Ім'я файлу: Ремонт монтаж обладнання Конспект лекцій.doc
Розширення: doc
Розмір: 326кб.
Дата: 06.02.2020
скачати
Розширення: doc
Розмір: 326кб.
Дата: 06.02.2020
скачати
3.8. Монтаж основного технологічного обладнання
Основне технологічне устаткування, в залежності від його габаритів чи маси надходить до місця монтажу із заводів-виготовачів у зібраному виді, і не потребує складальних операцій при його монтажі, чи окремими агрегатами, блоками, вузлами, що вимагають складання на монтажній площадці чи на місці установки.
Монтаж устаткування, що надходить у зібраному виді, зводиться в основному до транспортування його з приоб'єктного складу в зону монтажу; виконання такелажних робіт у середині монтажної зони; розпакування, розконсервації; установці на фундамент, опорну металеву конструкцію, залізобетонне перекриття чи на чисту підлогу; вивірці в горизонтальній і вертикальній площинах, по взаємно перпендикулярних осях і висотних відмітках, кріпленню фундаментними чи самоанкеруючими болтами (дюбелями); обв'язці технологічними трубопроводами, площадками й сходами для обслуговування; випробовування на холостому ходу і, якщо це передбачено умовами технології, покриттю теплоізоляцією.
3.9. Правила безпеки при проведенні монтажних робіт
Основні положення техніки безпеки при виконанні монтажних робіт
При виробництві монтажних робіт необхідно виконувати вимоги глави Снип III-A.11—70 “Техника безопасности в строительстве”, правила техніки безпеки Держтехнагляду охорон праці, Держенергонагляду Міністерства енергетики України, дотримувати санітарно-гігієнічні норми і правила Міністерства охорони здоров'я України.
На виконавців робіт покладаються: здійснення необхідних заходів щодо техніки безпеки і виробничої санітарії, забезпечення справного стану і правильної експлуатації риштування, лісів, сходів, драбин, огороджень проємів, проходів і проїздів; нагляд за безпечною експлуатацією монтажних машин, механізмів, пристосувань і інструментів; інструктаж майстрів і робітників, а також навчання робітників безпечним методам роботи; своєчасне розслідування нещасливих випадків, зв'язаних із виробництвом.
3. При виробництві такелажних робіт необхідно виконувати наступні основні вимоги:
робочу зону необхідно обгороджувати прапорцями; маса вантажу, що піднімається, з урахуванням вантажозахватних пристосувань і тари, не повинна перевищувати максимальну (паспортну) вантажопідйомність крана при даному вильоті стріли; знімні вантажозахватні пристрої після їхнього виготовлення і ремонту необхідно оглядати і випробувати під навантаженням, у 1,25 раза перевищуючої їхню номінальну вантажопідйомність, із витримкою навантаження 10 хв; при відсутності даних про положення центра ваги вантажу, що піднімається, необхідно установити центр ваги, провівши пробне підвішування; электролебідки повинні мати справні гальма, а домкрати — справні пристрої, що виключають самовільне опускання вантажу при знятті зусилля з важеля чи рукоятки.
4. При монтажі й демонтажі технологічного устаткування, трубопроводів і металоконструкцій необхідно виконувати наступні основні вимоги:
монтажні прорізи в зовнішніх стінах і перекриттях до і після використання повинні закриватися суцільними настилами чи переносними огородженнями; використання металевих і залізобетонних конструкцій будинків при підйомі й установці (демонтажі) устаткування і металоконструкцій дозволяється тільки за умови розрахункової перевірки й дозволу проектної організації й замовника;
риштовки і підмости допускаються до експлуатації тільки після їхнього технічного приймання виконавцем робіт; при виконанні робіт на висоті більш 1,5 м. робітники повинні бути забезпечені запобіжними поясами; працювати під підвішеним технологічним устаткуванням, елементами металоконструкцій і трубопроводів категорично забороняється; при внутрішньому огляді компресорів і апаратів дозволяється користатися тільки переносними лампами (у вибухозахищеному виконанні) напругою не вище 12 В; на увесь час випробовування перебування людей, що не беруть участь у випробовуванні, забороняється; під час випробування устаткування забороняється робити ремонт, усувати дефекти монтажу і змазувати машину на ходу.
5. З метою запобігання пожежі при виробництві монтажних робіт необхідно виконувати правила пожежної безпеки; для організації гасіння пожежі розробляють розподіл постів, схему евакуації людей і табелі бойового розрахунку
4. НАЛАДКА ОБЛАДНАННЯ
4.1. Основні етапи пусконалагоджувальних робі
Після закінчення індивідуальних випробовувань змонтованого устаткування і комунікацій останні приймає робоча комісія Приймання оформляють актом відповідно до СниП III-Г.10-66
після підписання якого устаткування, конструкції комунікації вважаються прийнятими замовником.При передаванні-прийманні монтажна організація пред'являє наступну технічну документацію: акти готовності фундаментів, опорних конструкцій і споруджень (приміщень) до виробництва монтажних робіт; акти на «сховані» роботи з монтажу устаткування, металоконструкції і трубопроводів, монтажні й зварювальні формуляри; сертифікати на металопрокат, металовироби і зварювальні матеріали; заводські сертифікати на поставлені сталеві металоконструкції (КМД); документи про узгодження допущених відступів від проекту КМ; дані про результати геодезичних вимірів при перевірці розбивочних осей і установці конструкцій; опису посвідчень зварників конструкцій, що робили зварювання, трубопроводів I і II категорій; висновку по перевірці зварених швів трубопроводів в обсязі, передбаченому правилами Снип ІІІ-Г9—66; акти випробовувань арматури і трубопроводів на міцність і щільність; акти промивання і продувки трубопроводів; схеми трубопроводів І категорії; журнали монтажних і зварювальних робіт; акти випробовування емностей і апаратів на міцність і щільність; акти іспиту устаткування вхолосту; комплект робочих креслень на монтаж технологічного устаткування і трубопроводів з підписом відповідального представника монтажної організації про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням із внесенням у них змін, якщо останні мали місце в процесі виробництва монтажних робіт.
При виконанні комплексного випробування устаткування й комунікацій (тривалість, як правило, не повинна перевищувати 72 г. нормальної, безперебійної роботи на експлуатаційному режимі) участь монтажної організації полягає у несенні, спільно з персоналом замовника і налагоджувальної організації, цілодобового чергування для спостереження за правильною експлуатацією устаткування й комунікацій і вживання заходів до негайного усунення виявлених дефектів монтажу.
Пускові і налагоджувальні роботи проводять фахівці налагоджувальних організацій з метою освоєння проектної потужності об'єктів у нормативний термін з випуском якісної продукції у заданому асортименті при запланованих техніко-економічних показниках. Пускові і налагоджувальні роботи виконують в обсязі типових норм діючих державних прейскурантів.
Стандартне устаткування випробують по типовим нормам прейскурантів і Держстандартів, а нестандартне - по спеціальним програмам погодженим із заводом-виготовлювачем.
Типовий склад пускових і налагоджувальних робіт з узгодження сторін може бути змінений у більшу чи меншу сторону.
У випадку бездіяльності устаткування й арматури більш одного року ревізію цього устаткування роблять по окремому кошторисі. Роботи з пуску й налагодження можна виконувати комплексно і по агрегатах. У комплекс пусконалагоджувальних робіт підприємства, цеха чи лінії включається технологічне, енергетичне і холодильне устаткування, а також системи вентиляції, кондиціонування повітря, автоматичного контролю й керування.
У налагодження приймають устаткування після закінчення монтажу його і комунікацій, виконання всіх будівельних, електромонтажних сантехнічних і інших робіт відповідно до проекту, а також виконання робіт, викликаних дефектом проекту. Приймають устаткування на стадії випробування на холостому ходу, а технологічні трубопроводи - після іспитів на міцність і щільність. Приймання устаткування в налагодження оформляють актом.
Допускається виробництво пусконалагоджувальних робіт по спільному графіку разом із виробництвом будівельно-монтажних робіт.
Початок і закінчення, терміни поетапного виконання пускових і налагоджувальних робіт з об'єктів визначають календарним планом робіт, складеним налагоджувальною організацією відповідно до графіка завершення будівельно-монтажних робіт і погодженим із замовником. Дефекти проекту (устаткування), виявлені в процесі виробництва пусконалагоджувальних робіт, усуває замовник силами проектного інституту (заводу-виготовлювача).
У період виробництва пускових і налагоджувальних робіт эксплуатаційний персонал замовника підпогрядковується фахівцям налагоджувальної організації.
Роботи з комплексного випробування устаткування, його пуску й налагодженню здійснюються за рахунок засобів основної діяльності по особливому кошторисі на введення об'єкта в експлуатацію.
Кошторис на пусконалагоджувальні роботи складає замовник і погоджує його з налагоджувальною організацією. При складанні кошторису використовують прейскуранти, дозволені до користування Міністерством харчової промисловості України.
На виробництво пусконалагоджувальних робіт налагоджувальна організація укладає підрядний договір із замовником. Додатком до договору є затверджений кошторис на виробництво пусконалагоджувальних робіт; довідка про забезпечення фінансування; календарний план виконання робіт. Підрядний договір на виробництво пусконалагоджувальних робіт укладаються не пізніше чим за 1,5—2 місяці до початку робіт.
