Проведення. Дослідження проводиться індивідуально. Дитині показують картинки: «Розклади картинки так, щоб з одного боку лежали ті, на яких намальовані хороші вчинки, а з іншого боку - погані. Поясни, чому ти саме так розклав картинки ».
Аналіз отриманих результатів показав, що моральне уявлення дітей сформовані на середньому рівні.
Частотний аналіз розділу показників рівня сформованості трудових умінь і навичок представлений в таблиці 2.2.2.
Частотний аналіз показників сформованості моральних уявлень
Таблиця 2.2.2.
| Назва методик и | Рівні | | | | | ||||
| високий | | середній | низький | | |||||
| Кількість | | % | Кількіс ть | % | Кількість | | % | ||
| Розумінн я поняття совістніст ь | 2 | % | 20 | 6 | 60 % | 2 | % | 20 | |
| Закінчи історію | 2 | % | 20 | 6 | 60 % | 2 | % | 20 | |
| Сюжетні картинки | 1 | % | 10 | 7 | 70 % | 2 | % | 20 | |
| Всього | 1,7 | % | 17 | 6,3 | 63 % | 2 | % | 20 | |
Діаграмний показник сформованості моральних уявлень у дітей
Висновок:
1. Рівень сформованості моральних якостей дітей старшого дошкільного віку у цілому відповідає вимогам діючої державної програми навчання і виховання «Дитина» та віковим можливостям дітей. Вони із задоволенням виконують завдання та проявляють моральні якості як і в проблемних ситуаціях, дидактичних іграх та по відношенню один до одного.
Так як рівень сформованості має середній показник, то для підвищення цього результату ми пропонуємо використовувати казки В.О. Сухомлинського, для формування моральних якостей особистості дитини.
2.2. Вплив літературних творів В.О. Сухомлинського на формування моральності дошкільників
Літературна творчість видатного українського педагога В.О.Сухомлинського багато десятиліть є невичерпним джерелом мудрості та скарбницею цікавих ідей щодо гармонійного виховання дитини. Прості й невибагливі казки письменника сповнені глибокого змісту, який допомагає розкрити малечі творчі здібності, розвинути її розум, сформувати високі моральні цінності.
В.О. Сухомлинський, займаючись вивченням проблеми моральноетичного виховання дитини, створив цілу низку казок для дітей дошкільного віку, вони спрямовані на виховання у підростаючого покоління морально-етичних якостей. Тому, вважаємо за необхідне розглянути роль та значення казок В.О. Сухомлинського в процесі виховання морально-етичних якостей дітей дошкільного віку.
В.О. Сухомлинський, у Павлівській школі створив «Кімнату казокок». У ній він намагався відтворити казковий світ із його особливостями, притаманній таємничості і звичайно з чарівними героями. На думку Василя Олександровича, казка – активна творчість, вона охоплює всі сфери саме духовного життя дитини, тримає шлях від її розуму до почуттів, уяви та волі. Діти розуміють, що казкові герої видумані але це не впливає на мету казки. Казкові герої викликають у них або схвалення або осу., Вона допомагає дитині сприймати світ не тільки розумом, але й почуттям. Саме у ній вона відображає реальну форму своїх духовних сил та виявляє їх у житті [34, с. 154 ].
У педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського особливе місце належить його літературним творам, адресованим дітям. У жанровому відношенні їх можна розділити на казки, розповіді, нариси. Це все невеликі за обсягом тексти, читання яких, самостійне чи або з дорослими, займає не більше десяти хвилин. Це читання «на одному диханні», читання, що викликає гарячий емоційний відгук. Але не тільки тому вони варті уваги і переоцінки в наші дні. Різноманітні етичні питання знайшли безкомпромісне рішення в цих творах. По суті своїй, кожна мініатюра дає читачеві моральний урок.
В. О. Сухомлинський відводив казці важливе місце у процесі морально-етичного виховання, і в його працях це чітко простежується.
Педагог не мав сумніву, що те, що важко сказати звичайними словами, можна передати за допомогою літературного твору, у першу чергу, через казку. Через казки, легенди яскраво, таємниче передається інформація про приховані подій, розкривається їх причина, та уроки. Казка містить відомості про устрій та функціонування навколишнього світу. Містить інформацію про сутність добра і зла, і на основі цього навчає життєвих правил. Виховні кодекси, які акумульовані в казках своєрідно діють на дитячу психіку і свідомість і в цьому їх сила. Вона повчає приховано. Даючи сюжет, образ, символ, які подобаються дитині, вона непомітно для себе засвоює важливу інформацію [25 с. 426].
Без казки – живої та яскравої, що оволодівають свідомістю і почуттями дитини – не можливо уявити дитяче мислення і дитячу мову. Дуже важливо щоб діти не тільки слухали казку, а й самі її творили. Через казку, через неповторну дитячу творчість – вірна дорога до серця дитини.
Герої казок відомого педагога – це навколишній світ, який повинен увійти в душу дитини і залишитися в ній назавжди, щоб потім прорости чуйністю, добротою, турботою, людяністю і відповідальністю. Якщо художній твір вдало вибраний, можна бути впевненим в тому, що воно знайде в дітях чуйних, уважних слухачів. І це буде сприяти розвитку у дітей моральних якостей.
Вчитуючись у рядки казок В.А. Сухомлинського, вдивляючись в створені ним образи, можна побачити в них і щось більш глибоке, що сягає корінням в далеке минуле. Те значення, яке надавав педагог казкам для дітей також варто окремого розгляду.
Спираючись на багатовіковий досвід предків, В.А.Сухомлинський відроджує її значення: «Слово казки живе в дитячій свідомості. Серце завмирає у дитини, коли він слухає або вимовляє слова, що створюють фантастичну картину. Я не уявляю собі навчання в школі не тільки без слухання, а й без створення казки». Глибокий знавець дитячої психології,
В.О.Сухомлинський зазначав: «завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. І не тільки пізнає, але відгукується на події і явища навколишнього світу, висловлюючи своє ставлення до добра і злу» [32, с.28].
Про що ж казки В.А. Сухомлинського? Про людину та її внутрішній світ. Це правда про людську душу. Це завжди моральний урок. Універсальність проблематики казок, «тяжіння до глибинної премудрості» алегорична форма і особливий символізм образів дозволяє визначити жанр багатьох літературних творів В.А. Сухомлинського як казка-притча. Казки-притчі про красу займають чільне місце серед усього літературної спадщини педагога, тому що «... завдяки сприйняттю прекрасного в природі і мистецтві, людина відкриває прекрасне в самому собі» [33, с. 206].
У казках-притчах «Красиве і потворне», «Хлопчик і дзвіночки конвалій», «Нехай будуть соловей і жук» та багатьох інших звучить одна надзвичайно важлива думка: краса не є зовнішня досконала оболонка, вона завжди несе добро, користь. І головне її призначення – порятунок. Порятунок душі. І, навпаки: «саме потворне, коли людина стає злою, безсердечною. Краса у Сухомлинського завжди розчинена в природі і має джерело в її досконало і мудрості. Образ природи в спадщині В.А. Сухомлинського має надзвичайно глибоке опрацювання.
Природа виступає мудрим учителем – наставником («Пелюсток і квітка», «Бджола і гарбузова квітка», «Чому голуби прилетіли до Олега»). Природа завжди справедлива («Зайчик і горобина», «Крила матері», «Зозулине горе»). В образах природи прихована справжня народна мудрість, яка людині відкривається не відразу, і не кожному. У казці «Зозулине горе» викладається непростий урок тим, хто звик мислити стереотипами, сліпо вірить громадській думці, хто не обтяжує себе увагою до живого почуття [35].
Антигерої у В.А. Сухомлинського завжди протиставлені родині, батькам, батьківщині. Героями казок-притч можуть бути і люди, і птахи, і тварини, і рослини. Найчастіше це алегоричні образи, замислюючись над якими читач приходить до розуміння універсальності.
Важливого значення в казках В.О.Сухомлинський надавав моральному вихованню особистості. Читаючи ці казки, діти усвідомлюють, що в житті, окрім радощів, існує горе, хвороби, самотність. Педагог наголошував на тому, що не варто відгороджувати дітей від життєвих негараздів.
Такі казки «Тихо, Бабуся відпочиває», « Півень і сонце», «Лялька під дощем», пробуджують у дітей почуття людяності, спонукають замислитись над моральною відповідальністю перед близькими і сторонніми людьми.
Діти вивчають казку В. О. Сухомлинського «Найщасливіша людина на землі», в якій розповідається про цінність сім’ї. А з оповідання «Усі добрі люди – одна сім’я» можна дізнатися , що людство – це одна велика сім’я в якому всі люди рівні, і як важливо пам'ятати про своє коріння та не забувати його. Тема милосердя та справедливості розкривається у казці «Миколі стало легше». Казка «Образливе слово» допомагає пам’ятати дітям, що образливі, грубі слова ранять як ніж, і без того чутливе, добре серце і душу. «Чому мама так хвалить Люду?» неоцінений помічник для навчання дітей самостійності і працьовитості, А оповідання «Перестелимо постіль дідусеві» прокидає доброту в душі навіть черствої людини і формує у дітей життєві чесноти [21, с.12].
Доброта, людяність, чуйність – вічні духовні цінності, на яких завжди є попит у суспільстві, і які наповнюють життя кожної людини змістом. Тож вихователям вкрай важливо не жалкувати часу, та відповідально відноситись до прищеплення цих чеснот малечі, щоб діти навчилися і виросли добрими людьми, які спроможні допомагати, та співчувати іншим. І саме казки В.О. Сухомлинського незмінний помічник у цьому.
У свої коротеньких, але повчальних оповіданнях педагог переконливо довів, що якості ідуть саме з дитинства.
Член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор О. Савченко, зазначав, що В. Сухомлинський дуже майстерно розповідає про яблука. В уяві дитини яблуко набуває різнобарв’я. Образ яблука можна прочитати в таких творах: «Яблуко з осіннього саду», «Яблунька і літо», «Яблуко на верхівці», «Бабусина яблуня», «Зламана яблунька», «Яблуко для бабусі», «Червоне яблучко на вершині яблуні» та ін. Через такий фрукт Василь Олександрович залучає дітей до осмислення найважливіших морально-етичних цінностей до яких відноситься: добро, відповідальність, знання своїх обов’язків, любов до найріднішої людини - матері, та звичайно працелюбності. Будуючи сюжети творів, з іншими словами - символами української мови: серце, людина, совість, соловей, криниця, сонце, поле, колиска, лелека, ластівка, рушник, зозуля, В.Сухомлинський так само проникає у душу дітей. Вчений про твори Сухомлинського зазначала: «Засвоєння слівсимволів розвиває дитяче мислення разом з інтелектуальними, моральними і естетичними почуттями, розкриває малюкам джерела виникнення думки і слова. Я тисячу разів переконувався: без поетичного, емоційно-естетичного струменя неможливий повноцінний розвиток дитини»[29, с.442].
Отже, казки-притчі Сухомлинського адресовані дітям, але звернені до всіх людей. Вони позбавлені часу, а тому – надчасові. Вони звернені до вічної проблеми людства – проблеми збереження духовності та моралі. В основі казок В.А. Сухомлинського добро, справедливість, краса і любов, якими повинні бути наповнені людські душі. Це його шлях до «справжньої людини».
2.3. Методичні рекомендації щодо використання казок В.О.Сухомлинського у формуванні моральних якостей дітей дошкільного віку
Доводиться визнати, що внаслідок суттєвих змін суспільних орієнтирів та відносин нині усталена система цінностей і способу життя людини об’єктивно потребує певної переоцінки й усвідомленого переосмислення [30, с.58].
Робота за казками В.О. Сухомлинського з дошкільниками спрямована на формування в дітей високих моральних цінностей, навичок культурного спілкування з однолітками, доброзичливого, гуманного та шанобливого ставлення до оточуючих, любові до рідного краю та його природи. Дидактичні бесіди та ігри формують у малечі прагнення допомагати одне одному, виховують милосердя, спостережливість, співчуття, доброту, почуття взаємодопомоги у скруті.
У цій роботі ми хочемо представити методичні рекомендації щодо використання казок В.О Сухомлинського у різних групах, націлені на формуванні у них моральних якостей.
Методична розробка з освітньо-виховної роботи на прикладі казки « Хлопчик і синичка» для молодшої групи.
Пропонуємо театральний вид діяльності за змістом казки. Гра не повинна перетворюватися на звичайне інсценування тексту, а бути показом, ілюстрацією емоційного стану героїв, їхніх душевних хвилювань. Творчість, викликана казкою, досягає свого апогею саме в ігровому інсценуванні.
Мета: розвивати театральні здібності, уміння передавати характер героїв казки В. Сухомлинського «Хлопчик і синичка»; залучати дітей до участі в театрально-ігровій діяльності; формувати позитивне ставлення до неї; виховувати бережливе ставлення до птахів.
Хід заняття
Вихователь звертає увагу дітей на іграшкового зайчика. Вихователь: Діти, погляньте, хто до нас завітав? (Зайчик.) Він весь тремтить. Як ви гадаєте чому? (Зайчик замерз, адже на вулиці холодно).
Так. Важко тваринам узимку, Зайчик прийшов до нас погрітися. Давайте ми його залишимо на занятті. А кому ще важко взимку? (Пташкам). А яких пташок Ви знаєте, що залишились зимувати? (Синички, горобці, галки, ворони) Як ми допомагали пташкам? (Робили годівнички). Пригадайте, у казці Василя Сухомлинського йдеться про пташку синичку? (Хлопчик і синичка, Додаток Б). Давайте покажемо зайчику, як хлопчик робив годівничку.
(Діти сідають на стільчик)
Тук-тук молоточком, кулачок по кулачку. Ось і годівничка готова.
Як ви думаєте чи зрадіють пташки коли побачать годівничку? Чому?
Гра-імітація «Синички і хлопчика»
Вихователь веде розповідь, а діти виконують відповідні імітаційні дії.
Ось зараз дівчатка будуть синичками. Полетіли синички по колу, крильцями махають, повільно полетіли, тепер швидше, ще швидше,ще швидше, швидко. Втомилися синички, відпочивають, присіли, шукають зернятка, їх немає. Полетіли знову. Відпочивають. Шукають зернятко. Бачать годівничка стоїть. Здивувались синички, зраділи, за цвірінькали.
Хлопчикам теж захотілось погодувати синичок. Вони простягнули долоні до синичок. Дівчатка - синички підлетіли до них, не бояться, їдять із долоньок: «Дзьоб-дзьоб». Дякують хлопчикам [11].
Потоваришували хлопчик і синичка, сіли разом на стільчик.
Діалог синички і хлопчика.
Вихователь. Дітки, давайте пригадаємо казку Василя Сухомлинського.
Що хлопчик питав у синички?
( Діалог розігрують по черзі 2 - 3 пари дітей.) Хлопчик. Ти будеш моя синичка, добре?
Синичка. Добре, я буду твоя, якщо ти мене захищатимеш.
Вихователь. А що із хлопчиком сталось потім? (Хлопчик занедужав.)
Етюд « Хлопчик занедужав»
Вихователь. Покажіть, діти, як саме хлопчик занедужав: став кволим та невеселим, у нього болить голова....( Діти торкаються голови) Болять вушка. (Торкаються вушок.)
А зараз Оленка буде синичкою. Надягай маску. (Дівчинка виконує
завдання.)
Синичка сумує за хлопчиком, підлетіла до нього, співчутливо дивиться на хворого, жаліє його, гладить крильцем по голівці. Відійшла синичка і каже: «Одужуй швидше. Насуваються холоди та хуртовини. Хто мне захистить?» ( Дівчинка повторює слова синички із казки.)
Гарні в нас вийшли синички і хлопчики. Зайчику дуже сподобалось. Діти, а вам сподобалась гра? Давайте поплескаємо в долоні одне одному.
Зайчик зігрівся і повеселішав, а тепер йому час йти додому. Тож він каже вам: «Допобачення, малята!»
1 2 3 4 5