Ім'я файлу: Bolman S YU UChoice_6_10_2017-16.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 465кб.
Дата: 19.05.2023
скачати

59
ПСИХОЛОГІЧНІ НАУКИ
Больман С.Ю.
аспірант кафедри загальної психології
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ЗАЛЕЖНІСТЬ САМОСТАВЛЕННЯ
ВІД ОСОБИСТІСНОГО ПРОФІЛЮ ЛЮДИНИ
Категорія «ставлення» загальна і, наперший погляд, проста
«абстракція світу», якою вільно оперують філософи, психологи, соціологи, математики, лінгвісти та інші дослідники. Ставлення – це ключове поняття всесвіту. Якщо сприймати цю категорія відносно людини, то одним із актуальних і важливих для аналізу є категорія самоставлення – ставлення особистості до самої себе. У сучасній психології відсутній єдиний підхід щодо визначення такого феномену як «самоставлення», хоча означена проблема активно вивчається вітчизняними та зарубіжними психологами. Так У. Джеймс та його послідовники [2, с. 45] розглядають самоставлення як компонент самосвідомості особистості, який виконує функцію прийняття особистістю самого себе, і досліджується в тісному зв’язку з іншими складовими Я-концепції, перш за все, образом і картиною Я. І. С. Кон надає поняттю самоставлення інтерпретації у вигляді «глобальної самооцінки особистості», яка виступає загальним знаменником, підсумковим виміром Я, яке виражає міру прийняття себе, або – ставлення до себе, похідне від сукупності окремих само оцінок» [3, с. 80]. Тобто глобальне позитивне чи негативне ставлення до себе.
Прийняття себе, позитивне ставлення до себе забезпечує гармонійне
існування та високий рівень самоідентифікації особистості, підкреслює активну роль суб’єкта у формуванні позитивної Я-концепції. В. В. Столін використовує поняття «глобальне самоставлення», яке він розглядає як суму емоційних компонентів. Адитивність самоставлення полягає в тому що, навіть, якщо окремі компоненти можуть знижуватися, за рахунок компенсаторного росту інших, ставлення людини до себе може залишатися відносно постійним
[4, с. 170-171].

60 Ми вважаємо, що особливо значущим для аналізу проблеми самоставлення є виділення В. В. Століним основних його емоційних вимірів. Це – самоповага, аутосимпатія, очікування позитивного ставлення від інших та самоінтерес [4, с. 160].
Структуруючи та приводячи до загалу більшість теоретичних визначень самоставлення особистості, Т. С. Кириленко та А. Колодяжна
[1, с. 30] виявили три аспекти розгляду ставлення людини до себе
– розуміння самоставлення як афективного компоненту самосвідомості (самоставлення в структурі самосвідомості),
– як риси особистості (самоставлення в структурі особистості),
– як компоненту саморегуляції (самоставлення в системі саморегуляції).
Тобто водному із визначень самоставлення виступає як особистісна риса. Очевидно, що самоставлення залежить від структури особистості, її особистісного профілю – співвіднесення різних особистісних рис.
Саме тому метою цього дослідження стало вивчення залежності рівня та структури самоставлення від особистісного профілю особистості. Для дослідження було обрано методику дослідження самоставлення (опитувальник МДС В. В. Століна, С. Р. Пантілєєва) та методику багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла
16 PF. Опитування проведено для 232 осіб віком від 17 до 65 років.
Аналіз результатів виконано за допомогою методу парної кореляції r-Пірсона. Так, було віднайдено значущі кореляції між змінними середнього і низького рівня (табл. 1). Змінна С – емоційна стійкість позитивно корелює із глобальним самоставленням (r=0,507), самоповагою (r=0,536), аутосимпатією (r=0,400), самовпевненістю
(r=0,413), самоприйняттям (r=0,477) та саморозумінням (r=0,409).
Глобальне самоставлення корелює позитивно із такою особистісною рисою як сміливість в соціальних контактах (r=0,412) та негативно із О – тривожність (r=-0,379). Тривожність корелює з кожним компонентом самоставлення на різному рівні, але з усіма негативно, окрім самозвинувачення (r=0,310). Також важливо відмітити позитивну слабкої сили кореляцію між наступними змінними:

MD (адекватність самооцінки) та самоповага (r=0,343); та саморозуміння (r=0,265); А (комунікативність) та глобальне самоставлення (r=0,303); та саморозуміння (r=0,265);