Ім'я файлу: B_IE_Webinar_booklet_2_Ukr_v207.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1722кб.
Дата: 23.03.2023
скачати

IV. Використання МКФ в інклюзивній освіті
Виявлення
Раннє виявлення є важливим для створення сприятливого середовища та надання підтримки, яка забезпечить участь. Проте таке виявлення завжди створює ризик дискримінації. Наприклад, вчителі зазвичай мають менші очікування від дітей, у яких було виявлено інвалідність, а значить не ставлять перед ними завдань, які б стимулювали їх до навчання (як у випадку з іншими дітьми). У деяких країнах виявлення відкриває доступ до грошових виплат, але не до послуг.
Такий підхід не передбачає обов’язкового виконання специфічних вимог до забезпечення навчання.
Думка про те, що правильний фахівець може раз і назавжди встановити діагноз, виявити основні причини та призначити лікування, є привабливою. Проте вплив розладу чи порушення на функціонування сьогодні розуміють набагато краще: такий вплив значною мірою залежить від того, що ще відбувається в житті дитини. Якщо дитина має можливість брати повноцінну участь в усіх сферах життя, вплив проблем зі здоров'ям можна звести до мінімуму. Проблеми зі здоров’ям можуть проявитись у будь-який момент, коли фактори зовнішнього впливу особливо несприятливі. Таким чином, виявлення не може бути разовою подією, а повинно стати неперервним процесом, націленим, у першу чергу, на виявлення можливостей.
Інвалідність (як і обмеження життєдіяльності загалом), за визначенням МКФ, – це результат складної взаємодії функціонування та контекстуальних факторів. Тому виявлення повинно враховувати фактори навколишнього середовища, а не зводитись до діагностики розладів та порушень.
Обмеження участі залежать від життєвих обставин дитини і не можуть бути виміряні в клінічних умовах. Виявлення має також враховувати інформацію, отриману від батьків, вчителів та з інших джерел. Якщо прийняти ідею того, що інвалідність не є чимось попередньо визначеним, а є соціальною конструкцією, то виявлення інвалідності також варто сприймати як процес колективного конструювання. Використання моделі МКФ як посібника для з’ясування необхідної інформації та її упорядкування в загальну структуру підкреслює наявність і дозволяє врахувати різні точки зору.
Ключові тези
•
Виявлення особливостей має важливе значення, але несе загрозу дискримінації. У
контексті інклюзивної освіти цей процес має завжди включати визначення бар’єрів
навколишнього оточення.
•
Успішність та поведінка є результатом складних взаємодій, а не складовими
характеристики дитини. Розуміння цієї взаємодії є відправною точкою для
планування навчального процесу.
•
Участь дитини в навчанні та шкільному житті повинна стати ціллю побудови
процесу навчання, а засобами досягнення цих цілей є, фактично, якісні зміни
середовища.
•
Планування інклюзії передбачає створення соціального простору, де діти зможуть
користуватися підтримкою для того, щоб навчатися і брати участь.
27
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

Питання про те, що таке інвалідність, і як її найкраще виявляти, залишаються відкритими, а відповіді на них завжди залежатимуть від досвіду, професіоналізму та намірів кожного учасника процесу. Повага до прав особи означає повагу та визнання її поглядів. МКФ та МКФ-ДП може допомогти звести різні погляди та інтерпретації в одну конструкцію:
Таким чином, виявлення варто розуміти як тривалий процес, а не подію, що трапляється раз в житті дитини. Навіть встановлення інвалідності (з метою доступу до відповідних пільг та послуг, а не для присвоєння ярлика) має бути повторюваною процедурою. При цьому мультидисциплінарна команда з досвідом та знаннями у різних царинах МКФ використовуватиме дані, одержані з різних джерел. Процес виявлення повинен також включати з’ясування наявних проблем з участю та стратегій їх подолання. Такий підхід допоможе привести процес виявлення у відповідність до вимог КПОІ.
У 2011 році Швейцарія запровадила побудовану на основі МКФ процедуру визначення статусу, яка враховує фактори навколишнього середовища. Процедура дозволяє виявляти особливості дитини з метою забезпечення її прав та передбачає звітність про досягнуті результати у розвитку і навчанні.
Дитячий
психіатр
Вчитель
Педіатр
Логопед
Функції
та структури
організму
Активність
Участь
Фактори
навколишнього
середовища
Батьки
Соціальний
працівник
Дитина
• Інтелектуальні функції
• Сенсорні функції та біль
• Функції голосу та мови
• Функції серцево-су- динної, кровонос- ної…
• Функції травної, ендокринної…
• Видільні та репро- дуктивні функції
• Нейро-м’язові та опорно-рухові функції
• Функції шкіри…
• Навчання та практичне застосування знань
• Загальні завдання та вимоги
• Комунікація.
• Мобільність
• Самообслуговування
• Домашній побут
• Міжособистісні взаємодії та стосунки
• Основні сфери життя
• Життя в громаді, соціальне та громадянське життя
• Товари та техно- логії
• Природне середовище та спричинені люди- ною зміни у ньому
• Підтримка та стосунки
• Ставлення/
погляди
• Послуги, системи та політика
Мал. 7. Використання МКФ для поєднання поглядів, інтерпретацій та інформаційних даних
Модуль з функціонування та обмежень життєдіяльності дитини, розроблений ЮНІСЕФ та
Вашингтонською групою, – це список питань, метою якого є виявлення підгруп дітей, які у порівнянні з однолітками є у більшому ризику, аби зазнавати обмежень соціальної участі.
Питання цього модуля ґрунтуються на матеріалах МКФ та МКФ-ДП.
Див: http://data.unicef.org/child-disability/overview (перейти до «Notes on the Data»)
28
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

Оцінка для освітніх потреб
МКФ укладає складові функціонування людини у багатовимірну класифікацію, використовуючи ситуативний підхід для пошуку відповіді на питання: якими є поточні життєві обставини дитини?
Оцінка з метою планування подальшого навчання допомагає прогнозувати майбутні життєві ситуації та зосереджується на інформації, важливою для організації навчання та розвитку. Така
оцінка для освітніх потреб зосереджена на можливостях дитини та націлена у майбутнє.
Відтак поставленою метою є не виправлення порушень чи вад, а забезпечення підтримки дитини для того, щоб вона могла навчатись та розвиватись у всій повноті свого потенціалу. І хоча в центрі уваги такої оцінки залишається участь, важливо також розуміти вплив порушень і розладів на якість навчання та міру участі. Біо-психо-соціальний підхід допомагає нє випускати з уваги проблем, вирішення яких є необхідною передумовою для організації навчання. Водночас цей підхід дозволяє чітко сфокусуватись на наявному рівні участі як основі планування участі у майбутньому.
Хоча планування освітнього процесу передбачає впорядкування цілої низки ситуацій, якість самої освіти є лише настільки високою, наскільки добрими є результати для дитини. Відтак, освітні концепції зазвичай зосереджуються на дитині, а не на ситуаціях, а також на процесі здобуття знань, а не на динаміці взаємодії між вчителем та учнем. Більшість освітян уникають ситуативного підходу до розуміння обмежень участі; вони приписують ці обмеження дитині як її сталі характеристики. «Успішність» сприймається як одна з ознак, таких як, наприклад, інтелект, мотивованість до досягнень та талант, а не як результат складної взаємодії між ознаками учня, вчителя та інших факторів середовища. Коли вчителі формально або неформально оцінюють
проблеми дитини, в центрі проблеми вони найчастіше бачать саму дитину, а не ситуацію,
в якій вона знаходиться. Вони виявляють характерні ознаки учня, наприклад, сором'язливість,
інтроверсію або агресивність, часто не враховуючи обставин, в яких виявились ці риси. МКФ пропонує вчителям «демонтувати» такі поняття, як «СДУГ» чи «поведінковий розлад», і спробувати проаналізувати їх у контексті створених ними ж ситуацій. Це дозволяє побачити фактори оточення, що спричиняють обмеження участі, а відтак – сформулювати стратегії створення сприятливих середовищ.
«Орієнтованість на порушення»
розуміння проблеми
«Орієнтованість на компетенції»
план втручання
Диференційовані
діагностичні критерії
для виявлення синдрому
(напр., дислексія)
Елементи здібностей
як критерії визначення
компетентності
(напр., грамотність)
Функціональні особливості,
пов’язані з участю
Функціональні особливості,
пов’язані з проблемою
Мал. 8. Використання МКФ для поєднання протилежних поглядів на основі проблеми та на основі ресурсів
29
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

