РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ТОВАРНОГО РИНКУ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ
Погодні умови в Україні були сприятливими для більшості олійних культур. У зв'язку з цим експерти BG Capital прогнозують збільшення врожайності соняшнику на 5%. Враховуючи зростання збиральних площ під культурою на 5%, очікується рекордний урожай соняшнику у розмірі 7 млн т. [17].
На думку аналітиків, передумов для відміни експортного мита на насіння соняшнику цього року немає, 95% від загального урожаю буде перероблено всередині країни. На фоні очікуваного суттєвого зниження експортних поставок соняшникової олії, а також падіння виробництва в Аргентині, прогнозується зміцнення лідируючих позицій вітчизняних виробників на світовому ринку. За підсумками маркетингового року, частка України в світовій торгівлі соняшниковою олією може збільшиться до 60-65% з 53% в 2020/21 рр. Варто очікувати зростання попиту в Україні на соняшник та олію, а відповідно, загострення боротьби між експортерами та українськими переробниками. Скорочення виробництва соняшника в Аргентині та загострення боротьби між гравцями на внутрішньому ринку та експортерами призведе до скорочення кінцевих запасів. Таким чином спричинить зростання ціни навесні 2021р. Для імпортерів це буде сигналом щодо прискорення закупівель з країн Причорноморського басейну, особливо з України. Однак у січні-лютому на світовому ринку соняшникової олії суттєвого зниження не відбудеться. Росія є головним конкурентом України у боротьбі за імпортерів соняшникової олії. Але незначний експорт олії у порівнянні з виробництвом пояснюється значним внутрішнім споживанням. Щоб наростити присутність на світовому ринку олії та підвищити конкурентоспроможність перед Україною, необхідно нарощувати потужності переробки. Проте у найближчі роки навряд чи в України з’явиться серйозний конкурент. У зв’язку з цим, імпортери з кожним роком будуть більше цікавитись Україною намагаючись покращити партнерство з українськими експортерами як соняшнику, так і олії [18].
Експортери та переробники соняшникового насіння будуть намагатися максимально використати зростання виробництва соняшника, олії та шротів в Україні та Росії для зниження стартової ціни на продукцію з нового врожаю. Учасники олійного ринку України та Росії будуть прагнути понизити попит на соняшник під час збору врожаю, розуміючи необхідність аграріїв проводжувати посівну кампанію озимих, яка вимагає грошових коштів і вимушеного збуту партій соняшника. Важливими чинниками будуть темпи збиральної кампанії в Україні та Росії, кон’юнктура на світових ринках олійних культур і нафтопродуктів. Однак вже в середині-наприкінці жовтня варто очікувати зростання попиту через велику конкуренцію, особливо між переробниками. Вони намагатимуться наростити об’єми переробки та збільшити запаси через зростання попиту від експортерів. Спостерігається тенденція реагування ціни пропозиції соняшникової олії на зниження ціни попиту на соняшник від переробників на 2-3 тиждень. Це пояснює орієнтування переробників на світові ціни на соняшникову олію, оскільки близько 94% виробленої продукції експортується. Тому зниження котирувань на олію в світі змушує українських переробників знижувати закупівельні ціни на соняшник задля отримання прибутку з олії, яка буде вироблена та відправлена на експорт. Спостерігатиметься тенденція зниження ціни на олію в червні-липні, що пояснюється зниженням попиту через накопичених запасів та очікуванням нового врожаю соняшника. Однак у 2019/2020 МР дана тенденція не відбулася через високий попит та високі світові ціни, що дозволило тримати стабільно високі ціни на олію в Україні.
Тенденція зниження ціни буде в кінці вересня – на початку жовтня, що пов’язано з формуванням стартових цін на новий врожай соняшника, а також намаганням переробниками та експортерами максимально знизити ціни задля отримання більших прибутків [14].
На початку вересня прогнозується стабільність ціни, яка спричинена очікуванням учасників українського ринку визначення тренду на світовому ринку соняшникової олії; низькими запасами як олії (у 18/19 МР – 27 тис т та у 19/20 МР близько 11 тис т), так і соняшника. Тому ринок буде застигне в очікування встановлення стартових цін на новий врожай.
Наприкінці вересня можливе зниження ціни із-за реакції на зниження попиту на соняшник на українському ринку, а також зниження котирувань соняшникової олії на біржі CIF (Роттердам)[17].
