Розділ ІІІ. Реалізація задуму вистави
Цілісний образ вистави створюється гармонічною єдністю його складових: мистецтвом актора, художника, музиканта і т. д., які об’єднуються мистецтвом і волею режисера.
Узгодити, об’єднати зусилля всього творчого колективу для створення художнього цілого – вистави, для розкриття її надзавдання, – функція режисера як організатора творчого процесу. Основна ланка вистави через яку реалізується режисерський задум – актор, тому найголовнішим на етапі втілення є робота режисера з актором.
3.1. Робота режисера з актором
В основі роботи режисера з актором лежать відкриті К. С. Станіславським закони реалістичного методу акторського мистецтва, методологія створення художньої правди акторського існування в образі.
Працюючи з актором, режисер повинен:
- показати, якщо це необхідно, той чи інший образ, подію, сцену і т. д;
- підказати шляхи до втілення задуму, і втілення того чи іншого завдання;
- передбачити, що може вийти з такої-то знахідки, як сприйме таке-то вирішення глядацька зала: до чого можуть призвести ті чи інші помилки актора;
- досягнути здійснення свого задуму, проявити волю, наполегливість у складній справі організації вистави.
В професійному театрі режисер працює з актором-професіоналом, що володіє знаннями, вміннями і навиками акторської технології, а в аматорському театрі – з актором-аматором. Через те режисер в аматорському театрі поряд із завданнями постановочного характеру, пов’язаними безпосередньо з роботою над виставою, вирішує комплекс педагогічних завдань, пов’язаних, як з формуванням в акторів елементів професійної майстерності, так і з вихованням особистості самого учасника. Це визначає своєрідність роботи з актором режисера самодіяльного театру. В цій частині „Постановочного плану” студент повинен:
- дати характеристику колективу, в якому пропонується ставити виставу;
- визначити конкретні вимоги в сфері внутрішньої і зовнішньої психотехніки, що стоять перед акторами даної вистави;
- визначити комплекс педагогічних завдань, що вирішуються в процесі роботи над виставою;
- дати характеристику навчально-виховної роботи в колективі в процесі роботи над виставою, тобто відповісти на запитання: як конкретно вирішувалися навчально-виховні завдання в процесі роботи з акторами над роллю.
Режисерські вказівки можуть бути зроблені чи в формі пояснення, чи підказки, чи показу. Найдоцільнішим способом режисерського впливу на актора слід вважати поясненння: режисер має переконати актора, захопити його, навести приклади, емоційно заразити, попросити перевірити якісь обставини в етюді – все для того, щоб добитись потрібного творчого стану виконавця.
Навіть, коли режисер користується методом показу – важливо демонструвати загальне, «зерно» образу, а не особливості чи окремі пристосування. Показ має допомогти акторові осягнути внутрішню суть образу, спрямувати пошуки актора по вірному шляху, натякнути на рішення.
Слід звернути увагу на внутрішні перешкоди в акторській творчості. До них варто віднести відсутність уваги, чи нестійку недостатню увагу до партнера та оточуючого середовища. Кожну секунду перебування на сцені актор має все чути і бачити, сприймати необхідні за логікою сцени і дійової особи об’єкти, реагувати на них у відповідності до заданих запропонованих обставин.
Режисерові слід звернути увагу на наявність в актора зайвої м’язової напруги чи відсутність необхідної. Творча свобода на сцені можлива лише за умови м’язової свободи. Остання виникає від зосередженості актора на конкретному сценічному завданні.
Органічний процес спілкування (взаємодії), відчуття сценічної правди, належний емоційний стан та мобілізація – це основні вимоги до акторів на репетиціях вистави. Робота режисера з актором має на меті усунення причин, що заважають добитися необхідного творчого стану виконавців.
3. 2. Сценографія вистави
Художня цілісність вистави створюється органічною взаємодією всіх компонентів. Мистецтво актора, художника, композитора існує в виставі не самостійно, само по собі, а займає своє, чітко визначене режисерським задумом місце, виконує свою функцію. Головне завдання режисерського мистецтва – привести до стильової єдності і загальної ідейної спрямованості всі компоненти вистави. Подібно до композитора, який оркеструє твір, пише окрему партію для кожного інструмента, визначаючи йому те чи інше місце в звучанні, режисер кожен з цих компонентів для даного епізоду вистави повинен вирішити симфонічно.
