1   2   3
Ім'я файлу: контр.работа.docx
Розширення: docx
Розмір: 47кб.
Дата: 23.02.2023
скачати
Пов'язані файли:
1.2.Тема 5 Філософія доби Відродження ВІДПОВІДІ 1.docx
Документ.rtf
КУРСОВА БД.docx
ДИПЛОМ.docx
Report_LABA_1.docx
Керівництво творчою грою.docx
Помехой.docx

Розділ «Мовленнєвий розвиток» передбачає урахування характерних порушень мовленнєвого розвитку, які у випадках дитячих церебральних паралічів обумовлені недостатністю інтегративної діяльності мовленнєво-рухового аналізатора. Тому робота за розділом проводиться поетапно, у тісному зв’язку з розвитком моторики і корекцією рухових порушень.

У дітей з порушеннями опорно-рухового апарату уповільнюється фор­мування основних компонентів мовленнєвої системи: фонетики, граматики, лек­сики. Внаслідок цього виявляються різноманітні пору­шення комунікативних здібностей та зниження мотивації до спілкування, що утруднює соціальну адаптацію. Тому основними завданнями цього напряму навчання дітей з церебральним паралічем є формування навичок вільного та правильного користування рідним мовленням у живому, безпосередньому спілкуванні з оточуючими людьми, розвиток усного виразного мовлення, створення бази для формування писемного мов­лення.

Вирішення основних завдань забезпечується низкою часткових, спе­ціальних завдань, а саме: розвиток розуміння мовлення; розвиток словника; формування звукової культури мовлення;формування граматичного боку мовлення;формування та розвиток зв'язного мовлення; формування елементарного усвідомлення явищ мови і мовлення.

Розділ «Художньо–естетичний розвиток» передбачає використання у корекційно–розвивальній роботі різних видів мистецтва як важливого засобу виховання гармонійної особистості дитини з порушенням опорно – рухового апарату, її культурного розвитку. Долучення до різних видів мистецтва з раннього віку сприяє усвідомленню дітьми того, що на їх прикладах можна навчитися добру, вмінню бачити красу, цінувати її, оберігати, самому створювати прекрасне у житті та у доступних видах художньої діяльності.

Основна мета розділу полягає у реалізації завдань художнього розвитку дітей з порушеннями опорно–рухового апарату, формуванні у них основ художньої культури та соціальної адаптації особистості засобами мистецтва.

«Входження» у художню культуру дитини з порушенням опорно–рухового апарату, як і кожної дитини, здійснюється поетапно. Формування субкультури особистості на кожному етапі відбувається з урахуванням найбільш значущих моментів її художнього розвитку, а також особливостей, визначених природою та характером порушення.

Період раннього віку характеризується знайомством зі світом художньої культури шляхом спілкування дитини з дорослими і взаємодії з предметним світом. Успішність проходження етапу залежить від позитивного психоемоційного фону до народження дитини; раннього виявлення порушення опорно–рухового апарату; своєчасної корекційно–розвивальної роботи, в тому числі засобами мистецтва; а також урахуванні особливостей і структури порушення у створенні мікрохудожнього середовища.

До основних напрямків роботи з розділу в цей період належать: сенсорний розвиток і емоційно–художнє спілкування; мовленнєвий і художньо–мовленнєвий розвиток у процесі спілкування; основи музичного розвитку; долучення до співу та музично–ритмічний розвиток; основи зображувальної діяльності (дозображувальний період); інтеграція різних видів мистецтва у художньому розвитку дітей (показ народних іграшок).

У дошкільному віці на перший план виступає розвиток художнього сприймання, діяльності, гри, а також художнього спілкування. Успішність проходження етапу залежить від розуміння дорослими важливості і необхідності долучення дитини порушенням опорно–рухового апарату до світу мистецтва; створення поліхудожнього корекційно–розвивального середовища; оволодіння практичними вміннями у художній діяльності, пов’язаній з різними видами мистецтва (музикою, живописом, театром, літературою), а також формування оцінного ставлення до творів мистецтва; активізації творчих проявів дітей як у співтворчості з педагогом, так і з однолітками.

До основних напрямків роботи з розділу в цей період належать: музична діяльність (сприймання музики, формування вокально–хорових, музично–ритмічних навичок, ігри на дитячих музичних інструментах); зображувальна діяльність: живопис, ліпка, аплікація, вернісажі дитячих робіт, знайомство з ілюстраціями книг, репродукціями карин, ознайомлення з предметами декоративно–прикладної творчості, бесіди про мистецтво; художньо–ручна праця і дитячий дизайн (виготовлення виробів та використання їх у побуті); художньо–мовленнєва діяльність (знайомство з художніми, літературними творами; формування здатності до самостійного розповідання); театралізовано–ігрова діяльність.