Сильною стороною МКФ є те, що вона презентує в рівній мірі інформацію, пов'язану як з функціонуванням, так і з обмеженнями, дозволяючи однаковою мірою досліджувати і
проблеми, і потенціал. Проблеми зазвичай синтезують, створюючи «ярлик», застосувавши розрізнені діагностичні критерії. Іншими словами, окремі функціональні особливості дитини виділяють та пов’язують з проблемою. Потенціал слід розуміти як компетенції чи здібності, що
їх дитина набуде в майбутньому. У наведеному нижче прикладі виділяються та пов'язуються з участю зовсім інші функціональні особливості дитини. МКФ може слугувати своєрідною зв’язкою між цими двома абсолютно різними підходами, не дозволяючи ані недооцінити, ані переоцінити вплив проблеми зі здоров’ям на здійснення оцінки для освітніх потреб.
Оцінка для освітніх потреб вимагає належного розуміння поточного рівня участі та
потребує чіткого розуміння майбутньої мети, необхідної для розробки стратегій підтримки
та забезпечення її досягнення
2
. Тому така оцінка є чимось більшим, ніж просто оцінювання участі або її обмежень. Оцінка для освітніх потреб також означає глибоке осмислення зв’язку та «переходів» між аргументами, вибудуваними довкола проблем з одного боку, та потенціалу
і компетенцій з іншого. Досягнувши належного розуміння поточної ситуації, потрібно зробити певні передбачення і визначитись з очікуваними змінами та бажаними досягненнями.
Сприйняття вчителями інвалідності, їхнє розуміння динаміки інвалідності та їхні очікування від дітей з інвалідністю можуть створювати бар’єри для інклюзії. Інструменти, що дає
МКФ, сприяють комплексному підходу до вирішення проблем, враховують різні погляди та
інтерпретації та забезпечують професійний підхід до комплексної оцінки освітніх потреб.
Планування та оцінювання викладання та втручань
Комплексна оцінка для освітніх потреб є необхідним першим кроком до планування освітнього процесу. Оскільки МКФ орієнтується на сьогодення, її модель потрібно розширити, аби вона давала можливості для планування освіти. Освітні втручання повинні завжди зосереджуватись на майбутній участі, як це передбачено цілями і змістом освіти.
Кожна країна має власні підходи до розробки освітніх програм. В країнах, де основою програми
є перелік тематичного контенту обов’язкового до викладання, складніше передбачити можливості для якісної участі учнів. Багато країн наразі поступово переходять від програм, націлених на викладання предметного контенту, до тих, що націлені на розвиток компетенцій і передбачають, що повинні вміти молоді люди по закінченні курсу освіти. Перехід від кількісних до якісних підходів полегшує процес планування навчання. В рамках МКФ результати освіти можуть бути пов'язані з досягнутим рівнем участі в різних сферах життя.
Оцінка для освітніх потреб. Ключові питання, що стосуються участі та середовища:
•
Куди я прямую? (Очікувані зміни та майбутні досягнення)
•
Де я перебуваю зараз? (Стан моєї участі в існуючому середовищі)
•
Як я можу зменшити прогалини? (Подолання бар’єрів та усунення суперечностей)
У Вірменії було застосовано покроковий підхід до аналізу існуючих засобів та концепцій, вивчення МКФ та створення інструментів оцінки та планування в школах на основі нової філософії та класифікації.
30
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

Планування означає не лише постановку цілей, а й укладання порядку дій. Для кожної конкретної дитини такі дії спричиняють зміни середовища. Керуючись підходами медичної моделі, вчителі та інші фахівці передусім думають про створення іншого середовища для навчання, наприклад, про спеціалізовану підтримку, замість того, щоб зробити зміни в
існуючому оточенні. П'ять розділів МКФ, що описують фактори середовища, можуть допомогти освітянам не лише обдумати ці зміни, але й допомогти їм усвідомити, що вони самі є частиною середовища, і що найефективнішою зміною може стати зміна їхнього ж ставлення чи методики викладання.
Коли йдеться про зміни середовища, МКФ може допомогти у застосуванні ситуативного підходу. Не всі фактори навколишнього середовища обов’язково мають завжди позитивний чи завжди негативний вплив на життєві ситуації. Наприклад, асистент дитини може сприяти
її активній участі в навчальних процесах, проте стати бар’єром на шляху до розвитку відносин з однолітками. Врахування наявності багатьох життєвих сфер (доменів) МКФ і передбачення загального впливу запланованого втручання допоможе уникнути створення нових бар’єрів, а також скоординувати дії різних фахівців в різних умовах і середовищах. Планування інклюзії означає створення соціального простору, де діти зможуть користуватися підтримкою, необхідною для навчання. Зона найближчого (проксимального) розвитку, запропонована російським психологом Л. Виготським, – це корисна структура для передбачення підтримки як процесу, орієнтованого на участь
3
Послуги, школи, фахівці
Цілі та зміст освіти
Можливості
Мал. 9. Розширена модель МКФ для включення інформації про планування
Планування. Ключові питання, що стосуються участі та середовища:
•
Що? Що потрібно вивчити далі? (Завдання)
•
Чому? Навіщо це потрібно вивчати? (Мета, цінності)
•
Хто? Хто має бути задіяний? (Відданість справі, цілеспрямованість)
•
Як? Як це вивчати? (Інструменти, стратегії)
•
Де? Де це потрібно вивчати? (Сприятливе середовище)
•
Коли? Коли це потрібно вивчати? (Планування скоординованих дій)
31
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

Всі зміни в оточенні слід розглядати лише як засіб для досягнення кінцевої мети, а саме – покращення участі шляхом усунення перешкод та мінімізації впливу порушень і розладів на навчання та участь. Високі очікування та сприятливі середовища створюють простір, де діти можуть пізнавати і розвивати свої можливості. За визначенням індійського економіста та філософа Амартії Сена, можливості – це доступні та досяжні для людини функції. Це означає вибір і свободу волі у використанні своїх функціональних можливостей у спосіб, що прийнятний для людини та відповідає її життєвим цілям та цінностям. Життєві сфери МКФ пропонують засади для оцінки поточної участі та створення реальних можливостей, виходячи з особистих та соціальних обставин.
Останній розділ МКФ, що описує фактори навколишнього середовища, присвячений службам, системам та політиці – тобто описує структури і процеси на мікро-, мезо- та макрорівнях різних установ та організацій, що надають послуги особам з інвалідністю та без неї. Це вказує на необхідність планування змін на всіх рівнях та гарантування того, що зміни у політиці
трансформуватимуться у якісні зміни в наданні послуг. МКФ також може слугувати основою для системних змін та, у разі застосування належних інструментів та індикаторів, визначати й оцінювати зміни, необхідні для створення інклюзивнішої системи освіти.
Примітки
32
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

V. Підсумки
Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я (МКФ) є членом «Родини міжнародних класифікацій Всесвітньої організації охорони здоров’я» (WHO-FIC)
– ряду міжнародних класифікацій з питань здоров’я, що їх уряди, постачальники та реципієнти послуг можуть використовувати як «спільну мову». МКФ – це класифікація доменів здоров’я та пов’язаних зі здоров’ям сфер, придатних для опису функціонування і обмежень життєдіяльності як окремої особи, так і груп населення, в залежності від контексту. Крім того, МКФ містить перелік факторів навколишнього середовища, що сприяють особі або створюють для неї бар’єри. Спеціальна версія, що стосується дітей та молоді (МКФ-ДП), була розроблена у 2007 році.
З моменту своєї публікації в 2001 році МКФ було визнано новим стандартом для концептуалізації інвалідності. Це – своєрідна система координат та класифікатор для моніторингу виконання Конвенції про права осіб з інвалідністю. Інвалідність розглядається як узагальнюючий термін, що охоплює порушення, обмеження діяльності та обмеження участі. МКФ використовує нейтральну мову та ґрунтується на біопсихосоціальному підході до розуміння інвалідності. Модель МКФ презентує сучасне розуміння взаємодії між станом здоров'я, функціонуванням, обмеженням життєдіяльності та контекстуальними факторами.
МКФ створює ефективну основу для розуміння інвалідності в контексті інклюзивної освіти.
Оскільки ця класифікація використовує універсальний підхід, вона не передбачає попереднього включення чи виключення жодної дитини або дорослого з числа тих, у кого є чи розвивається
інвалідність. Не надаючи визначення інвалідності як такого, МКФ пропонує базові елементи – своєрідні «цеглини» для формулювання такого визначення. Для різних цілей можуть існувати свої визначення. Наприклад, визначення інвалідності для програми профілактики в ранньому дитинстві буде значно ширшим, ніж те, що необхідне для отримання грошової допомоги.
МКФ закликає користувачів замислитись над тим, як вони самі розуміють поняття інвалідності,
і як це розуміння впливає на їхнє сприйняття людини, а також на підходи до вирішення виявлених проблем, якими зокрема можуть бути їх переконання та ставлення. У контексті
інклюзивної освіти найважливішою є концепція участі; тут МКФ пропонує систему та спільну мову для дослідження динаміки, що призводить до обмежень участі. Інклюзивна освіта передбачає аналіз середовища, а також те, як зміни в середовищі можуть допомогти дітям повністю розкрити свій потенціал у навчанні. МКФ допомагає поєднати інформацію з різних джерел для якнайповнішого розуміння існуючих перешкод для участі.
І, нарешті, МКФ пропонує єдину структуру та класифікацію, що може бути використана для розробки інструментів й процедур, сумісних з підходом на основі прав людини та філософією
інклюзивної освіти. З метою виявлення, оцінки, планування та оцінювання результатів, слід розробити належний інструментарій. Деякі країни вже розробили такі інструменти.
Продовжується накопичення передового досвіду, яким можуть обмінюватися не тільки країни, але й окремі навчальні заклади.

1   2   3   4   5

скачати