Звертаємо увагу на найбільш поширену в студентських роботах помилку: відірваність сценографії від ідейно-стильового рішення вистави. Необхідно пам’ятати, що оформлення вистави не фон, на якому відбуваються події, а матеріальне середовище, в якому відбуваються події нерозривно пов’язане з діючим актором на сцені та манерою його гри. Оформлення (декорації, реквізит, костюми, грим, світло) мають бути чітко узгоджені з обраною актором і розгаданою режисером манерою умовності, яка присутня у всіх компонентах вистави. Все, починаючи від загального пластичного образу і закінчуючи найменшими деталями, оформлення повинно бути підпорядковано ідейно-стильовій єдності вистави.
В першому випадку, ми хочемо створити враження абсолютної достовірності того, що відбувається на сцені, через те важлива конкретність матеріального середовища, важливі побутові деталі, які б мали спільність з побутовою достовірністю характерів. В другому – наявність в п’єсі двох жанрових пластів – героїко-патетичного і побутових жанрових замальовок – диктує поєднання умовності загального вирішення з достовірними побутовими деталями. В третьому – філософський характер п’єси визначає пошуки метафоричних сценічних узагальнень, де кожна деталь доведена до символу і т. д.
Завдання покладене в основу оформлення вистави – втілити в зримо-конкретній формі ідейно-стильовий зміст п’єси. Через призму покладеного в основу завдання і варто визначати окремі завдання оформлення:
– відтворити час, місце і обставини, за яких відбувається подія;
– передати настрій, атмосферу подій що відбуваються;
– створити зручне середовище для розвитку подій (наявність ігрових точок для вибудовування мізансцен);
– забезпечити швидку зміну декорацій (місця подій).
В цій частині „Постановочного плану” студент повинен:
– обґрунтувати вибір одного з двох принципів декоративного оформлення – розповідного чи метафоричного, виходячи із жанрового, стильового вирішення вистави у цілому;
– визначити прийоми декоративного оформлення (живописно-площинної, симутальної, „в сукнах” і т. д.);
– представити ескіз декорацій;
– представити монтувальні листи і макет (техніку зміни декорацій), ескізи костюмів і при необхідності, гриму;
– принцип світлового оформлення і світлову партитуру.
3.3. Музично-шумове оформлення вистави
Одним з найважливіших компонентів вистави є музика. Музичне та звуко-шумове оформлення вистави реалізує образне бачення режисера і конкретизує його, як органічно пов’язаний зі сценічною дією компонент. Музика в театрі починається у слові, продовжується у русі, в ритмах, в пластиці мізансцен.
Звукове та шумове офомлення вистави допомагає відтворити життя, зображене у п’єсі, створити виразну атмосферу сценічного твору.
Розрізняють два типи театральної музики: сюжетну музику, яка визначається запропонованими обставинами і існує в самому сюжеті та умовну, яка включається в тканину вистави театром. Існують драматичні твори, які не мислимі без музичного супроводу (водевілі, музичні комедії, казки, мелодрами і т. д.). Є твори, ідейно-стильові особливості яких виражаються яскравіше, якщо ввести в виставу музику. (П’єси В. Шекспіра, Ф. Шіллера, Лопе де Вега і т. д.) І нарешті, є твори, які не потребують музики, де вся сила і глибина можуть бути виявлені тільки майстерністю актора (п’єси О. Островського, М. Горького), і, якщо режисер вводить в них музику, то це пояснюється не органічною потребою драматургії, а особистим смаком режисера, його ідейно-стильовим задумом вистави.
У всіх випадках музика повинна бути органічно включена в виставу, підкорена її ідейно-стильовому рішенню. Узгоджуючись зі своїм задумом, режисер може змінити і характер сюжетної музики. Які ж етапи створення музичного оформлення вистави? Перш за все необхідно вирішити питання про доцільність включення музики. Щоб чітко визначити, чи необхідна музика в виставі чи ні, необхідно уявити собі технічно, що сьогодні музики з якихось причин може не бути. Відбудеться вистава чи ні? Якщо вистава відбудеться, означає, музика тут не потрібна, значить вона не ввійшла органічно у виставу. Могла б, наприклад, зіграна без музики „Принцеса Турандот”? – Ніколи.
