1   2   3
Ім'я файлу: Курсова робота на тему Поетична лексика та стиль поеми Іскандерн
Розширення: docx
Розмір: 77кб.
Дата: 15.11.2021
скачати

ВИСНОВКИ

Напрацювання попередників мають безпосередній вплив на формування думки про поему в цілому та уявлення про ідею та мету твору, які несе у собі головний герой поеми. Також, важливим фактом є те, що написання поеми припало на складний та нестабільний у політичному та суспільному плані час. Це безпосередньо вплинуло на вміст поеми: автор, по суті бувши під враженням тогочасних подій, знайшов своє покликання у тому, щоб змінити сучасне для нього становище та зробити все можливе, щоб покращити життя та майбутнє наступних поколінь. Втім, якщо розглядати саме напрацювання попередників, то можна з упевненістю стверджувати, що основою для моєї дослідницької “кампанії” став переклад поеми від К.Ліпскерова, та його примітки, нотатки, пояснення до поеми, які значно допомогли зрозуміти моменти сюжету у місцях, де здавалося заплутаніше бути не може. Проте, К.Ліпскеров з легкістю пояснює всі тонкощі й деталі, також дає пояснення словам, яким по суті в російській, як і в українській мові, відповідників немає. Тож К.Ліпскеров вирішив такі слова транслітерувати російською мовою, і дати їм пояснення, що є зручним, так як по суті нічого розумнішого й не придумаєш. Також, немало важливими були статті та замітки О.Пріцака, А.Кримського, А.Х. Нуріахметова та Е.Бертельса. Вони допомогли зрозуміти важливість поеми та більш тонко її аналізувати. Спираючись на їх аналітично-критичні статті, чи просто замітки з деякими фактами, припущеннями, можна сказати, що ці дослідники зробили великий вклад у аналіз поеми в цілому, як мінімум тому, що написали огляди на неї.

Творча манера Нізамі дуже цікава тим, що він залучає до своїх творів фантастику та фантастичні мотиви. Така схильність до фантастичного, робить його твори яскравішими, приносить їм певний шарм та різноманіття. Тим не менше, усі вищезазначені дослідники зазначають, що “Іскендер-наме” – це вінець творіння Нізамі. І справді, в поемі фантастичні моменти гармонійно переплітаються з реальними, й створюють у читача цілісну обширну картину.

Крім того: “Принято считать, что из пяти поэм ‘Хамсы’ Низами Гянджеви, три – ‘Хосров и Ширин’, ‘Лейли и Меджнун’, ‘Семь красавиц’ – посвящены любовной тематике, две – ‘Сокровищница тайн’ и ‘Искендер-наме’ – теме справедливого правителя. Вместе с тем, внимательное прочтение поэм позволяет прийти к выводу, что содержание поэм Низами Гянджевии не позволяет так однозначно их характеризовать. Так, в поэме ‘Хосров и Ширин’ Низами обратился к эпохе царствования персидского шаха Хосрова, сведения о котором содержит и поэма персидского поэта Абулькасима Фирдоуси ‘Шахнаме’. В отличие от Фирдоуси, рассказавшего о завоеваниях Хосрова, Низами Гянджеви отображает историю любви Хосрова и Ширин. Поэт блестяще изображает тернистый путь, по которому прошли его герои, прежде чем обрести личное счастье. Вместе с тем, утверждать, что поэма Низами посвящена исключительно любовной тематике, было бы неверно. Любовь в этом произведении, хотя и играет главную роль, но не является доминирующей. Любовная линия поэмы позволяет автору оттенить тему справедливого правителя. Именно полюбив Ширин, Хосров преображается, пытается лучше управлять страной и поддаными, становится справедливым правителем…В ‘Сокровищнице тайн’ поэт изобличает тех, кто строит свое счастье и благополучие на несчастьях своих подданых, преподавая суровый урок несправедливым правителям; в состоящей из двух частей ‘Искендер-наме’ – рассказывает о легендарном правителе Александре (на восточный манер Искендере) Македонском. В первой части – ‘Шереф-наме’ (‘Книга о славе’) – рассказывается о жизненном и боевом пути этого великого полководца древнего мира, во второй – ‘Игбал-наме’ (‘Книга о счастье’) – Искендер показан идеальным правителем, правящем мудро и справедливо.”( Агіль Гаджиєв) Тобто, творчість Нізамі ніби підійшла до того, щоб створити “Іскендер-наме”, поступово піднімаючи тему справедливого правителя.

Також, аналізуючи беспосередньо поетично-лексичну наповненість поеми, можна з упевненістю сказати, що вона вкрай неоднорідна та цікава. У взятому мною уривку поеми, як впринципі і у всій поемі, присутня велика кількість епітетів та порівнянь. Вони ж, у свою чергу, становлять собою один з найважливіших факторів у визначенні стильової приналежності поеми. Також, цікавим є те, що нерідко ці художні засоби демонструють неможливі явища, що звісно робить їх в рази ускладненішими та цікавішими для вивчення.

Підсумувавши сюжетний аналіз взятого мною уривку поеми, хочу сказати що той факт, що свою останню поему – “Іскендер-наме” Нізамі Гянджеві вважав підсумком своєї творчості, власне займає чільне місце серед визначення важливості та сюжетного спрямування поеми. У центрі поеми- образ Іскендера – Александра Македонського, вибраний, очевидно, із двох причин: по-перше, його образ не був тісно пов’язаний із певною традицією і міг бути використаний для зображення ідеального державця; по-друге, його поява у поемі уможливлювала широке введення ідей грецької філософії. Із самого початку поеми Іскендер виступає, як справедливий політик, котрий зважився воювати лише заради захисту зневажених і визволення пригноблених, котрий піклується про відновлення зруйнованого війною і тиранією господства країни. У першій частині поеми (“Шараф-наме”) збережено хронологічний порядок в описі різноманітних подвигів Іскендера. Друга частина (“Ікбал-наме”) композиційно ділиться на два великі розділи, які можна було б назвати “Іскендер-мудрець” і “Іскендер-пророк”; вони містять серію філософських новел і диспути з індійськими та грецькими мудрецями про походження світу. Тут показана глибина мудрості Іскендера. Потаємний голос повідомляє його, що він обраний для провіщення істини всьому світу, і наказує об’їхати всю землю. Але істина Іскендера – не божественне одкровення, а наука. Готуючись у дорогу, він бере “книги мудрості” Арістотеля, Платона і Сократа. Потім ідуть описи чотирьох мандрівок Іскендера. Під час четвертої мандрівки (на північ) він прибуває у країну, де немає ні влади, ні гнобителів, ні багатих, ні бідних, де не знають брехні та несправедливості – країну з ідеальним суспільним устроєм. Ця соціальна утопія Нізамі Гянджеві – вершина його думки, і мета його героя – ідеального державця Іскендера. Він бачив найкраще на землі, і він виконав свою місію, тому й помирає. Отже, сюжетний аналіз допомагає нам глибше зрозуміти наміри автора та віднайти зв’язки впливу на ідейне спрямування.

Художні ж засоби, у свою чергу, мабуть найбільше впливають на ідейне спрямування поеми, так як вони прямо висвітлюють наміри автора пролити світло на те чи інше явище. Виходячи з аналізу художніх засобів, можу сказати, що їх різноманіття та смислове навантаження схиляють до думки, що поема носить скоріше панегіричний стиль. Також без сумніву на ідейне спрямування впливають й ідеї та посили автора, закладені у творі. Тож, сукупність художніх засобів, ідей, посилів та сюжетних особливостей формує неоднозначне бачення ідейного спрямування поеми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Гянджеви Н. Искендернаме. Перевод К.Липскерова.//Чашыоглу, Баку, 2007

  2. Краткие сообщения Института народов Азии 69//Наука, Москва, 1965

  3. Акимушкин А.Ф. Письменные памятники и проблемы истории культуры народов востока, Часть 3// Наука, Москва, 1987

  4. Нуриахметов Э.Х. "Искандер-наме" Ахмеди в рукописных собраниях

Ленинграда.//Ксина, Москва, 1965, -выпуск 69

  1. А.Бертельс про Нізамі Гянджеві

http://www.ukrcenter.com/Література/42518/Нізамі-Ганджеві/Біографія

  1. Нізамі Гянджеві

https://uk.wikipedia.org/wiki/Нізамі_Гянджеві

  1. Nizami Ganjavi

https://en.wikipedia.org/wiki/Nizami_Ganjavi

  1. Nezami Encyclopaedia Britannica Online//2009, archived from the original on December 4, 2008

  2. C. A. (Charles Ambrose) Storey and François de Blois (2004), "Persian Literature – A Biobibliographical Survey: Volume V Poetry of the Pre-Mongol Period."//RoutledgeCurzon; 2nd revised edition (June 21, 2004)

  3. Meisami, Julie Scott (1995) “The Haft Paykar: A Medieval Persian Romance. Oxford University Press”.

  4. Mo'in, Muhammad(2006), "Tahlil-i Haft Paykar-i Nezami", Tehran.: p. 2

  5. Chelkowski, P.J (1995), “Nizami Gandjawi”, Encyclopaedia of Islam, New Ed., vol. 8: 76–81

  6. Bernard Lewis, “Music of a distant drum”, Princeton University Press, 2001. Pg 9

  7. Julie Scott Meisami, Paul Starkeym, “Encyclopedia of Arabic Literature”, Taylor & Francis, 1998. Pg 69

  8. "BACHER, WILHELM – Encyclopaedia Iranica"

  9.  "Ganca (Azerbaijan) - Encyclopædia Britannica"

  10. E.E. Bertels (1962), Selected Works, Nizami and Fizuli

  11. CHARLES-HENRI DE FOUCHÉCOUR, "IRAN:Classical Persian Literature" in Encyclopædia Iranica

  12. Jan Rypka (Rypka, Jan. ‘Poets and Prose Writers of the Late Saljuq and Mongol Periods’, in The Cambridge History of Iran, Volume 5, The Saljuq and Mongol Periods, ed., Published January 1968. p. 578

  13. Vladimir Minorsky. Studies in Caucasian History

  14. Thomas de Waal. The Caucasus: An Introduction

  15.  "Nizami Ganjavi - USSR Politicization - Iranian Persian Civilization - Nezami Ganjei"

  16.  Gandzakatsi, Kirakos. Kirakos Gandzakats'i's History of the Armenians / translation from Classical Armenian by Robert Bedrosian. — New York: 1986. — p. 197

  17. Peter J. Chelkowski, "Mirror of the Invisible World", New York: Metropolitan Museum of Art, 1975. p. 1

  18. The Poetry of Nizami Ganjavi: Knowledge, Love, and Rhetortics", New York, 2001. p. 2

  19. V.Minorsky: "review of G. H. Darab translation of Makhzan al-Asrar" 1945 Minorsky, BSOAS., 1948, xii/2, 441–5

  20. C. A. (Charles Ambrose) Storey and Franço de Blois (2004), "Persian Literature – A Biobibliographical Survey: Volume V Poetry of the Pre-Mongol Period.", RoutledgeCurzon; 2nd revised edition (June 21, 2004). p. 363

  21. Ian Philip McGreal, "Great Literature of the Eastern World", Published 1996, p. 505

  22. "Chapter 4". Archived from the original on 2015-07-03

  23. Siavash Lornejad, Ali Doostzadeh (2012). "On the Modern Politicization of the Persian Poet Nezami Ganjavi"

  24. ON THE MODERN POLITICIZATION OF THE PERSIAN POET NEZAMI GANJAVI: Siavash Lornejad, Ali Doostzadeh: Free Download & Streaming: Internet Archive"

  25.  Iraj Bashiri,"The Teahouse at a Glance" – Nizami's Life and Works Archived 2005-02-06 at the Wayback Machine, 2000

  26. Seyyed Hossein Nasr, Mehdi Amin Razavi, "The Islamic intellectual tradition in Persia", RoutledgeCurzon; annotated edition (July 4, 1996). pp. 178–187

  27. Nizami (Translated Dr. Rudolf. Gelpke in collaboration with E. Mattin and G. Hill) (1966). The Story of Layla and Majnun. Omega Publications. ISBN 0-930872-52-5

  28. Maria Sutenly, "Visionary Rose: Metaphorical Application of Horticultural Practice in Persian Culture" in Michel Conan and W. John Kress, "Botanical progress, horticultural information and cultural changes", Dumbarton Oaks, 2007. p. 12

  29. (Chelkowski, P. "Nezami's Iskandarnameh:" in Colloquio sul poeta persiano Nizami e la leggenda iranica di Alessandro magno, Roma, 1977). p. 10

  30. "NOZHAT AL-MAJĀLES – Encyclopaedia Iranica"; Iranicaonline.org// Archived from the original on 2014-05-17; retrieved 2014-03-23.

  31.  P. Chelkowski, "Literature in Pre-Safavid Isfahan", International Society for Iranian Studies, Vol. 7, No. 1/2. — Taylor & Francis, Ltd. on behalf of International Society for Iranian Studies, 1974. — p. 112-131

  32. Daniela Meneghini, “Saljuqs: Saljuqid Literature” in Encyclopedia Iranica

  33. De Bruijn, J.T.P. (1997), “Iran: Literature”, Encyclopaedia of Islam, New Ed., vol. IV:52–75

  34. Dr. Ali Asghar Seyed Gohrab. "Layli and Majnun: Love, Madness and Mystic Longing", Brill Studies in Middle Eastern literature, Jun 2003. p. 276

  35. "VIS O RĀMIN – Encyclopaedia Iranica". Iranicaonline.org. 2005-07-20; archived from the original on 2014-02-21. Retrieved 2014-03-23

  36. J.T.P. De Bruijn (December 15, 2002). "ḤADIQAT AL-ḤAQIQA WA ŠARIʿAT AL-ṬARIQA". Iranica// Archived from the original on April 29, 2011; retrieved September 6, 2010

  37. Bowker. World Religions. p. 165

  38. Darab, Gholam Hossein. Treasury of Mysteries, translation of Makhzanol Asrar//London, Arthur Probsthain, 1945

  39. "ḴOSROW O ŠIRIN – Encyclopaedia Iranica". Iranicaonline.org//Archived from the original on 2014-04-17; retrieved 2014-03-23.

  40.  "ESKANDAR-NĀMA OF NEŻĀMĪ – Encyclopaedia Iranica". Iranicaonline.org//Archivedfrom the original on 2014-05-17; retrieved 2014-03-23

  41. FARHĀD (1) – Encyclopaedia Iranica". Iranicaonline.org. 1999-12-15//Archived from the original on 2014-04-08; retrieved 2014-03-23

  42. "LEYLI O MAJNUN – Encyclopaedia Iranica", Iranicaonline.org//2009-07-15. Archived from the original on 2014-05-17; retrieved 2014-03-23

  43.  Pellat, Ch.; Bruijn, J.T.P. de; Flemming, B.; Haywood, J.A. "Madjnūn Laylā." Encyclopaedia of Islam, Second Edition// Edited by: P. Bearman, Th. Bianquis, C. E. Bosworth, E. van Donzel and W. P. Heinrichs. Brill, 2009

  44. Abel, A. (1978), “Eskandar nāma”, Encyclopaedia of Islam// New Ed., vol. 4:127–129

  45. "Persian Literature in Translation The Packard Humanities Institute: Eskandar-Nama (The Book of Alexander)". Persian.packhum.org. Retrieved 2014-03-23

  46.  Dr. Lalita Sinha (Universiti Sains Malaysia, Senior Lecturer in Comparative Literature and Comparative Religion). Garden of Love. World Wisdom, Inc, 2008. ISBN 1-933316-63-2. page: 24

  47. Biography of Nizami Dr. Julie S. Meisami of Oxford University

1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас