

Принцип відповідності потребам ринку виражається в необхідності наявності в кредитній політиці затребуваних типів продуктів, сучасних технологій по оцінці позичальника, супроводу кредиту і т.д. Безумовно, даний принцип є одним з основних принципів формування кредитної політики банку.

Таким чином, кредитна політика комерційного банку являє собою складний механізм регулювання процесів кредитування як фізичних так і

юридичних осіб [24]. В основі будь-якої кредитної політики закладені основні принципи, а саме:

принцип зворотності, принцип вимоги по рівню доходності, а так же принцип відповідності потребам ринку. А оскільки головною метою комерційного банку є максимізації прибутку і скорочення ризиків, то

кредитна політика постійно змінюється під діями зовнішніх і внутрішніх факторів, тобто відбувається зміна вимог до рівня прибутковості, потрібності ринку і так далі.

Розділ 2. Аналіз кредитної політики комерційного банку (на прикладі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»)

2. 1. Характеристика діяльності комерційного банку

Райффайзен Банк Аваль – публічне акціонерне товариство, органами управління якого є:

— вищий орган управління

– Загальні збори акціонерів банку (надалі – Збори);

— наглядовий орган

– Наглядова рада банку (надалі – Наглядова рада);

— виконавчий орган

– Правління банку (надалі – Правління).

До компетенції Зборів, як вищого органу управління, належить вирішення всіх питань діяльності банку. Для формування прозорої та ефективної моделі корпоративного управління банку, збалансування інтересів акціонерів, його посадових осіб, працівників, ділових партнерів і суспільства Збори прийняли і затвердили «Принципи корпоративного управління акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»» (Протокол №ЗБ-58 від 27.04.2018 р.). Основними принципами корпоративного управління банку є:

— забезпечення захисту прав та законних інтересів акціонерів банку;

— виважене, сумлінне та ефективне виконання Наглядовою радою та Правлінням своїх функцій;

— лояльність та відповідальність посадових осіб органів банку, недопущення конфлікту інтересів;

— прозорість інформаційної політики банку;

— забезпечення управління ризиками та контролю за фінансово-господарською діяльністю банку;

— усвідомлення соціальної ролі та відповідальності банку та його працівників. Банк забезпечує акціонерам реальну можливість користуватися правами, передбаченими законодавством України та Статутом банку. Банк забезпечує рівне ставлення до всіх акціонерів, що означає:

— рівність прав акціонерів, що є власниками однакової кількості акцій одного типу, незалежно від того, чи є вони резидентами чи нерезидентами України, фізичними чи юридичними особами;

— заборону встановлювати мінімальну кількість акцій, що надає право голосу на Загальних зборах акціонерів, або обмежувати кількість голосів, що належать одному акціонерові, крім випадків, передбачених діючим законодавством України;

— заборону встановлювати в рамках одного типу акцій будь-яких переваг щодо розміру та порядку отримання дивідендів різними групами акціонерів;

— рівність прав та можливостей для кожного з акціонерів стосовно доступу до інформації про діяльність банку.

Стратегія Банку залишається стабільною:

•концентрація на двох клієнтських сегментах – корпоративному та роздрібному •основною валютою операцій залишається гривня

•валютне кредитування здійснюється обмежено для корпоративних клієнтів з валютною виручкою

•максимізація прибутку з мінімальним зростанням активів зважених на ризик

Банк планує отримати операційний прибуток на високому рівні за рахунок наступних заходів:

•збереження високої чистої процентної маржі за рахунок максимізації спреду між клієнтськими активами і зобов'язаннями клієнтів;

•підтримання високого рівня сервісу як стабільного джерела без- ризикових комісійних доходів

•утримання витрат на формування резервів під нові кредитні операції на запланованому рівні за рахунок жорсткого критерію відбору позичальників

•скорочення інфраструктури за рахунок централізації управлінсько-адміністративних функційМи плануємо отримати операційний прибуток на високому рівні за рахунок наступних заходів:

•збереження високої чистої процентної маржі за рахунок максимізації спреду між клієнтськими активами і зобов'язаннями клієнтів;

•підтримання високого рівня сервісу як стабільного джерела без- ризикових комісійних доходів

•утримання витрат на формування резервів під нові кредитні операції на запланованому рівні за рахунок жорсткого критерію відбору позичальників

•скорочення інфраструктури за рахунок централізації управлінсько-адміністративних функцій.