Друге запитання, на яке повинен відповісти студент: які функції і місце в співвідношенні з іншими компонентами займає музика в жанровій природі вистави? Сценічний образ вистави багатогранний, він твориться взаємодією усіх компонентів, кожен з яких розкриває одну грань, „грає” не в унісон з усіма іншими, а свою партію в симфонічному звучанні цілої вистави. Уявіть собі, що ми хочемо створити епічний образ прощання з тим хто йде на війну. Тут бурхливі ритми тих хто йде на подвиг, і разом з тим, нескінченна туга прощання, тривожні ритми неминучої небезпеки. Сцена повинна звучати поліфонічно, багатогранно. Жоден окремо взятий компонент вистави не може вирішити це завдання, але, граючи свою тему, у взаємодії з усіма іншими сприяє створенню загальної атмосфери прощання з тими, хто йде на війну.
Визначивши функції та характер музичного оформлення, необхідно вирішити питання: запрошувати композитора для написання музики; чи підібрати необхідну музику, чи зупинитися на комбінованому варіанті; як буде здійснюватися музичний супровід вистави; буде використаний театральний оркестр чи фонограма, чи їх поєднання: (в залежності від характеру сценічної дії, який потребує різних варіантів музичного супроводу)?
Таким чином цей розділ ”Постановочного плану” розкриває особливості музичного оформлення вистави, включаючи в себе:
– загальний характер і принципи музичного оформлення всієї вистави;
– визначення місць в виставі, де необхідна музика з визначенням теми і смислового навантаження;
– принцип реалізації задуму (підбір чи оригінальна музика, написана спеціально для даної вистави);
– характер музичного супроводу.
В процесі прогонних репетицій з музикою складається музично-шумова партитура вистави, яка повинна бути додана до „Постановочного плану”.
Висновки
У висновках студент-дипломник повинен підвести підсумки теоретичної роботи над постановочним планом та практичного втілення вистави з колективом виконавців.
Слід вказати, які з визначених у вступі завдань виконані, які результати отримані, коротко сформулювати суть режисерського трактування обраної драматургії.
Режисерська інтерпретація п’єси, обраної для дипломної роботи відображає сучасний погляд на її ідейно-тематичний зміст, проблематику драматургії, врахування творчих можливостей театрального колективу та особливостей глядацького сприйняття вистави.
У висновках доцільно помістити враження і відгуки глядачів, рецензентів вистави.
Дипломник має право висловити своє враження від постановки, вказати що вдалося реалізувати із попередніх задумів, а що не вдалося, і з яких причин.
У висновках слід намітити шляхи вдосконалення дипломної вистави, відзначити позитивні досягнення колективу виконавців.
За обсягом висновки не повинні перевищувати 1-2 сторінки тексту.
За висновками слід розмістити Список використаної літератури та інших джерел, залучених до написання дипломної роботи – „Постановочний план вистави”.
Список літератури має бути складений у відповідності до вимог стандарту бібліографічного опису літератури.
Опис літературних та інших джерел робиться мовою оригіналу.
За основним текстом дипломної роботи розташовуються додатки, які відображають практичну роботу режисера-дипломника над виставою.
СХЕМА ПОСТАНОВОЧНОГО ПЛАНУ
Вступ
Обґрунтування вибору п’єси: її проблематика, ідейно-художні якості, можливість сучасного прочитання режисером та актуальність для глядача, якому адресовано виставу.
(Актуальність п’єси. Творчі і матеріальні можливості колективу).
І. Режисерський аналіз п’єси
1.1. Автор і епоха.
(Епоха, в якій жив і творив драматург, його біографія, світосприйняття, особливості творчості, обставини народження п’єси, її літературно-сценічна історія).
1.2.Специфіка зображуваного в п’єсі життя.
(Місце і час дії п’єси. Суспільні відносини даної історичної епохи і даного, обмеженого рамками п’єси, часу. Образ життя того соціального середовища, в якому відбувається дія п’єси. Основні події, що передують початку п’єси і створення умов виникнення конфлікту).
