Ім'я файлу: (контрольна робота)Економіка зарубіжних країн.docx
Розширення: docx
Розмір: 57кб.
Дата: 20.04.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 57кб.
Дата: 20.04.2021
скачати
Фондові біржі США
Щодо ринку цінних паперів США, то на сьогодні він є найбільшим у світі. На його частку припадає майже 40% світового ринку цінних паперів. Ринок цінних паперів США поділяється на 2 великих сегменти: організовані біржі цінних паперів і позабіржовий ринок. При цьому наявність комп’ютеризованих систем торгівлі на даних ринках зменшила відмінності між ними.
Найбільшою біржею є нью-йоркська (New York Stock Exchange –NYSE), на якій число проданих акцій і їх вартість перевершує показники всіх інших бірж США. Сьогодні на ринку цінних паперів діють тисячі фірм. Τільки на ринку корпоративних цінних паперів діють, наприклад, 8 тис. спеціалізованих компаній. Це брокерсько-дилерські фірми, інвестиційні банки. Існують також найбільші брокерсько-дилерські компанії, які виконують всі види послуг. Деякі спеціалізовані фірми працюють лише з одним типом цінних паперів, наприклад муніципальними. Інші, так звані дисконтні фірми, або дисконтні будинки, спеціалізуються на виконанні заявок по дорученням клієнта.
На фондовому ринку США існує кілька типів інвестиційних компаній, серед яких найбільш поширені управлінські. Вони управляють фондами двох типів: відкритими (взаємними) і закритими. Відкритий фонд безпосередньо укладає угоди з інвесторами. При цьому інвестор може купити або продати акції відкритого фонду в будь-який час. Закритий фонд має в зверненні постійну кількість акцій. Інвестори купують і продають їх на відкритому ринку нарівні з іншими акціями. З огляду на те, що ринкова ціна акцій формується під впливом попиту та пропозиції, акції закритого фонду можуть продаватися з надбавкою (премією) або частіше з дисконтом до чистої вартості. Найважливішою функцією біржової торгівлі є створення стійкого ринку для окремих емісій цінних паперів.
Варто зазначити, що ринок цінних паперів США класифікують за галузевим принципом – наприклад, ринок акцій ритейлерів, ринок цінних паперів будівельних підприємств і т. д. Особливе місце на національному фондовому ринку займають акції газових, нафтових і вугільних компаній, а також цінні папери підприємств сталеливарної галузі.
Центральний банк США та його валютно-курсова політика
Першим закладом, який виконує функції центрального банку США був Перший банк Сполучених Штатів, створений Александером Гамілтоном у 1791 р. Його повноваження не були продовжені у 1811 р. У 1816 р. був утворений Другий Банк Сполучених Штатів, його повноваження не були продовжені у 1836 після того, як він став об'єктом критики з боку президента Ендрю Джексона.
З 1837 по 1862 рр., в Еру вільних банків, центрального банку формально не існувало. З 1862 до 1913 рр. у США за відповідним законом діяла система національних банків. Серія банківських панік — у 1873, 1893 і 1907-м роках створила серйозний попит на створення централізованої банківської системи.
Хронологія центральних банків США:
1791—1811: Перший банк Сполучених Штатів
1811—1816: Центральний банк відсутній
1816—1836: Другий банк Сполучених Штатів
1837—1862: Ера вільних банків
1863—1913: Національні банки
1913 — понині: Федеральна резервна система.
Правовий статус ФРС визначений Актом про ФРС у вигляді особливої фінансової установи, що об'єднує риси як незалежної юридичної особи, так і публічного державного агентства. Незалежність емісійного центру від уряду пояснюється прагненням забезпечити баланс між платниками податків і урядом (що перебувають у стосунках «наймача» і «підрядника»), а також банківською системою, що історично склалася в США, і запобігти можливості використання грошової емісії в короткострокових інтересах уряду США (наприклад, для покриття дефіциту бюджету). У 1982 році суд центрального округу штату Каліфорнії виніс постанову у справі «Джон Люїс проти Сполучених Штатів», в якому визначив, що Федеральні резервні банки, що входять в структуру ФРС (див. нижче), не є установами, до яких можуть бути пред'явлені позови приватних осіб згідно із законом про позови до державних організацій і службовців (Federal Tort Claims Act). Ця постанова суду належить до практики вживання закону Federal Tort Claims Act до Федеральних резервних банків і не виносить жодного визначення щодо статусу ФРС у цілому.
Поточні функції ФРС:
Виконання обов'язків центрального банку США
Підтримання балансу між інтересами комерційних банків й загальнонаціональним інтересами
Забезпечення нагляду та регулювання банківських установ
Забезпечення кредитами
Управління грошовою емісією (з нерідко суперечливими цілями: мінімізація безробіття, підтримання стабільності цін, забезпечення помірних відсоткових ставок)
Забезпечення стабільності фінансової системи, контроль за системними ризиками на фінансових ринках
Надання фінансових послуг депозитарію, у тому числі уряду Сполучених Штатів Америки і офіційним міжнародним установам
Участь у функціонуванні системи міжнародних та внутрішніх платежів
Усунення проблем з ліквідністю на місцевому рівні
Зміцнення ролі США у світовій економіці
Однією із головних відмінностей Федеральної резервної системи США від Центральних банків інших країн є її незалежність від Уряду. Звичайно, Конгрес може законодавчим шляхом змінювати її повноваження та обов’язки, але свою монетарну політику даний центральний банк здійснює самостійно, його рішення мають вагомий вплив на світову економіку, результатом його діяльності є значні надходження в бюджет. Також, на відміну від центральних банків інших країн, ФРС США – це приватна структура.
Одним із головних інструментів грошово-кредитної політики є ставка рефінансування або ключова ставка, яка встановлюється на кредити, що видаються кредитним організаціям.
В 2008 році Федеральна резервна система США знизила ставку рефінансування з 4,25% до 0,25%, в 2017-2018 роках ключова ставка становила 0,50%, а з 2017 року – 0,75-1,50% і станом на травень 2020 року складає 1,75%.
Щоб здійснювати операції на відкритому ринку без посилання на ці ставки, спеціально для ФРС США була розроблена програма кількісного пом’якшення (Quantitativeeasing-QE). Суть кількісного пом’якшення полягає у введенні в економіку додаткових грошей за рахунок викупу неліквідних цінних паперів. Кількісне пом’якшення істотно впливає на грошову масу, збільшуючи її пропозицію з метою збільшення кінцевого споживання .
Головною метою програм «Кількісного пом’якшення» ФРС США було розширення ресурсних можливостей фінансового сектора економіки для забезпечення стійкого економічного зростання і зниження рівня безробіття. Механізм реалізації цих програм полягає в тому, що ФРС викуповує іпотечні цінні папери або державні облігації в обсязі, який заздалегідь оголошують для того, щоб знизити їх прибутковість, а відтак знизити відсоткові ставки за діловими паперами. В цьому разі викуп активів здійснює центральний банк за допомогою створення нових грошей, що у свою чергу, збільшує баланс Федерального резерву, а відтак призводить до збільшення грошової маси в економіці. Використання даного досвіду в Україні неперспективне через недостатній рівень розвитку фондового ринку.
Визначальна роль центрального банку країни в економічному регулюванні реалізується шляхом виконання двох видів регулюючих функцій:
макроекономічні, орієнтовані на забезпечення стабільної та необмеженої купівельної спроможності національної валюти, утримання в керованих і передбачуваних рамках рівнів інфляції загалом і споживчих цін зокрема (коли інфляційні процеси не викривлюють істотно економічну поведінку, не створюють передумов для ажіотажного попиту та не перешкоджають інвестиціям у довгостроковий розвиток);
мікроекономічні, впливаючи на банківську систему країни, регулюючи її стабільність, зокрема виступаючи у якості так званого кредитора останньої інстанції.
Тенденції розвитку США в міжнародному економічному інтеграційному просторі
Сучасні тенденції розвитку. Вжиття заходів з метою активізації механізмів пришвидшення економічного зростання залишається головним пріоритетом США. Після значного скорочення, у порівнянні з І кварталом 2020 р., ріст ВВП США за ІІ квартал 2020 р. становив 4 %, в той час як ріст ВВП за аналогічний період 2019 року склав 2,4 %. Також відзначаються пришвидшення інфляції, нарощування обсягів кредитування приватного сектору та промислового виробництва, відновлення економічної активності, поліпшення ситуації на ринку праці (рівень безробіття — 6,2 %).
При цьому Сполучені Штати планують зберегти гнучку монетарну політику в нинішніх умовах, а питання про початок підвищення процентних ставок залишається відкритим. На фоні очікувань інвесторів щодо збільшення Федеральною резервною системою США процентних ставок та погіршення ситуації в ЄС відзначається зміцнення долара. Однак нерівномірне відновлення темпів росту економіки США на тлі поглиблення російсько-української кризи, яка формує додаткові виклики для глобальної економіки, утримує ФРС від підвищення процентних ставок, залишаючи цей інструмент стимулювання економіки як страховку від стагнаційних процесів.
Ризики, що пов’язані з російсько-українським конфліктом. Позиція США полягає у принциповому невизнанні окупації Криму Росією, вжитті заходів поступової ізоляції РФ, а також наданні Україні широкої політичної, дипломатичної, фінансової та інформаційної підтримки за одночасного утримання від воєнної та військово-технічної допомоги. Агресія РФ проти України, її суверенітету й територіальної цілісності, розцінюється США як порушення Москвою базових норм міжнародного права, що загрожує міжнародному миру та безпеці.
У липні 2020 р. США оголосили про введення секторальних санкцій щодо РФ, найбільш вагомими з яких є обмеження доступу російських компаній та фінансових установ до західних фінансових ринків. Потенційні економічні збитки США від запровадження Москвою дій у відповідь (продовольче ембарго) оцінюються на рівні $1-1,5 млрд і є значно нижчими від очікуваних втрат ЄС.
З огляду на це, прогнозується посилення тиску на Вашингтон з боку Євросоюзу щодо пришвидшення розробки спільних заходів із протидії російським контрзаходам. Це, насамперед, передбачатиме необхідність більш повного врахування позиції офіційного Брюсселя в рамках переговорів стосовно створення т. зв. «Трансатлантичної зони вільної торгівлі».
Прогноз. Незважаючи на позитивні тенденції в економіці США, прогноз щодо економічного зростання країни у поточному році був переглянутий у бік зменшення до рівня 2-2,3 % за результатами року. Крім цього, у короткостроковій перспективі не очікується значних позитивних змін на ринку праці та у показнику інфляції. Попри вимушене зміщення офіційним Вашингтоном фокусу геополітичної уваги з Азіатсько-Тихоокеанського регіону на європейський континент внаслідок агресії РФ проти України, беззаперечним стратегічним пріоритетом США залишатиметься впровадження політики стримування Китаю. З огляду на це, США будуть вимушені впроваджувати дипломатично та економічно витратну політику із посилення міжнародної ізоляції РФ, з одного боку, та протидії зміцненню КНР — з іншого.
Висновок
Отже, становлення і розвиток, вироблення особливостей економічної моделі США супроводжувалися чергуванням періодів посилення ринкового конкурентного механізму з періодами державного регулювання економіки. Незважаючи на традиційну прихильність до цінностей економічної та особистої свободи, більшість американців розділяло в період кейнсіанства багато положень теорії і практики соціально відповідальної держави або так званої держави загального благоденства.
З початку 80-х рр. стало очевидним, що роль держави в ринковій економіці має межі, що воно не повинне пригнічувати основи ринкового механізму, конкуренцію, самостійність товаровиробників, порушувати виправдані пропорції між накопиченням і споживанням.
