1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
Ім'я файлу: Ільченко2.doc
Розширення: doc
Розмір: 1930кб.
Дата: 28.09.2020
скачати
Пов'язані файли:
ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ ПЕРЕПЕЛИННИХ ЯЄЦЬ.docx

Висновки




В даній роботі здійснена спроба показати технологічні особливості культивування гігантської устриці в умовах північно-західної частини Чорного моря при застосуванні різних методів.

На основі аналізу літературних та електронних джерел і даних власних досліджень можна зробити слідуючи висновки:

1. Устриця Crassostrea gigas завдяки своїм біологічним властивостям є одним із основних об’єктів культивування в морській аквакультурі світу.

2. Азово-Чорноморський басейн за своїми фізико-географічними факторами є досить сприятливим регіоном в Світовому океані для культивування устриць

3. Північно-західна частина Чорного моря завдяки своїм океанографічним особливостям є одним з найкращих регіонів для культивування гігантської устриці в українській шельфовій зоні Азово-Чорноморського басейну.

4. В результаті проведених експериментальних досліджень було встановлено, що в Джарилгацькій затоці гігантські устриці можуть досягти товарного розміру за 15 місяців після осідання спату на субстрат.

5. В північно-західній частині Чорного моря культивування гігантської устриці можна здійснювати в товщі води, а також в придонному варіані.

6. Біотехнологічний процес культивування гігантської устриці в північно-західній частині Чорного моря передбачає наступні етапи: отримання личинок і молоді устриць в умовах устричного розплідника; вирощування молоді до товарного розміру в природних умовах (в морі); збір врожаю; контроль та реалізація товарної продукції.

7. Для вирощування устриць в товщі води необхідна площа складає 6,25 га (3 млн. екз.), для вирощування устриць в придонним способом при тих же об’ємах вирощування площа складає 1,2 га.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ




  1. Емельянов В.А., Орленко А.Н. Разработка биотехнологии промышленного выращивания гигантской устрицы и организация устричной фермы в районе Карадага. Информационный листок № 97-97. Крымский ЦНТЭИ, 1997. 4 с.

  2. ПівденНІРО. Видавничий центр ПівденНІРО, 2000. 9с.

  3. Емельянов В.А., Орленко А.Н. Условия достижения, современное состояние и перспективы развития марикультуры двустворчатых моллюсков в Крыму. Информационный листок № 67-98. Крымский ЦНТЭИ, 1998. 4с.

  4. High genetic load in the Pacific oyster Crassostrea gigas. http./ ncbi.nlm.nih.gov.

  5. Раков В.А. Биологические основы культивирования тихоокеанской устрицы Crassostrea gigas (Th.) в заливе Петра Великого./ Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидат биологических наук. Владивосток, 1984. 24с.

  6. BIVALVIA. Japanese oyster, Pacific king oyster. http. / ciesm.org/ atlas / Crassostreagigas.

  7. Монина О.Б. Рост и кондиционные показатели тихоокеанской устрицы в Чёрном море.// Биология и культивирование моллюсков: Сборник научных трудов ВНИРО. М., 1987. С.39-49.

  8. Домаскин В.В. Размножение устриц и динамика численности их личинок в заливах северо-западной части Черного моря.//Вторая Всесоюзная конференция по биологии шельфа: тезисы докладов. Ч.2. Севастополь, 1978. С.36-37.

  9. Домаскин В.В. Некоторые данные по биологии устриц (Ostrea taurica Krynicki) Джарылгачского залива Чёрного моря. / Материалы Всесоюзного симпозиума по изученности Чёрного и Средиземного морей, использованию и охране их ресурсов. Ч.ІІ. Севастополь, октябрь, 1973г. С.88-90.

  10. Pacific oyster Crassostreagigas. http. // fisheries.nsw.gov.au

  11. Organismes de recherche. http. // ifremer.fr

  12. CRASSOSTREA GIGAS (Pacific or Japanese Oyster). http. / mdsg.umd.edu

  13. Ладыгина Л.В., Пиркова А.В. Оптимизация биотехники культивирования личинок гигантской устрицы Crassostrea gigas Th. в питомнике.//Экология моря. 2002. №60. С.60-65.

  14. Орленко А.Н. О возможности получения жизнестойких личинок от производителей искусственно выращенных производителей плоских устриц.// Тезисы докладов III научно-технической конференции Крыма «Вклад молодых ученых и специалистов в решение современных проблем океанологии и гидробиологии». Севастополь, 1988. С.94.

  15. Марикультура Камчатки. http. / npacific.kamchatka.ru

  16. Пиркова А.В., Ладыгина Л.В.. Сравнительная характеристика личинок двух видов черноморской устрицы (Ostrea edulis L., 1758 и O.lamellosa Brocchi, 1814; сем. Ostreidae), выращенных в питомнике.// Экология моря. 2001. №55. С. 40-44.

  17. Орленко А.Н.. Ранний онтогенез гигантской устрицы в Чёрном море у побережья Карадага / І з’їзд гідроекологічного товариства України: тези доповідей. Київ, 1994. С.39.

  18. Золотницкий А.П., Крук Л.С.. Исследование фильтрационного питания черноморской устрицы (Ostrea edulis L.)/ 3-й съезд советских океанологов: тезисы докладов. Л., 1987. Секция: биология океана. Ч.2. С.29-30.

  19. A physiological comparison between Pacific oysters Crassostreagigasand Sydney Rock oyster Saccostreaglomerata: food, feeding and growth in a shared estuarine habitat. http. //eicc.bio.usyd.edu.au

  20. Золотницкий А.П., Тимофеев В.В. О влиянии солёности воды на интенсивность дыхания гигантской устрицы (Crassostrea gigas Thunberg), интродуцированной в Чёрное море / 3-й съезд советских океанологов: тезисы докладов. Л., 1987. Секция: биология океана. Ч.2. С.30-31.

  21. Орленко А.Н., Золотницкий А.П., Спектрова Л.В.. Получение спата устриц в Чёрном море / Французы останутся без устриц. http. /nettour.ru

  22. Кракатица Т.Ф., Домаскин В.В., Журавлёва Т.М. Биотехника сбора устриц в северо-западной части Чёрного моря / Рыбное хозяйство. 1977. №7. С.32-33.

  23. Монина О.Б. Биология и основы культивирования тихоокеанской устрицы в Чёрном море/ 3-й съезд советских океанологов: тезисы докладов. Л., 1987. Секция: биология океана. Ч.2. С.159-160.

  24. Монин В.Л., Монина О.Б.. Современное состояние устрицеводства на Чёрном море и перспективы его развития / Состояние, перспективы улучшения и использования морской экологической системы прибрежной части Крыма: тезисы научно-практической конференции, посвященной 200-летию города-героя Севастополя. Севастополь, 1983. С.159-161.

  25. Тихоокеанская устрица. http. // internevod.com

  26. Орленко А.Н. Биотехнологическая схема культивирования устриц Crassostrea gigas Thunberg, акклиматизируемых в Чёрном море / І з’їзд гідроекологічного товариства України: тези доповідей. Київ, 1994. С.249.

  27. Никитина С.М., та ін. К вопросу о возможности получения половых продуктов и личинок двустворчатых моллюсков в контролируемые сроки под воздействием гормональных препаратов / Биология и культивирование моллюсков: Сборник научных трудов ВНИРО. М., 1987. С.24-32.

  28. Монин В.Л. К вопросу о перспективах развития устрицеводства в Чёрном море / Биология и культивирование моллюсков: Сборник научных трудов ВНИРО. М., 1987. С.33-39.

  29. Золотницкий А.П., Орленко А.Н. Индивидуальная плодовитость и величина репродуктивного усилия у тихоокеанской устрицы (Crassostrea gigas Thunberg), интродуцированной в Черное море. / Таврійський науковий вісник. Збірник статей / Херсон. 1998. вип.7. С.175-181.

  30. Physiological components of growth differences between individual oysters (Crassostrea gigas) and a comparison with Saccostrea commercialis. http. // eicc.bio.usyd.edu.au

  31. Милн П.Х. Морские хозяйства в прибрежных водах. М.: Пищевая промышленность, 1978. 196 с.

  32. Организация хозяйства по выращиванию мидий / Крючков В.Г. М.: Рыбн. хоз-во, 1992. 25с.

  33. Наша мидия. http. //mussel.ru

  34. Проект марикультура. http. // avacha-trawl.com / mariculture / project

  35. Алхімов Є.М., Шевченко В.Ю., Білошкуренко Л.Д. Перспективи створення устричного господарства в Чорному морі / Лідери АПК XXІ століття. Інформаційні матеріали V зльоту іменних стипендіатів та відмінників навчання серед студентів аграрних закладів вищої освіти I-IV рівнів акредитації. Луганськ, 2003. С. 9-13.

  36. Виноградов К.А. Биология северо-западной части Чёрного моря. К.: Наукова думка, 1967. 268 с.

  37. Грезе В.Н., Богуславский С.Г., Беляков Ю.М. и др. Основы биологической продуктивности Чёрного моря. К.: Наукова думка, 1979. 392с.

  38. Плохинский Н.А. Биометрия. Новосибирск.: Изд-во АН СССР, 1961. 364с.

ДОДАТКИ
ДОДАТОК А
Що до можливості культивування гігантської устриці

(Crassostreagigas) в Джарилгацькій затоці
.Ільченко Д.А., магістрант ХДАУ

Оліфіренко В.В., доцент ХДАУ
Одним із перспективних об’єктів марикультури на Чорному морі є устриці. Зацікавленість до культивування устриць обумовлена тим, що ці молюски відповідають практично всім вимогам, що пред’являються до об’єктів марикультури. Устриці високо ціняться у багатьох країнах світу, оскільки у високих концентраціях містять білки і вуглеводи, а також усілякі вітаміни та мікроелементи. М’ясо устриць є прекрасним дієтичним продуктом, а останнім часом з них отримують біологічно активні речовини, які володіють антиоксидантною, імуномодулюючою та радіопротекторною дією. На світовому ринці устриці споживаються у живому (сирому), консервованому, сушеному видах. Із стулок черепашки можна виготовляти мінеральні добавки чи вапно. Підгодовуючи свійську птицю дробленими черепашками, добиваються покращання росту курчат та покращання яйценосності курей.

В середині минулого століття в північно-західній частині Чорного моря існували численні устричні банки (Єгорлицька, Каркінітська, Джарилгацька затоки), в Керченській протоці, районі Севастополя, у кавказьких берегів (Гудаутська банка), які зараз загубили своє промислове значення, і устриці на них зустрічаються в незначних кількостях.

Окрім того, в середині 80-х років нашого століття відбувся масовий мор чорноморської устриці; причини були наступні: хижацький вилов устриць; ураження паразитами та знищення хижаками; не меншої шкоди устрицям та мідіям, особливо молоді, завдало, устричне свердло.

До таких причин слід віднести також сильне замулення Чорного моря внаслідок зарегулювання стоку річок, а оскільки в устриць стулки щільно не стискаються, то мул забиваючи зябра, вбивав молюсків.

Ситуація на даному етапі може бути зміненою тільки за рахунок штучного культивування устриць в напівциклічних або повноциклічних устричних господарствах. Адже, крім відновлення природної популяції устриць, вирощування устриць дуже вигідно з економічної точки зору, оскільки вони живляться фіто- та зоопланктоном, а отже є консументами I – II порядку, що обумовлює високу ефективність використання первинної продукції. В Чорному морі мешкають їстівна та пластівчаста устриці, а також у 1980–1985 рр. була інтродукована гігантська устриця [1, 2, 3].

Найбільш перспективним здається вирощування гігантської устриці, адже вона має високі потенційні можливості до росту, не вибаглива до умов зовнішнього середовища – виносить коливання солоності від 10 до 35‰ (дорослі особини витримують короткочасне опріснення), та температуру до 250С і навіть короткочасне нагрівання, стійкість до інвазійних та інфекційних хвороб.

В роботі розглянуто можливість культивування гігантської устриці (Crassostreagigas) в Джарилгацькій затоці з урахуванням екологічних параметрів, гідробіологічного, гідрохімічного режимів, фізико-географічного положення затоки, характеру ґрунтів та розташування колишніх популяцій устриць; представлені дані з динаміки росту цього молюска в Джарилгацькій затоці, які були отримані нами при проведені експериментальних робіт у 2018 році; показані технологічні особливості культивування устриці в районі досліджень; представлені господарські розрахунки при вирощуванні цього виду в товщі води та в придонному варіанті, а також розрахунки капітальних вкладень при створенні устричного господарства в північно-західній частині Чорного моря.


Список використаної літератури:

  1. Алхімов Є.М., Шевченко В.Ю., Білошкуренко Л.Д. Перспективи створення устричного господарства в Чорному морі.// Лідери АПК XXІ століття. Інформаційні матеріали V зльоту іменних стипендіатів та відмінників навчання серед студентів аграрних закладів вищої освіти I-IV рівнів акредитації. Луганськ, 2003. С. 9-13.

  2. Виноградов К.А. Биология северо-западной части Чёрного моря. К.: Наукова думка, 1967. 268 с.

3. Грезе В.Н., Богуславский С.Г., Беляков Ю.М. и др. Основы биологической продуктивности Чёрного моря. К.: Наукова думка, 1979. 392с.


ДОДАТОК Б
Екологічні та технологічні параметри культивування гігантської устриці в умовах Джарилгацької затоки.
Ільченко Д.А., магістрант, ХДАУ

Оліфіренко В.В., доцент, ХДАУ
При вселенні гігантської устриці в Чорне море були проведені дослідження по визначенню росту та кондиційних показників C.gigas в Чорному морі. Було визначено, що зміна лінійного росту та росту маси тіла тихоокеанських устриць в Чорному морі носить сезонний характер. При вирощуванні устриць в районі мису Великий Утриш та затоці Посьєта відмінності між основними лінійно-ваговими показниками статистично недостовірні. Отже, умови Чорного моря сприятливі для росту рекрутів [1].

Середні значення індексу кондиції, що характеризує товарну якість та фізіологічний стан молюсків, відповідають показникам для середніх за якістю устрицям.

Високий темп росту відмічений у культивуванні устриці C. gigas, незважаючи на затримки росту під час нересту та в осінньо-зимовий період. За 15-20 міс. вирощування (від моменту осідання личинок на колектори) більшість молюсків досягає товарного розміру (80 мм і вище). В середньому довжина вирощених устриць коливається від 100 до 150 мм. Деякі особини досягали максимальної довжини 220 мм та маси 150г. Темпи росту в устриць, що культивуються в 2-3 рази вище, ніж у молюсків природних поселень.

В північно-західній частині Чорного моря в устричному господарстві пропонується застосування ярусно-стелажних колекторів з використанням ящиків. Виставляння колекторів відбудеться у серпні-вересні. Щільність посадки спату у ящики складає 150-200 екз/м2. Ящики складаються у стопки по 5 шт. Стопки утворюють ряд. Між рядами відстань 1 м. Розташовуються ящики на глибині 1,8-2,5 м. Закріплюються ящики на дні камінням. Таким чином, із застосуванням данної технології отримання товарної продукції устриць дозволяє при площі 1,2 га вирощувати 3 млн. шт. устриць.

Збір врожаю С. gigas відбувається з кінця жовтня до кінця травня наступного року, через 15-22 міс. вирощування від моменту осідання личинок на колектори. Розміри товарних устриць 12-15 см, маса 100-200 г. Вихід сирого м’яса (м’які тканини) – 15-18%. Маса однієї гірлянди довжиною 1 м в середньому складає 20-30 кг (80-150 шт. товарних устриць) [2].

Специфічний смак м’яких тканей (м’яса) устриць досягається годівлею їх певними видами водоростей. М’які ткані (м’ясо) устриць набуває блакитний колір, якщо годувати їх діатомовою водорістю Naviculafusiformisostrearia [4].

Особливе значення в біотехніці вирощування устриць займає їхня очистка. Молюски, фільтруючи воду, можуть накопичувати в організмі токсичні речовини, що викликають різні отруєння. Очистка устриць стала обов’язковим етапом роботи господарства напівциклічного типу. При вирощуванні молюсків спостерігаються випадки забруднення вирощувальних акваторій (викиди побутових та стічних вод, аварії нафтотанкерів та ін.) та якщо врахувати, що певна частина товарних устриць споживається в їжу в сирому (живому) вигляді без термічної обробки, тобто є певна імовірність отруєння ними людей. Устриці, як і інші двостулкові молюски, здатні акумулювати значну кількість патогенних мікроорганізмів чи хімічних забруднень, що різко знижує їхню якість, приводе до загибелі самих молюсків [3].

Для очистки устриць використовуються очисні (санітарні) басейни. Процес очистки устриць здійснюється за рахунок хлорування (обмежено), озонування, опромінення ультрафіолетом води. Тривалість знаходження устриць в очисних басейнах залежить від частоти заміни води, способів її обробки, ступені забрудненості молюсків. Вода, що використовується для очистки устриць, повинна відповідати певним вимогам. Вона повинна містити не більше 1х10³ кл.дм3 бактерій групи кишкової палички та не більше 1х104 кл.см3 мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів. Солоність та температура води повинні відповідати оптимальним параметрам природного помешкання устриць. Порушення цих показників негативно впливає на фізіологічний стан молюсків та знижує ефективність процесу очистки. Кількість кисню, що розчинений у морській воді, що використовується для очистки, повинно бути не менше 5 мгл1. Швидкість потоку морської води регулюють з розрахунку 2-3 л.хв1 на 15-20 кг молюсків (при роботі бактерицидної установки). В очисних системах із замкнутою системою водопостачання заміну води роблять через 14 діб взимку та 5-7 діб – влітку [4].

Очистка устриць здійснюється проточною та рециркуляційною очисними системами. Проточна система складається з водозабору, ультрафіолетової установки, очисної місткості для молюсків та пристосовується для обробки незначної кількості устриць. При використанні проточної системи не потрібно додатково аерувати воду, обладнання розташовується більш компактно. В рециркуляційній системі передбачається водозабір, місткість відстійника, ультрафіолетовий опромінювач чи сосуд, що наповнений дезинфікуючим засобом, аератор, один чи кілька басейнів для витримування молюсків та поєднальні трубопроводи. Циркуляція морської води між стерилізуючими устроями (бактерицидна лампа, дезинфікуюча місткість та ін.) та очисним резервуаром здійснюється насосами. Об’єм очисного резервуару більше ніж 12м³ (6,0х3,0х0,7). Потужність очисної місткості 5000 шт. устриць на день [4].

Очистку молюсків можна проводити безпосередньо на береговій базі устричного господарства за допомогою очисної споруди, що використовує води вирощувальної акваторії. Устрій являє систему з проточною водою, що качається насосом в басейн з ультрафіолетовою установкою. Пройшовши стерилізатор, вода через систему труб чотирикутної форми потрапляє в басейн із забрудненими устрицями, що розміщені на підвісних полицях. В басейні є додаткові пристосування для відстою, виходу та перемішування води, що пов’язані з мотором та лопатями. Стерильна вода проходить через фільтраційну систему устриць та уходить через дно басейну у другий стерилізатор, де очищується, а потім повертається у водойму. Використання різних способів очистки водойми дозволяє розширити райони їхнього вирощування, а головне, виключити можливість захворювання людей, що споживають устриць, Створення великомасштабних устричних господарств в державі дозволить додатково отримувати високоцінну харчову продукцію [5].
Список використаної літератури:

  1. Емельянов В.А., Орленко А.Н. Разработка биотехнологии промышленного выращивания гигантской устрицы и организация устричной фермы в районе Карадага. Информационный листок № 97-97. Крымский ЦНТЭИ, 1997. 4 с.

  2. ПівденНІРО. Проспект.: Видавничий центр ПівденНІРО, 2000. 9с.

  3. Емельянов В.А., Орленко А.Н. Условия достижения, современное состояние и перспективы развития марикультуры двустворчатых моллюсков в Крыму. Информационный листок № 67-98. Крымский ЦНТЭИ, 1998. 4с.

  4. High genetic load in the Pacific oyster Crassostrea gigas. http. // ncbi.nlm.nih.gov.

  5. Раков В.А. Биологические основы культивирования тихоокеанской устрицы Crassostrea gigas (Th.) в заливе Петра Великого.// Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидат биологических наук. Владивосток, 1984. 24с.



1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

скачати

© Усі права захищені
написати до нас