1.3. Ряд подій.
(Ланцюг органічно пов’язаних між собою вузлових подій п’єси)..
1.4. Основні події п’єси.
(Початкова, основна, центральна, фінальна, головна).
1.5. Конфлікт і предмет конфлікту.
1.6. Дія і контрдія.
1.7. Тема п’єси.
1.8. Ідея п’єси.
1.9. Композиція п’єси.
(Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка).
1.10. Жанрові та стильові особливості п’єси.
ІІ. Режисерський задум вистави
2.1. Надзавдання і наскрізна дія вистави.
2.2. Образ і стиль вистави.
2.3. Манера акторської гри.
2.4. Режисерська трактовка ролей.
(Місце персонажу в конфлікті, надзавдання і наскрізна дія, взаємовідносини, соціальна і психологічна характеристика, особливості зовнішньої поведінки).
2.5. Композиція вистави.
(Співвідношення частин і цілого; режисерські епізоди; режисерські завдання в епізодах; конфлікт і предмет конфлікту епізоду; завдання і дії персонажів в епізодах).
2.6. Темпоритм вистави.
(Загальна характеристика).
2.7. Атмосфера вистави.
(Загальна характеристика).
2.8. Пластика вистави.
(Взаємодія двох просторів: зали і сцени. Способи обмежування і організації сценічного простору. Характер мізансцен).
ІІІ. Реалізація задуму вистави
3.1. Робота режисера з актором
(Характеристика завдань, які стоять перед колективом виконавців. Обґрунтування розподілу ролей).
3.2. Сценографія вистави
(Характеристика завдань, які вирішуються художнім оформленням у відповідності до надзавдання та жанру вистави. Принципи просторового вирішення вистави. Прийоми декораційного оформлення. Принципи світлового вирішення вистави).
3.3. Музично-шумове оформлення вистави.
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
1. Графік випуску вистави.
2. Виписка на реквізит.
3.Виписка на костюми та взуття.
4. Музично-шумова партитура.
5. Світлова партитура.
6. Список балетних номерів.
7. Монтувальні листи.
8. Макет декорації.
9. Ескізи костюмів, бутафорії, меблів.
10. Схема розташування світлової апаратури.
11. Матеріали навколо п’єси: іконографія, довідкова та інша література.
12. Фотографії, відеозаписи та ін.
13. Робота з глядачем: афіша, запрошення, програмка, квитки, буклети та ін.
14. Режисерський примірник п’єси.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Белякова Н. В. Проблемы самостоятельной работы над драматическим произведением / Н. В. Белякова. – Тамбов, 1988.
Богатирьов В. О. Самостійна робота над п’єсою та роллю методом дієвого аналізу / В. О. Богатирьов. – Рівне, 2007.
Вахтангов Е. Материалы и статьи / Е. Вахтангов. – М.: ВТО, 1957.
Ваш дипломный спектакль. – Ленинград: ЛГИК, 1988.
Гиацинтова С.В. Жизнь актера / С. В. Гиацинтова. – М., 1968.
Гончаров А.С. С художника спросится / А. С. Гончаров. – М., 1971.
Гончаров А. С. Поиск и выразительности в спектакле /
А. С. Гончаров. – М.: Искусство, 1964.
Горчаков Н. Режиссерские уроки К. С. Станиславского /
Н. Горчаков. – М.: Искусство, 1952.
Дикий А. О режиссерском замысле: [в сборнике «Мастерство режиссера»] / А. Дикий. – М.: Искусство, 1956.
Захава Б.Е. Мастерство актера и режиссера /
Б. Е. Захава. – М., 1978.
Зверева Н. А. Режиссерский анализ предлагаемых обстоятельств / Н. А. Зверева. – М., 1979.
Кнебель М. О действенном анализе пьесы и роли. В помощь коллективам театральной самодеятельности / М. О. Кнебель. – М.: Искусство, 1961.
Кнебель М.О. Поэзия педагогики / М. О. Кнебель. – М.: ВТО., 1976.
Кристи Г. Воспитание актера школы Станиславского /
Г. Кристи. – М., 1968.
Мочалов Ю. Композиция сценического пространства /
Ю. Молчанов. – М., 1981.