Райффайзен Банк Аваль – публічне акціонерне товариство, органами управління якого є:

— вищий орган управління – Загальні збори акціонерів банку (надалі – Збори);

— наглядовий орган – Наглядова рада банку (надалі – Наглядова рада);

— виконавчий орган – Правління банку (надалі – Правління).

До компетенції Зборів, як вищого органу управління, належить вирішення всіх питань діяльності банку. Для формування прозорої та ефективної моделі корпоративного управління банку, збалансування інтересів акціонерів, його посадових осіб, працівників, ділових партнерів і суспільства Збори прийняли і затвердили «Принципи корпоративного управління акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»» (Протокол №ЗБ-58 від 27.04.2018 р.).

Основними принципами корпоративного управління банку є:

— забезпечення захисту прав та законних інтересів акціонерів банку;

— виважене, сумлінне та ефективне виконання Наглядовою радою та Правлінням своїх функцій;

— лояльність та відповідальність посадових осіб органів банку, недопущення конфлікту інтересів;

— прозорість інформаційної політики банку;

— забезпечення управління ризиками та контролю за фінансово-господарською діяльністю банку;

— усвідомлення соціальної ролі та відповідальності банку та його працівників.

Банк забезпечує акціонерам реальну можливість користуватися правами, передбаченими законодавством України та Статутом банку. Банк забезпечує рівне ставлення до всіх акціонерів, що означає:

— рівність прав акціонерів, що є власниками однакової кількості акцій одного типу, незалежно від того, чи є вони резидентами чи нерезидентами України, фізичними чи юридичними особами;

— заборону встановлювати мінімальну кількість акцій, що надає право голосу на Загальних зборах акціонерів, або обмежувати кількість голосів, що належать одному акціонерові, крім випадків, передбачених діючим законодавством України;

— заборону встановлювати в рамках одного типу акцій будь-яких переваг щодо розміру та порядку отримання дивідендів різними групами акціонерів;

— рівність прав та можливостей для кожного з акціонерів стосовно доступу до інформації про діяльність банку.

2.2. Аналіз кредитних операцій комерційного банку

У структурі активних операцій традиційно найбільшу питому вагу мають кредитні операції. Це пов’язано з об’єктивною властивістю капіталу спрямовуватися у сфери, де найвища норма прибутку. Саме аналіз кредитних операцій банку з погляду ступеня ризику, забезпеченості та дохідності лежить в основі аналізу якості активів, що, у свою чергу, є важливим напрямом рей-тингової оцінки діяльності банку. Позикові операції являють собою один із найефективніших, тобто прибуткових способів розміщення ресурсів банку. Водночас кредитні операції — це найбільш ризикований вид операцій банку. Кредитні операції формують його кредитний портфель.

Кредитні вкладення, або кредитний портфель комерційного банку, — сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу.

Банк може надавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, через укладення договору з по-зичальником.

Однією з головних проблем кредитної діяльності банків у су-часних умовах є несвоєчасне погашення наданих позик. Аналіз погашення позик проводиться за обсягом простроче-них позик, переоформлених кредитів, резервів на покриття сум-нівних боргів за кредитами та фактами списання безнадійних по-зик. Структура «кредитного портфеля» банку може вважатися задовільною у тому разі, якщо питома вага кредитів без забезпе-чення, сумнівних до повернення, прострочених і пролонгованих становить не більше 30 %. За вищої частки «проблемних» креди-тів кредитна діяльність банку оцінюється як «ризикована».

АНАЛІЗ ПРОСТРОЧЕНОЇ КРЕДИТНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
ЗА СТРОКАМИ ЇЇ ВИНИКНЕННЯ, тис. грн

Види
заборгованості

На 1.01.2017 р.

На 1.01.2018 р.

Відхилення

Сума

Структура

Сума

Структура

Сума

Структура

1. Кредити нада­ні, всього

25 684,2

100

104 806,2

100

+79 122,0



2. Прострочені кредити, всього

1419,3

5,5

7265,0

6,9

+5845,7

+1,4

У тому числі:



















прострочені від 1 до 30 днів

879,9

3,4

4297,1

4,1

+3417,2

+0,7

прострочені від 31 до 60 днів

282,5

1,1

1268,1

1,2

+985,6

+0,1

прострочені від 61 до 180 днів

179,8

0,7

955,7

0,9

+775,9

+0,2

прострочені більше 181 дня

77,1

0,3

744,1

0,7

+667,0

+0,4


З наведеної таблиці видно, що питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі позикової заборгованості банку зросла з 5,5 % на початок періоду до 6,9 % на кінець року. Абсолютний приріст простроченої кредитної заборгованості становив 5845,7 тис. грн. У тому числі на кінець звітного періоду питома вага заборгованості від 1 до 30 днів становила 4,1 % від 31 до 60 днів — 1,2 %, від 61 до 180 днів — 0,9 %, понад 180 днів — 0,7 %. При цьому структура прострочених кредитів за строками виникнення заборгованості явно погіршилась. Збільшення частки прострочених кредитів понад 181 день свідчить про підвищення вірогідності втрати цих коштів.