В останні десятиліття, і особливо в 90-і рр. XX ст., Можна було констатувати зниження частки державних витрат в економічному зростанні, обумовлене, з одного боку, посиленням ринкових сил в економіці, упором на всебічний розвиток і заохочення підприємництва, а з іншого - факторами геополітичного плану (закінченням "холодної війни", можливістю зменшення витрат на військові потреби).
Була визнана роль держави в побудові економічної моделі США в XXI ст.
Подальша стабілізація зростання економіки, вироблення збалансованої макроекономічної політики з метою досягнення сталого розвитку з урахуванням екологічних і соціальних вимог;
Сприяння зростанню продуктивності праці в здійсненні інноваційної політики, перш за все щодо прискореного розвитку НТР і в першу чергу фундаментальної науки, підтримки інформаційних технологій;
Всебічне сприяння розвитку освіти та підвищення кваліфікації робочої сили, посилення його впливу на економічне зростання і рівень життя американців;
Забезпечення соціальної функції держави за допомогою оптимізації програм у сфері пенсійного та медичного страхування і допомоги, підтримка сімейних цінностей;
Реалізація позитивного ефекту від глобалізації американської економіки.
Але і одночасно з цим, економічна модель США сильно деформована. Прикладом може послужити війна в Іраку, яка змінила характер розподілу ризиків: не приватний капітал, а саме держава, покликана представляти публічні інтереси, стало найбільш активним агентом в ринкових операціях. Активні військово-політичні інтервенції вимагають збільшення федеральних витрат, а отже, збільшення податкового тягаря і більш активного втручання держави в економічне життя країни. Суперечливість такої позиції відображає коливання всередині політичної еліти.
Також велика кількість американців вважають, що економічна модель США складається з грубих політичних прорахунків, що призвело до великого розриву в доходах багатих і бідних, низькому рівню соціальної віддачі на вкладений капітал.
Список використаних джерел
1. 2015 International Trade Statistics Yearbook [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://comtrade.un.org/pb/
2. Central Intelligence Agency: The World Factbook 2016 / Книга фактів ЦРУ
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.cia.gov/library/ publications/theworld-factbook/
3. Country profiles / Профілі країн [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://unstats.un.org/unsd/dnss/cp/searchcp.aspx
4. Demographic yearbook / Демографічний щорічник [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://unstats.un.org/unsd/demographic/products/ dyb/dyb2.htm
5. Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO): Food Security
Statistics, by country [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.fao.org/
economic/ess/food-security-statistics/food-security-statistics-by-country/en/
6. Food and Agriculture Organization of the United Nations: FAO Statistical Yearbook
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fao. org/economic/ess/ publicationsstudies/statistical-yearbook/fao-statistical-year book-2009/en/
7. United Nations Commodity Trade Statistics Database (UNCTAD): Country Profiles
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unctad.org/en/Pages/statistics.aspx
8. United Nations Development Programme (UNDP): Human Development Report
2015 / Доповідь про людський розвиток 2015 (російською мовою) / – ПРООН, 2015. –
288 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hdr.undp.org/en/reports/global/
hdr_2015_report_ru.pdf
9. United Nations Industrial Development Organization (UNIDO) / Організація ООН
по промисловому розвитку (ЮНІДО) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.unido.org/resources/statistics/statistical-country-briefs.html?L=0
10. World Bank Group (World Bank) / Група Світового Банку (Світовий Банк)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://web.worldbank.org/wbsite/external/data
statistics/
11. World Economic Forum: Global Competitiveness Report 2016-2017 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.weforum.org/en/initiatives/gcp/index.htm
12. World productivity / Світова продуктивність [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.unido.org/data1/wpd/Index.cfm
13. Вікипедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/
wiki/Население_США /Этнический_состав_США
14. Доклад о человеческом развитии 2015 (російською мовою) [Електронний
ресурс]. – ПРООН, 2014. – 288 с. – Режим доступу: http://hdr.undp.org/en/2015-report
1 2 3