До початку виробництва пусконалагоджувальних робіт замовник передає налалагоджувальної організації наступну документацію:
комплект робочих креслень технологічної, електротехнічної, теплотехнічної й сантехнічної частин проекту, а також проект систем автоматизації. На допущені відступи від проекту є письмові узгодження проектної організації;
паспорти й посібники з монтажу, налагодженню й експлуатації технологічного й іншого устаткування, а також приладів автоматичного контролю й керування (документація заводів-виготовлювачів);
журнали виробництва монтажних і зварювальних робіт і авторського нагляду з боку проектного інституту, заповнені відповідно до вимог Снип ІІІ-Г.10—66
акти про готовність фундаментів (основ) до виробництва монтажних робіт;
акти на “сховані” роботи;
акти на передмонтажну ревізію устаткування, запірно-регулюючої арматури і контрольно-вимірювальних приладів, проведену силами монтажної чи організації замовника;
акти приймання устаткування в монтаж по зовнішньому огляду; перелік дефектів устаткування, виявлених монтажною організацією чи замовником у процесі приймання чи виробництва монтажних робіт;
акти іспиту устаткування і технологічних трубопроводів на щільність і міцність;
акти проведених випробовувань технологічного устаткування чи вхолосту під навантаженням;
зареєстровані паспорти й дозвіл на введення в експлуатацію об'єктів, підвідомчих Держтехнагляду охорон праці.
До початку пускового періоду експлуатаційний персонал замовника навчають за фахом і технікою безпеки, а при необхідності направляють на практику на родинні підприємства. Подальше підвищення кваліфікації експлуатаційного персоналу по освоєнню практичних навичок обслуговування закріплених агрегатів може бути доручено налагоджувальної організації.
До початку пусконалагоджувальних робіт замовник повинний усунути в погоджений термін дефекти будівельно-монтажних робіт, устаткування й проекту; забезпечити об'єкт сировиною, допоміжними матеріалами, електроенергією, парою, водою і т.п. у необхідних кількостях; створити необхідні умови для комплексного випробування устаткування й виконання пускових і налагоджувальних робіт.
Крім одержання проектно-кошторисної, технічної документації на устаткування, виробництво будівельно-монтажних робіт, випробовування змонтованого устаткування й комунікацій до складу заходів щодо організаційно-технічної підготовки й налагодження, здійснюваною пусконалагоджувальною організацією, входять: складання, узгодження і затвердження технологічної записки на виробництво пусконалагоджувальних робіт, до складу якої входять наступні розділи: послідовність провадження робіт із вказівкою тривалості випробування устаткування вхолосту і під навантаженням; графік провадження робіт із визначенням трудових витрат, потреб й руху кваліфікованих фахівців з урахуванням цілодобового чергування наладчиків і обслуговуючого персоналу на окремих установках; потреба в інструменті, пристосуваннях і контрольно-вимірювальних приладах; заходи щодо безпечного провадження робіт; ознайомлення з об'єктом, технічною документацією, проведення перевірочних розрахунків, складання відомостей дефектів і недоробок, допущених заводами-виготовлювачами, проектними інститутами, монтажними і будівельними організаціями;
Технічна допомога й контроль за усуненням виявлених дефектів і недоробок, забезпечення заходів щодо техніки безпеки, охороні праці і пожежної безпеки.
4.2. Карти наладки обладнання
Налагодження – це процес узгодження роботи вузлів та агрегатів машин, машин-автоматів з метою виведення їх на оптимальний режим роботи.
Щоб технологічний процес йшов безперервно, всі рухи машини-автомату, чи машин-автоматів, що входять в поточну лінію, повинні бути узгоджені і проходити в відповідному порядку. Наочне уявлення про узгоджену роботу окремих механізмів дає циклова діаграма (циклограма).
Циклограмою автомата (або окремого вузла) називається діаграма, що відображує послідовність і співвідношення інтервалів, тобто відрізків часу руху і зупинок робочих органів в межах кінематичного циклу. Циклограма автомата показує, коли починають і закінчують свої переміщення окремі робочі органи. Відлік часу ведеться від початку робочого ходу ведучої ланки, що являється основною. Циклограми виконуються в певному масштабі часу чи куту певертання основного росподільнокеруючого вала (РКВ).
По формі графічне зображення циклограми може бути лінійним і коловим. В колових циклограмах кути дуг повертання безпосередньо відповідають кутам повертання РКВ.
Складання циклограми реально діючої машини виконують не тільки з метою опису його роботи, але й з метою аналізу.
По циклограмі можна зробити висновок, наскільки раціонально сконструйований автомат, на скільки “ущільнено” його кінематичний цикл, чи є сховані можливості для підвищення продуктивності і покращення роботи.
4.3. Випробування обладнання
1. Випробовування устаткування
Змонтоване і відремонтоване устаткування для перевірки якості ремонту й монтажу піддають індивідуальним випробовуванням: ухолосту (машини, механізми й апарати з приводом); на щільність і міцність (ємності й апарати).
До початку індивідуальних випробовування повинні бути завершені загальбудівельні роботи, виконані заходи, передбачені правилами техніки безпеки і протипожежної безпеки, забезпечена подача електроенергії, води, пари, стисненого повітря, а також закінчені роботи з прокладання каналізації і систем захисту (заземлення й ін.).
Індивідуальні випробовування устаткування вхолосту проводять за графіком за участю представників замовника і спеціалізованих ремонтних і монтажних організацій.
Норми тривалості випробовувань основних видів технологічного устаткування вхолосту затверджені відповідними організаціями. Результати випробовувань устаткування вхолосту і на щільність і міцність оформляються спеціальними актами.
Випробовування машин. При випробовуванні вхолосту спочатку кожну машину піддають пробному пуску, при якому роблять налагодження й регулювання взаємодії її частин і вузлів на холостому ходу. Потім машину випробовують із поступовим збільшується навантаження, одночасно перевіряючи відповідність її фактичних характеристик нормам, зазначеним у паспорті машини, технічним умовам чи стандартам.
Перед пробним пуском машини необхідно:
1) перевірити правильність взаємного положення й кріплення деталей і вузлів, що складають машини, а також дію робочих органів відповідно до циклограми;
2) ретельно очистити і заповнити відповідним мастилом мастильні пристрої й коробки для оливи;
3) прокручувати перед пуском легкі й середні машини вручну на один робочий цикл, щоб переконатися у відсутності місцевих заїдань, торкань деталей машини, що рухаються, між собою і з навколишніми предметами; перевірити величину мертвих ходів і вузлів, що роблять зворотно-поступальний рух; для цього погойдують деталі вручну, а в точних механізмах мертві ходи замірять спеціальними інструментами;
4) установити і перевірити всі огородження, натяжні й запобіжні пристрої, нагрівальні прилади, реле, автоматичні вимикачі і т.п.;
5) робити перший пуск машини вхолосту зі звільненням її від усякого навантаження, попередивши ремонтний і монтажний персонал про пуск машини;
6) робити перший пуск машини короткими включеннями і, якщо під час цього виявляться істотні недоліки ремонту чи монтажу, негайно її зупинити; пуск машин, що мають привід із регулюванням частоти обертання, варто починати з найменшою частотою.
При роботі машини вхолосту виявляють:
загальний характер роботи (спокійний, без поштовхів, ударів і вібрацій);
нагрівання підшипників, направляють і інших пар тертя;
биття валів, шківів, зубчастих коліс і ін.;
роботу зубчатих зачеплень і інших передач;
правильність посадки на валі муфт, шківів, зубчастих коліс підшипників кочення й ін.;
відповідність напрямку обертання й числа оборотів паспортним даним.
Ці основні вимоги, загальні для різних типів машин, можуть бути доповнені спеціальними технічними вимогами стосовно до даної машини і зазначеними в технічній документації.
Після закінчення обкатування машину зупиняють, розкривають підшипники й інші вузли тертя, а також місця з мінімальними зазорами між рухомими й нерухомими деталями і перевіряють наявність слідів тертя, задирів і ін. Виявлені дефекти усувають, машину збирають і регулюють, після чого її піддають технічним випробовуванням. Для цього машину включають у роботу з повним проектним навантаженням, по досягненні якої перевіряють основні показники роботи машини: продуктивність якість продукції й ін.
Випробовування теплових апаратів. Випробовування емностей і апаратів на міцність і щільність роблять відповідно до вказівок у монтажному проекті й вимогам технічних умов на випробовування.
Гідравлічні випробовування проводять після ремонту з метою перевірки якості виконаних робіт.
Гідравлічні випробовування апаратів пробним тиском (Рпроб=1,25Рроб) проводяться для встановлення, місць течі й нещільності.
Апарати, що працюють під вакуумом, піддаються гідравлічному випробовування тиском 0,2 Мпа чи випробовуванням на вакуум із залишковим тиском, зазначеним у паспорті заводу-виготовлювача.
Апарати, що працюють при атмосферному тиску, випробують наливом води, у виняткових випадках, промазуванням гасом зварених швів. При випробовуванні на поверхні, покритої оливою, не повинне бути масляних плям. Тривалість витримки при випробовуванні гасом до 35 хв.
Результати випробовування на щільність і міцність оформляють спеціальними актами, що підписують представники ремонтної чи монтажної організації й технагляду замовника.
Після проведення механічних, технологічних випробовувань устаткування може бути допущене до експлуатації.
1 2 3 4 5 6