Загальний розділ
Постановка задачі
Задача даного курсового проекту полягає у створенні мобільного android додатку, який виступатиме в ролі соціальної мережі між психологами і їх пацієнтами. Метою курсового проекту є створення API для роботи з публічними даними на основі створеного відкритого API для розробників для забезпечення захищеного доступу до відкритих даних. Дані доступні у машинозчитованому форматі JSON. Передбачити те, щоб розробник зміг використовувати уже готові рішення для свого проекту і не витрачав час на написання уже готових моделей керування даними. Даний API має можливість використовувати будь-який розробник для роботи зі своїм проектом, тому всі моделі данних, логіка контролерів і інтерфейси керування будуть у відкритому доступі з документацією до методів.
Особливість розробки в тому, що «дружелюбний» інтерфейс для простих користувачів не створюється. Данний тип програм створенний виключно для обробки інфомрації і її збереження. «Побачити» використання можливо лише на стороніх додатках, які будуть його використовувати.
Для коректної роботи потрібно реалізувати:
спроектувати базу даних для роботи з отриманою інформацією;
створити сервіс для отримання даних по електронних деклараціях з публічного доступу;
створити сервіс для отримання даних та їх розподілення по зазначеній структурі бази даних за допомогою розподілення інформації по моделям у форматі JSON.
Для реалізації використовувалися наступні технології: Java 8, PostgreSQL, Spring framework, Maven (система автоматичного збирання проектів).
Опис вхідної інформації
Для данного курсового проекту вхідними даними є отримання даних на основі відкритого API, який був створений спеціально для розробників для забезпечення захищеного доступу до даних із мобільної соціальної мережі Psychogram.
У курсового проекту вхідними даними є дані з URL стрічки. Уніфікований локатор ресурсів або адреса ресурсу (Uniform Resource Locator - єдиний вказівник на ресурс, URL) — стандартизована адреса певного ресурсу (такого як документ, чи зображення) в інтернеті (чи деінде). Кожний контролер має свій «маппінг». Також кожним методом дане посилання, за допомогою якого можна звернутися для виконання потрібної дії.
Дані доступні у машинозчитуваному форматі JSON.
В даному курсовому проекті використовується PostgreSQL база даних у якій зберігається уся вхідна інформація та вихідна інформація.
Частота надходження даних залежить від частоти використання додатку особами, які використовують його для своїх цілей.
Опис результуючої інформації
Результуюча інформація у даному курсовому проекті це дані, які з’являються на основі вибірки, обробки даних та виводі їх у форматі JSON, які надсилаються у відповідь на конкретні запити за допомогою «маппінгу» використовуючи контролери.
Формами представлення результуючої інформації є записи у базі даних та стрічки у форматі JSON.
JSON - це текстовий формат обміну даними між комп'ютерами. JSON базується на тексті, може бути прочитаним людиною. Формат дозволяє описувати об'єкти та інші структури даних. Цей формат головним чином використовується для передачі структурованої інформації через мережу (завдяки процесу, що називають серіалізацією).
Вся інформація, яка буде надходити буде збережена в базі даних і матиме можливість оброблюватися відповідними запитами.
Формалізований опис задачі
Розробимо модель, яка буде демонструвати логіку роботи програми обробки інформації. Для цього створимо UML діаграму Use Case, що приведена у додатку КП 3.11. ПР-131 22 Д1.
Для того, щоб реалізувати поставлену задачу, її потрібно розбити на окремі блоки, кожен з яких повинен бути логічно завершеним та виконувати певну функцію:
- визначення мети проекту та завдання;
- аналіз предметної області – будується система у вигляді трьох взаємозалежних моделей (об’єктна модель задачі – визначення класів та об’єктів; динамічна модель задачі – опис змін, що відбуваються з об’єктами та їх зв’язками під час роботи системи; функціональна модель задачі – визначення вхідних та результуючих даних, опис функцій та опис обмежень);
- вибір програм для розробки програмного коду та тестування програми;
- проектування структури вхідних та вихідних даних;
- проектування структури бази даних;
- створення сервісів для роботи з даними;
- методи організації вхідних та вихідних даних;
- робота з базою даних та налагодження зв’язків баз даних (на цьому етапі мають бути передбачені усі процеси створення запитів). Тісно з цим пов’язана діаграма StateChart, яка приведена у додатку КП 3.11 ПР-131 22 Д3.
Визначення мети проекту і його завдання було здійснено ще на початковій стадії планування та вибору теми курсового проекту.
На етапі аналізу предметної області було визначено класи, об’єкти, опис змін, що відбуваються з об’єктами та їх зв’язками, визначення вхідних та вихідних даних.
На інших етапах виконання виконувалось проектування структури бази даних на основі попереднього аналізу вхідних і вихідних даних, створення моделей для роботи з даними бази даних, сервіси, які містять необхідні методи для обробки інформації, створення контролерів, які викликають методи під час безпосередньої роботи з проектом.
Для зручного кодування було використано Intellij IDEA (вільне модульне інтегроване середовище розробки програмного забезпечення).