Розділ «Емоційний та соціально-особистісний розвиток» грунтується на врахуванні у оновленому змісті освіти значущості виховного компоненту: соціалізації особистості, культури поведінки, інтеріоризації норм і правил життя у суспільстві, гармонізації міжособистісних взаємин.

Означення розділу «Емоційний та соціально-особистісний розвиток» у Програмі виховання дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату набуває особливого значення, у зв’язку з необхідністю управління особистісним розвитком таких дітей, який довгий час у спеціальній дошкільній педагогіці, радше, декларувався, аніж знаходив реальне втілення у методах роботи. Сподіватимемося, що надання спеціальної психолого-педагогічної допомоги дітям цієї категорії, а також реалізація особистісно-орієнтованої Програми, починаючи з раннього віку, дозволить подолати тенденцію до утворення відхилень у розвитку особистості.

У сенсомоторному, інтелектуальному та мовленнєвому розвитку дітей з порушеннями опорно-рухового апарату багато залежить від обсягу ураження центральної нервової системи і пов’язаних з ним можливостей компенсації, від наявності і характеру супутніх порушень, а також спеціальної педагогічної допомоги. На відміну від цього, розвиток емоційно-вольової сфери і особистості такої дитини більшою мірою підпорядковується загальним законам і визначається як генетичним фондом, так і соціальними чинниками. Найбільше значення мають соціальні умови, в яких дитина виховується: перебування у медичних закладах («синдром госпіталізму»), обмеження спілкування з оточуючими, особливо з однолітками, обмеження самостійності тощо. Це спричиняє розвиток егоцентризму, пасивності, усвідомлення власної винятковості та неуважності до інших. Такі діти часто не здатні до адекватної оцінки своїх вчинків і поведінки оточуючих, що перешкоджає налагодженню комунікативної взаємодії. Ускладнюють ситуацію характерні відхилення у розвитку емоційно-вольової сфери, зокрема, підвищена схильність до страхів. У таких станах спостерігаються виражені вегетативні розлади, посилюється провідна симптоматика – спастика, гіперкінези, атаксія. За таких обставин педагоги та батьки повинні враховувати важливість у ранньому та дошкільному віці не стільки опанування знаннями, скільки розвитку особистості.

Означення розділу «Розвиток діяльності» грунтується на необхідності організації корекційно-педагогічної роботи з дітьми, які мають порушення опорно-рухового апарату, в рамках провідної діяльності. У випадках дитячих церебральних паралічів порушення психічного та мовленнєвого розвитку дітей, значною мірою, зумовлюються відсутністю або дефіцитом їх діяльності. Тому у процесі педагогічних заходів стимулюється провідний для конкретного віку вид діяльності: у ранньому віці – предметно-практична діяльність, у дошкільному віці – ігрова діяльність. Будь-яка діяльність передбачає виконання активних зовнішніх дій та операцій, формування навичок і умінь, в тому числі, рухових.

Незважаючи на те, що зміст традиційних ліній висвітлює ці важливі питання, введення підрозділів зумовлене винятковою значущістю для становлення особистості дошкільника з порушеннями опорно-рухового апарату своєчасного та достатнього оволодіння провідною ігровою діяльністю, а також різними видами праці.

Зміст розділу складають підрозділи «Ігрова діяльність» та «Трудове виховання».

Підрозділ «Трудове виховання» спрямований на соціально-трудову адаптацію до навколишнього світу з метою максимального розвитку особистості дитини з порушеннями опорно-рухового апарату.

Завдання трудового виховання передбачають розвиток особистих трудових умінь дітей, збагачення уявлень про навколишнє середовище у процесі праці; виховання готовності працювати в колективі; оволодіння різними знаряддями праці, вмінням планувати та передбачати результати праці; інтелектуальний, моральний, фізичний, мовленнєвий, естетичний розвиток, а також корекцію емоційно-вольової сфери та поведінки.

У процесі навчання дітей різним видам трудової діяльності передбачається необхідність врахування особливостей рухових порушень (гіперкінези, геміпарези, апраксії, синкінезії, рухову обмеженість) та індивідуального підходу до фізичних можливостей кожної дитини.

Програмою передбачено проведення занять з трудового виховання у таких напрямках: праця з самообслуговування, господарсько-побутова праця, праця в природі, ручна (художня) праця.

Для запобігання зростанню дитячої інвалідності внаслідок патології опорно-рухового апарату більшу роль відіграє створення поетапної системи допомоги, при якій можлива рання діагностика і ранній початок систематичної корекційно-розвиваючої роботи з дітьми. В основі такої системи лежить раннє, ще в пологовому будинку або дитячій поліклініці, виявлення серед всіх новонароджених дітей з церебральної або рухової патологією і надання їм спеціальної допомоги.