З метою недопущення виникнення простроченої заборговано-сті банки повинні проводити оперативний аналіз поточної (не-простроченої) заборгованості. Контроль за термінами погашення позик ведеться в розрізі окремих позичальників за їх кредитними справами.

Контроль та оперативність при стягненні боргу передбачає обов’язок банку підтримувати з позичальником контакти протягом усього терміну користування позикою. Банк повинен уважно стежити за станом справ у клієнта і в разі виникнення у нього проблемних ситуацій, які можуть привести до несплати боргу, вжити відповідних заходів до захисту своїх інтересів.

Страхування кредитних операцій, як спосіб захисту від кредитного ризику, означає, що банки повинні створювати страхові резерви як на мікро-, так і на макрорівні, а також страхувати окремі високоризиковані кредитні угоди в спеціалізованих страхових організаціях.

Далі в процесі аналізу необхідно вивчити факти списання безнадійних позик за рахунок резерву на покриття втрат від кредитів, з’ясувати підстави для списання та визначити питому вагу списання кредитів у загальному обсязі прострочених позик, частку списаних кредитів у загальному обсязі позик та питому вагу цих кредитів у сумі створеного резерву.

Частка списаних позик показує ефективність роботи банку з безнадійними кредитами і впливає на підвищення якості кредитного портфеля банку, звільняючи його від ризиків, зменшує частку прострочених позик, підвищує надійність повернення страхових кредитів.

Беручи до увагт консолідовану звітність банку, можна побачити що

за 2018 рік банк видав 39 201 028 гривень по кредитам. З них 31 961 808 грн. на великі підприємства, 2 681 569 грн. фізичним особам, 3 133 685 грн. малим підприємствам, 1 424 985 грн. мікро-підприємствам. Це лише перша стадія, тобто перший квартал звітнього періоду.

Станом на 31 гпрудня 2018 року Банківська рупа мала концентрацію кредитів у розмірі 8 693 026 тис. грн., наданим десятьом найбільшим позичальника або гупам позичальників (16.65% від загального розміру кредитного портфелю).

Станом на 31 грудня 2018 року за цими кредитами було сформовано резерв у розмірі 457 211 тис. грн.,( у 2017 було: 567 987 тис. грн.).

Кредити відаються переважно фізичним особам та підприємствам, що здійснюють свою діяльність в таких галузях: торгові підприємства складають найдільшу частку, а саме 32%, їм було виданно 16 025 369 тис. грн., сільське господарство та харчова промисловість отримала 15 222 364 тис. грн. що складає 30 %, фізичні особи зайняли третє місце отримавши 6 898 362 тис. грн. це 14%, не далеко від них стала виробнича галузь, що зайняла 12% та отримала 6 364 128 тис. грн., нерухомість і будівництво, в свою чергу займає останню сходинку в списку масштабних позик з сумою 4 563 145 тис. грн. і присвоює собі 9% кредитного портфеля банку, далі ідуть послуги, транспорт і зв'язок та інші галузі, які зайняли в сумі лишень 3% від кредитного портфелю і отримали 2 384 693 тис. грн.

Кредитний портфель банку включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення. Разом з тим до нього не входять:

• відсотки нараховані, але не сплачені;

• зобов’язання видати кредит;

• кредитні лінії, які ще не використані;

• гарантії та акредитиви;

• оперативний лізинг.

Від структури і якості кредитного портфеля банку значною мірою залежить його стабільність, репутація та фінансовий успіх. Тому банку необхідно аналізувати якість позичок, проводити незалежні експертизи великих кредитних проектів і заходів, вияв-ляти випадки відхилення від законної кредитної політики.

Постійний аналіз кредитного портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрями кредитної політики банку, знизити ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, прийняти рішення щодо доцільності надання позики клієнтам залежно від їх кредито-спроможності, галузевої належності, форм власності і т. д. Результати аналізу дають змогу приймати рішення про зміну напрямів та методів кредитування.


1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас