Розділ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА КОН’ЮНКТУРИ ТОВАРНОГО РИНКУ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ
За січневими оцінками Мінсільгоспу США загальний обсяг виробництва олійного насіння у світі в 2019/2020 маркетинговому році становить 395,17 млн. тонн. При цьому очікується, що залишки олієнасіння на кінець 2019/2020 маркетингового року становитимуть 55,61 млн. тонн, що менше на 9,8 % проти попередніх років.
Згідно прогнозу агентства OilWorld, світове виробництво соняшникової олії у 2020/2021 МР складе 12,1 млн.тонн, що на 0,6 млн.тонн нижче ніж у поточному сезоні [22].
На світовому ринку соняшникової олії наприкінці 2019 року ціни суттєво знизилися та досягли мінімальних рівнів за останні дванадцять років. Усьому причиною виступили рекордні врожаї в країнах Чорноморського регіону, насамперед в Україні. Україна займає лідируючі позиції на світовому ринку соняшникової олії – 32,1% у світовому виробництві та 56,1% у світовому експорті (рис. 2.1).
Рисунок 2.1. Світові виробники соняшникової олії за очікуваними результатами 2020/2021 МР
Особливістю ринку соняшникової олії є суттєва різниця в періоді посадки та збору врожаю різних країн світу, що визначило специфіку встановлення маркетингового періоду. Так, зокрема в Україні, Росії та Туреччині маркетинговий рік (далі – МР) визначено з вересня до серпня наступного року, у ЄС – з жовтня до вересня, в Аргентині – з березня до лютого відповідно. Таке неспівпадіння у виробничих періодах дозволяє підтримувати певний стабільний рівень пропозиції на ринку соняшникової олії протягом усього року (за винятком окремих непередбачуваних ситуацій).
Натомість протягом останніх декількох років спостерігається зростання врожайності соняшника в світі та, відповідно, збільшення виробництва соняшникової олії. Це призвело до поступового зниження світових цін на соняшникову олію, яке спостерігається з 2016 року. Водночас протягом 2018 року падіння цін на соняшникову олію прискорилося і вони досягли найнижчого рівня з початку 2007 року. Вагомою причиною такої динаміки були рекордні врожаї, насамперед в Україні.
Адже Україна була і залишається лідируючою країною із виробництва та експорту соняшникової олії. Соняшникова олія входить у п’ятірку товарів, які займають найбільшу частку в товарній структурі українського експорту, а загалом частка олій/жирів та насіння олійних культур (в яких перше місце належить соняшнику) за результатами 2018 року досягла 15%. Відповідно зниження цін було компенсоване збільшенням обсягів.
За підсумками вересня-березня 2019/2020 МР виробництво соняшникової олії стрімко зросло та навіть побило рекордний рівень 2016/2017 МР на 1,5%. При цьому на українському ринку присутня доволі значна кількість виробників олії. Наявність значної конкуренції дає можливість збільшувати якість виробленої продукції.
Водночас за підсумками вересня-березня 2019/2020 МР відбулося значне зростання експорту соняшникової олії порівняно з відповідним періодом 2018/2019 МР – на 16,6%. Найбільшими країнами – імпортерами української соняшникової олії залишаються Індія (близько 40%), Китай та Нідерланди.
Однак навіть при таких значних обсягах виробництва та експорту Україна не в змозі повністю впливати на світову цінову кон’юнктуру. У світовому виробництві для отримання рослинної олії використовуються насіння і плоди понад 100 культур. Частка соняшникової олії серед усіх рослинних олій займає четверте місце (за попередніми оцінками у 2019/2020 МР вона складає 9,5%). Завдяки новітнім технологіям обсяг світового виробництва соняшникової олії останніми роками постійно збільшувався (за попередньою оцінкою, у 2019/2020 МР він становитиме майже 20 млн т), однак він залишається набагато меншим порівняно з обсягами виробництва пальмової та соєвої олій, які часто є замінниками соняшникової олії.
Саме тому на світовому ринку соняшникової олії, окрім врожаю та, відповідно, пропозиції власне соняшникової олії, вагомими факторами впливу на ціну є:
Зростання/зменшення пропозиції та цінові зміни за іншими видами рослинних олій (особливо, пальмової та соєвої, які є більш вживаними і фактично є вагомими індикаторами динаміки цін на соняшникову олію). Так, наприклад на початку осені минулого року відбулося стрімке падіння ціна на американську сою через рекордний урожай у США та очікування щодо введення Китаєм зворотних мит на американські товари, у тому числі сою (мита запроваджено Китаєм наприкінці вересня). У результаті за липень – середину вересня 2018 року суттєво збільшився експорт американських соєвих бобів до ЄС (їх частка зросла до 52% загального імпорту ЄС цієї культури, тоді як у аналогічний період 2017 року вона становила лише 25%). Як наслідок, це призвело водночас і до понижувального тиску на ціни на соняшникову олію.
Зміна попиту. Найбільшими споживачами у світі на сьогоднішній день залишаються Індія та Китай. При цьому неабияку роль відіграють економічні та політичні зміни в цих країнах, що впливають на особливості споживання того чи іншого виду олій.
Форс-мажорні обставини, пов’язані здебільшого з погодними умовами. Наприклад, занадто тепла погода в період вегетації сприяє розвитку комах, які можуть зіпсувати майбутній врожай, або посуха здатна спричинити пожежі. Є і більш екзотичні причини коливання цін, як наприклад, Ель-Ніньо, що приносить посуху в одні країни та рясні дощі в інші. Цей природний феномен здебільшого впливає на клімат у Бразилії, Аргентині, Мексиці, США і Австралії.
Очікується, що у 2020/2021 МР виробництво соняшника та, відповідно, соняшникової олії в Україні зросте на 5,8% завдяки використанню новітніх технологій, що дали змогу збільшити урожайність, попри скорочення посівних площ під соняшник на 4,4%. Відповідно, експорт соняшникової олії з України зросте на 4,8% до 5,6 млн т. У цілому за прогнозами USDA (квітень 2020) світове виробництво соняшникової олії прискорить зростання до 6,6% р/р . При цьому збільшення виробництва очікують не стільки за рахунок розширення посівних площ, скільки внаслідок підвищення врожайності соняшника.
Світове споживання соняшникової олії також прискорить зростання. Але через те, що обсяги споживання зростатимуть повільніше, ніж його виробництво, це зумовить подальше накопичення світових перехідних запасів. Зростання виробництва сприятиме активності світової торгівлі, однак водночас зниженню цін. Обсяги експорту за підсумками 2019/2020 МР прогнозуються на рівні 10 млн т(зростання на 2,5% р/р).
У той же час, у 2019/2020 МР очікується, що зростатимуть також і світове виробництво пальмової та соєвої олії (на 4,3% та на 3,3% відповідно). Однак повільніші темпи зростання цих видів рослинних олій призведуть саме до зростання загальної частки соняшникової олії серед усіх рослинних олій до 9,5% з 9,2% у попередньому МР.
З огляду на надмірну пропозицію олійних на світовому ринку ціни на соняшникову олію залишатимуться на відносно низькому та близькому до поточних рівнів. При цьому частка України на експортному ринку зберігатиметься на рівні 56,1%, що, попри низькі ціни, забезпечить стійкі обсяги надходжень іноземної валюти в країну (рис.2.2).
Рисунок 2.2. Основні експортери соняшникової олії в світі за очікуваними результатами 2018/2019 МР
У довгостроковій перспективі відбуватимуться суттєві зміни на ринку як загалом олійних, так і соняшникової олії зокрема. Очікується, що темпи зростання світової торгівлі в наступні десять років становитимуть близько 18-20%, тоді як у попередні десять років вони були близькими до 40%. Крім того, залишається негативним фактор торгового протекціонізму. Так, лише за останній рік кількість протекціоністських рішень суттєво збільшилася і це майже вдвічі перевищує рівень 2019 року. Причому на ринку соняшникової олії протекціоністські заходи призводять до збільшення тиску в бік зниження цін через падіння цін на суміжні види олій, насамперед соєву (адже світовим лідером з виробництва сої є США, а найбільшим імпортером цього товару зі США донедавна був Китай, який ввівши контрзаходи зачепив саме сою). Однак, ураховуючи особливості соняшникової олії та унікальність її якостей, Україна, попри певні перепони, продовжуватиме виступати суттєвим гравцем на світовому ринку цього продукту. Для цього маються, насамперед, відповідні кліматичні та ресурсні умови, а також традиції виробництва цього продукту.
Україна є великим світовим виробником та експортером насіння соняшнику і продуктів його переробки. За прогнозами нинішній урожай цієї олійної культури перевищить минулорічний, а тому Україна може зміцнити свої позиції на світовому ринку. Соняшник є основною олійною культурою в Україні, яка порівняно з іншими дає найбільше олії з одиниці площі. Насіння районованих сортів і гібридів містять понад 48-50% жиру, 16-19% білку, а вихід олії при заводській переробці становить майже 47%. Олія широко використовується для виготовлення маргарину, консервів, хлібних і кондитерських виробів, а також застосовується у миловарній, лакофарбовій та інших галузях промисловості. При переробці насіння, крім олії, одержують макуху або шрот, які є цінним кормом у тваринництві. Товарний соняшник має відповідати умовам ДСТУ 4694-2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови». Вирощена продукція залежно від критеріїв якості розподіляється на вищий, перший або другий класи. У середньому за останні 5 років в Україні під вирощуванням соняшнику було зайнято близько 15% усіх посівних площ. Частка соняшнику у виробництві олійних культур за цей період становила понад 70%. Проте наразі ситуація змінюється. Торік питома вага соняшнику у структурі площі посіву технічних культур не перевищувала 63% та має тенденцію до зменшення. Незважаючи на структурні зміни минулорічний урожай соняшнику перевищив урожай попереднього року на 408 тис. т. Це відбулося через розширення площі порівняно з 2018 роком на 8%. Збільшенню врожаю не завадило навіть зниження урожайності. Так, у 2019 році зібрали з гектару 15 ц/га, що на 2 ц/га менше попереднього року.
За підсумками 2019 року, вирощування соняшнику виявилося найбільш прибутковою діяльністю у сільському господарстві України. За даними Держкомстату, доходи сільськогосподарських підприємств від реалізації цієї олійної культури досягли майже 15 млрд грн, що дало можливість покрити понесені виробничі витрати та отримати 5,9 млрд грн прибутку. При цьому рівень рентабельності становив 64,5%. Переважна більшість вирощеного насіння перероблялася на вітчизняних олійно-жирових комбінатах із подальшою реалізацією на зовнішніх ринках. Торік було вироблено 3,1 млн т олії, з яких соняшникової ‒ 3 млн т. Експорт її становив 2,7 млн т, або 90% від загального виробництва. Проте незважаючи на розвинену промислову інфраструктуру щорічно до 10% врожаю соняшнику експортується без попередньої переробки. Тому світовий ринок має великий вплив на вітчизняну галузь. На відміну від України у світовому сільському господарстві насіння соняшнику не належить до основних олійних культур, хоча й посідає вагоме місце в олійному балансі. Обсяги виробництва соняшнику поступаються таким олійним культурам, як соєві боби та ріпак. Світове виробництво олійних культур у 2018-2019 маркетингового року (МР) становило 22,1 млн т. При цьому із загального врожаю частка соєвих бобів сягала 57%, ріпаку ‒ 13%, соняшнику ‒ 8% (рис 2.3).
Рисунок 2.3. Світове виробництво та споживання соняшникової олії, млн т.
За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2020-2021 МР очікується виробництво 34,8 млн т насіння соняшнику, що більше попереднього сезону на 12%. Зростання виробництва буде наслідком підвищення урожайності та розширення посівних площ. Так, урожайність очікується близько 1,4 т/га, що на 2% більше попередньої. Посівна площа цієї культури становитиме 24,6 млн. га, що на 2,2 млн га, або 10% більше попереднього показника. До того ж вона перевищить площі соняшнику за всі періоди його вирощування у світі, що свідчить про високий рівень її привабливості у провідних країнах-виробниках. У новому сезоні всі провідні світові виробники соняшнику, окрім Аргентини та Туреччини, підвищать власний урожай. Найбільшим виробником цієї олійної культури залишиться Російська Федерація. У новому сезоні у Росії прогнозується валове виробництво понад 8,3 млн. т насіння, що на 3 млн. т, або 55% перевищить попередній рівень. Передбачається також збільшення обсягів виробництва соняшнику у країнах Європейського Союзу. Якщо в минулому МР ними було вироблено 6,8 млн т насіння, то в нинішньому очікується на 0,7 млн. т більше.
За прогнозами USDA, у 2020-2021 МР Україна разом із ЄС-27 ділитиме другу сходинку світового рейтингу виробників соняшнику. Так, у світі очікують, що Україна виростить 7,5 млн. т соняшнику. Крім цього, Китай збільшить виробництво на 5% до 2 млн. т, Індія на 30% до 0,7 млн. т. Загалом прогнозних обсягів виробництва та перехідних залишків минулого року буде достатньо для покриття існуючого попиту.
USDA прогнозує, що світове споживання соняшнику збільшиться та знаходитиметься на високому рівні. Очікується, що в новому сезоні попит на цю олійну культуру досягне 34,3 млн. т, що більше в порівнянні з минулим сезоном на 11%. Це буде рекордним показником за увесь час споживання соняшнику та перевищить середньорічний рівень за останні 10 років на 23%. Проте, на відміну від 2019-2020 МР, обсяги споживання соняшнику будуть меншими за його виробництво. Це вплине на зростання світових кінцевих запасів. На кінець нового сезону вони очікуються у межах 1,85 млн. т, що на 23% перевищить попередній рівень. Зростання виробництва сприятиме активності світової торгівлі. Обсяги експорту прогнозується на рівні понад 2 млн т, що на 33% більше в порівнянні з минулим роком. Структура світового експорту насіння соняшнику розподілятиметься наступним чином: ЄС-27 ‒ 22%, Україна ‒ 42%, Росія ‒ 1%, Аргентина ‒ 3%. На інші країни припадає 32% світового продажу. Загалом частка експорту соняшнику щодо обсягів його споживання становитиме лише 6%, що пояснюється задоволенням потреб світових споживачів не сировиною, а продуктами переробки, якими здебільшого є харчова олія та шрот. Світова торгівля такими товарами здійснюється більш жваво. Україна є одним із лідерів світового експорту продуктів переробки соняшнику. За даними USDA, світовий ринок сподівається отримати від України в новому МР 2,8 млн т соняшникової олії, що на 3% більше попереднього. Частка України у світовій торгівлі соняшниковою олією оцінюється на рівні 22%. При цьому експорт олії з Росії становитиме 2,9 млн т, або 23% світового експорту, ЄС-27 ‒ 2,8 млн т (22%), Аргентини ‒ 1,3 млн. т (10%). Соняшниковий шрот, який переважно використовується на корм худобі, теж активно експортується українськими трейдерами. У новому сезоні такий експорт оцінюється у 2,8 млн. т, що майже на рівні з минулим роком, та поступається продажу лише країнам ЄС. При обсязі світового експорту соняшникового шроту 13,6 млн т частка України становить 21%. Упродовж 2018-2019 МР на світових товарних біржах спостерігалася тенденція до зростання вартості соняшнику. Якщо у листопаді 2019 року ціни на таке насіння у США на умовах франко-склад виробника становили $421 за 1 т, то до липня 2019 року підвищилася на 63%, досягнувши $686/т. Проте на початку нового сезону можливе падіння цін.
Сьогодні Україна є найбільшим постачальником соняшникової олії у світі. У минулому році її частка у світовому експорті соняшникової олії перевищила 50%. Зростаючі переробні потужності (за останні п'ять років вони зросли більш ніж на 85%) дають Україні можливість домінування на світовому ринку соняшникової олії і шроту. Наша країна продає за кордон більше 80% виробленого масла. Сьогодні масложирова галузь ‒ це один з провідних секторів харчової промисловості України. Вирощуванням соняшнику займаються більше 40% агропідприємств країни.
Для стимулювання зростання виробництва соняшникової олії в 1999 році в Україні було введене експортне мито на насіння соняшника в розмірі 23% з подальшим зниженням до 17% у 2001 році. У ході переговорів про приєднання до СОТ Україна взяла на себе зобов'язання скорочувати ставку мита щорічно на 1%, поки вона не досягне 10%. У процесі переговорів між Україною та ЄС про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) питання експортних мит на насіння соняшнику приділяється велика увага. ЄС, який є великим імпортером олії і насіння олійних культур, наполягає на повному скасуванні мита. Цей захід у разі створення ЗВТ буде застосовуватися тільки до торговельних операцій між Україною і країнами ЄС. Третіх країн, які не є учасниками ЗВТ, цей режим не торкнеться. Експортне мито на насіння соняшнику за останні роки зробило істотний вплив на масложировий сектор українського агрокомплексу. Воно викликало скорочення експорту насіння соняшнику, що сприяло збільшенню пропозиції цієї продукції на внутрішньому ринку, зростанню завантаженості потужностей переробних підприємств, збільшенню інвестицій у виробництво олії, зростанню виробництва насіння соняшнику та соняшникової олії в Україні, збільшенню частки експорту Україною на світовому ринку олії. Експортне мито веде до зниження рівня внутрішніх цін на цей жир. Виникає питання: чи викличе ліквідація 12%-ного експортного мита підвищення закупівельної ціни на ці ж 12%? Адже зростання експорту насіння соняшнику неминуче призведе до зниження обсягів їх внутрішньої переробки.
Огляд (моніторинг) ринку соняшникової олії проводиться щомісяця для визначення основних тенденцій, динаміки та ємності ринку. Маркетингове дослідження ринку соняшникової олії дозволяє виявити канали (дистриб'юторська мережа) просування товару на ринку, стан конкурентного середовища, домінуючих фінансово-економічних показників і основних споживчих переваг на користь існуючих торгових марок (брендів), а також відобразити асортимент товару, представленого в даному сегменті ринку.
Обсяги виробництва та експорту цього виду продукції скоротилися на 2%, а темп скорочення обсягу імпорту склав 22% [23].
У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року в 1 кварталі 2020 року, навпаки, всі досліджувані показники зросли. Так темп приросту виробництва соняшникової олії склав 12%, імпорту ‒18%, а обсяг експорту зріс на 40% (табл.2.1).
У поточному сезоні на світовому олійному ринку боротьба зміститься від конкуренції між основними експортерами до конкуренції між видами олійної продукції. Очікується скорочення цінового розриву між соняшниковою та іншими видами олій, що може привести до підвищення попиту на профільний для України продукт.
Таблиця 2.1
Темпи приросту виробництва соняшникової олії
| Показник | Темпи приросту, % | |
| 1 квартал 2020 / 4 квартал 2019 | 1 квартал 2020 / 1 квартал 2019 | |
| Імпорт | -22 | 18 |
| Експорт | -2 | 40 |
| Виробництво | -2 | 12 |
Згідно прогнозу Oil World, світове виробництво соняшникової олії в 2020/2021 МР складе 12,1 млн. т, що на 0,6 млн. т нижче, ніж у поточному сезоні. При цьому обсяг торгівлі на світовому ринку збільшиться майже на 1 млн. т, що розширить нішу для поставок продукту з України. За даними USDA, обсяги світової торгівлі маслом у поточному сезоні складуть 4,2 млн. т, що значно вище середнього показника. Основними експортерами соняшникової олії в новому сезоні залишаться Україна, Росія та Аргентина (причому остання послабила експортні позиції через низький урожай соняшнику). У цій трійці Україна з великим відривом займає перше місце: українська частка у світовому експорті ‒ близько 40% від світового обсягу, при цьому на Аргентину припадає 28%, Росію ‒ 17%. На ці три країни також припадає більше половини насіння соняшнику в світі (53% світового ринку), і на трьох вони експортують 32% насіння на світовий ринок. Всі три країни зацікавлені в поставках більш маржинального готового продукту, а не сировини, тому на їхніх ринках діють експортні мита на вивіз соняшнику: в Росії ‒ 20%, але не менше EUR30 за 1 т, в Аргентині ‒ 32%. Світові тенденції, зокрема, через ослаблення цін на нафту, сприяли скороченню цінового розриву між соняшниковою та іншими видами масел. Можна очікувати конкуренції з боку інших видів продукту, а не між постачальниками соняшникової олії. При цьому з початку нового року прогнозується зростання цін на світовому ринку ‒ цьому буде сприяти зниження пропозиції на пальмова та соєва олія та зростання вартості замінників, прогнози врожаю в Аргентині. У принципі після нового року ціни на олію зростають ‒ це сезонний чинник, незалежно від врожаю і обсягу виробництва.
1 2 3