Немирович-Данченко Вл. И. Статьи, речи, беседы, письма / Вл. И. Немирович-Данченко. – М.: Искусство., 1952.
Немирович-Данченко ведет репетицию. – М.: Искусство, 1965.
Немирович-Данченко Вл. И. Рождение театра: [воспомина-ния, статьи, заметки, письма] / Вл. И. Немирович-Данченко. – М.: Правда, 1989.
Немирович-Данченко В. О творчестве актера /
В. Немирович-Данченко. – М.: Искусство., 1972.
Нефедова Е. Г. Работа режиссера над постановочным планом спектакля / Е. Г. Нефедова. – М., 1989.
Новицкая Л. П. Эстафета молодым: [последняя творческая лаборатория К. С. Станиславского] / Л. П. Новицкая. – М., 1976.
Поламишев А. М. Мастерство режиссера / А. М. Поламишев. – М.: Просвещение, 1982.
Петров В. А. Некоторые комментарии к курсу «Режиссура и актерское мастерство» и вопросы для самоподготовки /
В. А. Петров. – Челябинск, 1990.
Петров Н. Режиссер в театре / Н. Петров. – М.: ВТО, 1961.
Попов А. Спектакль и режиссер / А. Попов. – М.: ВТО, 1961.
Попов А. Художественная целостность спектакля / А. Попов. – М.: ВТО, 1959.
Попов А.Д. Творческое наследие / А. Д. Попов. – М.: ВТО., 1980.
Работа режиссера над спектаклем. – Ровно: РГИК, 1981.
Ремез О. Я. Мастерство режиссера / О. Я. Ремез. – М.: Просвещение, 1983.
Станиславский К.С. Статьи, речи, беседы, письма /
К. С. Станиславский. – М., 1954.
Станиславский К.С. Сбор. соч. в 8 томах /
К. С. Станиславский. – М.: Искусство, 1991.
Товстоногов Г. А. Беседы с коллегами / Г. А. Товстоногов. – М.: СТД РСФСР, 1988.
Товстоногов Г. А. Искусство режиссуры / Г. А. Товстоногов. – М.: ВТО, 1961.
Товстоногов Г. А. Современность в советском театре /
Г. А. Товстоногов. – М.- Л.: Искусство, 1962.
Товстоногов Г. А. О профессии режиссера / Г. А. Товстоногов. – М., 1967.
Товстоногов Г. А. Круг мыслей / Г. А. Товстоногов. – Л., 1972.
Чехов М. А. Путь актера / М. А. Чехов. – Л., 1968.
Щукин Б. В. Статьи, воспоминания, материалы / Б. В. Щукин. – М., 1965.
Юрский С. Зритель – друг и оппонент / С. Юрский. – М., 1969.
Додаток 1
„Затверджую”
Директор ____________________
_____________________________
„____”_______________ 200___р.
Підпис_______________________
Графік випуску вистави
П’єса______________________Художник__________________
Автор______________________Композитор________________
Режисер____________________Балетмейстер_______________
| Дата і місяць | Зміст роботи | Примітки |
| | Читання п’єси колективу виконавців | |
| | Строки доробки п’єси | |
| | Робота режисера над п’єсою | |
| | Завдання художнику | |
| | Завдання костюмеру | |
| | Завдання композитору | |
| | Завдання балетмейстеру | |
| | Доповідь режисера про постановку колективові виконавців | |
| | Приймання макету декорацій та ескізів костюмів колективом виконавців | |
| | Приймання музичних номерів колективом виконавців | |
| | Різні заходи | |
| | Дія І | Робота |
| | Дія ІІ | За столом |
| | Дія ІІІ | |
| | Репетиції з вокалу і танців | |
| | Дія І | Планування в |
| | Дія ІІ | репетиційному |
| | Дія ІІІ | залі |
| | Репетиції оркестру | |
| | Дія І | репетиції |
| | Дія ІІ | на сцені |
| | Дія ІІІ | |
| | Репетиції вокальних та танцювальних номерів з оркестром | |
| | Подання окремих об’єктів оформлення | |
| | Оформлення | |
| | Світла | |
| | Все це з виконавцями | монтування |
| | Репетиції з оркестром | |
| | Репетиції в костюмах і гримі | |
| | Прогонні репетиції | |
| | Генеральна репетиція | |
| | Коректура | |
| ПРЄМЄРА | ||
Режисер постановник_________________________
„____”____________ 200___р. Підпис___________
Примітка: графік випуску вистав складається у 2-х примірниках, з яких перший знаходиться у директора клубу, а другий залишається у режисера. Графік випуску вистави після затвердження директором клубу доводиться до відому колективу виконавців а працівників технічних цехів.
Додаток 2
СПИСОК РЕКВІЗИТУ
П’єса_______________________________________ Художник__________________________________
Автор______________________________________Реквізитор__________________________________
Режисер____________________________________Помреж____________________________________
Строк виконання роботи_____________________
| | Перелік та опис предметів | |||
| Дія Картина | на сцені | за сценою | на руки акторам (дійова особа і прізвище виконавця) | Примітки (номери ескізів, підбір, придбання) |
| І дія | 1. Відро емальоване, біле | 1. Букет квітів 15-20 польових квітів, різних | Кореспондент- актори: Іваненко, Бєлов | |
| І картина | 2. Рушник вишитий, великий | 2. ..................... | 1. Окуляри великі 2. Сірники | |
| | 3. ................ | 3. ...................... | 3. Авторучка | |
| | | | 4. Фотоапарат | |
| | | | 5. ................. | |
Список отримав для виконання реквізитор_______________
„____”___________ 200___р. Підпис_____________
Примітка: Список складається у 2-х примірниках, з яких перший залишається у режисера, другий у реквізитора.
Додаток 3
СПИСОК КОСТЮМІВ ТА ВЗУТТЯ
П’єса______________________________________Художник__________________________________
Автор______________________________________Костюмер__________________________________
Режисер____________________________________Помреж____________________________________
Строк виконання роботи_____________________
| № п/п | Дійова особа, прізвище виконавця | Опис костюму, головного убору, взуття та їх розмір | Номер Ескізів | Примітка, пошиття, підбір. |
| Список чоловічих костюмів та взуття | ||||
| І. | Кореспондент | І. Сорочка біла з короткими рукавами | № 6 | |
| | Актори: Іваненко, | 2. Куртка замшева на блискавці розмір № 48 | | |
| | Бєлов | 3. ....................... | | |
| Список жіночих костюмів та взуття | ||||
| І. ........................... | ||||
Список отримав для виконання костюмер__________________
„____”____________200____р. Підпис___________________
Примітка: Список складається у 2-х примірниках, з яких перший залишається у режисера, а другий знаходиться у костюмера.
Додаток 4
СПИСОК ПЕРУК
П’єса______________________________________Художник__________________________________
Автор______________________________________Гример ____________________________________
Режисер____________________________________Помреж____________________________________
Строк виконання роботи_____________________
| № п/п | Дійова особа, прізвище виконавця | Опис перук, бороди, вусів тощо | Номер Перук | Примітка |
| Список чоловічих перук | ||||
| І. | Кореспондент | | | |
| | Актори: Іваненко, Бєлов | І. Вуса-невеликі, чорні. | | |
| | | | | |
| Список жіночих перук | ||||
| І. ........................... | ||||
Список отримав для виконання костюмер____________________
„____” ____________200____р. Підпис_________________
Примітка: Список складається у 2-х примірниках, з яких перший залишається у режисера, а другий знаходиться у гримера.
Додаток 5
СПИСОК БАЛЕТНИХ НОМЕРІВ
П’єса______________________________________Художник__________________________________
Автор______________________________________Балетмейстер_______________________________
Режисер____________________________________Концертмейстер_____________________________
Строк виконання роботи_____________________
| № п/п | Дія картина | Назва танцю | Склад виконавців, дійові особи та прізвища виконавців | Примітки |
| І. | І дія | | І. Голова колгоспу – актор Куделя, Войтенко | |
| | 2 картина | Казочок | 2. | |
| | | | | |
| | ||||
| | ||||
Список отримав для виконання балетмейстер________________
„_____” _____________ 200___р. Підпис_________________
Примітка: Список складається у 2-х примірниках, з яких перший залишається у режисера, а другий знаходиться у балетмейстера.
Додаток 6
ПАРТИТУРА ЗВУКІВ У ВИСТАВІ
П’єса______________________________________
Режисер____________________________________
Автор______________________________________
Помреж____________________________________
Строк виконання роботи_____________________
| Дія Карти-на | Репліка | Звук | Характеристика Звуку | Гуч-ність | Трива-лість | Міс-це Зву-чан-ня | При-мітка |
| І дія І картина | Голова колгоспу „мабуть буде вдома” | Удар гро-му | Корот-кий | | 1-3 Секун-ди | За сце-ною | |
| | | | | | | | |
Партитуру отримав для виконання помреж ____________________
„____”_____________ 200____р. Підпис___________________
Примітка: Список складається у 2-х примірниках, з яких перший залишається у режисера, а другий знаходиться у помічника режисера.
Додаток 7
ПАРТИТУРА СВІТЛА У ВИСТАВІ
П’єса______________________________________Художник__________________________________
Автор______________________________________Освітлювач ________________________________
Режисер____________________________________Помреж ____________________________________
Строк виконання роботи_____________________
| Дія, картина | Репліка | № положення світла, перехід | Об’єкт освітлення | Призначення та характеристика світла | Постановка світла (орієнтовна) | Примітка | |||
| Апара-ту-ра | Колір променів | Об’єм про-меня діафрагма | Сила про-меня гра-дус | ||||||
| До поч. І дії | Команда помічника режисера „Почали” | № 0 | Глядацька Зала | Загальне Світло | люс-тра бра | повний білий | повний | 100 | |
| І дія | Команда поміч-ника режисера | Перехід від №0- до №1 | | | | | | 100-0 | |
| І кар-тина | „почали” кінець музично-го вступу завіса | № 1 | горизонт, хата, тин, 2 дере-ва | Місячна ніч, у вікнах хати ледь видно вогник | 3 софіт 4 підс-вітки | синій, зеле-ний | | 100-50 | |
Список отримав для виконання освітлювач__________________
„____” _____________200__р. Підпис_________________
Примітка: Список складається у 2-х примірниках, з яких перший залишається у режисера, а другий знаходиться у освітлювача.
Додаток 8
МОНТУВАЛЬНИЙ ЛИСТ
П’єса______________________________________Художник__________________________________
Автор______________________________________Машиніст сцени ____________________________
Режисер____________________________________Помреж ____________________________________
Строк виконання роботи_____________________
| Дія картина | Планування декорацій та меблів (в масштабі) | Список декорацій та меблі | Характер-ристика дії |
| І дія І картина |  | 1-стіл 2-крісло 3-стільці 4-лава 5-приступка до сходів 6-сходи 7-ставка 8-вікно 9-пічь 10-заглушки | |
Монтувальний лист отримав для виконання машиніст сцени _____
„____”_____________ 200____р. Підпис___________________
Примітка: Список складається у 2-х примірниках, з яких перший залишається у режисера, а другий знаходиться у машиніста сцени.
Додаток 9.
ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ АКТОРСЬКОЇ РОБОТИ НАД РОЛЛЮ
1 Загальний аналіз ролі в контексті режисерського задуму вистави
1 Тема та ідея вистави як керівні засади процесу всієї роботи над роллю.
2. Ідейно-тематичний аналіз ролі як частини цілого (пєси і вистави). 3.Основний конфлікт пєси (вистави). Місце ролі у цьому конфлікті, її значення у розвитку сюжету.
4. Наскрізна дія і надзавдання вистави і ролі у цій виставі.
5. Надзавдання актора.
6. Запропоновані обставини як мотивація вчинків ролі-персонажу.
7. Основний процес розвитку ролі:
а)яким персонаж входить (вступає) у події пєси і яким завершує свій шлях;
б) чи є цей шлях самовдосконаленням, становленням особистості персонажа чи його деградацією.
2 . Характеристика персонажа
1. Що персонаж робить (здійснює, вчиняє) по ходу вистави?
2. Що відбувається з персонажем? У яких подіях вистави він бере участь, його роль у цих подіях?
3. Біографічні факти минулого, теперішнього і передбачуваного майбутнього. Легенда ролі. (Роман життя).
4. Що персонаж говорить про себе?
5. Що про нього говорять інші особи?
6. Як автор характеризує його?
7. Ставлення персонажа до інших осіб та фактів.
8. Звички, уподобання, манери, смаки, зовнішні особливості , мова, костюм.
9. Що любить і що ненавидить? Які його життєві переконання, кредо? Про що він мріє, до чого прагне? Що приховує? Чесноти і недоліки характеру.
10. Головна фраза ролі.
11. Зерно ролі за В.І. Немировичем-Данченком.
3. Робота над текстом ролі
1. Значення мовної характеристики для розкриття суті ролі, її образу, соціального стану, професії, національності, культури, тощо.
2. Події, епізоди ролі та їх коротка характеристика. Подійний ряд ролі.
3. Мета, дія, пристосування у кожному з епізодів:
а) сценічні завдання;
б) підтекст;
в) внутрішній монолог;
г) логічні паузи ( зони мовчання) та наголоси.
4. Спосіб існування актора на сцені.
Манера акторської гри. Жанрові особливості.
1.Відношення до глядацького залу.
2. Спосіб спідкування з глядацьким залом.
3. Принцип відбору найбільш суттєвих елементів зовнішньої техніки. Виразні засоби актора в даній ролі.
4. Принцип відбору найбільш суттєвих елементів внутрішньої техніки.
5. Вірне сценічне самопочуття в даній виставі.
5. Допоміжні засоби створення ролі:
костюм,грим, реквізит музика та ін.
Зразок оформлення титульної сторінки
Форма № Н-9.02
Рівненський державний гуманітарний університет
Художньо-педагогічний факультет
Кафедра театральної режисури
Пояснювальна записка
до дипломної роботи
освітньо-кваліфікаційний рівень – «Спеціаліст»
на тему: Постановочний план вистави за п’єсою:
Виконав: студент 5-го курсу, групи РДТ
Спеціальності 7.02020101 «Театральне мистецтво»
______________________________________________________ (прізвище та ініціали)
Керівник ______________________ (прізвище та ініціали)
Рецензент__________________________________________ (прізвище та ініціали)
Рівне 2014 року
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 3
Проект постановочного плану дипломної роботи 7
Методичні вказівки до написання письмової
дипломної роботи з режисури 8
Вступ 10
І. Режисерський аналіз п’єси 11
1.1. Автор і епоха 11
1.2.Специфіка зображуваного в п’єсі життя 12
1.3. Ряд подій 13
1.4. Основні події п’єси 14
1.5. Конфлікт і предмет конфлікту 18
1.6. Дія і контрдія 19
1.7. Тема п’єси 20
1.8. Ідея п’єси 21
1.9. Композиція п’єси 21
1.10. Жанрові і стильові особливості п’єси 22
ІІ. Режисерський задум вистави 24
2.1. Надзавдання і наскрізна дія вистави 24
2.2. Образ і стиль вистави 26
2.3. Манера акторської гри 28
2.4. Режисерська трактовка ролей 30
2.5. Композиція вистави 30
2.6. Темпоритм вистави 31
2.7. Атмосфера вистави 32
2.8. Пластика вистави 33
ІІІ. Реалізація задуму вистави 34
3.1. Робота режисера з актором 34
3.2. Сценографія вистави 35
3.3. Музично-шумове оформлення вистави 37
ВИСНОВКИ 39
СХЕМА ПОСТАНОВОЧНОГО ПЛАНУ 40
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 43
ДОДАТКИ 45
Методичне видання
Володимир Олександрович Богатирьов
Галина Дмитрівна Борейко
ДИПЛОМНА РОБОТА З РЕЖИСУРИ
(Постановочний план вистави)
Методичний посібник
для написання дипломних робіт з режисури
для студентів спеціальності 7.02020101 „Театральне мистецтво”
Друкується в авторській редакції
Підписано до друку 12.02.2009 р. Формат 60 х 84 1/16
Папір друкарський № 1. Гарнітура Times. Друк різографічний.
Ум.-друк. арк. 2,1. Тираж 100 прим. Зам. № 216/2.
Редакційно-видавничий центр
Рівненського державного гуманітарного університету
3
3028, Рівне, вул. Ст. Бандери, 12.1 2 3 4