Основними напрямками корекційно-розвиваючої роботи в ранньому віці є:

  • - формування рухів руки і дій з предметами (нормалізація становища кисті і пальців рук, необхідних для формування зорово-моторної координації; розвиток хапальної функції рук; розвиток маніпулятивної функції - неспецифічних і специфічних маніпуляцій, диференційованих рухів пальців рук);

  • - формування підготовчих етапів розуміння мови;

  • - формування предметної діяльності (використання предметів по їх функціональному призначенню), здатності довільно включатися в діяльність;

  • - формування наочно-дієвого мислення, довільного, стійкої уваги;

  • - формування мовного і предметно-практичного спілкування з оточуючими (розвиток розуміння зверненої мови, стимуляція власної мовної активності;

  • - формування всіх форм неречевой комунікації - міміки, жесту й інтонації);

  • - розвиток знань і уявлень про навколишній (з узагальнюючої функцією слова);

  • - стимуляція сенсорної активності (зорового, слухового, кінестетичного сприйняття);

  • - формування функціональних можливостей кистей і пальців рук;

  • - розвиток зорово-моторної координації;

  • - розвиток навичок охайності і самообслуговування.

Основними напрямками корекційно-розвиваючої роботи в дошкільному віці є:

  • - розвиток ігровий діяльності;

  • - розвиток мовного спілкування з оточуючими (з однолітками і дорослими);

  • - збільшення пасивного і активного словникового запасу, формування зв'язного мовлення;

  • - розвиток і корекція порушень лексичного, граматичного і фонетичного ладу мови;

  • - розвиток сенсорних функцій;

  • - формування просторових і часових уявлень, корекція їх порушень;

  • - розвиток кінестетичного сприйняття і стереогноза;

  • - розвиток уваги, пам'яті, мислення (нагляднообразного і елементів абстрактно-логічного);

  • - формування математичних уявлень;

  • - розвиток ручної вмілості і підготовка руки до оволодіння письмом;

  • - виховання навичок самообслуговування і гігієни;

  • - підготовка до навчання в школі.


Папка для психолого-педагогічного обстеження дітей раннього віку
Фізичний розвиток

Дидактична гра №1. «Гуси-гуси»

Мета: з’ясувати вміння дитини гарно бігати.

Інструкція до виконання: дорослий читає вірш і наприкінці розставляє руки та спонукає дитину бігти до нього, щоб врятуватися від вовка. Якщо дитина не розуміє, що потрібно робити, дорослий повторює гру і трішки підштовхує дитину.

Методичний коментар: уміння дитини гарно бігати фіксується в таблиці. Дитина з задоволенням бігає і не падає – 1 бал. Дитина виконує вправу після стимуляції – 0,5 бала. Дитина бігає, але часто падає – 0,25 бала. Дитина швидко переступає за ручку – 0 балів.

Дидактична гра №2 «Пройди по місточку»

Мета: з’ясувати вміння дитини тримати рівновагу при ходьбі по дошці, що лежить на підлозі.

Інструкція до виконання: дитині пропонують пройти по місточку, щоб не впасти в річку.

Методичний коментар: уміння дитини тримати рівновагу при ходьбі по дошці, що лежить на підлозі, фіксується в таблиці. Дитина утримує рівновагу і не падає – 1 бал. Дитина виконує вправу після стимуляції – 0,5 бала. Дитина утримує рівновагу, але часто падає – 0,25 бала. Дитина іде за ручку – 0 балів. Дидактична гра №3 «Спустися вниз»

Мета: з’ясувати вміння дитини спускатися по похилій дошці самостійно. Інструкція до виконання: дитині пропонують спуститися вниз по похилій дошці.

Методичний коментар: уміння дитини спускатися по похилій дошці самостійно фіксується в таблиці. Дитина самостійно спускається і не падає – 1 бал. Дитина самостійно спускається після стимуляції – 0,5 бала. Дитина намагається самостійно спуститися, але часто падає – 0,25 бала. Дитина спускається за ручку – 0 балів.

Дидактична гра №4 «Стрибай!»

Мета: з’ясувати вміння дитини стрибати з предмета висотою 10-15 см., приземляючись на обидві ноги.

Інструкція до виконання: дорослий ставить дитину на невисоку поверхню і пропонує стрибнути.

Методичний коментар: Уміння дитини стрибати з предмета висотою 10- 15 см., приземляючись на обидві ноги, фіксується в таблиці. Дитина самостійно стрибає з предмета висотою 10-15 см., приземляючись на обидві ноги – 1 бал. Дитина самостійно стрибає з предмета висотою 10-15 см., приземляючись на обидві ноги після стимуляції – 0,5 бала.

Розвиток дрібної моторики

Дидактична гра №1 «Ліпимо пиріжечки»

Мета: з’ясувати вміння дитини працювати з пластиліном, глиною, мокрим піском: ліпити прості формі (щипковими рухами); пізніше самостійно розкачувати ковбаски й кульки з пластиліну, ліпити примітивні фігурки за своїм задумом.

Інструкція до виконання: дитині пропонують зліпити пиріжечки з глини або пластиліну.

Методичний коментар: уміння дитини працювати з пластиліном, глиною, мокрим піском, ліпити прості формі (щипковими рухами) фіксується в таблиці. Дитина може працювати з пластиліном, глиною і піском – 1 бал. Дитина може працювати з пластиліном, глиною і піском після стимуляції – 0,5 бала. Дитина намагається ліпити, але у неї все давиться; щипкові рухи не відтворює – 0,25 бала. Дитина стукає долонею по піску, глині, пластиліну – 0 балів.

Дидактична гра №2 «Маленький художник»

Мета: з’ясувати вміння дитини малювати пальчиками фарбою, тримати пензлик і олівець трьома пальцями, малювати криву і заокруглену лінію, скопіювати «хрест», малювати «головонога».

Інструкція до виконання: дитині дають олівець або фарби і пропонують помалювати.

Методичний коментар: уміння дитини малювати пальчиками фарбою, тримати пензлик і олівець трьома пальцями, намалювати криву і заокруглену лінію, скопіювати „хрест», фіксується в таблиці. Дитина може малювати пальчиками фарбою, тримати пензлик і олівець трьома пальцями, намалювати криву і заокруглену лінію, скопіювати „хрест‖, намалювати „головонога‖ – 1 бал. Дитина може малювати пальчиками фарбою, тримати пензлик і олівець трьома пальцями, намалювати криву і заокруглену лінію, скопіювати «хрест», намалювати „головонога‖ після стимуляції – 0,5 бала. Дитина намагається малювати – 0,25 бала. Дитина тримає олівець або пензлик долонним захватом і стукає ними по столу – 0 балів.

Контактні відносини

Дидактична гра №1 «Погодуй зайчика і покатай на машині»

Мета: з’ясувати вміння дитини гратися самостійно, проявляти фантазію; виконувати декілька послідовних ігрових дій, пов’язаних між собою одним простим сюжетом (починається „сюжетна гра‖).

Інструкція до виконання: дитині пропонують нагодувати зайчика і покатати його на машині.

Методичний коментар: уміння дитини гратися самостійно, проявляти фантазію; виконувати декілька послідовних ігрових дій, пов’язаних між собою одним простим сюжетом, фіксується в таблиці. Дитина самостійно грається і фантазує – 1 бал. Дитина самостійно грається і фантазує після стимуляції – 0,5 бала. Дитина намагається самостійно гратися, але звертається за допомогою до дорослого – 0,25 бала. Дитина самостійно не грається – 0 балів.

Дидактична гра №2 «Мені потрібна така сама іграшка»

Мета: з’ясувати вміння дитини вибирати для гри поруч із однолітками аналогічні іграшки.

Інструкція до виконання: дорослий виходить із дитиною на прогулянку, підводить до інших дітей і пропонує погратися.

Методичний коментар: уміння дитини наслідувати одноліткам і вибирати для гри поруч із однолітками аналогічні іграшки фіксується в таблиці. Дитина наслідує одноліткам і вибирає іграшки, як у інших дітей – 1 бал. Дитина наслідує одноліткам і вибирає іграшки, як у інших дітей, після стимуляції – 0,5 бала. Дитина намагається самостійно вибрати іграшки, як у інших дітей – 0,25 бала. 180 Дитина самостійно грається, не дивлячись на інших – 0 балів.

Навички самообслуговування

Дидактична гра №1 «Смачний обід»

Мета: з’ясувати вміння дитини добре тримати ложку в долоні і їсти акуратно, не обливаючись.

Інструкція до виконання: дитині пропонують пообідати.

Методичний коментар: уміння дитини добре тримати ложку в долоні і їсти акуратно, не обливаючись, фіксується в таблиці. Дитина тримає ложку в долоні і їсть акуратно, не обливаючись – 1 бал. Дитина тримає ложку в долоні і їсть акуратно, не обливаючись, після стимуляції – 0,5 бала. Дитина намагається їсти ложкою, але проливає їжу – 0,25 бала. Дитина стукає ложкою по столу і жде, коли її почнуть годувати – 0 балів.

1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас