Ім'я файлу: 11. Особливості споживання питної води з наявністю.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 23.02.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 23.02.2022
скачати
11. Особливості споживання питної води з наявністю в ній бактерій
Як відомо, стан організму людини залежить від повітря, способу життя, якості продуктів харчування, а також питної води. Вода це найважливіший природний ресурс нашої планети. Без неї неможливий розвиток живої природи. Вона є найпростішим хімічним компонентом живої матерії, яка об’єднує усі організми, які населяють нашу планету. Вже давно вчені довели, що вода впливає на тривалість життя людини. Це не дивно, коли врахувати, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 90% людських хвороб спричинені вживанням неякісної води. В наш час питання якості питної води не втратило актуальності.
Ще у давні часи люди шанували і цінували воду, дбайливо ставились до джерел, криниць і колодязів.
Значна кількість хвороб людини пов’язана з незадовільною якістю питної води і порушенням санітарно-гігієнічних норм водопостачання. Вживання недоброякісної питної води (2–2,5 л на добу однією людиною) суттєво погіршує здоров’я, зумовлюючи виникнення специфічних хвороб
Питна вода та її якість істотно впливають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров’я, забруднена питна вода згубно впливає на здоров’я людини. Мільярди вірусів і бактерій у воді призводять до спалахів епідемій, інфекційних захворювань, а токсичні речовини – до масових отруєнь.
Головним критерієм безпеки питної води в епідемічному відношенні є повна відсутність у воді шкідливих мікроорганізмів – збудників захворювань.
Для оцінки якості води в санітарній практиці користуються бактеріологічними показниками. Одним з показників бактеріального забруднення є кишкова паличка. Відомо, що кишкова паличка у порівнянні з іншими мікробами найбільш стійка у зовнішньому середовищі. Саме ця властивість кишкової палички використовується в якості санітарно-бактеріологічного показника забруднення води.
Водночас, коли йдеться про сільські території, здебільшого, забруднена нітратами та бактеріями вода — провина самих господарів. Передусім, нітрати є ознакою органічного забруднення водоносного горизонту — або використовують азотовмісні органічні добрива, або це є фекальне забруднення водоносного горизонту. Джерелом забруднення є вигрібні ями, негерметичні септики або ємності для збору рідких відходів, гноєсховища, місця утримання худоби тощо. Люди самі створили такі умови, адже це, як правило, приватна територія.
Вживання води питної, яка містить понад нормовану кількість нітратів, у окремих випадках може призвести до захворювання, яке називається водно-нітратна метгемоглобінемія. Дане захворювання обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії). Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні (коли суміші готуються на воді з високою концентрацією нітратів). Також чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, та люди, які страждають захворюваннями дихальної та серцево-судинної системи. Оскільки на сьогодні практично не існує ефективних методів видалення нітратів з води в умовах децентралізованого водопостачання, Золочівське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області рекомендує: для приготування їжі та питних цілей використовувати чисту від нітратів питну воду, зокрема фасовану, бутильовану столову воду особливо батькам, які мають немовлят та дітей до 3-х років. Власникам шахтних колодязів рекомендується дотримуватись вимог санітарного законодавства, передбачених Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10, при їх облаштуванні та утриманні, а саме: колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами. Індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, тваринницьких майданчиків). Не рідше 1 разу на рік необхідно проводити чистку колодязя від замулювання, намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення та проведення дезінфекції.
Слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води – це проводити лабораторні дослідження атестованою лабораторією. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини. В зв’язку з цим рекомендуємо власникам колодязів проводити аналізи води щороку. Сюди входить, зокрема, загальний хімічний аналіз: РН, запах, забарвленість, окисність, хлориди, загальна жорсткість, аміак, сульфати, нітрати, нітрити, сухий залишок, каламутність, смак і залізо. Результати лабораторних досліджень питної води в районі, які проводяться Золочівським районним лабораторним відділенням Дергачівської міжрайонної філії ДУ «Харківський ОЛЦ МОЗ України» та КП «САНЕПІДСЕРВІС» показали, що вода в смт. Золочів та у багатьох населених пунктах не відповідає санітарним нормам і правилам по нітратам, сульфатам, аміаку, сухому залишку, загальній жорсткості, залізу, каламутності.
Пріоритетом для покращення якості питної води є: оновлення та удосконалення систем водопостачання, упорядкування зон санітарної охорони джерел питного водопостачання на водозаборах, будівництво і реконструкція водоочисних систем з використанням нових технологій.
Власники та балансоутримувачі джерел централізованого водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль безпечності та якості питної води від місця водозабору до місця її споживання, відповідно до вимог санітарних норм. Колодязі загального користування обов'язково мають бути паспортизовані.
Органи місцевого самоврядування повинні активніше долучатися до розв'язання проблеми забезпечення населення якісною та безпечною питною водою, оскільки її характеристики безпосередньо впливають на здоров'я людей.