У грудні спостерігається щорічна тенденція стабілізації ціни на соняшникову олію, що пояснюється зростанням виробництва української олії й відповідно пропозиції. Однак дана стабілізація відбувалася після зростання ціни у листопаді, що не спостерігалося у листопаді 2020 р. Це можна пояснити високим рівнем ціни на олію після стрімкого зростання у 2019/20 МР. Отже не варто очікувати суттєвого зростання ціни на українську соняшникову олію у грудні. Але варто очікувати зростання ціни на початку 2021 р., оскільки спостерігається щорічна тенденція зростання попиту та ціни в Україні. Очікування зростання ціни на європейському ринку олії у грудні може вплинути на збільшення активності експортерів, але не суттєво, через рекордний рівень виробництва соняшнику й відповідно збільшення пропозиції на олійну. Спостерігається тенденція реагування ціни пропозиції соняшникової олії на 2-3 тиждень на зниження ціни попиту на соняшник від переробників. Це можна пояснити орієнтуванням переробників на світові ціни на соняшникову олію, оскільки близько 94% експортується, й тому в разі зниження котирувань у світ на олію змушує українських переробників знижувати закупівельні ціни на соняшник задля отримання прибутку з олії, яка буде перероблена та направлена на експорт.
Наприкінці грудня ціна покаже стабілізацію або незначне зростання у порівнянні з ціною наприкінці листопада. Причинами є:
- накопичення експортерами виробництва та запасів олії на реалізацію;
- очікування зростання цін на світовому ринку олії та соняшнику;
- очікування стабілізації ціни на соняшник.
За останні три місяці ціни на олію зросли досить суттєво:середньостатистична пляшка подорожчала з 8,5 гривні до 10,5-11 гривень. Тоді як економічно обґрунтована ціна, на думку експертів, не повинна перевищувати 9-9,5 гривні. Урядовці переконані, що винен у всьому експорт ‒ його темпи перевищують допустимі норми.
Тож зростаючі обсяги переробки й, пропорційно до цього, можливості експорту дали підстави експертам говорити про ймовірність виникнення дефіциту соняшникової олії на внутрішньому ринку. Щоб уникнути такої ситуації, минулого тижня в Мінекономіці вирішили ініціювати введення квот на експорт олії із соняшнику.
Не сприяє ситуації і зростаючий попит на продукт у світі. Експерти німецького аналітичного агентства OIL World прогнозують скорочення обсягів переробки соняшнику і зростання цін на соняшникову олію у світі в найближчі місяці. Основна причина – торішнє погіршення показників виробництва культури. Загалом валовий збір соняшнику у світі в нинішньому році становитиме трохи менше 31 млн. т, знизившись на 10 відсотків порівняно з минулим роком, прогнозують німецькі експерти. Наприклад, один зі світових лідерів виробництва й експорту соняшникової олії – Аргентина – вже скоротив свою присутність на світовому ринку через поганий урожай [8].
Як наслідок, обсяг переробки соняшнику в світі може скоротитися на 3,4 млн. т, демонструючи істотне погіршення показників порівняно з минулим сезоном. Це, на думку аналітиків, може змінити ціну на ринку: у зв’язку з переходом від надлишку пропозиції до її дефіциту вартість соняшникової олії може зрости.
В Україні ж урожай олійних культур буде кращим минулорічного прогнозує Аналітичне агентство AGRICULTURE. Сумарний обсяг урожаю основних олійних культур може становити близько 10 млн. тон, що на 9,5 відсотка більше врожаю 2018 року. При цьому експорт соняшникової олії, якщо не буде форс-мажору у вигляді заборони на експорт, може досягнути чергового рекорду у 2,4 млн. тон.
У Міністерстві економіки не впевнені чи не поженуться виробники за надприбутками у збиток вітчизняному ринку, саме цим і пояснюють квотування. Виробники ж переконують, що жодної загрози для українського ринку немає.
Окрім того, учасники ринку припускають, що метою впровадження обмежень може бути сам процес розподілення квоти Міністерством економіки. Й наводять у приклад досвід квотування 2017 року: в березні більшу частину квоти отримало п’ять компаній, решту поділили між іще 18 гравцями ринку. Як наслідок багато компаній не змогли закрити контракти й отримали збитки. При цьому виробники запевняють, що внутрішньому ринку боятися нічого. Незважаючи на те, що ємність ринку порівняно незначна, конкуренція за нього досить висока. Сприяє цьому, зокрема, значно вища маржа на внутрішньому ринку-більшість компаній не будуть переорієнтовуватися на експорт у збиток внутрішньому ринку.
Окрім того, олії в країні цілком достатньо: місячну потребу внутрішнього ринку в 25-30 тисяч тон підприємства можуть закрити за два робочі дні. А запасів сировини вистачить для виробництва двох мільйонів тон соняшникової олії.
Нинішнє ж підвищення цін на соняшникову олію є спекуляцією продавців. Основними важелями впливу на економіку є механізм ринкової конкуренції та механізм державного регулювання. Причому вплив державного регулювання, крім ситуації з кризовими явищами, має прямий вплив на законодавчу базу підприємницької діяльності, тобто на правила гри на ринку, і вже через ці правила опосередковано впливає на конкретні підприємства, виконуючи роль стимулятора розвитку бізнесу [2]. Таким чином, разом з іншими факторами впливу на бізнесове середовище, роль держави в розвиненій ринковій економіці має велике значення. Особливо важливого значення набуває державне регулювання економічних процесів у зв’язку зі вступом України до СОТ та наступного повноправного членства в Європейському Союзі [7].
У ході переговорного процесу щодо вступу України до СОТ питання зменшення вивізного (експортного) мита на насіння соняшнику було врегульовано українською стороною шляхом прийняття Закону України від 07. 07. 2005 року № 2773-IV «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», який набрав чинності після набуття Україною з 16. 05. 2008 року повноправного членства у СОТ. Закон передбачає щорічне зменшення діючої 17 % ставки мита на 1 % (до 10 % у кінцевому періоді) після вступу України до СОТ, а Закон України «Про внесення змін до ст. 2 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» від 31. 06. 2007 року передбачає скасування з моменту вступу до СОТ індикативних цін. У зв’язку із значним подорожчанням олійної сировини у 2017/2018 МР і, відповідно, подорожчанням продуктів харчування, що виробляються на основі рослинної олії, одною із основних проблем було вирішення на урядовому рівні питань щодо збереження економічних взаємовідносин, які склалися на внутрішньому ринку між товаровиробниками олійної сировини, виробниками олії та споживачами, стабілізації цінової ситуації на внутрішньому олійно-жировому. Урядові зусилля були направлені в напрямку виробників та продавців олійно-жирової продукції для споживання всередині країни, а також для експорту. Між Кабінетом Міністрів України та олійно-жировими підприємствами 24 вересня 2017 року було підписано Меморандум про узгоджені дії, яким передбачалось здійснення спільних дій щодо стабілізації олійного ринку [19].
Варто зазначити, що обмеження експорту олії призведе до зупинки підприємств та зменшення обсягів виробництва продукції, зменшення надходжень до бюджету, до вимушеного вивільнення більше 10 тис. працівників та неотримання заробітної плати. Наявні ресурси олії соняшникової та розрахункові обсяги її виробництва до кінця маркетингового року перевищують потреби внутрішнього ринку у 5 разів, що підтверджує висновок щодо недоцільності застосування квотування експорту олії.
Державне управління було розповсюджено не тільки на виробників та експортерів олійно-жирової продукції, а й на продавців продовольчих товарів. Між Кабінетом Міністрів України, виробниками продовольчих товарів та суб’єктами мережевої роздрібної торгівлі 3 квітня 2018 року підписано Меморандум порозуміння з метою необхідності стабілізації цінової ситуації на споживчому ринку країни та забезпечення населення соціально значущими товарами за доступними цінами.
У свою чергу Кабінет Міністрів України взяв на себе такі зобов’язання: залучати виробників та суб’єктів мережевої роздрібної торгівлі до підготовки урядових рішень щодо регулювання ринків продовольства та торговельних відносин шляхом проведення нарад, консультацій, круглих столів тощо; створювати рівні умови доступу виробників до державної фінансової підтримки, яка надається через механізм здешевлення кредитів; сприяти укладанню прямих договорів між виробниками та продавцями щодо поставки соціально значущих продовольчих товарів; здійснювати заходи по наповненню споживчого ринку товарними ресурсами для виробництва соціально значущих продовольчих товарів, насамперед тих, попит на які не задовольняються за рахунок вітчизняного виробництва повною мірою; забезпечити контроль за дотриманням дисципліни цін на продовольчі товари; забезпечити законодавче впровадження контролю діяльності підприємців ‒ фізичних осіб, зайнятих виробництвом продовольчих товарів та торговельною діяльністю [23].
Враховуючи стратегічне значення олійно-жирового комплексу для продовольчої безпеки України державний контроль та регулювання його діяльності має бути обов’язковим. Ступінь впливу держави на ринок олійно-жирової продукції повинен бути прозорим і виваженим. Державне регулювання може відродити підгалузь, а може і загальмувати її розвиток. Важливою умовою ефективного державного регулювання олійно-жирового комплексу України повинно стати повне нівелювання політичного аспекту у прийнятті рішень [21].
