ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи ціни
1.1. Ціна як інструмент економіки, її склад та структура 6
1.2. Система цін і тарифів та фактори, що їх формують 11
1.3. Суть процесу ціноутворення та методи встановлення цін 17
Розділ 2. Вартість товару
2.1. Поняття вартості товару та його види 22
2.2. Теорії попиту та пропозиції як визначення поняття вартості товару 27
2.3. Трудова теорія вартості 35
Розділ 3. Процес переходу до ринкового механізму ціноутворення
3.1.Особливості ціноутворення в різних економічних системах та в умовах ринку 37
3.2.Проблеми переходу до ціноутворення ринкової економіки в Україні 40
Висновки 44
Список використаної літератури 47
ВСТУП
Кожного дня людина має справу з різноманітними цінами. Для того, щоб жити, треба споживати продукти харчування, мати одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, тобто те, що називають споживчими товарами. Всі вони мають купівельну ціну, яку треба сплатити, щоб придбати такі товари.
Так квартирна плата також є ціною за послугу, яку надає власник житла. Якщо людина наймається на роботу, то їй за послуги праці виплачують заробітну працю, яка є ціною такого товару як робоча сила. Ціною є проценти за кредит, орендна плата власнику землі. Сировинні матеріали, основні засоби виробництва також реалізуються за закупівельними цінами. Отже, на ринку товарів є безліч цін. Ще не так давно ціну визначали як грошове вираження вартості товару. А вартість, як відомо, - це втілена і уречевлена в товарі абстрактна праця, яка визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу, потрібного для виготовлення будь-якої споживчої вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і середнього в цьому суспільстві рівня вмілості та продуктивності праці.
Однак, в практиці трапляються такі випадки, коли вартість одного товару перевищує вартість іншого , але ринкова ціна його менша. Це пояснюється співвідношенням попиту і пропозиції на товари. У нашому випадку ціна другого товару більш висока через те, що попит на нього перевищує пропозицію, а , отже, його ціна вища від вартості. Існують ще й інші фактори, не повязані з вартістю, але впливають на ціну товару.
Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару лише в тому випадку, коли існує рівновага між попитом і пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняється не вартістю, а іншими причинами. Тому потрібне більш універсальне визначення ціни : ціна - це грошова сума, яку одержують за конкретний товар. Величина ж грошової суми залежить від багатьох факторів, які будуть розглянуті в роботі. Таким чином, предметом її розгляду є одна з найголовніших категорій ринкового господарювання- ціна.
Ціна - це категорія товарного виробництва, яка обслуговує обмінні процеси, що відбуваються в різних суспільно-економічних формаціях і виступає важелем впливу на суспільне відтворення. Зокрема, ціна обслуговує усі стадії суспільного відтворення (виробництво, розподіл, обмін і споживання), бере участь у розв’язанні різнобічних соціально-економічних проблем суспільства, виступає важливим фактором впливу на розвиток економіки. Ціна як економічна категорія використовується для реалізації фінансових відносин, стимулювання розвитку науково-технічного прогресу, формування структури споживання і товарообігу.
Ціна в ринковій економіці є важливим регулятором її розвитку. Для виробників і споживачів вона — це той орієнтир, який дає змогу їм приймати правильні рішення: що саме виробляти, коли виробляти і скільки, що і скільки купувати
Ціноутворення – це процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури.
Ринкові відносини диктують необхідність переходу до більш удосконаленої системи цін і нових методів їх формування, що ґрунтуються на законах ринку.
Метою роботи є аналіз поняття ціни та вартості товару, вивчення проблем переходу до ринкового механізму ціноутворення в Україні.
Об’єктом дослідження є ціна та вартість товару, механізм ціноутворення.
Завданням дослідження є дослідити проблеми переходу до ринкового механізму ціноутворення в Україні.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЦІНИ
Ціна як інструмент економіки, її склад та структура.
Ціна — це економічне поняття, існування і важливість якого не треба пояснювати і доводити. З дитячих років, як тільки людині доводиться спостерігати або самому брати участь у купівлі, вона на побутовому рівні сприймає, що таке ціна і яку роль вона відіграє у житті в цілому.
Висока ціна означає, що річ дорога і її купівля вимагає великих грошових витрат, низька ціна —дешевизну і менше навантаження на кишеню покупця. Однак ціна, а точніше, ціни, вся їх сукупність являють собою не тільки індивідуальну, особисту, а й суспільну, соціальну категорію. Вони регулюють як окрему купівлю і продаж товарів споживачам, так і економічні процеси загалом, включаючи виробництво, розподіл товарів, обмін або споживання благ, надання послуг.
Ціни, безсумнівно, являють собою тонкий, гнучкий інструмент і в той же час досить могутній важіль управління економікою, хоча їхні реальні можливості впливу на економіку взагалі і на рівень життя зокрема набагато менші, ніж надії, що покладаються на ціни та на ціновий механізм людьми.
У ціновому механізмі потрібно розрізняти і виділяти дві взаємодіючі частини. Це, з одного боку, самі ціни, їх види, структура, величина, динаміка зміни, з іншого — ціноутворення як спосіб, правила встановлення, формування нових цін і зміни діючих. Ціни і ціноутворення складають у своїй єдності ціновий механізм.
Ціна — це грошовий вираз вартості товару. Ціна, як і гроші, є історичною категорією, що виникла і сформувалася в процесі зародження і розвитку обміну. [12, с. 7]
Для правильного розуміння категорії ціни необхідно розрізняти поняття склад ціни та структура ціни. Склад ціни характеризується її економічними елементами (витрати, прибуток і т.і.), які виражені їх абсолютним значенням у грошовому вираженні. Наприклад, склад роздрібної ціни включає в себе витрати і прибуток підприємства-ви-робника, витрати і прибуток постачальницько-збутових організацій, витрати й прибуток підприємств роздрібної торгівлі, непрямі податки .
Складові ціни ми спостерігаємо на рис. 1.1.
У кожній із ланок товароруху в піні акумулюється ПДВ (непрямий податок). Він оплачується кінцевим споживачем, тобто населенням або державою, але віднімається при розрахунку величини націнки кожного наступного продавця, тому у схемі подані оптові ціни без врахування податку на додану вартість. Це спрощення відображає суть процесу формування ціни, проте спотворює деякою мірою її склад на проміжних етапах. Тому необхідно пам'ятати, що формування ціни на будь-якій стадії товароруху завжди супроводжується нарахуванням податку на додану вартість.[9]
-
Собівартість реалізованої продукції
Валовий прибуток
Акциз
ПДВ
Постачаль-
ницько-збутова
надбавка
Торго-
вельна
надбавка
Відпускні ціни без акцизу і ПДВ
Відпускна ціна без ПДВ
Відпускна ціна виробника
Оптова ціна
Роздрібна ціна
Рис 1.1. Склад ціни
[3]
До складу витрат на виробництво і збут, які враховують при розрахунку оптової ціни підприємства, включають:
— виробничу собівартість продукції;
— адміністративні витрати;
— витрати на збут;
На відміну від складу ціни структура ціни являє собою відсоткове відношення окремих складових елементів ціни в загальному її рівні. Тобто структура ціни характеризує питому вагу її елементів у ціні товару. Так, ціна товару з ПДВ становить 120 %, а собівартість відносно до ціни складатиме,
наприклад, 57,7 %, прибуток —25,3 %, ПДВ - 20 %.
Функції оптової закупівлі, збереження та продажу продукції спо-живачам-підприємствам або роздрібним продавцям виконують постачальницько—збутові, заготівельні підприємства, оптово-закупівельні фірми, торгово-закупівельні підприємства, підприємства оптової торгівлі. Всі
перераховані суб'єкти сфери обігу несуть відповідні витрати на закупівлю товарів та їх реалізацію.
Покриття всіх витрат при оптовій торгівлі здійснюється за допомогою постачальницько-збутових націнок. Якщо підприємства-виробники відпускають продукцію за вільною відпускною ціною, то постачальницько-збутові націнки також встановлюються самостійно суб'єктами оптової ланки із врахуванням попиту, що склався, і пропозиції на відповідному товарному ринку, а також якості і споживчих властивостей продукції, товарів. Якщо на продукцію і товари діють регульовані торгівельні націнки, підприємства торгівлі використовують торгову націнку встановлених розмірів.
Органи виконавчої влади України встановлюють і регулюють розміри торгових націнок на продукти дитячого харчування, лікувальні засоби і вироби медичного призначення, націнки на продукцію, шо реалізується через заклади громадського харчування при середньо-освітніх школах, середніх спеціальних та вищих учбових закладах, а також на продукцію і товари з обмеженим строком ввезення. Так, граничні торговельні надбавки (націнки) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, зазначені в переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, що реалізуються населенню через аптечну мережу, встановлюються на рівні не вище 35 % оптової ціни виробника (митної вартості), а на ті, що придбаються державними та комунальними закладами охорони здоров'я за бюджетні кошти (Постанова КМУ «Про внесення змін до деяких постанов КМУ» № 1499 від 16.11.2001 року). [7]
Приклад встановлення граничної торговельної надбавки на дитяче харчування вітчизняного виробництва наведено на табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Граничні торговельні надбавки на дитяче харчуваня вітчизняного виробництва.
| Найменування товарів | Граничний рівень надбавок у торговельній мережі | ||
| Місті, с/м/т. | Сільської місцевості | ||
| Молочні продукти для дитячого харчування (сухі, рідкі та пастоподібні) | 25 | 25 | |
| Варені ковбасні вироби для дитячого харчування | 20 | 20 | |
| Овочеві та фруктові консерви для дитячого харчування | 20 | 20 | |
| Харчові концентрати і м'ясні консерви для дитячого харчування | 25 | 25 | |
1 2 3