ВИСНОВКИ
В умовах глобалізаційних процесів світової економіки та неоднакового рівня розвитку ринкової системи країн регулювання державою економічних процесів та явищ тарифними і нетарифними інструментами, тобто перехідний протекціонізм, є виправданим. Здійснено історико-логічний аналіз розвитку економічної теорії вільної торгівлі, яка в сучасних умовах набула нових рис у зв’язку з поглибленням і розширенням світогосподарських взаємозалежностей. Співвідношення лібералізму і протекціонізму повинно знаходитись у рухливій рівновазі, але для подальшого сприяння глобального прогресу світової економіки ці взаємозв’язки мають більше схилятись до ідеалів вільної торгівлі.
Встановлено, що світова торгівля і міжнародний поділ праці відбуваються на принципах врахування порівняльних і конкурентних переваг галузей, окремих груп товарів. Україна має такі переваги у сфері агропромислового виробництва. Однак світові агропродовольчі ринки є досить розвинутими і висококонкурентними, цивілізоване проникнення на ці ринки можливе шляхом приєднання України до міжнародних торговельних організацій.
Доведено, що в сучасних умовах глобалізації світової економіки важливим є вибір правильної стратегії зовнішньоторговельної політики держави. На основі детально аналізу правового поля ЗЕД зазначаємо, що нерідко закони та підзаконні акти були недосконалими. Однак введення у 1999 р. 23%-го експортного мита на насіння соняшнику з огляду на катастрофічний стан олійно-жирового комплексу України було обґрунтованим і необхідним заходом. Позитивним для розвитку ЗЕД було також запровадження індикативних цін на насіння соняшнику для експортерів, що сприяло підвищенню ефективності експортних операцій та уникненню застосування антидемпінгових санкцій. Заборона бартерних контрактів також була спрямована на формування більш цивілізованих торговельних відносин. Експортний потенціал галузей АПК України протягом останніх років зростає, питома вага агропродовольчої продукції у загальному експорті знаходиться в межах 10-12 відсотків. Конкурентоспроможність українських товарів є досить високою – протягом останніх п’яти років Україна входить у першу десятку експортерів олії та насіння соняшнику, ячменю, яловичини, кукурудзи та сухого знежиреного молока. Україна вийшла на перше місце на світовому ринку соняшникової олії, збільшились валютні надходження, відродилась олійно-добувна промисловість тощо.
Досліджено, що після впровадження експортного мита на насіння соняшнику пропозиція олії соняшникової зросла більше ніж у 2 рази. Також дослідженнями встановлено, що збільшення пропозиції стало рушійною силою мультиплікаційних процесів у попиті на олію соняшникову. Так, забезпечені потреби продовольчого споживання близько до норм, рекомендованих ФАО, виробництво продуктів з використанням олії (маргарину, майонезу, сало-масу) зросло у 2,2 рази. Однак внутрішній ринок урівноважується ціною, яка формується під впливом таких факторів: рівень світової ціни, ціна сировини, якість продукції, попит та рівень ціни на альтернативні жири і олії. Внаслідок постійного зростання експорту олії соняшникової Україна витіснила з першого місця на світовому ринку Аргентину. Однак слід зазначити, що у структурі експорту сира нерафінована олія становить 80 відсотків. Більшість країн-імпортерів олії законодавчо захищають свій ринок від готової продукції (Індія, Туреччина, Алжир, Єгипет), а проникнення на висококонкурентні європейські ринки потребує забезпечення якості на рівні міжнародних стандартів та приєднання до світових торговельних організацій.
Встановлено, що для ефективного виходу українських товаровиробників на світовий ринок необхідно вирішити комплекс проблем, які стосуються експортної інфраструктури. Значною проблемою є гармонізація українських стандартів якості до міжнародних (ISO), що сприяло б переходу вітчизняних учасників ринку до ведення справ з використанням уніфікованих контрактів FOSFA.
Вдосконалення моніторингу ринків у сучасних умовах неможливе без застосування інтернет-технологій та прогнозування ринкової кон’юнктури.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Блакита Г. Напрямки удосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком і розміщенням підприємств олійно-жирового комплексу України. Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 141. Чернівці: Рута, 2011. 200 с.
2. Вирощування соняшнику у світі [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.agroscience.com.ua
3. Експорт насіння соняшнику з України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ukroilprom.org.ua/news/eksport-nasinnya-sonyashnyku-z-ukrayny-233/
4. Звіт від 10.18 «Світовий експорт олійних культур», USDA [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.usda.gov/
5. Кокушкіна І.В. Міжнародна торгівля і світові ринки: Навчальний посібник. К: 2010. 292 с.
6. Кучеренко С.Ю. Інвестиційна привабливість олійно-жирового комплексу України. Фінанси України. 2011. № 4. 110 с.
7. Кушнір І.Г. Використання інтернет-технологій для моніторингу світових ринків продукції АПК. Науковий вісник НАУ. 2011. Вип. 76. 325 с.
8. Ляшенко Г.П. Кон’юнктурні дослідження на світових ринках. Ірпінь. 2010. 420 с.
9. Мазаракі А.А. та ін. Економіка торговельного підприємства: Підручник для вузів. К.: «Хрещатик», 1999. 800 с.
10. Островський П. І. Аграрний маркетинг: Навч. посібник. К.: 2009. 224 с.
11. Пазуха М.Д. Кон’юнктура світових товарних ринків: Навч. Посібник. Центр учбової літератури. К.: 2010. 272 с.
12. Пластун О.І. Кон’юнктура ринку сільськогосподарських продуктів з врахуванням циклічних та сезонних коливань цін. Науковий вісник НАУ. 2009. Вип. 64. 90 с.
13. Пластун О.І. Позиції українських агропродовольчих товарів на світовому ринку. Вісник академії праці і соціальних відносин ФПУ. 2011. № 2 (26). 83 с.
14. Пластун О.І. Результати державного регулювання експорту олійних продуктів. Економіка АПК. 2011. № 10. 150 с.
15. Пластун С.І. Кон’юнктура світового ринку соняшнику. Вісник академії праці і соціальних відносин ФПУ. 2011. №5 (8). 210 с.
16. Рибалкина В.Е. Технічний аналіз товарних та фінансових ринків. М.: 2010. 370 с.
17. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка. Підручник. 3-тє вид. Київ: «Знання» 2008. 622 с.
18. Світовий ринок соняшникової олії та місце України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://prompolit.info/2019/05/28/svitovij-rinok-sonyashnikovoyi-oliyi-ta-mistse-ukrayini/
19. Скіннер Б. Міжнародна торгівля. М.: 2009. 264 с.
20. Соловйов І.О. Ринок продовольчих товарів: глибока сегментація споживачів. № 1. 2011. 200 с.
21. Стан зовнішньої торгівлі в Україні. К.: 2018. № 9. 40 с.
22. Статистичні дані і прогнози світового товарного ринку соняшникової олії [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:/www.ukroilprom.kiev.ua
23. Сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
24. Світові ціни олійних культур 2018-2019 р, Oil World (Malaysia FOB, RBD) [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.oilworld.biz/t/statistics/commodities
25. Чехова І.В. Світовий ринок олійних культур. Вісник аграрної науки. 2017. № 9. С. 71-77.
АНОТАЦІЯ«Кон’юнктура ринку»
Кон’юнктура товарного ринку соняшникової олії
Досліджено наявні теоретичні підходи до визначення сутності, аналізу і оцінювання кон’юнктури товарного ринку. Визначено, що кон’юнктура товарного ринку – це сформована на ринку економічна ситуація, що характеризує співвідношення між попитом і пропозицією, рівень цін, товарні запаси та інші економічні показники. Виявлено, що кон'юнктура товарного ринку характеризує ситуацію на світовому ринку в цілому, на ринку окремих товарів або на внутрішніх ринках країн. Вона виступає як результат взаємодії різних (економічних) факторів, які визначають в кожен даний момент стан на конкретних ринках і обумовлюють напрямок, хід і результат комерційної діяльності на цих ринках. Проаналізовано кон’юнктуру товарного ринку соняшникової олії, як вітчизняного так і світового. Прослідковано вибір інноваційних стратегічних пріоритетів розвитку кон’юнктури товарного ринку соняшникової олії. Обґрунтовано та сформовано шляхи удосконалення вітчизняного ринку соняшникової олії. Запропоновано підходи до оцінки ефективності складових розвитку кон’юнктури товарного ринку соняшникової олії.
Метою роботи є проведенні аналізу та надання оцінки кон’юнктури товарного ринку соняшникової олії.
Основними завданнями роботи є:
розглянути сутність, фактори та основні показники кон’юнктури товарного ринку;
виявити принципи, функції та структуру кон’юнктури товарного ринку соняшникової олії;
розглянути методичні підходи до оцінки товарного ринку соняшникової олії;
здійснити аналіз та оцінку кон’юнктури товарного ринку соняшникової олії;
виявити шляхи удосконалення вітчизняного ринку соняшникової олії.
У процесі виконання роботи застосовувалася сукупність загальних та специфічних наукових методів. Зокрема, статистичний, мeтод графічного аналізу, метод формування таблиць, а також мeтоди eкономіко-матeматичного модeлювання та прогнозування.
1 2 3